Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Стережiться фальшивих пророкiв, що приходять до вас ув одежi овечiй, а всерединi - хижi вовки. По їхнiх плодах ви пiзнаєте їх.
Євангеліє від св. Матвія - Не будуйте на пiску. I линула злива, i розлилися рiчки, i буря знялася й на дiм отой кинулася - i вiн упав, i великою була та руїна його.
Євангеліє від св. Матвія - ...Зостав мертвим ховати мерцiв своїх.
Євангеліє від св. Матвія - Лiкаря не потребують здоровi, а слабi.
Євангеліє від св. Матвія - До одежi ж старої нiхто не вставляє латки з сукна сирового, бо збiжиться вона, i дiрка стане ще гiрша. I не вливають вина молодого в старi бурдюки, а то бурдюки розiрвуться, i вино розiллється; а вливають вино молоде до нових бурдюкiв, - й одне й друге збережене буде.
Євангеліє від св. Матвія
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Поки пліші, поти книші.
- Поки діда, поти й хліба.
- Поздоров Боже, мого старого та й мене біля нього: сам рано встає — мене не будить до кужеля льонного.
- Біда мені без діда — хлещу борщик без хліба.
- Добре було при діду: щодня рибка к обіду.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Заробив, як баба на голках.
- Заробив, як Мартин на милі.
- Засипав, як горохом у бочку.
- Засипав, як маком дрібненьким.
- Заскавучав, як цуцик.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Найжорстокіша тиранія – та, що виступає під прикриттям законності і під прапором справедливости.
Шарль де МОНТЕСК’Є - Найкоротший шлях до свободи, веде до найгіршої форми рабства.
А. Де Токвіль - Найкраща школа дисципліни — сім'я.
С. Смайлс - Найкраще застосування вад – це використовувати одну з них в боротьбі проти інших.
Гезлітт - Найкращий спосіб допомогти бідним — це не стати одним з них.
Ланс Ханкок
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Щоб мати авторитет – треба мати силу!
Юрій ЛИПА - Українські герої – це висловники туги і праці багатьох поколінь.
Юрій ЛИПА - Будь приготовлений до власної історії!
Юрій ЛИПА - Найвищий вислів влади – це отаман, коли ж він є й господарем душ, – це батько.
Юрій ЛИПА - Злу акцію ще можна скерувати на добре, брак акції дасть тільки зле.
Юрій ЛИПА
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Навіщо я? Куди моя дорога?
І чи моя тривога проросла
Од сивої печалі Козерога
В глевке болото рідного села?
Іван ДРАЧ
"Ніж у сонці", 1964 - Давно відомо, що можна бути ідейним ворогом певної системи і водночас психологічно бути її частинкою.
Юрій ШЕРЕХ
"Не для дітей", 1964 - А ніч попереду й позаду...
Ми йдем. Вперед, а чи назад?..
Парадоксальна суть парадів
і замість правди — сто півправд.
Григорій ЧУБАЙ
"Вертеп", 1968 - Диктатори, диктатори, диктатори,
погоничі великі: "цоб-цабе".
Диктатори, диктатори, диктатори
Щодня диктують світові себе.
Григорій ЧУБАЙ
"Вертеп", 1968 - Птах подеколи так звикає до клітки, що згодом негоден прожити без неї. Ану ж випустіть його на волю — і він загине. Людина — не птах, вона творіння вищого ґатунку, проте природа увіклала в неї багато спільного з птахом: вона почасти теж не може перебувати без клітки...
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
