Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Старість — невиліковна хвороба.
СЕНЕКА Старший - Стату прекрасна виглядом, а людина — своїми діяннями.
ПІФАГОР - Так, я привів коня в сенат. Але це краще, ніж якби я привів осла, яких і без цього там досить.
КАЛІГУЛА - Ти не зобов’язаний доводити роботу до кінця, але й не повинен ухилятися від неї.
Доручивший тобі роботу надійний. - Тим охотніше топчуть ногами, чим колись сильніше боялися.
Лукрецій
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Зробив з поросяти карася.
- Зробив курям насміх.
- Зробив на п'ятак, а зіпсував на гривеник.
- Зробив на свою подобу.
- Зробив на швидку руку, та на босу ногу.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Шумить, як гроза.
- Шумить, як річка на камені.
- Щастя з рук вилетіло, як пташка з сітки.
- Щастя і нещастя — як день та ніч.
- Щастя, як трясця,— кого нападе, того й трясе.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Я хотів би молитися, але я вмію тільки думати.
Роберт Брессон - Я хочу зробити з тобою те, що весна робить з черешнею.
Пабло Неруда - Я цілком відповідаю за те, що я говорю, але не за те, що ви чуєте.
Умберто Матурана - Я читав словник. Я думав, що це вірш про все.
Стівен Райт - Я чув стільки наклепів на Вашу адресу, що у мене немає сумнівів: Ви — прекрасна людина!
Оскар Уайльд
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Як той може навчати, котрий сам лукавий,
Як він правити може, коли сам неправий?
Семен КЛИМОВСЬКИЙ - Добрий добре шанує, злий шанує злеє.
Семен КЛИМОВСЬКИЙ - Як де хвалять, буває, тих, що творять правду,
Це лукавим – як рана...
Семен КЛИМОВСЬКИЙ - Правда – доброму дочка, а лихим – рабиня.
Семен КЛИМОВСЬКИЙ - Собі подібне любить кожен, відомо...
У людині-бо іншій як би міг любити,
Що в собі ненавидиш, – годі те чинити.
Семен КЛИМОВСЬКИЙ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Тихо Дунай, тихо
Жовті піски миє.
Як згадаю Україну,
Серденько заниє.
Пантелеймон КУЛІШ
"Дунайська дума", 1862 - Єсть у світі правда чиста,
І добро, і воля -
Іззивай їх, моя думо,
На ріднеє поле.
Пантелеймон КУЛІШ
"Сам собі", 1862 - Удосвіта встав я... темно ще надворі...
Де-не-де по хатах ясне світло сяє,
Сяє ясне світло, як на небі зорі...
Дивуюсь, радію, у серця питаю:
"Скажи, віще серце, чи скоро світ буде?"
Пантелеймон КУЛІШ
"Заспів", 1862 - Ще не вмерла Україна, і слава, і воля,
Ще нам, браття молодії, усміхнеться доля.
Згинуть наші вороженьки, як роса на сонці,
Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці.
Павло ЧУБИНСЬКИЙ
"Ще не вмерла Україна", 1863 - Та утіште серце моє,
Здавна наболіле,
За Вкраїну нещасливу
Кров'ю обкипіле...
Василь МОВА
"Під стріхою убогою...", 1870
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
