Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Початок знання – розуміння невігластва свого, а ми, не відаючи нічого, вважаємо себе всезнавцями.
Платон - Коли юнака цього привели до вчителя, що філософії навчав, і той спитав у нього: "Чому, юначе, навчився?" – той відповів: "Се вчив був, що не відаю нічого". Почувши це, вчитель зачудувавсь і всі, що навкруги стояли, вигукнули: "Воістину цей юнак розумніший за всіх нас".
Геракліт - Благодаті правило просте. Таким будь з ближнім своїм і чужим, як ти хочеш, щоб вони з тобою були.
Геракліт - Коли єством благий, то й благам подателем буде.
Ниський - Він, коли землю продавав, звелів оголосити, що добрі сусіди поруч.
Фемістокл
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Як п'явка впівся.
- Як рак свисне.
- Як свиня на небо гляне.
- Як слово не поможе, то й кий не дошкулить.
- Як спить, то не їсть, а як їсть — не дрімає.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Білий, як папір.
- Білий, як петльований.
- Білий, як смерть.
- Білий, як сметана.
- Білий, як сніг.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Немає нічого дурнішого за бажання бути розумнішим за всіх.
Франсуа де ЛЯРОШФУКО - Немає перешкоди більш жорстокої, як неспроможність сказати те, і думаєш.
Сент-Евремон - Немає такої політичної алхімії, за допомогою якої можна було б отримати золоту поведінку із свинцевих інстинктів.
Герберт СПЕНСЕР - Немало людей зневажають багатство, i лише небагато з них можуть розлучитися з цим багатством.
Франсуа де ЛЯРОШФУКО - Ненависть — помста боягуза за пережитий ним страх.
Бернард ШОУ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Зрозуміти жінку — це значить нічого не зрозуміти.
Олександр ПЕРЛЮК - Зустрічають по одягу, а потім ніяк не можуть випровадити.
Олександр ПЕРЛЮК - Зять президента — не посада, а ще краще!.
Олександр ПЕРЛЮК - І без поезії можна чудово жити, не зрозуміло тільки — навіщо?
Олександр ПЕРЛЮК - І навіщо керівництву така кількість народу?
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Впливає місяць, наче яхт,
в хмарин архіпелаг,
вп'ялившись вітру якорем
в шпилі смерек.
Вадим Лесич
"Впливає місяць...", 1953 - Вікно відкрите дивиться у сад,
де від дощу піднялись буйно трави.
І день, що розпочатий так, навгад,
приносить спокій тихий і ласкавий.
Марта Калитовська
"Вечір", 1955 - Бабине літо, бабине літо...
Жовті каштани, сині світання.
Паморозь вкрила ніжнії квіти —
Скоро вже осінь — мокра і рання.
Віталій Коротич
"Бабине літо...", 1961 - Ми чуєм трав зелений крик,
Дощів задумані рефрени,
Це травень, вічний єретик, —
Так з-під землі бомбить зелено
На рівні вічних партитур!
Іван Драч
"Протуберанці серця", 1964 - Лиш спогад знає про ірис,
в листах лиш ростимуть зела:
дерева чорні та сірі,
як влови, згадують зелень.
Богдан Рубчак
"Глухої осені", 1967
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
