Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Що з того, коли листок зовні зелений, та корінь позбавлений життєвого соку?
Григорій СКОВОРОДА - Чи не дивина, що один у багатстві бідний, а інший у бідності багатий?
Григорій СКОВОРОДА - Не називай солодким те, що породжує гіркоту.
Григорій СКОВОРОДА - Вірю, що більше єлею має в своїх гладеньких словах улесник, аніж батько, коли карає, і що фальшива позолота блищить краще від самого золота... Але згадай приказку: «Вихвалявся гриб гарною шапкою, та що з того, коли під нею голови нема».
Григорій СКОВОРОДА - Тоді лише пізнається цінність часу, коли він втрачений.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Дід дурний диба, піймав жабу, каже: риба.
- Дід за дугу, а баба вже й на возі.
- Дід за дугу, а баба вже й на возі.
- Дід побачив, що село горить, схопив торбу — й далі.
- Діжа, діжа, треба тобі віхтя та ножа.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Глядить на мене, немов сміється.
- Гляне, мов окропом обіллє.
- Гляне, наче золотом обдарує.
- Глянув, мов п'ятака дав.
- Глянула —і мов сонце засвітилось.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Є щось, щось справді є за межами мови, і все залежить від інтерпретації.
Жак Деррида. - Єдина доцільна й гідна мета нагромадження знань — це власна творчість на їх основі.
Арнольд Тойнбі. - Єдина справді цінна річ — це інтуїція.
Альберт Ейнштейн. - Єдина хиба справді вдалих творів полягає в тому, що вони зазвичай є причиною видання багатьох поганих чи посередніх книг.
Георг Кристоф Ліхтенберґ. - Єдина художня школа, яку визнає Голлівуд, — це школа плагіату.
Дороті Паркер.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Англійський замок — головний удар по нашій замковій шпарині.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Без великої любові прекрасної статі до себе джентльменство не з’явилося б на світ.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Без вищого світу жити нелегко, навіть вищий кримінальний не рятує становище.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Без деформації реформ не буває.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Без добрих намірів навіть прокуратура не потрапить у пекло.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- А що має бджола з того, що мед збирає? А що має земля з того, що родить і нас годує? А що мають тато й мама з того, що мають нас і годують? Що, питаюся? Так уже Бог дав, і так мусить бути.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА "Земля", 1902 - Вона (земля) підпливала нашою кров'ю і нашим потом. Кожна грудка, кожний ступінь може посвідчити, як наші крижі угиналися тяжко, дороблюючися її, як часто голодом і холодом ми годувалися, аби зароблене не йшло на кусник хліба, але на неї, на грудочки її!
Ольга КОБИЛЯНСЬКА "Земля", 1902 - Я зрікся мрій. Поважний і спокійний,
Собі сказав: мені не треба їх. Повинність — ось той владар добродійний, Що збереже мене від мук і лих. Борис ГРІНЧЕНКО "Монолог", 1903 - Не слід бажати нічого над те, що здоровий розум показує можливим до осягнення.
Іван ФРАНКО "Сойчине крило", 1905 - З журбою радість обнялась...
В сльозах, як в жемчугах, мій сміх. І з дивним ранком ніч злилась, І як мені розняти їх?! Олександр ОЛЕСЬ "З журбою радість обнялась...", 1906
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Щоб їлось і пилось,
Щоб хотілось і моглось! - Бо-зна, який вік,
Нехай вип’є чоловік! - Один: Будьмо!
Всі: Гей! Один: Жиймо! Всі: Гей! Гей! Один: Шануймося! Всі: Гей! Гей! Гей! Один: Бо ми того варті! - Хай вино зігріє наші душі
І серця згадають доброту, Вип’єм, друзі,за усе хороше, За Вкраїну рідну, золоту! - Хто п’є, той кривиться,
Кому не дають, той дивиться! А ми будем пить і Бога хвалить! І за нас, і за вас, І за нашу неньку стареньку. Вип’ємо! А хто за ці тости не вип’є, нехай тому кістка поперек горла стане!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|