Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Коли сказали йому люди, що афіняни засудили його на смерть, відповів: "А до них – природа".
Сократ - Коли ж його спитали, що є пекло і що є в ньому, сказав: "Ні я там не був, ані зустрів нікого іншого, хто б повертався звідти".
Сократ - Як увійдете в дім, то передусім скажіть: "Мир дому цьому!".
Євангеліє - Справжні вої не ті, що часу служать, а ті, яким час служить.
Демосфен - Чвара ліпше, ніж мир нетривкий.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Не бий мене в ніс, бо я сам біс.
- Бачили ми таких!
- Ні кришечи, ні капельки (не боюсь).
- Сирий не покуриш (себто тютюн; кажуть про завзятих курців).
— ... а варений не одуриш.
- Не дам собі в кашу наплювати.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Біжи від тієї води, яка не дзюрчить і не біжить.
- Бійся блискавки ясного дня.
- Бійся тихої ріки, а не шумливої річки.
- Біла зима й чорне сіно з'їсть.
- Білий сніг на чорну землю, коли вчасно, то - пасує.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Рукописи кам'яної доби не горять, але тонуть.
NN - Рукописи не горять.
Михайло Булгаков. - Рукописи не горять. Але в них загортають ковбасу.
Олександр Ніколаєв. - Рукописи не горять, але й не повертаються.
Григорій Бєликов. - Рукописи не горять, коли в них є Божа іскра.
Борис Крутієр.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Там, де в жінок не розвинуте почуття честі й гідності, процвітає моральне невігластво чоловіків.
Василь СУХОМЛИНСЬКИЙ - Якщо люди говорять погане про твоїх дітей – вони говорять погане про тебе.
Василь СУХОМЛИНСЬКИЙ - Багато лих мають своїми коренями саме те, що людину з дитинства не вчать керувати своїми бажаннями.
Василь СУХОМЛИНСЬКИЙ - Музика – це мова почуттів.
Василь СУХОМЛИНСЬКИЙ - Любов шляхетна тільки тоді, коли вона сором’язлива.
Василь СУХОМЛИНСЬКИЙ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Блаженний муж, що серед ґвалту й гуку
Стоїть, як дуб посеред бур і грому,
На згоду з підлістю не простягає руку,
Волить зламатися, ніж поклониться злому.
Іван ФРАНКО
"Блаженний муж, що йде на суд неправих...", 1906 - До доброго тягне Гриця, до красного, до любові, а передусім до свободи, широкої, безмежної, як крилаті ліси по верхах, як бистрі ріки там в долах.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА
"В неділю рано зілля копала" - І небо сковане, і скована земля...
Ні серця, ні душі не звуть небесні руна;
Ні в лузі, ні в гаю ніхто не проспіва,
Стоїть німий орган, замовкли в арфах струни.
Микола ФІЛЯНСЬКИЙ
"І небо сковане, і скована земля", 1911 - Той, що греблі рве.
Леся УКРАЇНКА
Персонаж драми "Лісова пісня" - Коні не винні.
Михайло КОЦЮБИНСЬКИЙ
Назва новели, 1912
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
