Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Нерозумно боятися неминучого.
Публій Сір. - Несподіване трапляється в житті частіше, ніж очікуване.
Плавт - Нестачу розуму не слід пояснювати нестачею пам'яті.
Гельвецій - Ні мудрому, ні меткому,
Ні за пташку прудкішому Суда божого не минути! Слово о полку Ігоревім. - Ніколи не давай повної волі своїй уяві: вона породить чудовиськ.
Піфагор.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Не питай старого, а питай бувалого.
- Не позичай у сусіда розуму.
- Не помиряться, як два коти над салом.
- Не поможе бабі кадило, коли бабу сказило.
- Не потрібен і клад, коли у чоловіка з жінкою лад.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Гарна, як квітка навесні.
- Гарна, як квітка у лузі.
- Гарна, як квітка у полі.
- Гарна, як лялька.
- Гарна, як сонце.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Найскладніше з правдою в ті часи, коли все може бути правдою.
Станіслав Єжи Лец. - Найстаріша книга — животрепетна новинка для того, хто ще не читав її.
Семюель Батлер. - Найстрашніша трагедія для поета — коли ним захоплюються, бо не розуміють.
Жан Кокто. - Найстрашніше для письменника — відучитися розмовляти з собою.
Володимир Брюґґен. - Найстрашніший вірус завжди сидить перед комп'ютером.
NN
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Власна раса є джерелом, і мірилом, і правом.
Юрій ЛИПА - Ви чуєте ці кулі, це народ промовляє.
Юрій ЛИПА - Засади, взяті від чужинців і не достосовані до української психології й традиції, стають не засадами, а засудами.
Юрій ЛИПА - Для українців найголовніший меридіан світу – це той, що проходить через Україну.
Юрій ЛИПА - Кожен народ складається із щоденних виявів активності і мовчазності.
Юрій ЛИПА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Я собі не уявляю громадської гідності без особистої і національної гідності як не уявляю народження людини без матері.
Євген СВЕРСТЮК "З думок", 1963 - Культивування національного — законна реакція на многорічну денаціоналізацію. Але мистецтво росте не з таких реакцій, хоч яких закономірних, а з внутрішніх законів і зовнішніх впливів.
Юрій ШЕРЕХ "Не для дітей", 1964 - В дійсності еміграція українська є така, як вона мусить бути, і дуже близька своєю структурою й своїм духовним образом до українства на Україні — і до кожного суспільства взагалі, а зокрема такого, що його національний ґніт і національна зрада розмивали й розкладали сторіччями.
Юрій ШЕРЕХ "Не для дітей", 1964 - Кількісна вага еміграції супроти материка української людності зникома, може, одна сорокова частина. Але в балансі творчих сил і впливів вага ця далеко вища, і тільки майбутнє покаже наскільки.
Юрій ШЕРЕХ "Не для дітей", 1964 - Одійде в морок підле і лукаве,
Холуйство у минувшину спливе, І той ніколи не доскочить слави, Хто задля неї на землі живе. Василь СИМОНЕНКО "Пересторога славолюбцеві". 1964
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|