Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Людині властиво помилятися, а дурневі — наполягати на своїй помилці.
ЦИЦЕРОН - Малі знання, що діють, варті набагато більше, ніж великі знання, що перебувають у бездіяльності.
Джебран Хаміль Джебран - Ми — джерело веселощів — і скорботи рудник.
Ми вмістилище скверни — і чисте джерело.
Людина — мов у дзеркалі світ — багатолика.
Вона незначна — і вона ж безмірно велика.
Омар Хайям - Ми живемо не для того, щоб їсти, а їмо задля того, щоб жити.
СОКРАТ - Ми не знаємо, чи продовжиться життя до ранку.
Так спішіть же ви сіяти зерна добра!
І любов у тлінному світі до друзів бережіть
Кожен світ більше золота і срібла.
Омар Хайям
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Ліпше своє латане, ніж чуже хватане.
– Хоч латане, але не хватане.
- Чуже добро боком вилізе.
– ... добро, бере за ребро.
– За чуже добро вилізе ребро.
- Хто чуже бере, того Бог побє.
- З чужим і насеред села розставайся.
- З чужого коня серед дороги злазь.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Розлютився, як жаба на каченята.
- Розмахує руками, як вітряк крилами.
- Розмова, як у півня з курчатами.
- Розмовляє, як з кобилою в болоті.
- Розносився, як чорт з бубном.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Той, хто плекає помсту, роз’ятрює власні рани.
Френсіс БЕКОН - Той, хто присягає на Біблії, зовсім не зобов’язаний знати її зміст.
Леонід Крайнєв-Ритов - Той, хто робить добро іншим, сам від цього пізнає радість.
Маргарита Наваррська - Той, хто сказав, що вдалі шлюби бувають лише між сліпою дружиною і глухим чоловіком, воїстину розумівся на цих справах.
Мішель МОНТЕНЬ - Той, хто хвалить тебе за те, чого в тебе немає, хоче одержати від тебе те, що в тебе є.
Юджин Маньюел
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Аксіома: ніхто так не страждає на ожиріння, як наші вершки суспільства.
Леонід ЗАБАРА - Аморальність не кожному по кишені.
Микола СЛЬОЗКО - Без "продажності" торгівлі не буває.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Бездарність центру компенсується злодійським талантом регіонів.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Бюро ведмежих послуг працює без вихідних.
Микола СЛЬОЗКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- І там степи, і тут степи,
Та тут не такії,
Руді, руді, аж червоні,
А там голубії,
Зеленії, мережані
Нивами, ланами,
Високими могилами,
Темними лугами.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"А. О. Козачковському", 1847 - Гори мої високії,
Не так і високі,
Як хороші, хорошії,
Блакитні здалека.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Сон"("Гори мої високії..."), 1847 - І небо невмите, і заспані хвилі;
І понад берегом геть-геть
Неначе п'яний очерет
Без вітру гнеться.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"І небо невмите, і заспані хвилі...", 1848 - За сонцем хмаронька пливе,
Червоні поли розстилає
І сонце спатоньки зове
У синє море: покриває
Рожевою пеленою,
Мов мати дитину.
Очам любо.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"За сонцем хмаронька пливе...", 1849 - Верховино, світку ти наші
Гей, як у тебе та мило!
Як ігри вод, плине тут час,
Свобідно, шумно, весело.
Микола Устиянович
Верховинець", 1889
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Жив був на світі султан, що мав гарем, яким знаходився в 100 кілометрах від його палацу. Був в нього слуга, якого султан кожного дня відсилав за дівчиною.
Слуга помер у віці 30 років, а султан у 90.
Так вип'ємо ж за те, щоб не ми бігали за жінками, а вони за нами. Тому що не жінки вбивають чоловіка, а біготня за ними.
- Справжній чоловік – це той, який точно пам'ятає день народження жінки, але ніколи не знає скільки їй років.
А чоловік, який ніколи не пам'ятає день народження жінки, але точно знає скільки їх років – це той, за кого вона вийшла заміж.
То ж давайте вип'ємо за справжніх чоловіків.
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
