Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- У дурня в сто разiв бiльше неприязнi до розумного, нiж у розумного — неприязнi до дурня.
Саадi. - У людини є три шляхи, щоб робити розумнi вчинки: перший, найблагороднiший – роздуми, другий, найпростiший – копiювання, третiй, самий гiркий – досвiд.
Конфуцiй - У своїх лихах люди прихильні звинувачувати долю, богів і все, що завгодно, але тільки не себе.
Платон. - Усьому свій час...
Біблія: Екклезіаст. - Утискаючи інших, мудрий робиться дурнем.
Біблія: Екклезіаст.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Скільки заробив, як комар надзижчав.
- Скільки не витягуй рукава, не для тебе булава.
- Скнарі гроші, що мусі калоші.
- Скорий поспіх — людям посміх.
- Скороспілка — горобині не спілка.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Білий, як смерть.
- Білий, як сметана.
- Білий, як сніг.
- Білий, як сонце.
- Білий, як стіна.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Повторюйте за мною: ми неповторні!
Аркадій Давидовим. - Погана реклама може навіть знизити рівень продажу.
Девід Огілві. - Поганий письменник не може не писати, добрий — може.
Борис Крутієр. - Поганий стиль — це неточна думка.
Жуль Ренар. - Поганий той афоризм, із якого не можна зробити дві-три фрази.
Рустем Фаляхов.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Щоб зводити кінці з кінцями, слід упевнитися, що це вже кінці.
Віктор ВОВК - Я живу в Україні, тому готова розмовляти українською мовою, навіть коли цілий світ буде проти.
Олена Онищук - Я певен, що знання української мови безмежно збагатить кожну російську людину, яка проживає в Україні.
Леонід Вишеславський - Я ще можу не противитись, коли ображають мене як людину, але коли ображають мій народ, мою мову, мою культуру, як же я можу не реагувати на це?
Михайло Коцюбинський. - Як говоримо, так і треба писати.
Квітка-Основ'яненко
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Аксіоматичний характер ідеалу (який він завдячує своїй "емотивності") згори виключає всякий розумовий аналіз, робить ідеал нетикальним, оточує його міцним муром "фанатизму", якого не розвалити найтяжчим гарматам переконувань, глуму або провокації.
Дмитро ДОНЦОВ
"Націоналізм", 1926 - Безсила є та ідея, яка обмежується лиш "альтруїзмом" до себе, а позбавлена "скаженої злоби" проти чужого світу.
Дмитро ДОНЦОВ
"Націоналізм", 1926 - Лиш плекання нової волі врятує нас!
Дмитро ДОНЦОВ
"Націоналізм", 1926 - Нації творяться перемогами або нещастями, психологічно спільними для всіх членів одного національного колективу.
В'ячеслав ЛИПИНСЬКИЙ
"Листи до братів хліборобів", 1926 - Майстер корабля.
Юрій Яновський
Назва роману, 1927
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Справжній чоловік – це той, який точно пам'ятає день народження жінки, але ніколи не знає скільки їй років.
А чоловік, який ніколи не пам'ятає день народження жінки, але точно знає скільки їх років – це той, за кого вона вийшла заміж.
То ж давайте вип'ємо за справжніх чоловіків.
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
