Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- І рани не болять у переможців.
Публій Сір - Іншим прощай часто, собі — ніколи.
Публій Сір - Істина підкріплюється зором і часом, а неправда поспішністю і невизначеністю.
Тацит - Істинно людяний чоловік домагається всього власними зусиллями.
КОНФУЦІЙ - Керуй своїм настроєм, бо він якщо не кориться, то велить.
Квінт ГОРАЦІЙ Флакк
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Каша — мати наша, а борщ — полежака, лежить дома, як собака (почуте від москаля).
- Каша наша — батьків борщ.
- Борщ без каші удовець, а каша без борщу удова.
- Борщ та каша — добра паша.
- Добра каша: крупина за крупиною гониться з дрючиною (або: з дубиною).
— Крупа крупу гонить, а крупу і чорт не догонить.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Дитина, як лялечка.
- Дитиночка, як качатко.
- Дитиночка, як линочок.
- Дівка, як верба: де посадиш, там і прийметься.
- Дівка, як верба: її не поливай, а вона росте.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Говорять, що я дійсний космополіт: мені всюди не по собі.
Штефан Візінці - Говорять: зрештою правда восторжествує; але це неправда.
Антон ЧЕХОВ - Годинник не показує час, а символізує його.
Авессалом Підводний - Голлівуд — місце, де всі дівчата шукають чоловіків, а всі чоловіки шукають дівчат.
Гі Лепр - Голлівуд — це місце, де провінціали зі штату Айова приймають один одного за кінозірок.
Фред Аллен
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Для фальшивомонетника живопис має лише практич¬не значення.
Юрій РИБНИКОВ - Девіз хапуги: "Не залишай на завтра те, що можна увірвати сьогодні".
Юрій РИБНИКОВ - Жити небезпечно: кожний крок може стати останнім.
Юрій РИБНИКОВ - Деякі факти красномовніші за адвокатів.
Юрій РИБНИКОВ - Байдужий лікар — потенційний злочинець.
Юрій РИБНИКОВ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Настане час колись, ясний, благословенний,
Що наші зіроньки все небо осіяють,
І жизні ідеал, свободи дар спасенний,
Умом поезії і серцем привітають.
Пантелеймон КУЛІШ
"Маруся Богуславка", 1899 - Країно рідная! ох, ти далека мріє!
До тебе все летять мої думки.
Їм страшно й радісно, якась надія мріє...
Так з вирію в свій край летять пташки.
Леся УКРАЇНКА
"Поворіт", 1899 - Слухай, рідна Україна,
стара мати-жалібниця,
голосом плачливим кличе
своє любеє дитя.
Іван ФРАНКО
"Іван Вишенський",
1900 - Все, що йде поза рами нації, це або фарисейство людей, що інтернаціональними ідеалами раді би прикрити свої змагання до панування однієї нації над другою, або хоробливий сентименталізм фантастів, що раді би широкими вселюдськими фразами покрити своє духове відчуження від рідної нації.
- О рідна земле, люба моя нене!
Чому, припавши до твоїх грудей,
Я тільки плачу, як дитя нужденне,
А сил не набираюсь, як Антей?
Микола ВОРОНИЙ
"Мандрівні елегії", 1902
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
