Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Багатство природне – це достаток хліба і води, одежі простої, а хто зайвого бажає достатку, той душу свою мучить.
Філон - Казав, що убозтво – самонавчальна філософія, бо вона словом спрямовує, а ділом спонукає.
Ксенофонт - Коли й багатьма землями володієш за життя, а вмер – трьома ліктями володітимеш.
Філістіон - Муж, що викриває, ліпший за облесника.
Філістіон - Багато хто звичку має не князям годити, а їх маєтностям.
Клімій
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Нині гульки, завтра гульки, а в городі ні цибульки.
- Нині гульки, завтра гульки, а в городі ні цибульки.
- Ні б'є, ні лає, та ні про що й не дбає.
- Ні в поле не бери, ні вдома не лиши. Ви мене просіть, а я ніби не хочу.
- Ні в тин, ні в ворота.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Говорить, наче клоччя жує.
- Говорить, наче лемеша йому до піднебіння причеплено.
- Говорить, наче пташка щебече.
- Говорить, наче соловей співає.
- Говорить, наче три дні не їв.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Говорити найважче якраз тоді, коли соромно мовчати.
Франсуа де Лярошфуко. - Говорити не думаючи — те саме, що стріляти не цілячись.
Томас Фуллер. - Говорити ясно — значить зізнаватися.
Жан Ростан. - Говорить як по-писаному, а пише погано.
Цаль Меламед. - Говорять: зрештою правда восторжествує; але це неправда.
Антон Чехов.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Думаєте, голодні таланти не заздрять бездарності ситих?
Олександр ПЕРЛЮК - Що у жінки на язиці, те у чоловіка в печінках.
Олександр ПЕРЛЮК - Якщо ти такий хороший, то чому ж тоді тебе ще не з’їли?
Олександр ПЕРЛЮК - Дурним закон не писаний, розумним – не завада.
Олександр ПЕРЛЮК - Одна хвилинка, а скільки в ній вічного!
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Національне відродження є процесом, що має практично необмежені ресурси, бо національне почуття живе в душі кожної людини, навіть тієї, яка, здавалося б, давно померла духовно.
Валентин МОРОЗ
"Замість останнього слова", 1970 - І тут на допомогу приходить інстинкт самозбереження. Він — головна підвалина опору. Того опору, яким тримається нація, і духовність взагалі.
Валентин МОРОЗ
"Хроніка опору", 1970 - На українському пустирі пасуться всі...
Валентин МОРОЗ
"Хроніка опору", 1970 - Коли вмирає батьківщина — вмирає все. Запитайте про це народ: він відчуває це нутром і скаже вам.
Євген СВЕРСТЮК
"Собор у риштованні"., 1970 - Даждь нам, Боже, днесь! Не треба завтра -
даждь нам днесь, мій Боже! Даждь нам днесь!
Догоряють українські ватри, догоряє український весь край...
Василь СТУС
"Даждь нам, Боже, днесь!", 1977
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Щоб хотілось і моглося, було де і було з ким!
- Давайте вип’ємо за наших ворогів. За те, щоб у них все було: і автомашина, і гараж, і гарна хата, і дача.
І щоб у них скрiзь стояли телефони.
І щоб по тих телефонах вони завжди набирали 01, 02, 03, 04!
- Вип’ємо за те, аби нашим ворогам пір’я в горлі виросло!
- Вип’ємо за наших ворогів, аби їм пір’я на язиках повиростало!
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
