Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Що вподобав, на те й перетворився.
Григорій СКОВОРОДА - Не за обличчя судiть, а за серце.
Григорій СКОВОРОДА - Кожен є той, чиє серце в нiм: вовче серце – справдешнiй вовк, хоч обличчя людське; серце боброве – бобер, хоч вигляд вовчий; серце вепрове – вепр, хоч подоба бобра.
Григорій СКОВОРОДА - Чи може людина, слiпа у себе вдома, стати зрячою на базарi?
Григорій СКОВОРОДА - Пiзнаєш iстину – ввiйде тодi в кров твою сонце.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Рана від кулі глибока, а від шаблі широка.
- Сам загибай, а братчика виручай.
- Січ — мати, а Великий Луг — батько.
- Скажи, враже, як пан каже.
- Слава не поляже, а про себе розкаже.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Вечірній час - чудовий час:
Рожевий світ на небі згас,
А таємничий сумерк ляг
На горах, борах і полях.
Василь Щурат
"Вечірній час", 1905 - Нехай обдурений я сном,
Нехай осміяний без жалю,
Нехай замість весни і раю
Осінній місяць за вікном,
Нехай! Але в душі моїй
Яка цвіла весна рожева!
Пахтіли, дихали дерева!
Олександр Олесь
"Нехай обдурений я сном...", 1906 - Я знаю, дні мої пролинуть надо мною,
Пролинуть окликом вечірньої луни,
А я все буду ждать і сумною порою
Минулий кликать час колишньої весни.
Микола Філянський
"І знов весна...", 1906 - Пеститься місячний промінь,
Лиже холодний сніг;
Чорною плямою комин
На білий килим ліг.
Микола Вороний
"Зоряне небо", 1907 - А вже красне сонечко
Припекло, припекло,
Яснощире золото
Розлило, розлило.
Олександр Олесь
"А вже красне сонечко...", 1910
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Мова довга не є добро.
Данило Заточник. - Мова за самою суттю є двозначною.
Жак Лакан. - Мова ЗМІ періоду інформвійн. Зі спогадів про початкову школу: "В той період моя успішність стабілізувалася на позначці "4".
Владімір Вішнєвській. - Мова нагадує надтріснутий котел, по якому ми вистукуємо мелодії, що лунають так, ніби вони призначені для танців ведмедя, а ми б хотіли зворушити ними зірки.
Гюстав Флобер. - Мова не лишень частково надприродне явище, а повністю.
Ольга Федик.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Головне для кардіолога і жінки — діла сердечні.
Юрій РИБНИКОВ - Тільки поет знаходить в жінці те, чого в ній немає.
Юрій РИБНИКОВ - Жінка не старіє: поліпшується якість косметики.
Юрій РИБНИКОВ - Якщо не берегти квіти кохання, вони зів’януть.
Юрій РИБНИКОВ - Друзів не мав — обмежувався товаришами по випивці.
Юрій РИБНИКОВ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Темнота печерна розум
Хмарами вкривала
І про щось невідоме
Серцю промовляла.
Пантелеймон КУЛІШ
"Маруся Богуславка", 1899 - Перехресні стежки.
Іван ФРАНКО
Назва повісті, 1900 - Щоби вам не судилась найтяжча судьба,
Найстрашніша клятьба — полюбити раба!
Іван ФРАНКО
"На ріці вавілонській — і я там сидів...", 1902 - Але Бог добрий, простить людям, хоч як вони його гнівають, хоч мордують одні одних, убивають, ошукують, присягають фальшиво, крадуть. Він все ще добрий для них.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА
"Земля", 1902 - Ми люди, що знаємо лиш землю!Вона чорна та й руки наші почорніли від неї, та проте вона свята.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА
"Земля", 1902
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
- Давайте вип'ємо горілки за покоління, яке обирає "Пепсі"!
Тому що нам більше дістанеться!
- У німця є дружина та коханка. Але він любить дружину.
У француза є дружина та коханка. Але він любить коханку.
У єврея є дружина та коханка. Але він любить маму.
У москаля є дружина та коханка. Але він любить випити!
Так вип'ємо за справжніх чоловіків!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
