На сайті зібрано нині:              
Авторів : 6653
Давня мудрість : 1612
Прислів'я, приказки : 27853
Народні прикмети : 2879
Афоризми : 13520
Українська афористика : 13439
Тисяча цитат : 1005
Афоризми Пошук:
Давня мудрість | Прислів'я, приказки | Народні прикмети | Афоризми
Українська афористика | Тисяча цитат | Тости |

Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота, глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське життя в Севастополі» та на сайті «Весела Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми з книг «Українська афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика – це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.

Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.

Вакансії для вчителів української мови та літератури

Давня мудрість / 1612
  • Піфагорійці радили вранці кидати погляд на небо, щоб згадати про те, що завжди йде до мети, залишаючись вірним своєму шляхові й засобу дій, і про порядок, чистоту і відображення. Бо світила не знають покровів.
       Марк АВРЕЛІЙ
  • Платити добром за зло — безглуздість. Чим же тоді платити за добро? КОНФУЦІЙ
       
  • Платон мій друг, та істина дорожча.
       Арістотель
  • Поблажливе ставлення до дурості властиве кожній розумній людині.
       Абу-ль-Фарадж
  • Побороти дурні звички легше сьогодні, ніж завтра.
       КОНФУЦІЙ 
Ще..
Прислів'я, приказки / 27853
  • Оце! наче жаба до очей лізе.
       
  • Лізе в очі, як осока.
       
  • Росходився, як московський ходак.
       
  • Росходилась, як квочка перед бурею.
       
  • Як грім напав.
        
Ще..
Народні прикмети / 2879
  • Затіпалося серце, як у птиці крила.
       
  • Захекався, як віл у борозні.
       
  • Захотілось, як вовку овець.
       
  • Зачервонів, як буряк.
       
  • Зашумів, як окріп у горщику.
        
Ще..
Афоризми / 13520
  • Сатира має право перебільшувати, але цим правом давно не користується.
       Данило Рудий.
  • Сатира ніколи не пройде за конкурсом, її об'єкти сидять у журі.
       Станіслав Єжи Лец.
  • Сатира, яку цензор спроможний зрозуміти, заслуговує на заборону.
       Карл Краус.
  • Сатирик — гуморист із підвищеною кислотністю.
       Юрій Шанін.
  • Сатирик — письменник, здатний бачити смішне й там, де його нема.
       Григорій Ландау. 
Ще..
Українська афористика / 13439
  • Якого б кольору прапорця не тримав у руках мільйонер — слугуватиме він лише «зелененьким».
       Олександр ПЕРЛЮК
  • Якшо помирати, то краще від сміху. Але хто ж тоді буде сміятися?
       Валентин ЧЕМЕРИC
  • Якщо бурчить у шлунку – не хвилюйтеся. Це інформація, що ми ще існуємо.
       Леонід КУЛІШ-ЗІНЬКІВ
  • Якщо в країні нічого не змінюється, змінюється ставлення до тих, хто обіцяв все змінити.
       Олександр ПЕРЛЮК
  • Якщо в природі ніщо не зникає безслідно, то куди в такому разі щезли заощадження громадян, стратегічні підприємства, мораль, честь, совість?
       Олександр ПЕРЛЮК 
Ще..
Тисяча цитат / 1005
  • Ну, коли не рад здихати,
    Наострись гаразд брехати.

       Іван ФРАНКО
    "Лис Микита", 1890
  • Хто ж то бачив, щоб наука
    Йшла до голови без бука?

       Іван ФРАНКО
    "Лис Микита", 1890
  • І на бунт, на чорну зраду,
    Братобійчу, люту зваду
    Всі врочисто сприсяглись.

       Іван ФРАНКО
    "Лис Микита", 1890
  • Що нам воля?
    Вовк поїсть нас серед поля,
    Нам про волю думать гріх!

       Іван ФРАНКО
    "Лис Микита", 1890
  • Ой, гірка була наука!
    Лис відразу взявсь за бука.

       Іван ФРАНКО
    "Лис Микита", 1890
     
Ще..
Тости / 65
  • Ми тут зібралися, щоб випити.
    То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!

       
  • Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
    – То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!

       
  • Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
    Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!

       
  • Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
    – Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!

       
  • Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
        
Ще..
Стежки
Бібліотека сайту Українське життя в Севастополі "Весела Абетка" - Для дітей України
Ідея та наповнення Микола ВЛАДЗІМІРСЬКИЙ