На сайті зібрано нині:              
Авторів : 6653
Давня мудрість : 1612
Прислів'я, приказки : 27853
Народні прикмети : 2879
Афоризми : 13520
Українська афористика : 13439
Тисяча цитат : 1005
Афоризми Пошук:
Давня мудрість | Прислів'я, приказки | Народні прикмети | Афоризми
Українська афористика | Тисяча цитат | Тости |

Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота, глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське життя в Севастополі» та на сайті «Весела Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми з книг «Українська афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика – це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба. Повідомлення можна залишити в гостьовій книзі .

Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.

Наповнення сайту залежить від наявності вільного часу і відображається статистикою.

Давня мудрість / 1612
  • Немає нещасливiшого, коли душа болить. Вона болить тодi, коли золять думки.
       Григорій СКОВОРОДА
  • А я як був, так i тепер – одорожнiй.
       Григорій СКОВОРОДА
  • Лiд на те й родиться, аби танути.
       Григорій СКОВОРОДА
  • Демон проти демона не свiдчить, вовк вовчого м'яса не їсть.
       Григорій СКОВОРОДА
  • Без ядра горiх нiщо, так само, як i людина без серця.
       Григорій СКОВОРОДА 
Ще..
Прислів'я, приказки / 27853
  • Хрест святий, коцюба псявіра.
       
  • Без ножа, як без рук.
       
  • Млин — чесна храмина.
       
  • Млин — корчма.
       
  • Млинок Божий дарок.
        
Ще..
Народні прикмети / 2879
  • Труситься, як заєць.
       
  • Труситься, як Каїн.
       
  • Труситься, як мокре щеня.
       
  • Труситься, як молоде теля.
       
  • Труситься, як у лихоманці.
        
Ще..
Афоризми / 13520
  • Совість – це тихий голос, який шепоче, що хтось дивиться.
       Юліан Тувім
  • Совість була чиста, але загублена.
       Віктор КОНЯХІН
  • Совість, продана раз, буде продана і вдруге.
       Норберт Вінер
  • Спертися можна лише на те, що чинить опір.
       Блез ПАСКАЛЬ
  • Спілкування з вченими дамами корисно: починаєш більш поблажливо ставитись до дурок.
       Жюльєн де Фалкенаре 
Ще..
Українська афористика / 13439
  • Як тільки людина підбирає ключі до таємниць Всесвіту, Бог відразу міняє замки.
       Андрій КОВАЛЬ
  • Отруту для володаря розчиняють у нектарі лестощів.
       Андрій КОВАЛЬ
  • Не можна все виграти, але можна все програти.
       Андрій КОВАЛЬ
  • Ніщо так не компрометує деспота, як милосердя.
       Андрій КОВАЛЬ
  • Хоч би куди людина йшла, вона завжди опиняється на роздоріжжі.
       Андрій КОВАЛЬ 
Ще..
Тисяча цитат / 1005
  • Національне відродження є процесом, що має практично необмежені ресурси, бо національне почуття живе в душі кожної людини, навіть тієї, яка, здавалося б, давно померла духовно.
       Валентин МОРОЗ
    "Замість останнього слова", 1970
  • І тут на допомогу приходить інстинкт самозбереження. Він — головна підвалина опору. Того опору, яким тримається нація, і духовність взагалі.
       Валентин МОРОЗ
    "Хроніка опору", 1970
  • На українському пустирі пасуться всі...
       Валентин МОРОЗ
    "Хроніка опору", 1970
  • Коли вмирає батьківщина — вмирає все. Запитайте про це народ: він відчуває це нутром і скаже вам.
       Євген СВЕРСТЮК
    "Собор у риштованні"., 1970
  • Даждь нам, Боже, днесь! Не треба завтра -
    даждь нам днесь, мій Боже! Даждь нам днесь!
    Догоряють українські ватри, догоряє український весь край...

       Василь СТУС
    "Даждь нам, Боже, днесь!", 1977
     
Ще..
Тости / 65
  • Ми тут зібралися, щоб випити.
    То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!

       
  • Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
    – То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!

       
  • Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
    Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!

       
  • Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
    – Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!

       
  • Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
        
Ще..
Стежки
Бібліотека сайту Українське життя в Севастополі "Весела Абетка" - Для дітей України
Ідея та наповнення Микола ВЛАДЗІМІРСЬКИЙ