Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Здатність рости є ознака недосконалості.
Сенека - Здолати шкідливі звички можна тільки сьогодні, завтра — буде пізно.
КОНФУЦІЙ - Зло засіло в душі нашій, а вона не в змозі бігти від самої себе.
Квінт Горацій Фланк - Зміни ставлення до речей, що тебе турбують, і ти будеш від них у безпеці.
Марк АВРЕЛІЙ - Знання — настільки дорогоцінна річ, що її не ганебно добувати з будь-якого джерела.
Абу-ль-Фарадж
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Високе дерево вітер зламає найперше.
- Високі гори мають найглибші доли.
- Вівцю не шуба, а корм гріє.
- Вівцю, котра не тримається отари, заберуть вовки.
- Вівця вирощує руно не тільки для себе.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Поглядає, як вовк на ягницю.
- Поглядає, як собака в ярмарку.
- Поглядає, як стрілець на орлицю.
- Погуляв, як собака на мотузку.
- Подавився, як сто карбованців дав.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Рішучість народжується перед лицем найгіршого.
Ж. Батай - Роби, що можеш, з тим, що у тебе є, і там, де ти є.
Теодор РУЗВЕЛЬТ - Розбійники вимагають гаманець або життя, а жінки вибору не залишають.
Семюел БАТЛЕР - Розважлива людина прилаштовується до світу; нерозсудливий намагається прилаштувати світ до себе. Тому прогрес завжди залежить від нерозважливих.
Джордж Бернард ШОУ - Розмірковують всі, але поміркованих мало.
Маре
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Україна — для людей? Назвіть поіменно!
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ - Україна: доки сонце демократії зійде, роса плутократії очі виїсть.
Борис РЕВЧУН - Україно! Ти моя молитва,
Ти моя розпука вікова!
Гримотить над світом люта битва
За твоє життя, твої права.
Василь СИМОНЕНКО - Українська влада вміє користуватися не лише батогом — якщо треба, може і пряником так уперіщити!
Роман КРИКУН - Українське суспільство справді розколене на два непримиренні табори: одні громадяни не люблять наших політиків, інші — ненавидять.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- І все-таки до тебе думка лине,
Мій занапащений, нещасний краю,
Як я тебе згадаю,
У грудях серце з туги, з жалю гине.
Леся УКРАЇНКА
"І все-таки до тебе думка лине...", 1895 - О краю мій, найкращий між краями,
Зруйнований та знищений катами!
Павло ГРАБОВСЬКИЙ
"Тебе... тебе забути нам?", 1895 - Ми навіть власної не маєм хати,
Усе одкрите в нас тюремним ключарам:
Не нам, обідраним невільникам, казати
Речення гордеє: "Мій дом — мій храм!"
Леся УКРАЇНКА
"Товаришці на спомин", 1896 - Хто кохає край свій рідний
Для високої ідеї;
Я ж кохаю не для неї,
А для того, що він бідний.
Микола ВОРОНИЙ
"Паралелі", 1896 - Гей, розіллялось ти, руськеє горе,
Геть по Європі і геть поза море!
Іван ФРАНКО
"Гей, розіллялось ти, руськеє горе...", 1898
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
