Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Розум — бог для кожного.
Геракліт Ефеський. - Своєю силою закони зобов'язанi правам.
К. Гельвецiй. - Скільки людей, стільки й думок.
Теренцій. - Слово є образ діла.
Солон. - Сміливість — початок перемоги.
Плутарх.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Той хоче гарбузів, а той огірків.
- Хто на хвості, хто на голові, а хто на колесі.
- Один не йде, другий не везе.
- Один дивиться до ліса, а другий до біса.
— Одно йде до ліса, а друге до біса.
- Рахуби не дам.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Побілів, як глина.
- Побілів, як крейда.
- Побілів, як полотно.
- Побілів, як стіна.
- Повели, як козу на ярмарок.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Треба їсти, щоб жити, а не жити, щоб їсти.
Сократ - Треба мати мужність віддати в жертву негайний успіх, заради більш важливих речей.
Енгельс - Треба мати силу характеру, щоб говорити і робити одне й те саме.
О.ГЕРЦЕН - Треба спочатку бути поганим громадянином, щоб стати згодом гарним рабом.
Шарль де МОНТЕСК’Є - Той, хто помирає, сплачує всі борги.
Вільям ШЕКСПІР
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Маляри-артисти, скульптори, композитори й т. ін. недержавного народу, що служать виключно „чистому мистецтву“, а свої національно-громадські мотиви оминають, — чужі й некорисні для свого народу.
Іван Огієнко - Усі інтелігенти вільних професій у своїм родиннім житті обов?язані вживати тільки соборної літературної мови, щоб своїм прикладом заохочувати до того й інших.
Іван Огієнко - Інтелігент, що не знає Науки про рідномовні обов?язки, не є свідомий член нації.
Іван Огієнко - Кожний інтелігент, виступаючи з публічною промовою, мусить виголошувати її тільки соборною літературною мовою.
Іван Огієнко - Усе громадянство мусить конче вимагати від своїх промовців-інтелігентів уживати в публічних промовах тільки соборної літературної мови.
Іван Огієнко
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Ой доле людськая, чом ти неправдива,
Що до інших дуже щира, а до нас зрадлива?
Рекрутська пісня - Де ти бродиш, моя доле?
Не докличусь я тебе.
Степан Писаревський
"Доля". 1827 - Прощай, мій покою, пускаюсь у море!
І, може, недоля і лютеє горе
Пограються з човном моїм.
Євген ГРЕБІНКА
"Човен", 1833 - Тече вода в синє море
Та не витікає;
Шука козак свою долю,
А долі немає.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Думка" ("Тече вода в синє море..."), 1838 - Єсть на світі доля,
А хто її знає?
Єсть на світі воля,
А хто її має?
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Катерина", 1838
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Справжній чоловік – це той, який точно пам'ятає день народження жінки, але ніколи не знає скільки їй років.
А чоловік, який ніколи не пам'ятає день народження жінки, але точно знає скільки їх років – це той, за кого вона вийшла заміж.
То ж давайте вип'ємо за справжніх чоловіків.
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
