Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Лiлея не знає фабрик – вона i без них красна.
Григорій СКОВОРОДА - До яких порокiв призводять здоров'я з багатством? Цiлi республiки через те пропали. Чому ж ти багатства бажаєш як щастя? Щастя нещасливим не ро6ить. Чи не бачиш i тепер, скiлькох багатство, як навiдь свiтового потопу, пожерло, а душi їхнi вiд надмiрних затiй, як млинове камiння, самi себе з'їдаючи, без зерна крутяться.
Григорій СКОВОРОДА - Бути щасливим – це значить пiзнати, знайти самого себе.
Григорій СКОВОРОДА - Збери перед собою живописцiв та архiтекторiв i пізнаєш, що живописна iстина мало де iснує, а найбiльшу юрбу їхню посiло невiгластво i немистецтво.
Григорій СКОВОРОДА - Без бажання все важке, навiть найлегше.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Тоді мама дурна, коли дитина мала.
- Малі діти не дають спати, а великі дихати.
- Добра дитина половину клопоту відійме, а деяка і більше.
- Соловей співає, поки дітей не виведе.
- Мала дитина — не виспишся, більша дитина — не наїсися.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Високий, як телеграфний стовп.
- Високий, як тополя, а дурний, як квасоля.
- Витріщив очі, як баран на нові ворота.
- Витріщив очі, як жаба.
- Витріщив очі, як зарізаний баран.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Краса є природний засіб дії на відстані.
Деніс Даттон - Кращий аргумент проти демократії — п’ятихвилинна бесіда з пересічним виборцем.
Вінстон Черчилль - Кращий засіб дізнатися — чи можете ви довіряти комусь — це довіряти йому.
Ернест Хемінгуей - Кращий шлях назовні завжди наскрізь.
Роберт Фрост - Легковажна людина, яка не знає істини, висловлюється абстрактно, пишномовно і неточно.
Бертольд Брехт
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Цифри, звичайно, беруть зі стелі, але їх потім кладуть на папір.
Іван МЕЛЬНИК - Ціни, що кусаються, можуть викликати сказ.
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ - Чи слід боротися за свободу слова в пустелі?
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ - Чим більше гвинтиків у державній машині, тим гучніше вона торохтить.
Флоріан БОДНАР - Чиновники при падінні не розбиваються. У них завжди м’яка посадка — з одного крісла в інше.
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Видиш, брате мій,
Товаришу мій, Відлітають сірим шнурком Журавлі у вирій. Чути: кру! кру!кру! В чужині умру, Заки море перелечу, Крилонька зітру. Богдан ЛЕПКИЙ "Журавлі", 1910 - Я не умру від смерті —
я умру від життя. Умиратиму — життя буде мерти, не маятиме стяг. Михайло Семенко "Патагонія", 1917 - Я прийду до тебе, доле,
На страшне криваве поле, На останній смертний бій. Григорій ЧУПРИНКА "Перемога", 1918 - І тим, що згинули в зорі весінніх літ,
Хрестів поставити в свій час ми не зуміли. Одна вечірняя вітає їх могили, Одна вечірняя віта їх заповіт. Микола ФІЛЯНСЬКИЙ "Спить ряд могил", 1924 - Голодна я і жити вже не годна,
і смерть іде... Ах, се ж душа, душа моя голодна без корму мре. Уляна КРАВЧЕНКО "Голодна я і жити вже не годна", 1925
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
- Давайте вип'ємо горілки за покоління, яке обирає "Пепсі"!
Тому що нам більше дістанеться!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|