Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Важко розумному довгу розмову вести з недоумком.
Але й мовчати весь час – вище за людську могуть. Феогнід - Важко самобутньо виразити загальноприйняті речі.
Горацій - Великі обіцянки зменшують довіру.
К. Флакк. - Вести ненавчених людей на війну – означає їх занапастити.
Конфуцій - Винний боїться закону, невинний — долі.
Публій Сір.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- На тобі небоже, що мені негоже.
— ... оце я тобі теє дав, що мені з носа упало. - Нашим салом, та по нашій шкурі.
— Моїм салом та по мені і мажуть. — ... та мене й мастиш. - І понюхати не дадуть.
- Зачиняються царські врата для нашого брата.
- Тоді дали хліб, як зубів не стало.
— Що мені з хліба, коли зубів нема.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Щоб ви були такі веселі, як весна.
- Щоки пухкі, як пампушки.
- Щоки червоніють, як червоні яблука в саду.
- Щоки, як кавуни.
- Я його так люблю, як сіль в оці, а кольку в боці.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Людині властиво помилятися, але звалювати свої помилки на інших — ще більш властиво.
закон Мерфі. - Людині, яка знає, куди йде, світ дає дорогу.
Джордан - Людину видає влада.
Піттак - Людину впізнають по зльоту, цінують по польоту, а обговорюють по падінню.
Стас Янковський - Людину можна знищити, але перемогти її неможливо.
Хемінгуей
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- В ешелонах влади не всі вагони літерні — є й причепні «телячі».
Григорій ЯБЛОНСЬКИЙ - В історика давався взнаки талант письменника-фантаста.
Микола ЛЕВИЦЬКИЙ. - В кожному чоловіковi живе бунт Адама з цiлими ребрами.
Богдан ЧЕПУРКО - В кому віри нема – надії нема. Надія – бог, а віра – світло.
- В лiтературi, як i в коханнi: треба, щоб i вона тебе вибрала.
Ростислав ДОЦЕНКО
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Смерть консерватизму означає скрізь і завжди смерть нації.
В'ячеслав ЛИПИНСЬКИЙ "Покликання варягів...", 1926 - Динаміка — життя, рух — кожної живої нації полягає в обороні сильними консерватистами традиційної існуючої форми національної влади і в постійнім реформуванні цієї влади поступовцями.
В'ячеслав ЛИПИНСЬКИЙ "Покликання варягів...", 1926 - Навіть само поняття національної культури української — як чогось органічного, окремого, індивідуального — зовсім чуже більшовикам.
В'ячеслав ЛИПИНСЬКИЙ "Покликання варягів...", 1926 - Зрадництво стало найбільш характерним явищем нашої історії...
В'ячеслав ЛИПИНСЬКИЙ "Покликання варягів...", 1926 - Богдан (Хмельницький) був єдиний державний муж в нашій новітній історії, який зумів зорганізувати українську здержуючу і кермуючу консервативну силу і при помочі цієї сили опанувати розбурхану українську стихію.
В'ячеслав ЛИПИНСЬКИЙ "Покликання варягів...", 1926
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Вип’ємо за поцiлунок! Адже його придумав чоловiк, тому що не знайшов іншого способу закрити рота жiнці.
- Приходить чоловік додому і каже жiнці:
– Ти завжди виглядаєш такою гарною пiсля горiлки. – Що ти, я зовсiм не пила, – дивується жiнка. – Зате я випив. То давайте вип’ємо за те, щоб нашi жiнки були завжди красивими. - – Вип’ємо за панi Марiю!
Голос збоку: – За яку? Кожний за свою! - Знаєте, чим казка вiдрiзняється вiд життя?
Казка – це коли женився на жабі, а вона виявилася царiвною. А життя – це коли навпаки. Так давайте вип’ємо за те, щоб наше життя було схоже на казку! - Була нiч. Тиша. Ясний мiсяць. Вiн і вона.
Він сказав: «Так». Вона сказала: «Нi». Минули роки. Була нiч. Тиша. Повний місяць. Вона сказала: “Так». Він сказав:«Так». Та роки були вже не тi. Так вип’ємо ж за те, щоб все в життi робилось своєчасно!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|