Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Батьківська доброчесність – для дітей чудовий приклад.
Демокріт - Хто не торкався справ лихих, не є доброчесним. Доброчесний – хто вкусив гріха й солодощів і справ лихих, та утримався від них через час певний.
Антифон - Як від рабства вільним хочеш бути, себе від рабства звільни. Позбався прагнень – вільним станеш.
Епіктет - Народженому в роду доброму – сором жити з ганьбою.
Софокл - Коли юнак один промовив: "Гарна річ, коли хто отримає все, чого прагне", – той відповів йому: "Та краще, коли не прагнеш некорисного".
Медем
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Не варт і печеної цибулі.
- Не варт і ріжка табаки.
- Зробив з дуба спичку.
- Оттак тату, зробив ковальський пшик. (То до Цигана з науки син прийшов і хвалився нею батькові, а більше нічого і не вмів).
- Пшик собачий і вийде.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Близький сусід краще далекої рідні.
- Боїшся морозу - винограду не саджай.
- Бойовий кінь потрібен у бою, а скакун - щодня.
- Борозна буде добра, якщо гарно вродить нива.
- Буває, жінка перетворює овес на пшеницю, а часом -навпаки.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Розум обмежений, але здоровий зрештою менше стомлює нас, ніж розум широкий, але плутаний.
Франсуа де ЛЯРОШФУКО - Розум освячує шлях волі, а воля керує діями.
Ян КОМЕНСЬКИЙ - Розум робить людину ширше, але й паралізує, діяльність животворить, але й обмежує.
Йоганн Вольфґанґ ҐЕТЕ - Розум слугує нам деколи лише для того, щоби сміливо робити дурниці.
Франсуа де ЛЯРОШФУКО - Розум часом служить нам лише для того, щоб сміливо робити дурниці.
Франсуа де ЛЯРОШФУКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- А що ти ще хотіла від чоловіка, який обіцяв подарувати тобі весь світ?
Олександр ПЕРЛЮК - Аби все розвалити, потрібні талановиті організатори.
Олександр ПЕРЛЮК - Автомобіль — не розкіш, розкіш — залити в нього пальне.
Олександр ПЕРЛЮК - Академіків у нас вистачає, а от розумних людей мало б бути більше.
Олександр ПЕРЛЮК - Аніж вчитися самому — краще вчити інших.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Треба негайно на настирливе запитання "Європа чи "Просвіта?", відповісти: — "Європа".
Микола ХВИЛЬОВИЙ
"Камо грядеши", 1925 - Отже, гряде могутній азіатський ренесанс у мистецтві, і його предтечами є ми, "олімпійці".
Микола ХВИЛЬОВИЙ
"Камо грядеши", 1925 - Романтика вітаїзму... це мистецтво першого періоду азіатського ренесансу. З України воно мусить перекинутися у всі частини світу...
Микола ХВИЛЬОВИЙ
"Камо грядеши", 1925 - Всі ці літературні всеукраїнські ЦК зовсім непотрібні для письменника. Справа не в літературному ЦК, а в літературі.
Микола ХВИЛЬОВИЙ
"Думки проти течії", 1925 - Напружений, незломно-гордий,
Залізних імператор строф —
Веду ці вірші, як когорти,
В обличчя творчих катастроф.
Євген МАЛАНЮК
"Напис на книзі віршів", 1925
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
