Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- У гніві нічого не говори і не роби, поки не промовиш подумки всі двадцять чотири літери абетки.
Афінодор - У дурня в сто разiв бiльше неприязнi до розумного, нiж у розумного – неприязнi до дурня.
Саадi - У здоровому тілі — здоровий дух.
ЮВЕНАЛ - У кого є друзі, у того немає друга.
Арістотель - У кожній справі дивися на мету — і відмовишся від усього зайвого.
Луцій Анней СЕНЕКА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Убогому мало що бракує, а захланному всего.
- В убогого все по обіді.
- Сорока в ворони, просить оборони (як бідний перед бідним жаліється).
- Бідному всюди біда.
- Біда бідному! і вмерти не дають.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- У листопаді як зазиміє, то й жаба оніміє.
- Як вересніє, то i дощик сіє.
- Як листопад дерев не обтрусить - довга зима бути мусить.
- Як листя жовтіє, то поле сумніє.
- Якщо лелеки летять високо, не поспішаючи, буде гарна осінь.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Був схожим на Сократа — лисиною й дружиною.
Еміль Кроткий - Буває, що в людини немає дурних звичок, зате є щось гірше.
Марк ТВЕН - Буває, що людина занадто горда, щоб боротися.
T. Woodrow Wilson - Бувають дні гористі, важкі: підніматися по них нескінченно довго, а бувають дні похилі: з них летиш прожогом, посвистуючи.
Марсель ПРУСТ - Бувають часи, коли сатирі приходиться відновлювати те, що зруйнував пафос.
Станіслав Єжи ЛЕЦ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Против рожна перти,
Против хвиль плисти,
Сміло аж до смерти
Хрест важкий нести!
Іван ФРАНКО - Правда против сили!
Боєм проти зла!
Між народ похилий
Вольності слова!
Іван ФРАНКО - Ще те не вродилось
Остреє залізо,
Щоб ним правду й волю
Самодур зарізав!
Іван ФРАНКО - Слова – полова,
Але огонь в одежі слова –
Безсмертна, чудотворна фея,
Правдива іскра Прометея.
Іван ФРАНКО - Воля до влади – це вічно голодна влада.
Назип ХАМІТОВ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- ...Хама, самовдоволеного і розперезаного, обтяженого рабським комплексом зневаги до слабших і залежних, позбавленого моральних обов'язків, — не дай, Боже, наділити його силою, правами і владою пана.
Євген СВЕРСТЮК
"Собор у риштованні", 1970 - Коли не видно ясних доріг і сонячних плаїв, безсумнівною дорогою є найважча — дорога шляхетна.
Євген СВЕРСТЮК
"Собор у риштованні", 1970 - Від свого відстали і до чужого не пристали, ні ґави, ні ворони, раз вони зневажили своє, то як вони можуть поважати чуже?
Євген СВЕРСТЮК
"Собор у риштованні", 1970 - Але землю вкриває асфальт і бетон, небо затягується димами і ревом моторів, і кудись шалено, в метушливій тривозі летить життя, засмокчу є і не залишає тієї чистої години для душі, коли можна замислитись над собою і подумати про головне.
Євген СВЕРСТЮК
"Собор у риштованні", 1970 - Первісний ключ — в людині. А людину сковують умови. Але умови для себе, зрештою, витворює вона сама — на свій зріст. Мусимо рости і духовним зростанням, моральним авторитетом здобувати престиж і відстоювати своє місце під сонцем.
Євген СВЕРСТЮК
"Собор у риштованні", 1970
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
