Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Добрі справи здійснюються небагатьма й зрідка, проте лиходійства - і часто, і багатьма. Так що, мабуть, краще б безсмертні Боги зовсім не дали б нам ніякого розуму, ніж такий згубний розум.
Марк Туллій ЦИЦЕРОН, давньоримський оратор і філософ(106-43 р. до н. е.) - Друга думка завжди розумніша за першу.
Евріпід. - Дурень пізнає тільки те, що сталося.
Гомер. - Душа, задоволена сьогоденням, не стане думати про майбутнє.
ГОРАЦІЙ, давньоримський поет (I ст. до н.е.) - Є три види невігластва: не знати нічого, знати погано те, що знають усі, і знати не те, що слід було би знати.
Ціцерон
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Дав Бог роботу, та забрав лихий охоту.
- Дай дурневі макогона — він і вікна поб’є.
- Дай, Боже, покіс, дай і добру погоду.
- Далеко п’яному до Києва.
- Дали кісточку: хоч зараз гризи, хоч на завтра положи.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Купив, як пса облупив.
- Курить, як лихий дорогою.
- Курить, як чорт від кукуріку.
- Кусається, як муха в спасівку.
- Кучерявий, як баран.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Я не читаю рецензій на свої книги — я вимірюю їх довжину.
Джозеф Конрад. - Я ні про кого не говоритиму погано, але розповім усе добре, що знаю про кожного.
Бенджамін Франклін. - Я ніколи не говорив, що всі актори — бидло. Я говорив, що з акторами варто поводитися, як з бидлом.
Альфред Хічкок. - Я ніколи не думаю, коли пишу. Не можна робити дві справи одразу й обидві добре.
Дон Маркіс. - Я нічого не маю проти пліток, хоча б і злостивих. Плітка робить людей набагато цікавішими, ніж вони є насправді.
Олівер Гассенкамп.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Заздрість тоді буває, коли в одного — манія величі, в іншого — переслідування.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Засівайте розумним, добрим, вічним...
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Захоплення житла зазвичай розпочинається з охорони родинного вогнища.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Золоте весілля — це коли все життя лаються і б’ються, але не розлучаються.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Зрадники особливо огидні, якщо зраджують «колег»-зрадників.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Земля, з дитинства рідна! Як її
старим покинути й піти в чужину,
а потім горювати: любий сину,
якби-то знов побачити її!
Якби побачити в секунду смертну
здаля, хоч раз один; дитячі втіхи
згадати й принести життя, як жертву,
й лягти в землі чужій, од горя тихій.
Василь Барка
"Апостоли", 1946 - Лежить земля, як книга розпростерта,
Над нею сонце, мов небес свіча...
Сухим аскетом невмолимий час
Глави читає приходу і смерти.
Теодор Курпіта
"Земля", 1947 - Можна смерть лиш смертю здолати,
Тільки в тім таємниця буття.
І зерно мусить вмерти, щоб дати
В життєдавчому житі — Життя.
Євген МАЛАНЮК
"Все забудь..." 1954 - Як усе на світі зрозумієш,
То тоді зупинишся
І вмреш!
Василь СИМОНЕНКО
"Завірюха", 1964 - Ми всі погаснемо, і гомін наших кроків
Вбере пожадлива і чорна глибочінь.
Душе, свій страх відкинь! Тобі бо, одинокій,
Належать вічна рань і сонця височінь.
Михайло Орест
"Поблід...", 1965
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
