Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Буття i слава iменi нероздiльнi, як добре зерно iз гiлками, як джерело із потоками, як сонце з промiнцем. Марнославство ж, як трава, що росте на покрiвлях, передчасно мусить засохнути.
Григорій СКОВОРОДА - Роби те, до чого народжений, будь справедпивий і миролюбний громадянин, i досить iз тебе.
Григорій СКОВОРОДА - Розум гострий у багатьох, але не всi навчилися мислити
Григорій СКОВОРОДА - Життя наше – це подорож, а дружня бесiда – не вiзок, що полегшує мандрiвниковi дорогу
Григорій СКОВОРОДА - Чисте небо не боїться блискавки та грому
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Їж дурню, бо це з маком.
- Їжте добродію суху рибу, а за сиру вибачайте.
- Їдж язик, та не ходи до музик. (Кажуть дівчатам, як у страві буде язик — се б то, не вдавайся в гульню, щоб не оббрехали язиками).
- Сербай, не дбай: хоч рідке, аби багато.
- Сербайте хлопці юшку, а риба на споді, (се скидається на ту побрехеньку, як один чоловік обід ставив: вирубав ополонку, поклав хліб, ложки, посадив старців... їжте, мов люди добрі щербу (ополонку), а там і рибка на споді).
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Хитрий, як собака.
- Хитрий, як чорт, дурний, як гуска, а упертий, як свиня.
- Хитрить, як лис.
- Хитруєш, як собака за вечерею.
- Хлопець молодий, як барвінок.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Книгу ми любимо, бо вона наймовчазніший друг.
Володимир Голобородько. - Ковтальники порожнечі, читачі газет!
Марина Цвєтаєва. - Ковток свободи.
Булат Окуджава. - Кого боги хочуть занапастити, того вони оголошують таким, що подає надії.
Сиріл Коннолі. - Кого розуміють з півслова, у того дуже маленькі гонорари.
Віктор Коняхін.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Не суди по генералу про життя солдатів.
Григір ТЮТЮННИК - Шукати гармонії всезагальної – шукати на денному небі зірки.
Григір ТЮТЮННИК - Вам не вистачає ріки, а мені й краплі достатньо.
Григір ТЮТЮННИК - Істина приходить надто пізно і дається надто болісно, щоб радіти її відкриттю!
Григір ТЮТЮННИК - Образа притаманна слабким.
Григір ТЮТЮННИК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Повій, вітре тихесенький,
З-за синього моря,
Та принеси в Україну
Козацькую волю!
Олександр КОНИСЬКИЙ
"Вітер", 1882 - Обняти світ залізними руками
Силкуєшся, щоб людському уму
Спорудити з продажними попами
Вселенськую безвиходну тюрму.
Пантелеймон КУЛІШ
"Слов'янська ода", 1882 - Я не боюсь тюрми і ката,
Вони для мене не страшні.
Страшніш тюрма у рідній хаті,
Неволя в рідній стороні.
Олександр КОНИСЬКИЙ
"Я не боюсь", 1883 - "Господи, Господи! — подумала мати, — попереучували моїх діток на один бік: з тієї ляховка вийшла така, що з голими руками й не приступай; а цей москалем став. Пропащі світи!"
Анатолій СВИДНИЦЬКИЙ
"Люборацькі", 1886 - Та чи є ж пекло гірше, як з кацапом жити!
Анатолій СВИДНИЦЬКИЙ
"Люборацькі", 1886
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
