Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Одна слава – тiнь, другу приймають божi дiти в Авраамовiй пристанi. Суєтна слава, потяг до набуткiв, отруйна пристрасть – це i в пекельнi лихоманки i дочки– хидницi на опалення нечестивого серця. Але iстинна слава, шукання iстинного набутку, свята пристрасть – це нареченi високого духу, якi осолоджують у своїх обiймах чисту душу.
Григорій СКОВОРОДА - Серце, запалене пристрастю до золота, яке любить мудрувати про самi лише гаманцi, мiки, валiзи, – це верблюд, що любить пити каламутну воду i який за в'юками не може пролiзти через тiснi дверi в країну вiчностi.
Григорій СКОВОРОДА - Зрозумiй одне тiлъки яблучне зерно, i досить тобi. Коли в нiм сховалося дерево з коренем, гiлками, листям та плодами, то можна в ньому вiднайти незчисленнi мiльйони садiв, осмiлюся сказати, i незчисленнi світи.
Григорій СКОВОРОДА - Лiлея не знає фабрик – вона i без них красна.
Григорій СКОВОРОДА - До яких порокiв призводять здоров'я з багатством? Цiлi республiки через те пропали. Чому ж ти багатства бажаєш як щастя? Щастя нещасливим не ро6ить. Чи не бачиш i тепер, скiлькох багатство, як навiдь свiтового потопу, пожерло, а душi їхнi вiд надмiрних затiй, як млинове камiння, самi себе з'їдаючи, без зерна крутяться.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- З одної діжі і хліб і пироги.
- По парі, по парі, — а з заду два.
- Коли не викинув, то випхав.
- Куди вороні не літати, то все клювати.
- Де сороці не літати, то все одно.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Забубонів, як старий дяк.
- Завелось, як на сироватці.
- Завзятий, як панське щеня.
- Завзятий, як перець.
- Завив, як вовк.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Є люди, які випробовують таке задоволення: постійно скаржитися і пхикати.
І для того, щоб не позбавитися його, здається, готові шукати нещасть. - Є неправда, на якій люди, як на світлих крилах, піднімаються до неба; є істина, холодна, гірка… яка приковує людину до землі свинцевими ланцюгами.
Чарлз Діккенс - Є різниця між красою і чарівністю. Красива жінка — та, котра вирізняю я. Чарівна жінка — та, котра вирізняє мене.
John Erskine - Є розум настільки брехливий, що навіть істина, висловлена ним, стає неправдою.
Петро Чаадаєв - Є справедливі війни, але немає справедливих військ.
Андре Мальро
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Гармонійна людина: між добром і злом — рівність.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Генерали стануть кваліфікованішими, якщо в армії з’являться маршали.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Геній — це коли серце набагато слабше за дух.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Генія вбивати невигідно — дорого обходиться його смерть і посмертна слава.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Глибоко наш народ копає, все шукає пекторалі...
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Світ заговорив про покинутість людини, про тривогу, як її основне почування, про тривогу, як про праматерію душі.
Микола Шлемкевич "Загублена українська людина", 1954 - У безкрай, далечінь-дорогу
надломлено я закричу про самоту і про тривогу, про дні, яких я не лічу, про дивовижну німоту без слів та звуків, про нечулу німу, глуху, пусту, пусту — що серце далечі жахнулось. Оксана Лятуринська "У безкрай, далечінь-дорогу...", 1955 - Як списаний папір сумного дня,
Упала ніч, мов кропля атраменту, І ти ідеш у темінь навмання, Розбитий і знівечений дощенту. Михайло СИТНИК "Ніч", 1956 - Біль у душу мою закрадається вужем,
відчай груди мені розпанахує, рве. Василь СИМОНЕНКО "Дід умер", 1962 - І пустота безмірна, щогодинна,
вже цілий світ береться осягти. Як жить мені, якщо я ще людина? Якщо мені від себе не втекти? Григорій ЧУБАЙ "Вертеп", 1968
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Горілка наш ворог, але хто сказав, що ми боїмося ворогів.
- За ваше здоров’я – за наше багатство!
- Давайте вип’ємо за гарних людей: їх у нас так мало залишилось!
- Який найкоротший тост «до того»?
– Будьмо! – А який «після того»? – Хху! - Дай, Боже, щастя, здоров’я
На многія літа усім!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|