Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Вибираючи богів, ми вибираємо свою долю.
Вергілій - Випадок лови за чуба: він лиш попереду кошлатий, позаду ж лисий зовсім.
Прогавиш — зроду не впіймаєш. - Виправити злу людину неможливо, вона може змінити лише вигляд, але не вдачу.
ЕЗОП - Від багатства народжується перенасичення, а від перенасичення — нахабність.
СОЛОНІЙ - Відвідувати й слухати злих людей — це вже є початок злої справи.
КОНФУЦІЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Благослови, владико, дерти з бідного лико!
- Близький сусід кращий від далекого брата.
- Близько видать, а далеко дибать.
- Близько лікоть, та не вкусиш.
- Блискавка влучає у найвище дерево.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Будьте спокійні, як порося в мішку.
- Було так співати, як кашу з медом їсти.
- Бурчить, як свекор.
- В гаю, мов у раю.
- В голові, як у млині.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Телебачення небезпечне насамперед тим, що оснащує десять мільйонів дітей цілком однаковими, готовими до вживання фантазіями.
Марія Манне. - Телебачення піднесло продукування банальності з рівня ремесла до рівня великої індустрії.
Наталі Саррот. - Телебачення псує всіх: по обидва боки екрана.
Костянтин Меліхан. - Телебачення робить нас освіченішими. Коли я бачу увімкнений телевізор, я йду в сусідню кімнату й починаю читати.
Граучо Маркс. - Телебачення цікавіше за людей. Інакше в кутках наших кімнат стояли б люди, а не телевізори.
Алан Корен.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Карають не за помилки, а за наслідки.
Юрій РИБНИКОВ - Сійте добре і вічне в межах розумного.
Юрій РИБНИКОВ - Старість – це коли на дереві пізнання вже не ростуть плоди спокуси.
Юрій РИБНИКОВ - Чи потрібна глибина широким натурам?
Юрій РИБНИКОВ - Не забувайте про тих, хто пам’ятає про вас.
Юрій РИБНИКОВ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Украдене щастя.
Іван ФРАНКО
Назва драми, 1893 - Порадьмося вічем, як правда, свободним,
Руїнні гріхи з себе змиймо,
І духом незлобним, умом благородним
Культурі спасенній служімо.
Пантелеймон КУЛІШ
"Заспів", 1893 - Живу я розумом, а серце тихо спить.
Пантелеймон КУЛІШ
"Шукання — викликання", 1893 - Людина єсьм... Де взять такої вдачі,
Щоб примхи всі украй перемогти?
Нікчемних мрій ті пориви гарячі...
Як їх забуть? Куди від них втекти?
Павло ГРАБОВСЬКИЙ
"Людина єсьм...", 1894 - Книги — морська глибина:
Хто в них пірне аж до дна,
Той, хоч і труду мав досить,
Дивнії перли виносить.
Іван ФРАНКО
"Строфи", 1895
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
