Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Оцінюючи мирські справи, шляхетний чоловік нічого не відкидає і не схвалює, а все міряє справедливістю.
КОНФУЦІЙ - П’яному все одно не переконати тверезого, як тверезому не вмовити п’яного.
Эпіктет - П’яному все одно не переконати тверезого, як тверезому не вмовити п’яного.
Эпіктет - Пам’ятайте, що діти ваші будуть поводитись з вами так, як ви поводитесь зі своїми батьками.
Фалес - Перед людиною три шляхи до розуму: шлях міркування — найшляхетніший; шлях наслідування — найлегший; шлях особистого досвіду — найважчий.
КОНФУЦІЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Смерть а жена від Бога призначена.
- Смерть за плечима, а біді весільє.
- Смотри, мовчи, а своє роби.
- Смілий, як за плотом.
- Сонце світить, дощик крапить, чарівниця масло робить.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Горнеться, як свекор до пелюшки.
- Горя, як моря.
- Господар, як з лика батіг.
- Господарює, як у себе вдома.
- Гостра, як ніж.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Єдине джерело права — загальне свідомість усього народу, загальний дух його.
Лассаль - Єдиний урок, який можна зробити з історії, полягає в тому, що люди не витягують з історії ніяких уроків.
Бернард Шоу - Жебракові пожежа не страшний.
Давня мудрість - Жодна людина не бореться проти свободи, — бореться людина, найбільше, проти волі інших.
Карл Маркс - За браком багатств нація тільки бідна; за браком патріотизму нація жалюгідна.
Буаст
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Від торжества демократії, свободи слова, законності та правопорядку залишилося саме тільки торжество.
Олександр ПЕРЛЮК - Відкрито Центр з реабілітації олігархів. Планується, що олігархи та члени їхніх родин відпочиватимуть тут від непосильного паразитування: кластимуть зуби на полицю, з ранку до ночі вкалуватимуть за копійки, слухатимуть казочки про зростання позитивних тенденцій. І хоча центр відкрито ще позаминулого року, жодної заявки на відпочинок у ньому ще чомусь не надійшло.
Олександр ПЕРЛЮК - Вільні люди вільної країни, озброюйтесь!
Олександр ПЕРЛЮК - Влада оновлюється, адже в наших можновладців підростають діти, племінники, брати...
Олександр ПЕРЛЮК - Влада тримається за народ, до того ж, вовчою хваткою!
Олександр ПЕРЛЮК.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Коли німують людські живі душі,
тоді і роси кам'яніють на зелі,
а очі в молоді, немов од суші,
мертвіють, облітають навесні.
Тодось ОСЬМАЧКА
"Сонет", 1929 - Холодна тиша. Місяцю надламаний,
Зо мною будь і освяти печаль мою.
Вона, як сніг на вітах, умирилася,
Вона, як сніг на вітах, і осиплеться.
Володимир СВІДЗИНСЬКИЙ
"Холодна тиша", 1932 - Листя пада, мов золото,
Крок дзвенить насторожено...
Я надвоє розколотий,
Я стократ розтривожений.
Михайло СИТНИК
"Осінь", 1946 - Світ заговорив про покинутість людини, про тривогу, як її основне почування, про тривогу, як про праматерію душі.
Микола Шлемкевич
"Загублена українська людина", 1954 - У безкрай, далечінь-дорогу
надломлено я закричу
про самоту і про тривогу,
про дні, яких я не лічу,
про дивовижну німоту
без слів та звуків,
про нечулу
німу, глуху, пусту, пусту —
що серце далечі жахнулось.
Оксана Лятуринська
"У безкрай, далечінь-дорогу...", 1955
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
