Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Зле не бачить, що є зло.
Святий Василь - Коли віддячить злом за благе, то й від дому його не відніметься зле.
Нил - Гідним є уподібнюватись піфагорійським філософам, ті ж бо, коли посваряться зі своїми родичами або з людьми, ще до того, як сонце сяде, подають правицю один одному і, замирившись та розцілувавшись, розійдуться.
Плутарх - Мов дим, дихання в ніздрях ваших і швидкопливне життя ваше, мов стовпи хмарні. Тінь-бо мимохідне життя наше.
Соломон - Цей сказав: життя вимірюй малим і великим часом.
Біонт
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Бідою біді не поможеш.
- Жди море, погоди.
- Люди посіявши, та ждуть.
- Мовчи, та диш!
— ... скажуть, що спиш. - Скажи — лихо, та й мовчи.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- У мене стільки грошей, як у цигана свиней.
- У неї розуму, як у кози хвоста.
- У нього натура, як у тура.
- У нього совісті, як у шолудивого волосся.
- У нього стільки правди, як у кози хвоста.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Не поет, у кого думки не літають вільно в світі,
А заплутались навіки в золотії тонкі сіті. Леся Українка. - Не поет, хто забуває
Про страшні народні рани, Щоб собі на вільні руки Золоті надіть кайдани! Леся Українка. - Не показуй пальцем — покажи собою.
Станіслав Єжи Лец. - Не помиляється той, хто нічого не робить. Але й нічого не робити — помилка.
Еміль Кроткий. - Не поспішай сказати "ні", доки тебе не запитали.
Джонатан Свіфт.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Часто крізь видимий світу сміх ллються невидимі світу сльози.
Микола Гоголь - Чи гуманно будити народ, коли він постійно не досипає?
Микола ЛЕВИЦЬКИЙ - Чи товк хто-небудь воду у ступі Баби Яги?
Юрій БЕРЕЗА - Чим дурніша паства, тим розумнішим здається проповідник.
Віктор ВОВК - Чого хоче жінка, того хоче Бог. А як на це дивляться богині?
Микола ЛЕВИЦЬКИЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Ах ти, тоска проклята! О докучлива печаль!
Гризеш мене ізмлада, як моль плаття, як ржа сталь. Григорій СКОВОРОДА "Ах ти, тоска проклята!", 1760-і рр. - Ти зозуле сивенькая,
Закуй ми сумненько, Най розпука та й лютая
- Вирве ми серденько.
Маркіян ШАШКЕВИЧ "Розпука", 1837 - Скажи мені правду, мій добрий козаче,
Що діяти серцю, коли заболить, Як серце застогне і гірко заплаче, І дуже без щастя воно защемить? Олександр Афанасьєв-Чужбинський "Є. П. Гребінці", 1841 - І тепер я розбитеє
Серце ядом гою, І не плачу, й не співаю, А вию совою. Тарас ШЕВЧЕНКО "Три літа", 1845
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Справжній чоловік – це той, який точно пам'ятає день народження жінки, але ніколи не знає скільки їй років.
А чоловік, який ніколи не пам'ятає день народження жінки, але точно знає скільки їх років – це той, за кого вона вийшла заміж. То ж давайте вип'ємо за справжніх чоловіків. - Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись, Дівчина може розлюбити, Та кинути пити?... – Не може бути! – То ж вип’ємо, друзi! - Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|