Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Не швидко вершиться суд над поганими справами; від цього і не страшиться серце синів людських чинити зло.
Біблія. - Невідома біда завжди навіює більше страху.
Публілій Сір - Нема надії — значить є надія.
апостол Павло. - Немає більшого нещастя, ніж незнання границь своїх бажань.
Шан Цзюнь Шу. - Немає в світі нічого відважнішого дурості.
Менандр
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- На бога покладайся, а розуму тримайся.
- На вербі груші, а на осипі — кислиці.
- На вербі груші, а на осиці кислиці не ростуть.
- На вершині і ворона скидається на орла.
- На віку горя – море, а радощів і ложку не збереш.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Розкрив рота, як ворота.
- Розкрякалися, мов круки.
- Розкудкудакалась, мов квочка над курчатами.
- Розлетілось, як липове клиння.
- Розлізлися, мов руді миші в полі.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Демократія — це лише мрія: вона стоїть в одному ряду з казковою Аркадією, Санта Клаусом і райським садом…
Генрі Луїс Менкен - Демократія — це наука і мистецтво управління цирком з мавпячої клітини.
Генрі Луїс Менкен - Демократія — це спосіб, за допомогою якого добре організована меншість керує неорганізованою більшістю.
Василь Розанов - Демократія — це такий пристрій, який гарантує, що нами будуть керувати не краще, ніж ми того заслуговуємо.
Бернард Шоу - Демократія — це форма правління, при якій кожен отримує те, на що заслуговує більшість.
Джеймс Дейл Девідсон
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Там, де є українці, там завжди є мистецтво.
Юрій ЛИПА - Історія нашого духу і крові – то історія наших провідників, нашої еліти.
Юрій ЛИПА - Хто може дати право українцям? Воно в них самих.
Юрій ЛИПА - Безнадійним є бунт одиниці, що не хоче прийняти расових традицій.
Юрій ЛИПА - Коли тепер існує втеча від України, то вона має характер втечі в хаос, в істерію одиниць.
Юрій ЛИПА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Фантазіє, богиня легкокрила,
Ти світ злотистих мрій для нас одкрила І землю з ним веселкою з'єднала. Леся УКРАЇНКА "Сім струн", 1890 - Кобзарю! Не дивись ні на хвалу темноти,
Ні на письменницьку огуду за пісні, І ласки не шукай ні в дуків, ні в голоти: Дзвони собі, співай в святій самотині. Пантелеймон КУЛІШ "Поетові", 1890 - Не славте кобзаря піснями голосними:
Дзвенить йому хвалу його тридцятиструнна. Колись він заблищить між душами ясними, І зникне вся хула ворожа, нерозумна. І буде дух його із віку в вік сіяти, Серця зцілющою водою покропляти, І рани гоїти, і сльози обтирати. Пантелеймон КУЛІШ "Покобзарщина", 1893 - Хотіла б я піснею стати
У сюю хвилину ясну, Щоб вільно по світі літати, Щоб вітер розносив луну. Леся УКРАЇНКА "Мелодії". 1893 - Не співайте мені сеї пісні,
Не вражайте серденька мого! Легким сном спить мій жаль у серденьку, Нащо співом будити його? Леся УКРАЇНКА "Мелодії". 1893
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись, Дівчина може розлюбити, Та кинути пити?... – Не може бути! – То ж вип’ємо, друзi! - Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|