Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Поради інше є не що як брак розуму. Бо не відаючи, що робити маємо, а чого не маємо, потребуєм поради.
Аристотель - Рівними перед очима моїми, царю, здаються, й ті, хто добре мислить, й ті, хто промовця, що добре говорить, здатен вислухати.
Геродот - Рече Господь: "Кожний, хто дивиться на жінку з пожадливістю, той вже вчинив перелюб з нею у серці своїм".
Євангеліє - Якщо серце моє звабилось жінкою одруженою і сиджу я під дверима її, то хай і моя дружина жаданою іншому буде.
Йов - Утримується від пороку не той, хто з ним назавжди розлучається, а той, хто потребує пороку, обмежуючи себе.
Отак і стерновий чи кіннотник не той майстерний, хто переміщується, а той, хто вчасно переміститься куди захоче.
Аристіп
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Панам лихом кидати — не плугом орати.
- Коли б панам гадалося, з чого лихо скувалося.
- Богу молиться, а чорту вірує (про панів кажуть).
- Чи пани, чи люди ? То пани, а ми люди.
- А та палиця — пан називається: треба її слухати.
— Поставлять палицю — треба її слухати.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Надувся, як жаба на пеньку.
- Надувся, як індик.
- Надувся, як кожух на вогні.
- Надувся, як миша на крупу.
- Надувся, як пампушка.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Коханню всі віки покірні.
Олександр Пушкін - Коханню всього мало. Воно має щастя, а хоче раю, має рай – хоче неба.
О люблячі! Усе це є у вашому коханні. Зумійте тільки знайти.
Віктор Марі Гюго - Кохання – єдина пристрасть, що не визнає ні минулого, ні майбутнього.
Оноре де Бальзак - Кохання –найкраща косметика.
Джина Лоллобріджида - Кохання – найцікавіша й найбільш пробачна з усіх людських слабостей.
Чарлз Діккенс
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Сильній державі розум не треба.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Синиця уже в руці — тож рятуйте журавлів!..
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Сімейний раб завжди найкращий працівник у рабовласника.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Скасована смертна кара, на радість злочинцям, компенсується неофіційною.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Скільки б гидоти не виїхало з країни за кордон, залишкової мерзоти на всіх вистачить.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- І щастя всіх прийде по наших аж кістках.
Іван ФРАНКО
"Каменярі", 1878 - В затишному раю я води Лети п'ю,
Та тихострунную настроюю мою.
Пантелеймон КУЛІШ
"Рай". 1893 - Одно люблю лиш — забуття,
Спокій, безпам'ятну могилу.
Іван ФРАНКО
"В алеї нічкою літною...", 1896 - Світ зчорнів, і небо чорне,
Зелень чорна, чорне все...
Жду, поки мене загорне
Та, що вічний сон несе.
Олександр Козловський
"Чорна думка", 1897 - Прийде старість, і радість уся пропаде,
І зостанешся з горем самим.
Борис ГРІНЧЕНКО
"Зернятка", 1898
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- – Вип’ємо за панi Марiю!
Голос збоку:
– За яку?
Кожний за свою!
- Знаєте, чим казка вiдрiзняється вiд життя?
Казка – це коли женився на жабі, а вона виявилася царiвною.
А життя – це коли навпаки.
Так давайте вип’ємо за те, щоб наше життя було схоже на казку!
- Була нiч. Тиша. Ясний мiсяць. Вiн і вона.
Він сказав: «Так». Вона сказала: «Нi».
Минули роки. Була нiч. Тиша. Повний місяць.
Вона сказала: “Так». Він сказав:«Так».
Та роки були вже не тi.
Так вип’ємо ж за те, щоб все в життi робилось своєчасно!
- За нашу красу і за мужність наших жінок, що нас, таких красивих, терплять!
- Милi дами!
Менi хочеться побажати вам чотирьох звірів: норку на плечах, «ягуара» в гаражi, лева в ліжку і барана, який би за все це платив!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
