Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Податки — нерви держави.
Ціцерон. - Позбавляти честі іншого — значить позбавлятися своєї.
Публілій Сір. - Поки ти говориш зовсім не те, що думаєш, слухаєш зовсім не те, в що віриш, і робиш зовсім не те, до чого схильний – то весь цей час і живеш зовсім не ти.
Сян-цзи - Поступати по праву, а не діяти силою.
Лівій Тіт. - Початок є половина всього.
Піфагор.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Жінки вчені від природи, а чоловіки — з книжок. (таміл.)
- Завжди здається, що трава на тому березі зеленіша. (таміл.)
- Зроблене нашвидкуруч скоро й розвалиться. (таміл.)
- Кому небо править за дах, тому дощ не страшний. (таміл.)
- Корабель без керманича не попливе. (таміл.)
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Люблю, як чорт суху грушу.
- Любляться, як голуби.
- Любляться, як кішка з собакою.
- Любов, як перстень, не має кінця.
- Люди живуть, як сади цвітуть.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Ідея свободи не може знаходитися за ґратами, яким би не був міцним замок.
Вільям Хейг - Іди тим шляхом, який найважчий.
Бери те, що світ заперечує. Не роби того, що робить світ. Іди проти світу у всіх шляхах його. І тоді ти дойдеш до мети найкоротшим шляхом. Якоб Бьоме - Іноді другому бути важче, ніж першому. Для цього потрібно менше геніальності, але більше відваги. Перший, упоєний новизною, може не знати розмірів загрозливої небезпеки, другий же бачить прірву і все ж кидається в неї.
Віктор Гюґо - Іноді мені здається, що вся благодійність зводиться до витирання крові з лікарняної підлоги.
Том Йорк - Інструкція по правильному використанню життя:
1. Звернути увагу. 2. Здивуватися. 3. Розповісти про це. Мері Олівер
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Тяжка печаль одбирає і слух, і мову.
Панас МИРНИЙ - Легка тому робота... хто її робить по своїй волі.
Панас МИРНИЙ - Своєї долі не вгадаєш.
Панас МИРНИЙ - Який не є хазяїн, а все кращий від наймита.
Панас МИРНИЙ - Були вільні, поки волі не було.
Панас МИРНИЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Як купала мене мати
у любистку, Трусив зорі Див із лану у колиску. Тодось ОСЬМАЧКА "Казка", 1925 - Тож п'яній і п'яній, княгине, —
Поки сонце ще ходе рано, Поки небо твоє ще синє, Веселись, моя ладо! Олекса Стефанович "Осіннє", 1929 - Вечір горить синім полум'ям,
холодним, німим, присипляючим: хімічна реакція одного дня, оксидація життєвого прагнення. Юрій Тарнавський "Думки про мою смерть", 1956 - Час цідить пісок з долоні в долоню,
І смерть, може, стукнула легко об шибу Гілкою чорних акацій. Віра Вовк "Чорні акації", 1961 - Втішаймося розлукою,
розлукою, котра наші дні перетопить у золото, наші дні, в ще одну зорю перекує, бо завбоге небо
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Давайте вип’ємо за наших ворогів. За те, щоб у них все було: і автомашина, і гараж, і гарна хата, і дача.
І щоб у них скрiзь стояли телефони. І щоб по тих телефонах вони завжди набирали 01, 02, 03, 04! - Вип’ємо за те, аби нашим ворогам пір’я в горлі виросло!
- Вип’ємо за наших ворогів, аби їм пір’я на язиках повиростало!
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай! - Дай, Боже, щоб наші вороги рачки лазили!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|