Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Ні коня без вуздечки не втримати, ні багатства без розуму.
Піфагор - Коли запитали Біонта, хто добрий дорадник, той відповів: "Час".
Піфагор - Перемагати в боях й простодушним не раз доводиться, розумом й мудрістю ж здолати лише ті можуть, хто добре думати здатні.
Аристід - Поради інше є не що як брак розуму. Бо не відаючи, що робити маємо, а чого не маємо, потребуєм поради.
Аристотель - Рівними перед очима моїми, царю, здаються, й ті, хто добре мислить, й ті, хто промовця, що добре говорить, здатен вислухати.
Геродот
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Зимове сонце, як мочушине серце.
- Зимове тепло, як мачушине добро.
- Зима біла, та не їсть снігу, а все сіно.
- У день плющить, а в ночі тріщить (лютий).
- Сніг, мов з рукава.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Добре, як голому в кропиві.
- Добре, як голому в терну.
- Добре, як курці коло крупорушки.
- Добре, як сало.
- Добре, як собаці на перелазі.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Гостру думку варто подавати тупим кінцем уперед.
Данило Рудий. - Гра в класики.
Хуліо Кортасар. - Граматик може бути дуже поганим автором; добрий автор — поганим граматиком.
П'єр Буаст. - Грамотним бути добре, погано бути дуже грамотним.
Олександр Перлюк. - Графоман — людина, якій нема чого сказати і яка намагається описати це якомога точніше.
Александр Кумор.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Слава не лише Україні! Слава тим, хто не зневірився у її майбутньому.
Володимир Яворівський - Словам тісно – думка задихнеться.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Смерть ми бачимо лише перед собою, а вона ж, значною частиною, – вже позаду.
Юрій Мушкетик - Сором — хилитися і долі коритися.
Леся УКРАЇНКА - Справді, навіть заздриш самовпевненим людям. По суті, вони завжди більшого досягають.
Володимир Вернадський
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- І тим, що згинули в зорі весінніх літ,
Хрестів поставити в свій час ми не зуміли.
Одна вечірняя вітає їх могили,
Одна вечірняя віта їх заповіт.
Микола ФІЛЯНСЬКИЙ
"Спить ряд могил", 1924 - Голодна я і жити вже не годна,
і смерть іде...
Ах, се ж душа, душа моя голодна
без корму мре.
Уляна КРАВЧЕНКО
"Голодна я і жити вже не годна", 1925 - Стали чорні виночерпи,
Вино чорне ллють,
А у серці чорні верби
- Вінки смерті в'ють.
Лавро Миронюк
"Стали чорні виночерпи...",1920-1940 - Але я знаю, що того лише ідеї переможуть, хто з ними вийде на ешафот і смерті в вічі скаже.
Микола КУЛІШ
"Патетична соната", 1931
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
