Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Якийсь філософ мав двох учнів, одного тупого, але книголюбця, а іншого кмітливого, але ледащого, то й каже: "Йдіть обидва під землю, бо ти хочеш вчитись, та не можеш, а ти можеш, та не хочеш". Коли спитали його, яку користь отримав він від філософії, відповів: "Як самовільно чинити те, що дехто чинить зі страху перед законом".
Сократ - Ліпше пізно навчитись, ніж ненавченим бути.
Філістіон - Хлібороб землю м'якшить, а філософ – душу.
Філістіон - Коли зустрів юнака, що книг накупив багато, сказав він: "Не в книгосховище клади, а в груди".
Філістіон - Коли його спитали, що солодке в житті цім, сказав: "Знання і навчання і відання перших речей".
Філістіон
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Риба не без кості, а людина не без злості.
- Горобець маленький, а серденько має.
— Хоч який горобець малий, а серце має.
— Горобець малий та сердиться, ато щоб чоловік не сердився.
- Коні бються, а лошат водять.
- В старців є наука: язика ся вчити.
- Чорниш у комиш, білаш у кармаш.
— Білаш — іди в кармаш, а чорниш, біжи в комиш.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Змерз, як березова брунька.
- Змерз, як голодний цуцик.
- Змерз, як курка на дощі.
- Змерз, як собака взимку.
- Змилася, як вода.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Неправда викриває слабку душу, безпомічний розум, порочний характер.
БЕКОН - Обманювати людей тим небезпечно, що, зрештою, починаєш обманювати самого себе.
Дузе - Перебільшення – брехня людей вихованих.
Жозеф де Местр - Пропаганда — це мистецтво брехати, частіше обманюючи своїх прихильників, ніж супротивників.
Франсіс Корнфорд - Пропаганда — це мистецтво сфотографувати дідька без копит і рогів.
Ханс Каспер
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Щастя не в грошах, а в тім, щоб дотягнути на них до наступної зарплати чи пенсії.
Олександр ПЕРЛЮК - Ще один меморандум — і бандитів нагороджуватимуть Золотими Зірками Героїв.
Олександр ПЕРЛЮК - Що було — не повернути. А якщо через суд?
Олександр ПЕРЛЮК - Що взяти з олігарха? Інша річ — скільки всього олігарх має з народу!
Олександр ПЕРЛЮК - Що ви хочете від олігархів? Адже вони просто чесно роблять свої паразитичні справи!
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Лише ми одні піддержуємо красу в житті, ми, артисти, вибрана горстка суспільності...
Ольга КОБИЛЯНСЬКА
"Valse melancholique", 1898 - Поезіє! сопутнице моя!
Ти — теплий, животворний промінь сонця,
Ти — тихий місяць, що в тюрмі сія
З закуреного темного віконця.
Агатангел Кримський
"Поезіє! сопутнице моя!", 1898-1901 - Несказане, невимовне
Кобза промовляє
І святими почуттями
Серце надихає.
Пантелеймон КУЛІШ
"Маруся Богуславка", 1899 - Ні! я суб'єктивний,
Я — з егоїстичних:
Все чуттів шукаю
Тонко естетичних.
Агатангел Кримський
"Світові скорботи", 1901 - До мене, як горожанина,
Ставляй вимоги — я людина.
А як поет — без перепони
Я стежу творчості закони.
Микола ВОРОНИЙ
"Іванові Франкові", 1902
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Давайте вип'ємo за любов, а хто не може – той за дружбу!
- Сонце роздягає дівчину до купальника.
Так вип'ємо ж за те, щоб наші очі горіли яскравіше за сонце!
- Давайте вип'ємо за поцілунок. Бо його придумав чоловік, тому що не знайшов іншого способу закрити рот жінці.
- За нас, жінок шаленої краси!
Хто нас не бачив, хай їм повилазить!
Повиздихають ті, хто нас не захотів!
І плачуть ті, кому ми не дістались!
- Жив був на світі султан, що мав гарем, яким знаходився в 100 кілометрах від його палацу. Був в нього слуга, якого султан кожного дня відсилав за дівчиною.
Слуга помер у віці 30 років, а султан у 90.
Так вип'ємо ж за те, щоб не ми бігали за жінками, а вони за нами. Тому що не жінки вбивають чоловіка, а біготня за ними.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
