Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Хтивість подібна дикому звірові, якого тримають у путах, щоб викликати в ньому лють, а потім випускають.
Тіт Лівій - Хто від дрібниць приходить у захват, того будь-який дріб’язок може засмутити.
Талмуд - Хто вмер, але не забутий, той безсмертний.
Лао-ЦЗИ - Хто говорить, що займатися філософією рано чи вже пізно, подібний тому, хто говорить, що бути щасливим рано чи вже пізно.
Епікур - Хто для багатьох страшний, той багатьох повинен боятися.
СОЛОНІЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Вона знає, що в нас у борщі кипить.
- Вони такі убогі, що землю держалом міряють, а худобу ложкою.
- Воно мені так треба, як більмо на оці.
- Воно таки на діло закандзюбилось.
- Воно як трапиться: коли середа, а коли й п'ятниця.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Порожній чоловік, як тая торба.
- Посинів, як бузина.
- Посинів, як пуп.
- Посиніла, як жаба.
- Поспішає, як з козами на торг.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Молодість мріє про те, що не збудеться, а старість згадує про те, що не збулося Гектор Х’ю Манро
- Молодість обманюється щодо свого майбутнього, старість — щодо свого минулого.
Деколі - Молодість пішла до іншого.
Михайло Генін - Молодість, що шумить у голові, у пізнішому віці називається підвищеним тиском.
“Пшекруй” - Молодості дорікають за зарозумілість: мов, вона думає, ніби то світ почався з її.
Але старість ще частіше думає, що світ кінчається разом з нею.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Невже, дивлячись на голодного вчителя, можна когось переконати в тому, що знання збагачують?
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ - Незважаючи на всі успіхи медицини, врешті-решт, людей вмирає рівно стільки, скільки народжується.
Флоріан БОДНАР - Незнання не доказ невизнання.
Ростислав ДОЦЕНКО - Неконституційна Конституція.
Олександр ПЕРЛЮК - Некролог — нарис про позитивного героя.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- От живемо і маємося, як горох при дорозі.
Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ "Наталка Полтавка", 1819 - То, сказано, — пани щоб день у день гуляли,
А ми, неграмотні, щоб хліба заробляли. Євген ГРЕБІНКА "Рожа та Хміль", 1834 - Все йде, все минає — і краю немає.
Куди ж воно ділось? відкіля взялось? І дурень, і мудрий нічого не знає. Живе... умирає... одно зацвіло, А друге зав'яло, навіки зав'яло... І листя пожовкле вітри рознесли. Тарас ШЕВЧЕНКО "Гайдамаки", 1841 - О Боже мій милий!
Тяжко жить на світі, а хочеться жить: Хочеться дивитись, як сонечко сяє, Хочеться послухать, як море заграє, Як пташка щебече, байрак гомонить, Або чорнобрива в гаю заспіває... О Боже мій милий, як весело жить! Тарас ШЕВЧЕНКО "Гайдамаки", 1841 - Раз добром нагріте серце
Вік не прохолоне! Тарас ШЕВЧЕНКО "Сон" ("У всякого своя доля...")
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
- Давайте вип'ємо горілки за покоління, яке обирає "Пепсі"!
Тому що нам більше дістанеться!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|