Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Ми повинні стати рабами закону для того, щоб бути вільними.
Цицерон - Дружба — це одностайність відносно прекрасного і справедливого.
Платон - Доброчинство вимірюється не величиною, а доброю волею, якою породжене.
Сенека - Порядність — це здатність чинити свідомо і справедливо там, де не передбачена дія закону.
Аристотель - Не сумуй, що люди не знають тебе, але сумуй, що ти не знаєш людей.
Конфуцій
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Тепер не вередуєш: будеш ти їсти печену редьку.
— Того не їсиш, того не їсиш; ще ти на своїм віку зїсиш печену редьку.
- Не про те говорять, що багато їдять, а про те, де воно ділось.
— ... а де воно дівається, не зліз же з неба святий їсти.
- Очима пива не випєш.
- Стіл хліба не поїсть.
- Рибу їж, та рибалку не зїж. (не багато бери, бо рибалка з риби живе).
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Лепече, як порожня машина.
- Лепече, як той порожній млин.
- Летить літо, як крилами.
- Летить, як метелик на вогонь.
- Летить, як стріла.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Треба вчити не думкам, а міркувати.
Іммануїл Кант - Треба жити, закохавшись у щось тобi недоступне. Людина зростає тодi, коли тягнеться вгору.
Максим ГОРЬКИЙ - Треба їсти, щоб жити, а не жити, щоб їсти.
Сократ - Треба мати мужність віддати в жертву негайний успіх, заради більш важливих речей.
Енгельс - Треба мати силу характеру, щоб говорити і робити одне й те саме.
О.ГЕРЦЕН
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Одкрийте сердечні очі ваші і пізнайте самих себе, пізнайте родителя і родительку ваших, усвідомте, в чиїм і в якім домі ви народилися.
Мелетій СМОТРИЦЬКИЙ - Хто жив довго та пусто, не давши нічого,
Для добра прожив мало, лиш був дуже много.
Мелетій СМОТРИЦЬКИЙ - Синівською безбожністю є до батьків непоштивість.
Мелетій СМОТРИЦЬКИЙ - Живеш на Україні, то знай її мову!
Михайло СТАРИЦЬКИЙ - Для неука дуже легкий спосіб зрікатись: не бачив Америки – значить, нема, не чув про Канта – значить, вигадали!
Михайло СТАРИЦЬКИЙ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Такий я ніжний, такий тривожний,
моя осінняя земля.
Навколо вітер непереможний
реве й ґуля...
Володимир СОСЮРА
"Такий я ніжний, такий тривожний...", 1928 - Коли німують людські живі душі,
тоді і роси кам'яніють на зелі,
а очі в молоді, немов од суші,
мертвіють, облітають навесні.
Тодось ОСЬМАЧКА
"Сонет", 1929 - Холодна тиша. Місяцю надламаний,
Зо мною будь і освяти печаль мою.
Вона, як сніг на вітах, умирилася,
Вона, як сніг на вітах, і осиплеться.
Володимир СВІДЗИНСЬКИЙ
"Холодна тиша", 1932 - Листя пада, мов золото,
Крок дзвенить насторожено...
Я надвоє розколотий,
Я стократ розтривожений.
Михайло СИТНИК
"Осінь", 1946 - Світ заговорив про покинутість людини, про тривогу, як її основне почування, про тривогу, як про праматерію душі.
Микола Шлемкевич
"Загублена українська людина", 1954
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
