Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Всякий чує лише те, що розуміє.
Плавт. - Гарна людина завжди простодушна.
Марціал. - Гарно розмiрковувати про доброту – ще не значить бути добрим, бути справедливим у думках – ще не значить бути таким на дiлi.
Арiстотель - Гірших всюди більшість.
Біант. - Гнітить фортуна несміливих,— хоробрий їй страшний.
Сенека
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Нема свободи, як на Україні.
- Не далеко то Україна.
- Гай-гай! добрий край, та лиха година з вами.
- Біда Україні: і з відси горяче, і з відти боляче.
- Панувала і я колись на широкім світі.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- По діброві вітер виє,
Гуляє по полю,
Край дороги гне тополю
До самого долу.
Тарас Шевченко
"Тополя", 1839 - І все то те, вся країна,
Повита красою,
Зеленіє, вмивається
Дрібною росою,
Споконвіку вмивається,
Сонце зустрічає...
І нема тому почину,
І краю немає!
Тарас Шевченко
"Сон" ("У всякого своя доля..."), 1844 - Село! і серце одпочине.
Село на нашій Україні -
Неначе писанка село,
Зеленим гаєм поросло.
Цвітуть сади; біліють хати,
А на горі стоять палати,
Неначе диво.
Тарас Шевченко
"Княжна", 1847 - І там степи, і тут степи,
Та тут не такії,
Руді, руді, аж червоні,
А там голубії,
Зеленії, мережані
Нивами, ланами,
Високими могилами,
Темними лугами.
Тарас Шевченко
"А. О. Козачковському", 1847 - Гори мої високії,
Не так і високі,
Як хороші, хорошії,
Блакитні здалека.
Тарас Шевченко
"Сон"("Гори мої високії..."), 1847
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Афоризм — це роман, який розповіли однією фразою.
Леонід Крайнов-Ритов. - Афоризм — це стрибок, розбігу перед яким не видно.
Вітаутас Каралюс. - Афоризм — це тонка думка, а роман — це думка, яку тонко розмазали.
Костянтин Меліхан. - Афоризм залишає більше місця для людини.
Станіслав Єжи Лец. - Афоризм має перевагу над романом: його завжди дочитують до кінця.
Володимир Голобородько.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Чи варто називати лапочкою даму, котра має лапу сорок другого розміру?
Віктор ІГНАТЕНКО - Чи варто облаштовувати собі каюту на кораблі, який потопає?
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ - Чи вважати кризою творчості стан, коли нема слів для висловлення?
Віктор ІГНАТЕНКО - Чи знаєте ви, що...ВВП на душу політика набагато вагоміший, чим на душу його виборця?
Борис РЕВЧУН - Чи знайдеться людина, котра прибере з-під ніг наших політиків оті капосні граблі?
Йосип БІЛОСКУРСЬКИЙ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- у розлуці.
Ігор Калинець
"Приготовляння до осені", 1973 - Ой в полі могила з вітром говорила:
"Повій, вітре, ти на мене, щоб я не чорніла.
Щоб я не чорніла, щоб я не марніла,
Щоб на мені трава росла, да ще й зеленіла!"
Історична пісня - В Царіграді на риночку
Там п'є Байда мед-горілочку.
Ой п'є Байда та не день, не два,
Не одну нічку, та й не годиночку.
Історична пісня - Ой на горі та женці жнуть,
А попід горою, попід зеленою
Козаки йдуть.
А попереду Дорошенко –
Веде своє військо, веде запорозьке
Хорошенько.
Історична пісня - Ой Морозе та Морозенку, ой ти славний козаче,
Гей, гей! За тобою, Морозенку вся Україна плаче.
Історична пісня
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Вип’ємо за наших ворогів, аби їм пір’я на язиках повиростало!
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай!
- Дай, Боже, щоб наші вороги рачки лазили!
- Горілка – наш ворог!
А хто сказав, що ми боїмося своїх ворогів?
- Укриваймося сонцем і літнім дощем,
Диво-росами, степом налитим,
Укриваймося сіном, жіночим плечем —
Вороги ж наші, браття,
Нехай укриваються плитами!
Валерій ЯСИНОВСЬКИЙ
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
