Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Очевидно, такий свiт: якщо сам чогось зробити не може, заздрить іншим.
Григорій СКОВОРОДА - Хiба коли-небудь була дружба помiж скупими?
Григорій СКОВОРОДА - Де ти знайдеш жар, коли весь вогонь чеснот загас?
Григорій СКОВОРОДА - Що в кого болить чи радує – те в кожного в головi та на язицi.
Григорій СКОВОРОДА - Коли повз тебе проходить п'яний, ти так думай: Бог дав тобi видовище, щоб ти на чужому прикладi усвiдомив, яке велике зло пияцтво – бiжи вiд ньoго!
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Як болячка на носі (хто кому).
- Дідько його сюди приніс.
- Наче на лиху годину принесло.
- Чорт несе.
- Сім літ його не бачив, бодай був би його ніколи не бачив.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Веселий вересень у лісі
Повісив ліхтарі, І сонце на злотистім списі Гойдається вгорі. Юрій Клен "Осінь", 1943 - Впливає місяць, наче яхт,
в хмарин архіпелаг, вп'ялившись вітру якорем в шпилі смерек. Вадим Лесич "Впливає місяць...", 1953 - Вікно відкрите дивиться у сад,
де від дощу піднялись буйно трави. І день, що розпочатий так, навгад, приносить спокій тихий і ласкавий. Марта Калитовська "Вечір", 1955 - Бабине літо, бабине літо...
Жовті каштани, сині світання. Паморозь вкрила ніжнії квіти - Скоро вже осінь - мокра і рання. Віталій Коротич "Бабине літо...", 1961 - Ми чуєм трав зелений крик,
Дощів задумані рефрени, Це травень, вічний єретик, - Так з-під землі бомбить зелено На рівні вічних партитур! Іван Драч "Протуберанці серця", 1964
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Коли усунути світло, кольори змінюються.
Георгій Кониський. - Коли щось несеш, головне — донести.
Сергій Скотников. - Коли я говорю сам із собою, останнє слово не завжди належить мені.
Станіслав Єжи Лец. - Коли я маю гроші й вільний час, я пишу роман, а коли не маю нічого, крім розуму, пишу афоризми.
Володимир Голобородько. - Коли я не думаю про себе, я взагалі не думаю.
Жуль Ренар.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Купаючись у розкошах, не втопись.
Юрій РИБНИКОВ - Не забруднюйте довкілля курінням фіміамів.
Юрій РИБНИКОВ - Слуги народу — хазяї життя.
Юрій РИБНИКОВ - Що натхненніше співають солов’ї, то більше роботи лелекам.
Юрій РИБНИКОВ - Ніщо так не звеличує людину, як власна думка, про себе.
Юрій РИБНИКОВ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Світять зорі, як світила,
І будуть світити... А ми, на їх надивившись, Ляжем в землю тліти... Микола КОСТОМАРОВ "Зорі", 1852 - На світі вже давно ведеться,
Що нижчий перед вищим гнеться... Леонід ГЛІБОВ "Вовк та Ягня", 1854 - Благословенная в женах,
Святая праведная мати Святого сина на землі, Не дай в неволі пропадати, Летучі літа марне тратить. Тарас ШЕВЧЕНКО "Неофіти". 1857 - І ти слова його живії
В живую душу прийняла. І на торжища і в чертоги Живого істинного Бога Ти слово правди понесла. Тарас ШЕВЧЕНКО "Неофіти", 1857 - Молітесь Богові одному,
Молітесь правді на землі, А більше на землі нікому Не поклонітесь. Все брехня — Попи й царі... Тарас ШЕВЧЕНКО "Неофіти", 1857
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись, Дівчина може розлюбити, Та кинути пити?... – Не може бути! – То ж вип’ємо, друзi! - Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|