Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- ...Вони їх повбивали, а ви їм надгробки будуєте!
Євангеліє від св. Луки - Ключ розумiння.
Євангеліє від св. Луки - Глядiть, остерiгайтеся всякої зажерливостi, бо життя чоловiка не залежить вiд достатку маєтку його.
Євангеліє від св. Луки - Покладiть на Бога надiю свою.
Євангеліє від св. Луки - Вiд кожного, кому дано багато, багато вiд нього й жадатимуть.
Євангеліє від св. Луки
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Нащо здорову голову под Євангелію класти.
- Нащо ти другого Бога взиваєш, коли свого маєш.
- На Юра — Івана, на рахманскій (брахманський?!) великдень.
- Не буде Галя, буде другая.
- Не будутся за ним звони розбивати.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Перевага ослячих вух: можна більше навішати локшини.
Леонід ЗАБАРА. - Баранів - безліч, а дублянки - дефіцит.
Леонід ЗАБАРА. - Осел, а був "на коні".
Леонід ЗАБАРА. - У доярів державної корівки - свої молочні кухні.
Леонід ЗАБАРА. - Май хоч курячий розум, але свій.
Леонід ЗАБАРА.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Рекламне зображення принаймні гранично виразне.
Ролан Барт. - Рекламний ідеал жінки: молоденька блондинка з обличчям, не спотвореним інтелектом.
Бетті Фридан. - Правильні пропорції афоризму: мінімум звуків, максимум змісту.
Марк Твен. - Правильно визначайте слова, і ви звільните світ від половини непорозумінь.
Рене Декарт. - Правильно поставлене запитання свідчить про деяку ознайомленість з предметом.
Френсис Бекон.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Щоб у лісі збереглися звірі , люди не повинні бути хижаками.
Юрій РИБНИКОВ - Якщо ми не зупинимо знищення природи, настане епоха Виродження.
Юрій РИБНИКОВ - Легше гори перевернути, аніж відновити природу.
Юрій РИБНИКОВ - У пня не болить душа за згублене дерево.
Юрій РИБНИКОВ - Тільки людина не дає слонові шансу стати довгожите¬лем.
Юрій РИБНИКОВ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Ярій, душе. Ярій, а не ридай!
У чорній стужі сонце України,
а ти шукай — червону тінь калини,
на чорних водах тінь її шукай.
Василь СТУС
"Пам'яті Алли Горської", 1977 - Верни до мене, пам'яте моя,
Нехай на серце ляже ваготою
моя земля з рахманною журбою.
Хай сходить співом серце солов'я в гаю нічному.
Василь СТУС
"Верни до мене, пам'яте моя...", 1977 - За обрієм обрій, за далями далі, -
допоки напруглий не вигасне день, —
погребли тополі в глибокій печалі
своїх калинових, вишневих пісень,
бо вже ослонився безокрай чужинний,
і гнеться в жалобі кривавий розмай.
Прощай, Україно, моя Україно, чужа
Україно, навіки прощай!
Василь СТУС
"Остання пісня", 1977 - А я живу в Божій волі —
Не дав мені Господь долі.
Народна пісня - Ой не повіває буйний вітер
та із чистого поля, —
Ой не жди, не жди того козаченька,
видно, така доля.
Лірично-побутова пісня
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
