Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Надмiрність породжує пересиченість, пересиченiсть – нудьгу, нудьга ж – душевний смуток, а хто хворіє на це, того не можна назвати здоровим.
Григорій СКОВОРОДА - Справдi всяка страва i пиття корисні і добрi є, але знати треба час, мiсце, міру i особу.
Григорій СКОВОРОДА - Я... дуже задоволений тим, що не подобаюсь... мерзотникам...похвально не подобатись поганим.
Григорій СКОВОРОДА - ...ситість тілесна не дасть бадьоростi серцю, позбавленому своєї їжі.
Григорій СКОВОРОДА - Збери всерединi себе свої думки і в собi самому шукай справжнiх благ. Копай всерединi себе криницю для тії води, яка оросить i твою оселю, і сусiдську.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Час обідати!
— Просимо! — Нехай Бог благословить! — Просим обідати! — Спасибі! — Нехай Бог наповняє! - У доброї господині нема ніколи по обіді.
- Лихий передобідок і найліпший обід попсує. (мале снідання).
- Поснідай трошки — на обід менш зїси.
- Хоч зїдж і вола, то все одна хвала. Перший кус усьому голова.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Наївся, як бик.
- Наївся, як дурний мила.
- Найнявся, як продався.
- Найшов, як сокиру під лавою.
- Накинувся, як вовк на здобич.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Цікаво, який уплив справляє громадська думка на формування громадської думки?
Вєслав Брудзинський. - Цінним ідеям безбатьківство не загрожує.
Цаль Меламед. - Цінності абстрактні, ціни конкретні.
Габрієль Лауб. - Цю книгу треба спершу обмолотити.
Георг Кристоф Ліхтенберґ. - Ця теорія недостатньо божевільна, щоб бути правильною.
Нільс Бор.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Баранячий мозок цінується більше в засмаженому вигляді.
Микола ПОЛОТАЙ - У веселому коловороті каламбуру не втопіть дитя розуму – Думку!
Микола ПОЛОТАЙ - Травоїдних на лев’ячий бенкет не кличуть. Їх... притягають.
Микола ПОЛОТАЙ - З жартами – й дорога коротша.
Микола ПОЛОТАЙ - У вовчому лігві нерідко панує овечий дух.
Микола ПОЛОТАЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Голосно жалібно співає.
"Дума про смерть козака-бандуриста" - Я музу кличу не такую:
Веселу, гарну, молодую. Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ "Енеїда", 1798 - Думи мої, думи мої,
Лихо мені з вами! Нащо стали на папері Сумними рядами?.. Чом вас вітер не розвіяв В степу, як пилину? Чом вас лихо не приспало, Як свою дитину?.. Тарас ШЕВЧЕНКО "Думи мої, думи мої...", 1839 - Думи мої, думи мої,
Квіти мої, діти! Виростав вас, доглядав вас, — Де ж мені вас діти? В Україну ідіть, діти! В нашу Україну, Попідтинню, сиротами, А я — тут загину. Тарас ШЕВЧЕНКО "Думи мої, думи мої...", 1839 - Отакий-то Перебендя,
Старий та химерний! Заспіває весільної, А на журбу зверне. Тарас ШЕВЧЕНКО "Перебендя", 1839
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- – Вип’ємо за панi Марiю!
Голос збоку: – За яку? Кожний за свою! - Знаєте, чим казка вiдрiзняється вiд життя?
Казка – це коли женився на жабі, а вона виявилася царiвною. А життя – це коли навпаки. Так давайте вип’ємо за те, щоб наше життя було схоже на казку! - Була нiч. Тиша. Ясний мiсяць. Вiн і вона.
Він сказав: «Так». Вона сказала: «Нi». Минули роки. Була нiч. Тиша. Повний місяць. Вона сказала: “Так». Він сказав:«Так». Та роки були вже не тi. Так вип’ємо ж за те, щоб все в життi робилось своєчасно! - За нашу красу і за мужність наших жінок, що нас, таких красивих, терплять!
- Милi дами!
Менi хочеться побажати вам чотирьох звірів: норку на плечах, «ягуара» в гаражi, лева в ліжку і барана, який би за все це платив!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|