Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Я знаю лише те, що я нічого не знаю.
Сократ. - Як в людині, так і в державі найтяжча хвороба та, що починається з голови.
Пліній Молодший. - Який правитель народу, такі й службовці при ньому.
Біблія. - Якщо б хтось в битві тисячоразове переміг тисячу людей, а інший переміг би себе одного, то саме цей другий — найбільший переможець в бою.
Дхаммапада - Якщо в тебе не буде злих думок, не буде й злих учинків.
Конфуцій.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Мов небо розтворилося (полегшало в недузі, або-що).
- І світ його піднявся вгору.
- Як світло йому засвітилось.
- Проминуло, як не було.
- Біда вмерла — і ноги задерла.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Гляне, наче золотом обдарує.
- Глянув, мов п'ятака дав.
- Глянула —і мов сонце засвітилось.
- Гнеться, як лозина.
- Гнучка, як берізка.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Новини — це те, чим заклопотаний суб’єкт, якого мало турбує що б то не було.
Івлін Во - О, свобода! Скільки злочинів коїться в ім’я твоє! Жанна Марі Ролан на ешафоті гільйотини в 1793 р.
- Обережний бізнесмен – людина, яка забирає гроші з фондової біржі і їде з ними до Лас-Вегасу.
Роберт Орбен - Обзавестися дитиною – значить зважитися на те, щоб твоє серце відтепер і назавжди розгулювало поза твоїм тілом.
Елізабет Стоун - Обід багатія є наруга над голодом жебрака.
П’єр БУАСТ
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Щоб не дорікнули в шкурних інтересах, обіцяйте бла¬га народу.
Юрій РИБНИКОВ - Чи не тому ми мріємо про майбутнє, що незадоволені сьогоденням ?
Юрій РИБНИКОВ - Наша історія легендарна: легенди ми приймаємо за дійсність.
Юрій РИБНИКОВ - Ідоли байдужі: їм все одно, хто їм б’є поклони, і на політичній арені чесність найчастіше зазнає по¬разки.
Юрій РИБНИКОВ - Найкращі мрії ті, що залишаються мріями.
Юрій РИБНИКОВ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Може, верну знову
Мою правду безталанну, Моє тихе слово. Може, викую я з його До старого плуга Новий леміш і чересло. Тарас ШЕВЧЕНКО "Чигирине, Чигирине...", 1844 - Тілько я, мов окаянний,
І день і ніч плачу На розпуттях велелюдних, І ніхто не бачить, І не бачить, і не знає — Оглухли, не чують; Кайданами міняються, Правдою торгують. Тарас ШЕВЧЕНКО "І мертвим, і живим...", 1845 - А на москалів не вважайте, нехай вони собі пишуть по-своєму, а ми по-своєму. У їх народ і слово, і у нас народ і слово. А чиє краще, нехай судять люди.
- Щоб знать людей, то треба пожить з ними. А щоб їх списувать, то треба самому стать чоловіком, а не марнотрателем чорнила і паперу.
Тарас ШЕВЧЕНКО "Передмова до нездійсненого видання "Кобзаря"", 1847 - О думи мої! о славо злая!
За тебе марно я в чужому краю Караюсь, мучуся... але не каюсь!.. Тарас ШЕВЧЕНКО "N. N."("О думи мої! о славо злая!"), 1847
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Приходить чоловік додому і каже жiнці:
– Ти завжди виглядаєш такою гарною пiсля горiлки. – Що ти, я зовсiм не пила, – дивується жiнка. – Зате я випив. То давайте вип’ємо за те, щоб нашi жiнки були завжди красивими. - – Вип’ємо за панi Марiю!
Голос збоку: – За яку? Кожний за свою! - Знаєте, чим казка вiдрiзняється вiд життя?
Казка – це коли женився на жабі, а вона виявилася царiвною. А життя – це коли навпаки. Так давайте вип’ємо за те, щоб наше життя було схоже на казку! - Була нiч. Тиша. Ясний мiсяць. Вiн і вона.
Він сказав: «Так». Вона сказала: «Нi». Минули роки. Була нiч. Тиша. Повний місяць. Вона сказала: “Так». Він сказав:«Так». Та роки були вже не тi. Так вип’ємо ж за те, щоб все в життi робилось своєчасно! - За нашу красу і за мужність наших жінок, що нас, таких красивих, терплять!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|