Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Гріх називати загиблими людей, що втратили життя заради прекрасної мети.
Гіперід - Давайте говорити те, що думаємо; думати те, що говоримо; нехай слова будуть у згоді з життям.
СЕНЕКА - Давати, брати, ділитися таємницею, розпитувати, пригощати, приймати частування — ось шість ознак дружби.
Дхаммапада - Даремне навчання без думки, небезпечна думка без навчання.
КОНФУЦІЙ - Дві речі роблять людину богоподібною: життя для блага суспільства і правдивість.
ПІФАГОР
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Ще рано нехай-но перш виясниться.
- Нехай ще сорока побіліє.
—Не вся ще сорока біла (як хвалиться довести недоведене). —"А буду бити"! —"Е, ще сорока не побіліла". - Не було в зайця хвоста, і не буде.
- Вродився не христився, і умру не буду.(Став я казати одному дорослому паламареві; чому він не вчиться письма хоч тепер, так він мені відповів цією помовкою.).
- Кому чорт не орав, тому й сіяти не буде.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- В очі, як лис, а за очі, як біс.
- В петрівку день, як рік.
- В полі жито, як лава.
- В хаті, як у вагоні.
- В хаті, як у віночку.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Не будь-яку правду можна сказати: про одну промовч заради себе, про іншу — заради іншого.
Бальтасар ҐРАСІАН - Не важливо, хто почав, — важливо, хто не закінчив.
Войцек БАРТОШЕВСЬКИЙ - Не веди відлік роками.
Рахунок завжди йде на секунди! - Не встиг я відкрити вашу книгу, як зайшовся від сміху. Коли-небудь я неодмінно її відкрию.
Гаучо МАРКС - Не говори йому, що він бреше, а то він почне говорити правду.
Іоанна Віліньська
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Філософ сумнівається, а поет римує сумніви.
Юрій РИБНИКОВ - Щоб книга стала раритетом, потрібно випустити її мі¬зерним тиражем.
Юрій РИБНИКОВ - Літконсультант, як міліціонер: знайде, до чого при¬чепитись.
Юрій РИБНИКОВ - Поет любив розповідати байки про свої казкові гоно¬рари.
Юрій РИБНИКОВ - Чому про вірність пишуть поеми, а про невірність — епіграми?
Юрій РИБНИКОВ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Віють вітри, віють буйні, аж дерева гнуться;
О, як болить моє серце, а сльози не ллються. Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ "Наталка Полтавка", 1819 - Там колодязь студененький,
А дуб воду тягне; Не так щастя, як той води Моя душа багне. Маркіян ШАШКЕВИЧ "Підлисє". 1830 - Реве та стогне Дніпр широкий,
Сердитий вітер завива, Додолу верби гне високі, Горами хвилю підійма. Тарас ШЕВЧЕНКО "Причинна", 1837 - По діброві вітер виє,
Гуляє по полю, Край дороги гне тополю До самого долу. Тарас ШЕВЧЕНКО "Тополя", 1839 - І все то те, вся країна,
Повита красою, Зеленіє, вмивається Дрібною росою, Споконвіку вмивається, Сонце зустрічає... І нема тому почину, І краю немає! Тарас ШЕВЧЕНКО "Сон" ("У всякого своя доля..."), 1844
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Приходить чоловік додому і каже жiнці:
– Ти завжди виглядаєш такою гарною пiсля горiлки. – Що ти, я зовсiм не пила, – дивується жiнка. – Зате я випив. То давайте вип’ємо за те, щоб нашi жiнки були завжди красивими. - – Вип’ємо за панi Марiю!
Голос збоку: – За яку? Кожний за свою! - Знаєте, чим казка вiдрiзняється вiд життя?
Казка – це коли женився на жабі, а вона виявилася царiвною. А життя – це коли навпаки. Так давайте вип’ємо за те, щоб наше життя було схоже на казку! - Була нiч. Тиша. Ясний мiсяць. Вiн і вона.
Він сказав: «Так». Вона сказала: «Нi». Минули роки. Була нiч. Тиша. Повний місяць. Вона сказала: “Так». Він сказав:«Так». Та роки були вже не тi. Так вип’ємо ж за те, щоб все в життi робилось своєчасно! - За нашу красу і за мужність наших жінок, що нас, таких красивих, терплять!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|