Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Гідним є уподібнюватись піфагорійським філософам, ті ж бо, коли посваряться зі своїми родичами або з людьми, ще до того, як сонце сяде, подають правицю один одному і, замирившись та розцілувавшись, розійдуться.
Плутарх - Мов дим, дихання в ніздрях ваших і швидкопливне життя ваше, мов стовпи хмарні. Тінь-бо мимохідне життя наше.
Соломон - Цей сказав: життя вимірюй малим і великим часом.
Біонт - Схоже життя це на іподром, на ньому добрі нерідко гинуть, а гірші – кращі місця посідають.
Демокріт - Коли спитали його: "Який град добре стоїть?", він відповів: "Де за законом живуть, а кривдників карають".
Сократ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Книг одцурався — і дурним назвався.
- Кляча воду везе, цап бородою трясе — обоє при ділі.
- Короткої нитки у вузлик не зав'яжеш.
- Косити вмію, та вперед іти не вмію.
- Косить би косив, та коли б чорт косу носив.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Гарна, як квітка у лузі.
- Гарна, як квітка у полі.
- Гарна, як лялька.
- Гарна, як сонце.
- Гарна, як телиця, а розумна, як ягниця.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- В дружбі немає ні боржників, ні доброчинців.
Роллан - В дружбі немає ніяких розрахунків, крім неї самої.
Мішель Монтень - В самотності кожен бачить в собі те, що він є насправді.
Артур Шопенґауер - Важлива не усамітненість місця, а незалежність духу. Поети, що жили в містах, все одно залишались пустельниками.
Емерсон - Вдвічі важче знести образи з боку тих людей, від яких ми найменше їх очікували.
Езоп
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Людина створена з віри й розпачу.
Павло ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ - Невільною людина є лише тоді, коли вона розбещена.
Павло ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ - Життя має ціну лиш доти, поки воно доцільне.
Павло ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ - Каяття – для часів спокійних.
Павло ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ - Ще не знати, що чим породжується: чи слова ділами, чи діла словами.
Павло ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Може, мені на чужині
Лежать легше буде, Як іноді в Україні Згадувати будуть! Тарас ШЕВЧЕНКО "Лічу в неволі дні і ночі...", 1850 - Не громом праведним, святим
Тебе уб'ють. Ножем тупим Тебе заріжуть, мов собаку, Уб'ють обухом. Тарас ШЕВЧЕНКО "Неофіти,", 1857 - Уб'ють,
Заріжуть вас, душеубійці, І із кровавої криниці Собак напоять. Тарас ШЕВЧЕНКО "Марія", 1859 - Не жди весни — святої долі!
Вона не зійде вже ніколи Садочок твій позеленить, Твою надію оновить! І думу вольную на волю Не прийде випустить... Сиди І нічогісінько не жди!.. Тарас ШЕВЧЕНКО "Минули літа молодії...", 1860 - Чи не покинуть нам, небого,
Моя сусідонько убога, Вірші нікчемні віршувать Та заходиться риштувать Вози в далекую дорогу, На той світ, друже мій, до Бога, Почимчикуєм спочивать. Тарас ШЕВЧЕНКО "Чи не покинуть нам небого...", 1861
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись, Дівчина може розлюбити, Та кинути пити?... – Не може бути! – То ж вип’ємо, друзi! - Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|