Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Гарно розмiрковувати про доброту – ще не значить бути добрим, бути справедливим у думках – ще не значить бути таким на дiлi.
Арiстотель - Гірших всюди більшість.
Біант. - Гнітить фортуна несміливих,— хоробрий їй страшний.
Сенека - Голод загострює розум і у дурнів.
Федр. - Гроші — рушійна сила війни.
Ціцерон.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Не за нас то настало, не по нас перестане.
- Не замітай чужои хижи, смотри чи твоя заметена.
- Не за тото бито, шо ходила в жито, але за то, що дома не ночовала.
- Не заходи з дідьком в заклад.
- Не зачипай Жида, бо готова огида.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- У червні на полі густо, а надворі пусто.
- Хто в літі буде співати, той узимі буде танцювати.
- Хто влітку спеки боїться, той зимою не має чим
- Якщо в серпні у дурні пошився, значить, мудростi не навчився.
- Якщо півень влітку заспівав раніше 9 години вечора - на дощ.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Людина є те, що вона читає.
Заголовок у "Нью-Йорк таймс бук рев’ю" - Ми живемо в епоху, коли майже усі читають газети і єдине, чому вони вірять, це реклама.
З книги Е.Маккензі "14 000 фраз..." - Міністр не повинний скаржитися на газети і навіть читати них. Він мусить їх писати.
Шарль де Голль - Нація, що веде бесіду сама із собою, — от що таке гарна газета.
Артур Міллер - Наша газета першою повідомила про смерть Невідомого і першою спростувала це повідомлення. Ми про усе довідуємося першими!
М.Мірз і Дж.Кнап "5600 жартів"
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Мало жінкам родини, так вони вже масово допадаються до керування автомобілем!
Борис РЕВЧУН - Мало подавати надії. Треба ще знати, кому їх подавати.
Іван ТОКАРЧУК - Мало того, що називають Хохляндією, то ще й норовлять зробити Лохландією!
Борис РЕВЧУН - Матеріалісти продаються тоді, коли їм це вигідно, ідеалісти — навіть собі.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Маючи волохату руку ТАМ, можна усе дозволити собі ТУТ!
Йосип БІЛОСКУРСЬКИЙ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Ой Богдане, Богданочку!
Якби була знала,
У колисці б задушила,
Під серцем приспала.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Розрита могила", 1843 - Це той П е р в и й, що розпинав
Нашу Україну,
А В т о р а я доконала
Вдову сиротину.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Сон"("У всякого своя доля..."), 1844 - За що ж боролись ми з ляхами?
За що ж ми різались з ордами?
За що скородили списами
Московські ребра?
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Чигирине, Чигирине...", 1844 - Бо в день радості над вами
Розпадеться кара.
І повіє огонь новий
З Холодного Яру.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Холодний Яр", 1845 - Чи я знала, ще сповита,
Що тая цариця -
Лютий ворог України,
Голодна вовчиця!..
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Великий льох", 1845
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
