Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Добро творити краще, ніж брати, і милостиня чесніша, ніж набування.
Олександр - Якщо нагодуєш убогого, вважай, себе нагодував. Таку властивість ця річ має: те, що ми даємо, до нас повернеться.
Златоуст - Коли хтось жалівсь йому, що на суді неправого підтримували, він відповів: "Невинні захисту не потребують".
Демосфен - Цей суддею був, засудив винного до страти і пустив сльозу, і коли спитав хтось: "Як ти, сам засуджуючи, плачеш?", – відповів: "Належить єству милість віддати, а закону – службу".
Біант - Розбійник якийсь в морі тонув і голий на берег вибрався. Ісократ побачив, що від холоду той потерпає, і вдягнув, і взув його, і їжу дав, і відпустив його. Коли ж паплюжити його почав один через те, що незнаного розбійника захистив, відповідав: "Не як людину вшанував розбійника, а єство людське вшанував".
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Не лізь у воду — не втопишся.
- Пес не гавкає, коли злодії сплять.
- У спільної кобили лисий хребет.
- Мішана лише пасуля (квасоля) з капустою добра.
- Сокотися, та й Бог тя всокотить.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Крутиться, мов на веретені.
- Крутиться, мов посолений в'юн.
- Крутиться, наче муха в окропі.
- Крутиться, наче муха в сметані.
- Крутиться, наче на голках.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- На вищих посадах, так само як і на гірських вершинах, люди часто піддаються запаморочень.
В. Шопенгауер - Найбільше рабство — не володіючи свободою, вважати себе вільним.
Йоганн Вольфганг Ґете - Найголовніша свобода друку полягає в тому, щоб не бути промислом.
Карл Маркс - Найкращий приклад демократії, який приходить мені на пам’ять — це п’ять вовків, обідають однієї вівцею.
Джон Гатсіс - Нам важлива не «партія влади». Нам важливо, щоб влада в суворій відповідності з законом змогла зіграти свою єдино правильну партію — партію чистих і демократичних виборів.
Борис Єльцин
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Живе той, хто не живе для себе,
Хто для других виборює життя.
Василь СИМОНЕНКО - На цвинтарі розстріляних ілюзій
Уже немає місця для могил.
Василь СИМОНЕНКО Що вподобав, на те й перетворився. - Всякому городу нрав і права,
Всяка імієт свій ум голова.
Григорій СКОВОРОДА - Що може бути шкідливіше за людину, котра володіє знанням найскладніших наук, але не має доброго серця?
Григорій СКОВОРОДА - Не шукай щастя за морем.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Світ для всіх. Для багачів і убогих.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА
"Земля", 1902 - Чоловік без землі нічого не значить.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА
"Земля",1902 - Хто не любить землі, той її не потребує мати.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА
"Земля".1902 - Жінка призначена чоловікові, як смерть від Бога.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА
"Земля", 1902 - Най собі люди кажуть, що хотять, а жид може все. Він усюди піде, він з кожним поговорить, він уміє з панами говорити, розуміє право, а ми?
Ольга КОБИЛЯНСЬКА
"Земля", 1902
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
