Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- ...з усіх втрат втрата часу найтяжча...
Григорій СКОВОРОДА - Хто добре запалився, той добре почав, а добре почати – це наполовину завершити.
Григорій СКОВОРОДА - Надмiрність породжує пересиченість, пересиченiсть – нудьгу, нудьга ж – душевний смуток, а хто хворіє на це, того не можна назвати здоровим.
Григорій СКОВОРОДА - Справдi всяка страва i пиття корисні і добрi є, але знати треба час, мiсце, міру i особу.
Григорій СКОВОРОДА - Я... дуже задоволений тим, що не подобаюсь... мерзотникам...похвально не подобатись поганим.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Важить і початок, важить і кінець.
- Важлива сміливість, та ще більше потрібне вміння.
- Вбиті в голову знання — полова.
- В біді чоловік розумнішає.
- В голову, як у торбу: що знайдеш, те й сховаєш.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Припав до води, як муха до меду.
- Припадає, як жайворонок до землі.
- Припалися, як свині до браги.
- Прип'явся, як реп'ях до кожуха.
- Прирівняли, як горбатого до стіни.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Прогрес людства ґрунтується на бажанні кожного жити невідповідно своїм статкам.
Ніколас БАТЛЕР - Прогрес полягає в тім, що на все треба витрачати менше часу і більше грошей.
Франк Сінатра - Прогрес цивілізації не можна заперечувати: у кожній новій війні нас вбивають по-новому.
Уілл Роджерс - Продовжити молодість зрілому чоловікові може тільки щаслива любов.
Будь-яка інша миттєво перетворює його в старого. - Проект — торжество розрахунку над розумом.
Сергій Нехаєв
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Я на сторожі коло їх
Поставлю слово. Тарас ШЕВЧЕНКО "Подражаніє 11 псалму" - Я так її, я так люблю
Мою Україну убогу. Тарас ШЕВЧЕНКО "Сон" - А за що платити тим, хто вміє тільки чесно працювати?
Олександр ПЕРЛЮК - А концерт по закінченні знущання буде?!
Олександр ПЕРЛЮК - А може, він не дурень, може, він оптиміст?
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Озиваєшся, скрипко, тіла свого повнотонням,
у пісні пристрасті шал і чистості жаль. Раптом ця ніч, це одкровення червоне, коли приходить кохання великий скрипаль. Ігор КАЛИНЕЦЬ "Музика", 1968 - Тепер уже правда у панів під ногами,
А щира неправда сидить між панами! Тепер уже правду ногами топтають, А щиру неправду медом-вином напувають! Тепер уже правда у панів у недолі, А щирая неправда у добрій волі. Народна пісня - Ой що росте без коріння,
А що біжить без повода, А що цвіте да без цвіту? Камень росте без коріння, Вода біжить без повода, Папороть цвіте да без цвіту. Русальна пісня - Було літо, було літо, — та й стала зима,
Насіяла чорнобривців — тепера нема. Весільна пісня - То як стали словами промовляти,
Отцеву і матчину молитву споминати, Став Господь милосердний їм помагати, Стало Чорне море утихати; То так то утихло, Ніби не гуляло. "Дума про бурю на Чорному морі"
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|