Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Кожен, хто ненавидить брата убогого, той далекий від любові. Ліпше у пітьмі перебувати, ніж без друга.
Сирах - В іншому міри дотримуйся, а в любові чим більше любиш тим боголюбивішим будеш.
Фірім - Майстерність коня у битві перевіряється, а побратимство – в біді.
Фірім - Усе нове краще: і посуд, і одежа, а дружба – стара.
Фірім - Багато хто дружить з багатими, та не з кращими.
Фірім
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Не ждати з тебе пуття.
- Ой казали мені люде, що добра з тебе не буде.
- Хоч у ступу всадіть, та пирогами годуйте, — все буде однака.
- Великого роду, а песячого ходу.
- З переду ще-ще, а з заду на чорта подібний.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Більше хліба в полі - більше і в коморі.
- Близький сусід краще далекої рідні.
- Боїшся морозу - винограду не саджай.
- Бойовий кінь потрібен у бою, а скакун - щодня.
- Борозна буде добра, якщо гарно вродить нива.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Пропаганда — це монолог, що шукає не відповіді, а відлуння.
Уістен Хью Оден - Той, хто бреше, не віддає собі звіту в трудності своєї задачі, тому що йому треба буде ще двадцять разів збрехати, щоб підтримати першу неправду.
А. Поуп - У брехні короткі ноги, але довгі руки.
Міхал Хофман - У брехні короткі ноги, але часто дуже миле личко.
М. Путінковський - У брехні ноги короткі, зате невтомні.
Лех Навроцький
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Звинувачують інших у нескромності зазвичай ті, які думають тільки про тебе.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Звів райський куточок, продавши дияволу душу.
Юрій БЕРЕЗА - Згубивши майбутнє, за минулим не плачуть.
Володимир ШАМША - Здiйснена мрiя — сувора дiйснiсть.
Богдан ЧЕПУРКО - Здоров’я народу в небезпеці: товстосуми купили дипломи медичних вузів.
Юрій РИБНИКОВ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Обгорта мене туга, болить голова,
Стіни й стеля гнітять, мов темниця...
Де ж ви, де, мої щирі, одважні слова?
Де поділась моя чарівниця,
Молода моя муза, і горда, й смутна,
Жалібниця-порадниця тиха?
Леся УКРАЇНКА
"З пропащих років", 1897 - Вниз котиться мій віз. Пов'яли квіти,
Літа на душу накладають пута.
Іван ФРАНКО
"Поет мовить", 1898 - Повстала туга, сном важким приспана,
Повстала велетом і досягла до хмар,
Жаль запалав, прибоєм океана
Загомонів його страшний пожар.
Леся УКРАЇНКА
"...Порвалася нескінчена розмова", 1898 - Темна ніч, вітрець тихесенький
Зашумів в моїм вікні;
Дощик капає дрібнесенький,
В серце падає мені.
Павло ГРАБОВСЬКИЙ
"Темна ніч...", 1900 - Хотіла б я уплисти за водою,
немов Офелія, уквітчана, безумна.
Леся УКРАЇНКА
"Ритми", 1900
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
