Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Ніяке зло не зачепить мужа, що поклав у основу свого життя цнотливість і чистоту.
Ксенофонт - Не кожного задоволення бажати належить, а тільки корисного.
Демокріт - Батьківська доброчесність – для дітей чудовий приклад.
Демокріт - Хто не торкався справ лихих, не є доброчесним. Доброчесний – хто вкусив гріха й солодощів і справ лихих, та утримався від них через час певний.
Антифон - Як від рабства вільним хочеш бути, себе від рабства звільни. Позбався прагнень – вільним станеш.
Епіктет
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Яку голову маєш, ту ж і носи здорова.
- Яким мечем воював, тим і поліг.
— Яким мечем махає, такою й путтю погибає (вмер з горілки, чи щось подібне).
- Хто не слухає тата, той послухає ката.
- Не слухав батька-матері, нехай люди учать.
- Не хотів слухати батька — послухай собачої шкури.
— Хто не слухає вітця-матері, нехай слухає псячої шкіри.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Ходить, як по бритвах.
- Ходить, як побитий.
- Ходить, як припутень.
- Ходить, як п'яний.
- Ходить, як сам не свій.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Ніколи не робіть нічого, що не дасть вам спати спокійно. Це гарне правило, і йому варто дотримуватись.
Ричард Бренсон — американський мільярдер - Ніколи, ніколи, ніколи, ніколи не здавайтеся.
Уінстон Черчілль - Ніхто не може досягти якогось — або дійсного і тривалого успіху чи "розбагатіти" у бізнесі, будучи конформістом.
Поль Гетті - Нічого не доводь до крайності: людина, що бажає трапезувати занадто пізно, ризикує трапезувати на інший день.
К. Прутков - Ніщо не має таку силу, як доброта; ніщо не може бути настільки м’яким і добрим, як справжня сила.
St. Francіs De Sales
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Я певен, що знання української мови безмежно збагатить кожну російську людину, яка проживає в Україні.
Леонід Вишеславський - Я ще можу не противитись, коли ображають мене як людину, але коли ображають мій народ, мою мову, мою культуру, як же я можу не реагувати на це?
Михайло Коцюбинський. - Як говоримо, так і треба писати.
Квітка-Основ'яненко - Як правило, типи з коротким розумом мають довгі руки.
Юрій БЕРЕЗА - Яка користь бачити, не маючи смаку!
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- В дійсності еміграція українська є така, як вона мусить бути, і дуже близька своєю структурою й своїм духовним образом до українства на Україні — і до кожного суспільства взагалі, а зокрема такого, що його національний ґніт і національна зрада розмивали й розкладали сторіччями.
Юрій ШЕРЕХ
"Не для дітей", 1964 - Кількісна вага еміграції супроти материка української людності зникома, може, одна сорокова частина. Але в балансі творчих сил і впливів вага ця далеко вища, і тільки майбутнє покаже наскільки.
Юрій ШЕРЕХ
"Не для дітей", 1964 - Одійде в морок підле і лукаве,
Холуйство у минувшину спливе,
І той ніколи не доскочить слави,
Хто задля неї на землі живе.
Василь СИМОНЕНКО
"Пересторога славолюбцеві". 1964 - О, курде, бережи свої набої,
Але життя убивців не щади!
На байстрюків свавілля і розбою
Кривавим смерчем, бурею впади!
Василь СИМОНЕНКО
"Курдському братові", 1965 - Сталін не визнавав кібернетики. І все ж йому належить в цій галузі видатна заслуга: він винайшов запрограмовану людину. Сталін — творець Гвинтика.
Валентин МОРОЗ
"Репортаж із заповідника ім. Берії", 1967
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
