Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Де добродійність там заздрість.
Дмитро ТУПТАЛО, «Четьї Міней» - Добродійність ворогів у друзів перетворює.
Дмитро ТУПТАЛО, «Четьї Міней» - Добродійному життю основа – праця.
Дмитро ТУПТАЛО, «Четьї Міней» - Золото вуста загороджує.
Дмитро ТУПТАЛО, «Четьї Міней» - І святі грішать.
Дмитро ТУПТАЛО, «Четьї Міней»
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Люди дякують дощеві, а подорожній лає.
- Люди йдуть жати, а ми на осонні лежимо.
- Люди посіявши, та ждуть.
- Люди працювати, а він — повітрям торгувати.
- Люди часто хворіють, бо берегтися не вміють.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Гола, як мата; гостра, як бритва.
- Гола, як терменський ліс, де чоловіків бере біс.
- Голе, аж ребра світяться.
- Голий, як бич, а гострий, як меч.
- Голий, як долоня.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Я почастую компанію одне одним, а особисто Вас я почастую собою.
А. Іванов - Я прагну пізнати самого себе, опановуючи зміст слів усіх людей.
Поль Рікер - Я прийду до тебе в номер у п’ять вечора. Якщо я спізнюся, починай без мене.
Таллула Банкхед - Я п’ю, щоб інші люди стали цікавішими.
Джордж Джин НЕЙТАН - Я сміюся зовсім не через вашу дотепність, а через ту, котру зараз скажу сам.
Жуль РЕНАР
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Щоб на все чхати, треба все мати.
Олександр ПЕРЛЮК - Щоб усі зрозуміли, що ти тут найрозумніший, досить взяти в руки дрючка.
Олександр ПЕРЛЮК - Щось таке світле і чисте, наче жінка після каяття.
Олександр ПЕРЛЮК - Я — не святий, та й ти — жінка!
Олександр ПЕРЛЮК - Я б з Верховним Головнокомандуючим у розвідку не пішов!
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Про душу не мов мені, мила,
Подай коралеві уста, Рам'ям обвинись щосила, Красуне, сміхуне пуста. Я в душу красуні не вірю, Я вірю в красуні уста! Василь ЩУРАТ "Про душу не мов мені, мила..." - Одну, та щиро любити, двох не голубити.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА "В неділю рано зілля копала", 1909 - Кохання — як вода — плавке та бистре,
рве, грає, пестить, затягає й топить. Леся УКРАЇНКА "Лісова пісня", 1911 - Я цілуватиму вустонька гожі,
щоб загорілись, щоб зашарілись, наче ті квітоньки з дикої рожі! Леся УКРАЇНКА "Лісова пісня", 1911 - Ви знаєте, як липа шелестить
У місячні весняні ночі? — Кохана спить, кохана спить, Піди збуди, цілуй їй очі, Кохана спить... Ви чули ж бо: так липа шелестить. Павло ТИЧИНА "Ви знаєте, як липа шелестить...", 1911
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись, Дівчина може розлюбити, Та кинути пити?... – Не може бути! – То ж вип’ємо, друзi! - Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|