Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Якщо хочеш спокійно жити, намагайся з тими, що з тобою живуть, мирно жити. Чини так, як їм вільно, а не насильно.
Епастет - Чого ти дивишся на скалку в оці брата свого, а у своїм колоди не добачаєш.
Євангеліє - Хто думає зрозуміти щось, той ще не розуміє, що саме слід розуміти. Хто розуміє, що не відає нічого, той воістину мудрим є. А як відає, що образив когось, той правду возлюбив.
Дидім - Початок знання – розуміння невігластва свого, а ми, не відаючи нічого, вважаємо себе всезнавцями.
Платон - Коли юнака цього привели до вчителя, що філософії навчав, і той спитав у нього: "Чому, юначе, навчився?" – той відповів: "Се вчив був, що не відаю нічого". Почувши це, вчитель зачудувавсь і всі, що навкруги стояли, вигукнули: "Воістину цей юнак розумніший за всіх нас".
Геракліт
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- З вірою в Бога не житимеш вбого.
Караїмське - Кохану свою кохай, на інших не зазіхай.
Караїмське - Від очей далеко — від серця далеко.
Караїмське - Вовче, вовче, ходи по стопах матері й батька.
Караїмське - Чи буде порятунок тим, хто кинув, хто споневажив огнище родинне?
Караїмське
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Лізе, як кішка.
- Лізе, як муха по соломі.
- Лізе, як сатана.
- Лізе, як сліпе теля в яму.
- Лізе, як черепаха.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Перекладав з усіх мов на суконну.
Еміль Кроткий. - Перекладач ніяк не міг знайти спільної мови з автором.
Ф. Коничев. - Перекладач у прозі — раб, перекладач у віршах — суперник.
Василь Жуковський. - Перекладач щодо автора — те саме, що мавпа щодо людини.
Генріх Гейне. - Перекладений вірш має показувати той самий час, що й оригінал.
Юліан Тувім.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Так не можна жити до тих пір, поки так можна.
Володимир ЧЕРНЯК - Маємо те, за що нас мають.
Володимир ЧЕРНЯК - Від життя можна сховатися лише в могилі.
Володимир ЧЕРНЯК - Боюся не смерті, а страху смерті.
Володимир ЧЕРНЯК - Живі – смертні, мертві – безсмертні.
Володимир ЧЕРНЯК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- І щастя всіх прийде по наших аж кістках.
Іван ФРАНКО
"Каменярі", 1878 - В затишному раю я води Лети п'ю,
Та тихострунную настроюю мою.
Пантелеймон КУЛІШ
"Рай". 1893 - Одно люблю лиш — забуття,
Спокій, безпам'ятну могилу.
Іван ФРАНКО
"В алеї нічкою літною...", 1896 - Світ зчорнів, і небо чорне,
Зелень чорна, чорне все...
Жду, поки мене загорне
Та, що вічний сон несе.
Олександр Козловський
"Чорна думка", 1897 - Прийде старість, і радість уся пропаде,
І зостанешся з горем самим.
Борис ГРІНЧЕНКО
"Зернятка", 1898
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Щоб хотілось і моглося, було де і було з ким!
- Давайте вип’ємо за наших ворогів. За те, щоб у них все було: і автомашина, і гараж, і гарна хата, і дача.
І щоб у них скрiзь стояли телефони.
І щоб по тих телефонах вони завжди набирали 01, 02, 03, 04!
- Вип’ємо за те, аби нашим ворогам пір’я в горлі виросло!
- Вип’ємо за наших ворогів, аби їм пір’я на язиках повиростало!
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
