Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Де заздрість і звада, там безчинство й усіляка зла річ. Слави краса від заздрощів, як од хвороби, перемінюється. Заздрість – струп на істині.
Апостол - Аби не було в людях заздрощів, то всі б рівними були.
Агатон - Ліпше самохіть у печалі бути, ніж підневільне радіти.
Агатон - Невільне – не без печалі і страху, як і вільне – не без веселощів і благочестя.
Теагон - Якщо хочеш спокійно жити, намагайся з тими, що з тобою живуть, мирно жити. Чини так, як їм вільно, а не насильно.
Епастет
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Чужа хата гірше ката.
- Чужа хата гірше ката.
- Чуже — й мило милило, а моя — й бритва не хоче.
- Чуже вхопиш – своє "втопиш".
- Чуже лихо за іграшку, а своє за хрін.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Обідрав, як Сидорову козу.
- Обідрався, як пеньок осмалений.
- Обідраний, як старець.
- Облесливий, як собака.
- Облизнувся, як після маківки.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Мистецтво йде попереду, а за ним — конвоїри.
Станіслав Єжи ЛЕЦ - Можеш ляпати в долоні навіть самому собі, аби тільки не по обличчі ближнього.
Станіслав Єжи ЛЕЦ - Можливо, найчеснішою є маска бандита, в якій він ні під кого не прикидається.
Станіслав Єжи ЛЕЦ - Можливо, прекрасний печерний живопис змушений буде колись піти в підпілля.
Станіслав Єжи ЛЕЦ - Можна бути віртуозом фальшивої гри.
Станіслав Єжи ЛЕЦ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Війна – дискусія зі зброєю в руках.
Юрій РИБНИКОВ - Війна - дуже спритний двієчник. Вона все списує.
Флоріан БОДНАР - Військо починається з обшуку новобранця.
Тарас БЕДНАРЧИК - Він вважав себе геніальним, але його слідами ходили тільки прибиральниці.
Михайло КОСТІВ - Він викинув дурне з голови, і там нічого не залишилося.
Михайло КОСТІВ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Зелененький барвіночку, стелися низенько,
А ти, милий, чорнобривий, присунься близенько.
Зелененький барвіночку, стелися ще нижче,
А ти, милий, чорнобривий, присунься ще ближче.
Народна пісня - Ой не ходи, багачику, горою за мною,
Бо ти багач, а я бідна — не пара з тобою.
Танкова пісня - Вертай коня, козаченьку,
Вже не знайдеш домівоньку.
Ні домівки, ні родини,
Ані вірної дружини.
Історична пісня - Енея так вона любила,
Що аж сама себе спалила,
Послала душу к чорту в ад.
Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ
"Енеїда", 1798 - Лучче умерти, як з немилим жити.
Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ
"Наталка Полтавка", 1813
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
