Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Хто чужого прагне, той скоро за своїм голоситиме.
Святий Василь - Не в тім убогість, коли добро зменшиться, а в тім, що жадоба збільшується.
Платон - Красти власність – низько, привласнювати – ганебно.
Филимон - Шануй батька свого й матір свою і люби ближнього свого, як себе.
Євангеліє - Батьки посеред божественного єства і людського перебувають, торкаються обох. Людського роду, бо створені і знов зотліють, а божественного, бо народили і небуттєве до буття привели.
І як Бог до тварі, так і батьки до чада, бо мов Бог несущим існування подарував, також ці силі його
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Робиш, робиш: ні за тобою, ні перед тобою.
– Роблю, роблю: ні поперед мене, ні позад мене, — не дороблюся до гробової дошки.
- Чоловік не камінь, щоб не став, та не віддихав.
- Тоді відпочнемо, як помремо.
- Від діла, голова біла.
– Так багато діла, що аж голова біла.
- Доробився хліба, аж зійшов на діда.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Струнка, як хвоїна.
- Стрункий, як граб.
- Стукає раз по раз, наче його домовина душить.
- Стукає, як дятел на дереві.
- Стукає, як коваль.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Афоризм написати легко — його тільки вигадати важко.
Михайло Генін. - Афоризм не можна продиктувати друкарці. Було б занадто довго.
Карл Краус. - Афоризм ніколи не містить усієї правди: в ньому або півправди, або півтори.
Карл Краус. - Афоризм? Спроба загнати всесвіт в одну фразу.
Вітаутас Каралюс. - Афоризм цінний уже тому, що містить півправди. А це надзвичайно високий відсоток.
Габрієль Лауб.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- В конторі царювала задушлива атмосфера паперових душ.
Юрій РИБНИКОВ - Закон конкуренції: відштовхувати інших від годівниці.
Юрій РИБНИКОВ - Кредо підприємця: "Праця — найманцям, прибуток — мені!"
Юрій РИБНИКОВ - Тому везе, кому везуть.
Юрій РИБНИКОВ - Коли у начальника відсутнє почуття гумору — підлег¬лим не до сміху.
Юрій РИБНИКОВ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Всі ці літературні всеукраїнські ЦК зовсім непотрібні для письменника. Справа не в літературному ЦК, а в літературі.
Микола ХВИЛЬОВИЙ
"Думки проти течії", 1925 - Напружений, незломно-гордий,
Залізних імператор строф —
Веду ці вірші, як когорти,
В обличчя творчих катастроф.
Євген МАЛАНЮК
"Напис на книзі віршів", 1925 - В суботній час серед вітрів і піни
Так уродилась пісня України, —
І в дальнє море — у суботній час —
Вона зове і пориває нас.
Максим РИЛЬСЬКИЙ
"В суботу грає море...", 1926 - За всяку ціну ми мусимо вивести нашу літературу на широку європейську арену.
Микола ХВИЛЬОВИЙ
"Листи", 1928 - Там такий, що в його кури по-вкраїнському говорять.
Микола КУЛІШ
"Мина Мазайло", 1929
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Справжній чоловік – це той, який точно пам'ятає день народження жінки, але ніколи не знає скільки їй років.
А чоловік, який ніколи не пам'ятає день народження жінки, але точно знає скільки їх років – це той, за кого вона вийшла заміж.
То ж давайте вип'ємо за справжніх чоловіків.
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
