Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Глупiсть тисячi нерозумних живописцiв не може примусити нас зневажати живописне мистецтво, а научає, що ця наука многотрудна, i тiльки дехто з величезної кiлькостi любителiв її осягає.
Григорій СКОВОРОДА - Серце тодi насичується, коли освiчується.
Григорій СКОВОРОДА - З лиця людину можна примiтити, а не з підошви.
Григорій СКОВОРОДА - Зовсiм мертва душа людська, позбавлена природного свого дiла, вона подiбна каламутнiй та смердючiй водi, в тiснотi умiщенiй.
Григорій СКОВОРОДА - Що хочеш, шукай, але не згуби миру.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Більше як шмат, більше як много!
- Хоч ногою заткни.
- Дочорта (багато)!
– До біса! - На воловій шкурі не списавби.
- На собаку кинь, а Івана вдариш (попадеш).
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Крешуть, мов блискавиця.
- Кривиться, мов середа на п'ятницю.
- Крихкий, наче скло.
- Кричить, мов на пупа.
- Кричить, мов несамовита.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Я живу в постійному страху, що мене зрозуміють правильно.
Оскар Уайльд. - Я живу, щоб писати, й пишу, щоб жити.
Семюель Джонсон. - Я завжди пам'ятаю, що в нас паперова криза, і не пишу романів, повістей і взагалі великих речей. Не вмію. Читає читач невелику річ і тільки-но налагодиться лаяти, а тут раптом — крапка.
Василь Чечвянський. - Я знав людину, настільки мало начитану, що їй доводилося самій вигадувати цитати з класиків.
Станіслав Єжи Лец. - Я знаю достатньо, щоб промовчати.
Томас Фуллер.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Коли бізнес приходить до влади, влада стає бізнесом.
Володимир ШАМША - Люди, продаючи один одного, непогано живуть.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Людям властиво помилятися. Жінкам — ні.
Наталія ІВАНКІВ - На нашому державному кораблі — доморощені пірати.
Леонід ЗАБАРА - На переправі коників не викидають.
Володимир ШАМША
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Встане правда! встане воля!
I Тобі одному Помоляться всі язики Вовіки і віки. А поки що течуть ріки, Кровавії ріки! Тарас ШЕВЧЕНКО "Кавказ", 1845 - Не вмирає душа наша,
Не вмирає воля. І неситий не виоре На дні моря поле. Не скує душі живої І слова живого. Не понесе слави Бога, Великого Бога. Тарас ШЕВЧЕНКО "Кавказ", 1845 - За кого ж Ти розіп'явся,
Христе, сине Божий? За нас добрих, чи за слово Істини... чи, може, Щоб ми з Тебе насміялись? Тарас ШЕВЧЕНКО "Кавказ", 1845 - Не нам на прю з Тобою стати!
Не нам діла Твої судить! Нам тілько плакать, плакать, плакать І хліб насущний замісить Кровавим потом і сльозами. Тарас ШЕВЧЕНКО "Кавказ", 1845 - В своїй хаті своя й правда,
І сила, і воля. Тарас ШЕВЧЕНКО "І мертвим, і живим...", 1845
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Давайте вип'ємo за любов, а хто не може – той за дружбу!
- Сонце роздягає дівчину до купальника.
Так вип'ємо ж за те, щоб наші очі горіли яскравіше за сонце! - Давайте вип'ємо за поцілунок. Бо його придумав чоловік, тому що не знайшов іншого способу закрити рот жінці.
- За нас, жінок шаленої краси!
Хто нас не бачив, хай їм повилазить! Повиздихають ті, хто нас не захотів! І плачуть ті, кому ми не дістались! - Жив був на світі султан, що мав гарем, яким знаходився в 100 кілометрах від його палацу. Був в нього слуга, якого султан кожного дня відсилав за дівчиною.
Слуга помер у віці 30 років, а султан у 90. Так вип'ємо ж за те, щоб не ми бігали за жінками, а вони за нами. Тому що не жінки вбивають чоловіка, а біготня за ними.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|