Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Музика надихає увесь світ, надає душі крила, сприяє польоту уяви…
ПЛАТОН - Навіть боги не можуть змінити минуле.
Агафон - Навіть і тепер я не більше заздрю силі молодих, ніж колись заздрив силі бика чи слона.
Цицерон - Навіть у товаристві двох чоловік я неодмінно знайду, чому в них повчитися. Достоїнствам їх я постараюся наслідувати, а на їхніх недоліках сам буду вчитися.
КОНФУЦІЙ - Навчання без міркування даремне, а міркування без навчання – небезпечне.
КОНФУЦІЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Теплі слова в подушку зашивають, а холодні відрами на коромислах виносять.
- Ти йому про цибулю, а він тобі про часник.
- Тиха вода людей топить, а бурхлива лякає.
- Тільки те й робити, що Пилипа женити.
- Тішиться, як дурень цвяшком.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Багата, як собака кудлата.
- Багатий, як осінь.
- Багатий, як чорт рогатий.
- Багато людей, як плав пливе.
- Багато, як за гріш маку.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Ми завжди знаємо, який шлях є найкращим, але завжди йдемо по тому, що є звичним.
Пауло Коельо - Ми засинаємо на словах. Ми прокидаємося між слів.
Збігнев Херберт - Ми ліпимо своїх кумирів зі снігу й плачемо, коли вони тануть.
Вальтер Скотт - Ми можемо робити все що завгодно, поки це неважливо.
Теодор Качинський - Ми не маємо права споживати щастя, не виробляючи його.
Шоу
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Все гине, –
Слава не поляже... Тарас ШЕВЧЕНКО - Нема раю на всій землі,
Та нема й на небі. Тарас ШЕВЧЕНКО - Люде б сонце заступили,
Якби мали силу... Тарас ШЕВЧЕНКО - Не накличу собі долі,
Коли так не маю. Тарас ШЕВЧЕНКО - Якби ви вчились так, як треба,
То й мудрость би була своя. Тарас ШЕВЧЕНКО
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Світає...
Все спить ще: і небо, і зорі безсилі, Лиш птах десь озвався спросоння ліниво Та темний бовван на козачій могилі Про давнє, минуле кричить мовчазливо. Видніє щохвилі.Все спить ще: і небо, і зорі безсилі. Павло ТИЧИНА "Світає...", 1918 — 1919 - У вічну славу Батька і Сина
Й Духа Святого Голуба... Ой зацвіла біла калина Біля Синього Жолоба... Лавро Миронюк "У вічну славу...", 1920 - Як купала мене мати
у любистку, Трусив зорі Див із лану у колиску. Тодось ОСЬМАЧКА "Казка", 1925 - Тож п'яній і п'яній, княгине, —
Поки сонце ще ходе рано, Поки небо твоє ще синє, Веселись, моя ладо! Олекса Стефанович "Осіннє", 1929 - Вечір горить синім полум'ям,
холодним, німим, присипляючим: хімічна реакція одного дня, оксидація життєвого прагнення. Юрій Тарнавський "Думки про мою смерть", 1956
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|