На сайті зібрано нині:              
Авторів : 6653
Давня мудрість : 1612
Прислів'я, приказки : 27853
Народні прикмети : 2879
Афоризми : 13520
Українська афористика : 13439
Тисяча цитат : 1005
Афоризми Пошук:
Давня мудрість | Прислів'я, приказки | Народні прикмети | Афоризми
Українська афористика | Тисяча цитат | Тости |

Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота, глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське життя в Севастополі» та на сайті «Весела Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми з книг «Українська афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика – це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.

Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.

Вакансії для вчителів української мови та літератури

Давня мудрість / 1612
  • Ворог, який істину каже, ліпший від лицемірного друга.
       Демокріт
  • Коли в думі він говорив не солодке, а корисне, і Дімад сказав: "Уб'є народ тебе, коли розлютиться!" – відповідав він: "А тебе уб'ють, як не розлютяться".
       Фокіон
  • Ненависті гідне та огуди неробство, що робить людину гіршою за бджолу, адже одвіку створена і в рай введена була людина поліпшувати і зберігати його. Оце й відомо, що в людини своє призначення, бо єство надане їй, щоби про справу турбуватись, а неробство поза єством суть.
       Фокіон
  • Філософові страждання корисне: як водою залізо міцніє, загартовуючись, отак і філософ напастями укріплюється.
       Іван Богослов
  • Коли його спитали, як риторику вчив, відповів: "Витратив олії більш, ніж вина".
       Демосфен 
Ще..
Прислів'я, приказки / 27853
  • Соломяний парубок, а золоту дівку бере.
       
  • Дістанеться стиду-бриду цілувати повновиду.
       
  • А що зробиш, як судьба Божа.
       
  • Судженого і конем не обїдеш.
    – ...і гетьманським конем...!

       
  • Суджене — не розгуджене. — Кого Бог судить — чоловік не розгудить.
        
Ще..
Народні прикмети / 2879
  • Зима з снігами - літо з хлібами.
       
  • Зима засніжена - літо дощове.
       
  • Зимове сонце, як мачушине серце: світить, а не гріє.
       
  • Зимою день такий: сюди тень, туди тень, та й минув
       
  • Зимою деньок, як комарів носок.
        
Ще..
Афоризми / 13520
  • Розумна людина відрізняється від мудрої готовністю відповісти на будь-яке запитання.
       Авессалом Підводний
  • Розумна людина не тільки не скаже нічого дурного, але навіть ніколи не почує нічого дурного.
       Людвіг Берні
  • Розумний вираз обличчя у чоловіків – те ж саме, що правильність рис у жінок; це різновид краси, яку бажали б мати і наймарнолюбніші люди.
       Жан де ЛАБРЮЙЄР
  • Розумний знає, як має бути, а мудрий – як буває.
       Рахіль Баумволь
  • Розумний чоловік має право бути нещасливим лише через жінку, що варта того.
       Марсель ПРУСТ 
Ще..
Українська афористика / 13439
  • Наша історія легендарна: легенди ми приймаємо за дійсність.
       Юрій РИБНИКОВ
  • Ідоли байдужі: їм все одно, хто їм б’є поклони, і на політичній арені чесність найчастіше зазнає по¬разки.
       Юрій РИБНИКОВ
  • Найкращі мрії ті, що залишаються мріями.
       Юрій РИБНИКОВ
  • Чи можемо ми захистити старих, якщо немає захис¬ту від парламенту ?
       Юрій РИБНИКОВ
  • Народу обіцяють пряник, а підкорюють батогом.
       Юрій РИБНИКОВ 
Ще..
Тисяча цитат / 1005
  • Інтелігенція вся в нас змоскалена. Вчиться вона по-московському, читає по-московському, завсіди говорить сама і завсіди чує круг себе мову тільки московську; рідну ж мову в мужичих устах вважає за "хахлацький жаргон".
       Борис ГРІНЧЕНКО
    "Листи з України Наддніпрянської", 1892 — 1893
  • Треба зрозуміти, що кинути роботу для рідного краю і піти на роботу до його гнобителів — не єсть тільки звичайною відміною в передсвідченнях, а єсть справжньою цілковитою зрадою.
       Борис ГРІНЧЕНКО
    "Листи з України Наддніпрянської", 1892 — 1893
  • Їсте, п'єте, спите і любите Вкраїну... Як не любить її, безсудницю, коли за те, за те одно, що вміли гнути спину перед ледачими людьми, як і самі, діди, батьки та й ви з синками та дочками постали значними людьми або й панками!
       Пантелеймон КУЛІШ
    "Вельможній Покозаччині", 1893
  • Нічого багато говорити об тім, що навіть свідома національна незалежність без певної просвіти не дасть ні лібералізму, ні демократії.
       Михайло ДРАГОМАНОВ
    "Листи на Наддніпрянську Україну", 1894
  • Ми не можемо шукати собі провідних думок для громадської праці культурної, політичної і соціальної в почуттях і інтересах національних, бо інакше ми б заплутались в усяких суб'єктивностях, в лісі історичних традицій і т. д. Ми шукаємо таких провідних і контрольних думок в наукових виводах і інтересах інтернаціональних, вселюдських.
       Михайло ДРАГОМАНОВ
    "Листи на Наддніпрянську Україну", 1894
     
Ще..
Тости / 65
  • Все може бути, Все може статись:
    Машина може поламатись,
    Дівчина може розлюбити,
    Та кинути пити?...
    – Не може бути!
    – То ж вип’ємо, друзi!

       
  • Ми тут зібралися, щоб випити.
    То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!

       
  • Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
    – То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!

       
  • Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
    Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!

       
  • Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
    – Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!

        
Ще..
Стежки
Бібліотека сайту Українське життя в Севастополі "Весела Абетка" - Для дітей України
Ідея та наповнення Микола ВЛАДЗІМІРСЬКИЙ