Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Добро творити краще, ніж брати, і милостиня чесніша, ніж набування.
Олександр - Якщо нагодуєш убогого, вважай, себе нагодував. Таку властивість ця річ має: те, що ми даємо, до нас повернеться.
Златоуст - Коли хтось жалівсь йому, що на суді неправого підтримували, він відповів: "Невинні захисту не потребують".
Демосфен - Цей суддею був, засудив винного до страти і пустив сльозу, і коли спитав хтось: "Як ти, сам засуджуючи, плачеш?", – відповів: "Належить єству милість віддати, а закону – службу".
Біант - Розбійник якийсь в морі тонув і голий на берег вибрався. Ісократ побачив, що від холоду той потерпає, і вдягнув, і взув його, і їжу дав, і відпустив його. Коли ж паплюжити його почав один через те, що незнаного розбійника захистив, відповідав: "Не як людину вшанував розбійника, а єство людське вшанував".
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Золото і на болоті блищить.
- Зростом виріс, а умом не виніс.
- Зрубаній голові байдуже за чубом (За великої кривди не дбається за малу).
- Зять любить взять.
- Й не вгадаєш, відкіля вітер повіє.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Допався, як кіт до сала.
- Допався, як муха до меду.
- Допався, як свиня до браги.
- Допався, як циган до меду.
- Допавсь, як ужака до молока.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Не став сам себе в дурне становище: довірся людям.
Михайло ГЕНІН - Не той дурень, хто чогось не розуміє, а той, хто таки розуміє, але діє, так якби не розумів.
Ш. Ріше - Не той дурний, хто не знає, а той, хто знати не хоче.
Григорій Сковорода - Немає нічого більш стомлюючого як невеселий розум.
Іван ТУРГЕНЄВ - Немає нічого важче за усвідомлення тільки що зробленої дурості.
Іван ТУРГЕНЄВ
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Тіло кожного зрадника рознесуть звірі і птахи.
Яків ГАЛЬЧЕВСЬКИЙ - Героїзм і смерть не завжди йдуть в парі з мудрістю.
Яків ГАЛЬЧЕВСЬКИЙ - Півзасобами в нападі ворога не переможеш.
Яків ГАЛЬЧЕВСЬКИЙ - Переслідувати треба ті сили, які ще можуть чинити опір.
Яків ГАЛЬЧЕВСЬКИЙ - Найскоріше заломуються красномовні ефектовці, найдовше витримують понурі “мовчки”, у яких лише очі блищать вогнем.
Яків ГАЛЬЧЕВСЬКИЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Вічний революцйонер —
Дух, що тіло рве до бою, Рве за поступ, щастя й волю, — Він живе, він ще не вмер. Іван ФРАНКО "Гімн. Замість пролога", 1880 - Лиш боротись, значить, жить...
Vivere memento! Іван ФРАНКО "Vivere memento!", 1883 - Так! я буду крізь сльози сміятись,
Серед лиха співати пісні, Без надії таки сподіватись, Буду жити! Геть думи сумні! Леся УКРАЇНКА "Соntra spem spero!", 1890 - Не давайтеся ж у руки
Катам України, Не давайтеся на муки, Бийтесь до загину! Василь МОВА "Заповіт засланця", 1890 - Хай я загину, та хай сяє мило
Над людьми сонцем правда і надія! Леся УКРАЇНКА "Сон", 1891
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
- Давайте вип'ємо горілки за покоління, яке обирає "Пепсі"!
Тому що нам більше дістанеться!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|