Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Притча говорить: дітям ножа не давай; я ж речу: ні дітям багатства, ні мужам-невігласам силу і владу не можна давати.
Плутарх - Князі і судді не повинні піддаватись умовлянням про виправдання чи осудження.
Еврипід - Коли його спитали, який цар ліпший, відповів: "Який військо дарами набуває, ворогів вдячністю замирює, а слуг своєю кроткістю й любов'ю".
Олександр - Як не є шляхетніший за всих сущих під ним, хай не володарює.
Кір - Єство людське: завжди володарює над слабшими за себе, а від сильних хорониться.
Фукідід
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Хоч запали!
— ... то не лусне (або: так не трісне).
- Хоч пиши, хоч лиши.
- Ні тріски, ні пилинки. Нема і на сміх!
- Бог милував. Який нечистий!
— Який біс (або:чорт).
- Прийшов — ні ситця, ні решітця.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Сад білий, як молоком облитий.
- Садок влітку, як кожух взимку.
- Сам, як билина в полі.
- Сам-один, як палець.
- Сварливий, як баба.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Людина повинна бути розумною, простою, справедливою, сміливою і доброю.
Паустовський - Людина поза суспільством – або бог, або звір.
АРИСТОТЕЛЬ - Людина походить від мавпи, яку Бог створив по своєму образу й подобі.
Тимур Гагін - Людина скоріше забуде втрату батька, ніж втрату майна.
Нікколо МАКІАВЕЛЛІ - Людина! Це – чудово! Це звучить... гордо!
Максим ГОРЬКИЙ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Гарний сім’янин: справно платить аліменти.
Юрій РИБНИКОВ - Коли чоловікові й жінці немає про що говорити, вони дивляться телевізор.
Юрій РИБНИКОВ - Як часто характеристика чоловіка залежить від настрою дружини !
Юрій РИБНИКОВ - Спадкоємність поколінь: спочатку на шиї сиділи діти, потім — онуки.
Юрій РИБНИКОВ - Одні приносять додому зарплату, інші — довідку з витверезника.
Юрій РИБНИКОВ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Центральний Комітет партії ніде, ні разу жодним словом не говорить про те, ніби російська культура повинна стати за джерело розвиткові української культури, повинна стати насамперед передумовою для неї, маючи пріоритет, що українські письменники повинні насамперед перед усіма тягтися до досягнень російської культури як до свого рідного кубла.
Микола Скрипник
"Статті", 1926 - Але ж нація — нація, а не партія.
В'ячеслав ЛИПИНСЬКИЙ
"Листи до братів хліборобів", 1926 - Побили себе ми самі.
В'ячеслав ЛИПИНСЬКИЙ
"Листи до братів хліборобів", 1926 - Військово-хліборобський, козацько-шляхетський аристократичний клас, що відродився був і сформувався знов за Великого Гетьмана Богдана, — потім був демократією нашою вирізаний і винищений до коріння.
В'ячеслав ЛИПИНСЬКИЙ
"Листи до братів хліборобів", 1926 - Єсть історичною неправдою міф про те, що нас на Україні знищили москалі.
В'ячеслав ЛИПИНСЬКИЙ
"Листи до братів хліборобів", 1926
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
