Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Хто багато обіцяє, той не заслуговує довіри. Якщо надіятись на легке, то неодмінно буде багато труднощів.
Лао-цзи - Хто дурний і зрозумів це, той вже не дурень.
Публілій Сір. - Хто залишивши Вітчизну, зможе втекти від себе?
Горацій. - Хто мудрий?
– Той, хто у всіх чому-небудь навчається.
Талмуд - Хто не соромиться своєї провини, той подвійно провинний.
Публій СІР,древньоримський поет
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Не позичай — злий обичай: як віддає, то і ще лає.
- Не штука розкинути, а штука зібрати.
- Не маж тички для позички.
- Дай руками, а не виходиш і ногами.
- Довжник весело бере, а смутно віддає.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Вчепився, як реп'ях до кожуха.
- Вчепився, як смола до сосни.
- Вчепився, як сова кігтями.
- Вчепився, як чорт за грішну душу.
- В'яне, як цвіт на сонці.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- На запитання, чи хочуть вони зайнятися зі мною сексом, 30% жінок відповідають "Так!", а 70% кажуть: "Що, знову?".
Сільвіо Берлусконі - Краще любити гарних дівчаток, ніж бути геєм.
Сільвіо Берлусконі - Ще одна причина, заради якої в Італію слід інвестувати, – це наші найкрасивіші секретарки.
Сільвіо Берлусконі - Пан Обама молодий, красивий і засмаглий.
Сільвіо Берлусконі - На міжнародній арені немає жодного політика, який міг би змагатися зі мною. Сільвіо Берлусконі
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Кинути роботу для рідного краю і піти на роботу до його гнобителів… єсть справжньою цілковитою зрадою.
Борис Грінченко - Кожна жінка в глибині свого серця мріє про велике кохання — єдине, неповторне, всепрощаюче, на все готове, скромне і самостійне.
Відун Рувит - Кожна людина, яка пішла з України, кожна копійка, потрачена не на українську справу, кожне слово, сказане не по-українськи, є розтрата з української скарбниці, розтрата, яка при нинішніх умовах не повернеться нізвідки.
Михайло ДРАГОМАНОВ - Кожне слово неосяжне.
Микола ГОГОЛЬ - Кожний із нас життю є брат.
Богдан Антонич
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- За обрієм обрій, за далями далі, -
допоки напруглий не вигасне день, —
погребли тополі в глибокій печалі
своїх калинових, вишневих пісень,
бо вже ослонився безокрай чужинний,
і гнеться в жалобі кривавий розмай.
Прощай, Україно, моя Україно, чужа
Україно, навіки прощай!
Василь СТУС
"Остання пісня", 1977 - А я живу в Божій волі —
Не дав мені Господь долі.
Народна пісня - Ой не повіває буйний вітер
та із чистого поля, —
Ой не жди, не жди того козаченька,
видно, така доля.
Лірично-побутова пісня - Ой ішов козак з Дону, да, з Дону додому,
Да й сів над водою, проклинає долю:
"Доле ж моя, доле, чом ти не такая,
Ой чом не такая, як доля чужая?"
Бурлацька пісня - Ой доле людськая, чом ти неправдива,
Що до інших дуже щира, а до нас зрадлива?
Рекрутська пісня
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
