Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- З усіх утрат втрата часу найтяжча.
Григорій СКОВОРОДА - Коли ти не озброїшся проти нудьги, то стережись, аби ця тварюка не спихнула тебе не з мосту, як то кажуть, а з чесноти в моральне зло.
Григорій СКОВОРОДА - То навіть добре, що Діоген був приречений на заслання: там він узявся до філософії.
Григорій СКОВОРОДА - Так само як боязкі люди, захворівши під час плавання на морську хворобу, гадають, що вони почуватимуть себе краще, коли з великого судна пересядуть до невеличкого човна, а відти знову переберуться у тривесельник, але нічого сим не досягають, бо разом з собою переносять жовч і страх, — так і життєві зміни не усувають з душі того, що завдає прикрості і непокоїть.
Григорій СКОВОРОДА - Безумцеві властиво жалкувати за втраченим і не радіти з того, що лишилось.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Давшися в науку, дай щось інше на муку.
- За невміння деруть реміння.
- Не штука наука, а штука розум.
- Медведя коли вчать танцювати, то йому на сопілку грають.
- Вік живи, а дурнем умреш.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Нема кращого друженька, як матінка рідненька.
- Нема цвіту, як маківочка, нема ріднішого, як матіночка.
- Неповороткий, як слон.
- Несе голову високо, як гуска.
- Несолоне, як трава.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Люди, які, не маючи свого розуму, вміють цінувати чужий, часто чинять розумніше розумних, позбавлених цього вміння.
В. О. Ключевський - Людина починається там, де закінчується держава.
Олександр Панікін - Людство частково винагороджується за великі лиха тими великими уроками, які з них випливають.
Крістіан Нестел Боув (1820-1904), американський письменник - Майте мужність жити своїм розумом!
Іммануїл Кант - Меншість завжди не право — спочатку.
Герберт Прокноу
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Шлюб – найкращі ліки від кохання.
Олександр СУХОМЛИН - Страшніше собаки може бути лише її хазяїн!
Олександр СУХОМЛИН - До одруження вважав себе ліриком... Після весілля став філософом.
Олександр СУХОМЛИН - Найлегше втратити лице, ховаючи очі.
Олександр СУХОМЛИН - Чим більше помилок у юності, тим цікавіші мемуари!
Олександр СУХОМЛИН
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- У нас, панове, наука своя, тисячолітня: вона навчила нас більше слухати праведного Слова Божого, аніж лукавої панської мови.
Пантелеймон КУЛІШ "Листи з хутора", 1861 - На добраніч, усім на ніч!
Дайте одпочити... Хто кохає мене щиро — Не буде будити. Пантелеймон КУЛІШ "На добраніч", 1862 - Гей, друже мій темний,
Над силу ума Вже дужчої сили Й на світі нема. Василь МОВА "Козачий кістяк", 1863 — 1888 - Як ковбаса та чарка, то минеться й сварка.
Михайло СТАРИЦЬКИЙ Назва комедії, 1872 - Марко Проклятий.
Олекса СТОРОЖЕНКО Назва повісті, 1874
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
- Давайте вип'ємо горілки за покоління, яке обирає "Пепсі"!
Тому що нам більше дістанеться!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|