Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Хто чужого прагне, той скоро за своїм голоситиме.
Святий Василь - Не в тім убогість, коли добро зменшиться, а в тім, що жадоба збільшується.
Платон - Красти власність – низько, привласнювати – ганебно.
Филимон - Шануй батька свого й матір свою і люби ближнього свого, як себе.
Євангеліє - Батьки посеред божественного єства і людського перебувають, торкаються обох. Людського роду, бо створені і знов зотліють, а божественного, бо народили і небуттєве до буття привели.
І як Бог до тварі, так і батьки до чада, бо мов Бог несущим існування подарував, також ці силі його
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Бодай його пявки пили.
- Дав Бог упитись, та не дасть проспатись.
— ... упитись, а пяний не хоче спати положитись.
- Випило залишнє, нехай віддише.
- Коли ж горілка поїде з милю, — не буде вже в неї першого хмелю.
- І хміль пропав!
— Де той хміль дівся? — Злякався добре.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Твердий, як скеля.
- Твоє серце тепле, як літнє сонце.
- Твоя жінка, як повітка, а моя, як квітка.
- Темний, як ніч.
- Темно, хоч очі повиколюй.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Музика завжди змістовна. У кожного справжнього музичного твору є ідея...
Л. Бетховен - Музика навіть у найжахливішому драматичному становищі має завжди полонити слух, завжди залишатися музикою.
В. Моцарт - На відміну від геніальності, що має свої обмеження, дурість не стриножена нічим.
Elbert Hubbard - На жаль, розумних людей набагато більше, ніж шляхетних.
Борис Парамонов - На користь регулювання народжуваності, зазвичай, виступають ті, хто вже народився.
Бенні Хілл
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Навіщо думати головою, якщо у тебе є радники?
Олександр ПЕРЛЮК - Навіщо ж нам будувати комунізм, якщо наші капіталісти його собі вже збудували?
Олександр ПЕРЛЮК - Навіщо ж утискати свободу слова, якщо можна просто не друкувати сатиру?.
Олександр ПЕРЛЮК - Навіщо міліцейським генералам віддавати злочинні накази, якщо їх підлеглі розуміють своїх начальників й без слів?!
Олександр ПЕРЛЮК - Навіщо починати життя спочатку, якщо попереду ціла вічність?!
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Проблема безґрунтянства — це, може, найхарактеристичніша проблема XX сторіччя... Всі історичні процеси нашого часу ніби спеціально спрямовані на те, щоб позбавити людину ґрунту.
Юрій ШЕРЕХ
Зустрічі з Заходом", 1950 - Радянська система прекрасно знає, що цілком політизована людина — це вже не людина, а раб чи робот. Цього не знає, на жаль, більшість еміграції.
- Бій під Полтавою Петрові виграли українські Кочубеї.
Юрій ШЕРЕХ
"Москва, Маросейка", 1954 - Але одне безперечно: мине радянське панування. Російські загарбники стануть спогадом, як спогадом стали німецькі.
Юрій ШЕРЕХ
"Правда почуттів...", 1954 - Звичайно, наші спільноти — це спільноти разом пережитого смутку й горя. Смуток тихіший і відлюдний, але в'яже сильніше.
Микола ШЛЕМКЕВИЧ
"Загублена українська людина", 1954
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Вип’ємо за наших ворогів, аби їм пір’я на язиках повиростало!
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай!
- Дай, Боже, щоб наші вороги рачки лазили!
- Горілка – наш ворог!
А хто сказав, що ми боїмося своїх ворогів?
- Укриваймося сонцем і літнім дощем,
Диво-росами, степом налитим,
Укриваймося сіном, жіночим плечем —
Вороги ж наші, браття,
Нехай укриваються плитами!
Валерій ЯСИНОВСЬКИЙ
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
