Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Ніхто, хто у гріхах живе, хай у відчай не впадає. Відомо ж бо, що обкопування і присаджування змінюють посаджене єство, а душевний устрій може стримувати всяку недугу.
Біант - Мудрому мужу не гідно каятися, а – промислити.
Епіхарм - Кожен, хто чинить гріх, раб гріха.
Євангеліє - Благі Благим споконвічно створені були, так і грішні злими.
Сирах - Розум не викорінює пристрасті, але їй супроти виться.
Йосип
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Як ся чоловік гаразд має, то і сусід буває.
- Тоді сусід добрий, коли мішок повний.
- Утри мої спрагнені уста, а солодкі я сам собі утру.
— ...а солодкі чорт тебе і просить.
— Не тоді лижи мені губи як солодкі, — тоді мені лижи, як гіркі.
— Лижи мені губоньки, як гіркі; а як солодкі, то я й сам оближу.
- Полюби мене в чорному, а не в білому!
— ... а вже в білому полюбить і аби-хто.
— Люби мене в чорному, а в білому чорт тебе і просить.
— Нехай мене полюбить в чорнім, — а в біле приберуся, тоді на тебе й не
- подивлюся.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Усе добро - від землі
- Аби дубки, а берізки будуть.
- Аби земелька була нам доброю матір'ю, аби небо знало, що воно для нас - як батько.
- Аби ліс, а сокира знайдеться.
- Аби на пашу добрий, а до роботи - байдуже.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Недолік не в грошах, а в людях і обдаруваннях, — ось що робить державу слабкою.
Вольтер - Недопущення до політичної боротьби реальної опозиції — симптом суспільних негараздів.
Борис Кагарлицький - Немає нічого небезпечніше для нової істини, ніж стара омана.
Йоганн Вольфганг Ґете - Немає нічого ненависніше більшості: дорогу має вказувати невелике число сильних людей, маса повинна йти слідом за ними, не усвідомлюючи своєї волі.
Йоганн Вольфганг Ґете - Нерідко найбільшими представниками нації є саме ті, кого вона засуджує на смерть.
Жозеф Ренан (1823-1892), французький історик
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Зустрічають по одягу, а потім ніяк не можуть випровадити.
Олександр ПЕРЛЮК - Зять президента — не посада, а ще краще!.
Олександр ПЕРЛЮК - І без поезії можна чудово жити, не зрозуміло тільки — навіщо?
Олександр ПЕРЛЮК - І навіщо керівництву така кількість народу?
Олександр ПЕРЛЮК - І як тільки цьому народові не набридне хотіти їсти?
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Митець мусить втікати з життя для того, щоб його впізнати. Мусить втікати з життя, дріб'язкового побуту, тому що він розносить митця на частки. Митець мусить, як Демокріт, виколоти собі очі, щоб нарешті заглянути в середину суті, щоб пізнати її, щоб пізнати істину життя.
Михайло ОСАДЧИЙ
"Більмо", 1968 - Це, коли пишуть справжні письменники... Без них нам було б сумно жити, нецікаво, світ знебарвів би, втратив би для нас сенс свого існування, ми, напевно, не вміли б любити, якби не письменники...
Михайло ОСАДЧИЙ
"Більмо", 1968 - Собі поети право залишають,
Всі інші відкидаючи права:
Належати до тих, кого вбивають,
А не до тих, хто холодно вбива.
Леонід Первомайський
"Коли не замовкає...", 1968 - Вони (шестидесятники) повернули втрачену вагомість словам і поняттям, заставили людей знову повірити у реальність духовного світу. Це був справжній подвиг: в атмосфері тотального зневір'я у щось повірити. І запалити вірою інших.
Валентин МОРОЗ
"Серед снігів", 1970 - На нашій землі письменник: був завжди найбіднішим сином її, і йому відкривались важкі болі та високі заповіти.
Євген СВЕРСТЮК
"Собор у риштованні", 1970
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися для того, щоб випити!
Так вип'ємо ж за те що ми тут зібралися!
- Щоб хотілось і моглося, було де і було з ким!
- Давайте вип’ємо за наших ворогів. За те, щоб у них все було: і автомашина, і гараж, і гарна хата, і дача.
І щоб у них скрiзь стояли телефони.
І щоб по тих телефонах вони завжди набирали 01, 02, 03, 04!
- Вип’ємо за те, аби нашим ворогам пір’я в горлі виросло!
- Вип’ємо за наших ворогів, аби їм пір’я на язиках повиростало!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
