Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Найбільша справа, коли вона без природженостi робиться, втрачає свою честь і вартiсть.
Григорій СКОВОРОДА - Правда, що наука робить довершеною природженiсть. Та коли немає природженостi, що тодi наука може зробити? Наука є практика і звичка і є дочка природи. Птах може навчитися літати – не черепаха.
Григорій СКОВОРОДА - Ніхто не пожне мiцної слави від будь–якого покликання, якщо працю за цим покликанням не вважатиме за найсолодшу, більшу вiд самої слави втiху.
Григорій СКОВОРОДА - ...найнижча посада буває людинi причиною щастя, коли до неї є природний нахил.
Григорій СКОВОРОДА - Хто спотворює і розтлiває всяку справу? – Неприродженiсть. Хто умертвляє науки i мистецтва? – Неприродженiсть... Вона всякiй посадi внутрiшня отрута і вбивця.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- З трутнем життя не буде.
- Здоров’я – мед, болячки, як будячки.
- Іди, Векло, будемо мед їсти, як бджоли нанесуть.
- Їж та оглядайся, бо мед на живіт вилізе.
- Йому дай меду та ще й води запити.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Чоловік на світі, як банька на воді.
- Чоловік, як дишло: куди поверни, туди i йде.
- Чоловік, як орел.
- Чоловік, як стовп, а робить, як віл.
- Чорна орда, як гайвороння на полі.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Помірність в проявах вдачі — завжди чеснота, помірність в принципах — завжди вада.
Пейн - Помреш лише раз, але це вже надовго.
Жан-Батіст МОЛЬЄР - Популярність — це добре тільки перших місяців зо два і мука всі подальші роки.
Софі Лорен - Порядна людина завжди хвилюється. Порядна людина зобов'язана хвилюватись. Хвилювання – це життя. А спокій – смерть. Всьому він смерть.
Кочетов - Порядок і зв'язок ідей ті ж самі, що й порядок і зв'язок речей.
Бенедикт СПІНОЗА
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Від народних захисників народу нема ніякого спасу.
Олександр ПЕРЛЮК - Від торжества демократії, свободи слова, законності та правопорядку лишилося саме торжество.
Олександр ПЕРЛЮК - Відповідати нема кому: всі відповідальні посади займають свої люди.
Олександр ПЕРЛЮК - Влада безвладдю не перешкода.
Олександр ПЕРЛЮК - Влада оновлюється, адже у наших можновладців підростають діти, племінники, брати...
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Як страшно!.. Людське серце
До краю обідніло! Павло ТИЧИНА "Сонячні кларнети", 1918 - Не Зевс, не Пан, не Голуб-Дух —
Лиш Сонячні Кларнети. У танці я, ритмічний рух, В безсмертнім — всі планети. Павло ТИЧИНА "Не Зевс, не Пан...", 1918 - Чому ж ми, прокляте покоління,
чому ж ми не можемо ніяк зійтись, не можем стати до роботи і оновити землю? Павло ТИЧИНА "В космічному оркестрі". 1921 - Я молодий і чистий,
Як вічність, молодий. Дорога колосиста Звивається, мов змій. Максим РИЛЬСЬКИЙ "Я молодий і чистий...", 1922 - Брешете ви, кому ясно усе!
Перед мрією всі ми ниць! Дні! Який це музей Дрібниць. Євген ПЛУЖНИК "Дні", 1924
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Жінки, не любіть холостих, вони других жінок не полюбили – і вас не по люблять, не любіть розлучених, свою покинули – і вас покинуть.
Любіть одружених, свою дружину люблять – і вас будуть любити. Так давайте за це і вип'ємо! - Давайте вип'ємo за любов, а хто не може – той за дружбу!
- Сонце роздягає дівчину до купальника.
Так вип'ємо ж за те, щоб наші очі горіли яскравіше за сонце! - Давайте вип'ємо за поцілунок. Бо його придумав чоловік, тому що не знайшов іншого способу закрити рот жінці.
- За нас, жінок шаленої краси!
Хто нас не бачив, хай їм повилазить! Повиздихають ті, хто нас не захотів! І плачуть ті, кому ми не дістались!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|