Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Не швидко вершиться суд над поганими справами; від цього і не страшиться серце синів людських чинити зло.
Біблія. - Не бійся змій, страшись жінок.
апостол Павло - Не вмiти переносити бiднiсть — соромно, не вмiти позбутися її працею — ще бiльш соромно.
Перiкл. - Не держава — де владикою один.
Софокл. - Не дуже будь праведним і не надто мудрим — навіщо тобі жахатися?
Екклесіаст
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Запас біди не чинить і їсти не просить.
- Запінився, як скажена собака.
- Заплачу коромислом по плечу.
- Заплутавсь, як Дусько в хмелі.
- Заплутавсь, як Дусько в хмелі.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Перший туман літа - перша грибна прикмета.
- Пізнє цвітіння горобини - на пізню осінь.
- Після Олени (3 червня) царствуй зелений, тобто буйнотрав'я.
- Прийде літо - все розмаїте, прийде зима - нічого нема.
- Прийшли Зелені святки - не ховайся в кутки.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Пристрасті – це єдині оратори, що завжди переконують.
Франсуа де ЛЯРОШФУКО - Прихованих небезпек треба остерігатися найбільше.
Публілій Сір - Приховуючи свої недоліки, кращим не станеш; наш авторитет виграє від тої щирості, з якою ми визнаємо їх.
Ліхтенберг - Про корупцію в уряді завжди повідомляється в минулому часі.
закон Мерфі - Про пекло я не можу судити об'єктивно — в мене там дуже багато друзів.
Джордж Бернард ШОУ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Хотіли як ліпше, а вийшла локшина.
Флоріан БОДНАР - Хочете побачити сучасні руїни Трої — погляньте на колишні тваринницькі комплекси.
Леонід КУЛІШ-ЗІНЬКІВ с. Кричильськ - Хочеш втекти від реальності — йди у владні структури.
Василь КРАСНЮК - Хочешь відчути себе щасливим – поглянь на нещасного.
Володимир КНИР - Хреститись пізно, коли на тобі поставили хрест.
Володимир ШАМША
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Хто кохає край свій рідний
Для високої ідеї;
Я ж кохаю не для неї,
А для того, що він бідний.
Микола ВОРОНИЙ
"Паралелі", 1896 - Гей, розіллялось ти, руськеє горе,
Геть по Європі і геть поза море!
Іван ФРАНКО
"Гей, розіллялось ти, руськеє горе...", 1898 - Ти, брате, любиш Русь,
Як дім, воли, корови, —
Я ж не люблю її
З надмірної любови.
Іван ФРАНКО
"Сідоглавому", 1898 - А в серці тільки ти,
Єдиний мій, коханий рідний краю!
Леся УКРАЇНКА
"Іфігенія в Тавриді", 1898 - Ще не вмерла Україна,
Але може вмерти:
Ви самі її, ледачі,
Ведете до смерти!
Борис ГРІНЧЕНКО
"Землякам", 1898
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
