Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Хто зло ричить на батька або матiр, нехай смертю помре.
Євангеліє від св. Марка - Мавши очi - не бачите, i мавши вуха - не чуєте. I не пам'ятаєте.
Євангеліє від св. Марка - Майте сiль у собi i мир мiж собою.
Євангеліє від св. Марка - Камiнь, що його будiвничi вiдкинули, той нарiжним стане каменем.
Євангеліє від св. Марка - Вiн є Бог не мертвих, а живих!
Євангеліє від св. Марка
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Добрий мед, та ціна його кусає. (тур.)
- З казана бруд змивається, а з совісті — ні. (тур.)
- Заблукати не сором, сором іти хибним шляхом. (тур.)
- Загартоване залізо не лежить без діла. (тур.)
- Зброя — ворог навіть для того, хто її носить. (тур.)
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Мовчить, як води в рот набрав.
- Мовчить, як мумія.
- Мовчить, як німий.
- Мовчить, як сорока в гостях.
- Мовчить, як стіна.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Є великі люди серед маленьких людей і є великі люди серед великих людей.
Джордж Бернард Шоу. - Є вірші, які лунають оригінальне тільки в перекладах.
Цаль Меламед. - Є два види знань: ми знаємо або сам предмет, або де знайти відомості про нього.
Семюель Джонсон. - Є дотепи настільки тонкі, що їх ніхто не зауважує.
Цаль Меламед. - Є думки чоловічі, жіночі й невизначеного роду. Останніне діти двох перших. Зазвичай їх підкидають загорнутими в газету.
Станіслав Єжи Лец.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Щоб іти в ногу з часом, потрібні не ноги, а голова.
Юрій МЕЛІХОВ - Декому, щоб пізнати себе, досить здати аналізи.
Юрій МЕЛІХОВ - На відміну від кохання, ненависть завжди взаємна.
Юрій МЕЛІХОВ - Для сп’янілих від кохання шлюб – витверезник.
Юрій МЕЛІХОВ - Найдовше заживають рани від поцілунків.
Юрій МЕЛІХОВ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Тече вода в синє море
Та не витікає; Шука козак свою долю, А долі немає. Тарас ШЕВЧЕНКО "Думка" ("Тече вода в синє море..."), 1838 - Єсть на світі доля,
А хто її знає? Єсть на світі воля, А хто її має? Тарас ШЕВЧЕНКО "Катерина", 1838 - У всякого своя доля
І свій шлях широкий: Той мурує, той руйнує, Той неситим оком — За край світа зазирає, Чи нема країни, Щоб загарбать і з собою Взять у домовину. Тарас ШЕВЧЕНКО "Сон" ("У всякого своя доля..."), 1844 - Доле, де ти! Доле, де ти?
Нема ніякої! Коли доброї жаль, Боже, То дай злої! злої! Тарас ШЕВЧЕНКО "Минають дні, минають ночі...", 1845 - Ой одна я, одна,
Як билиночка в полі, Та не дав мені Бог Ані щастя, ні долі. Тарас ШЕВЧЕНКО "Ой одна я, одна...", 1847
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|