Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Давати, брати, ділитися таємницею, розпитувати, пригощати, приймати частування — ось шість ознак дружби.
Дхаммапада - Даремне навчання без думки, небезпечна думка без навчання.
КОНФУЦІЙ - Дві речі роблять людину богоподібною: життя для блага суспільства і правдивість.
ПІФАГОР - Де виявлявся неспроможним розум, там часто допомагав час.
СЕНЕКА - Де єднання, там і перемога.
Публій Сір
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- В яке стадо залетів, так і співай.
- Вдячність і пшениця родять лише на доброму грунті.
- Вертиться, як сорока на плоті.
- Взяв корові сіна, як сороці на гніздо.
- Висить, як кий на груші.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Реве та стогне Дніпр широкий,
Сердитий вітер завива,
Додолу верби гне високі,
Горами хвилю підійма.
Тарас Шевченко
"Причинна", 1837 - По діброві вітер виє,
Гуляє по полю,
Край дороги гне тополю
До самого долу.
Тарас Шевченко
"Тополя", 1839 - І все то те, вся країна,
Повита красою,
Зеленіє, вмивається
Дрібною росою,
Споконвіку вмивається,
Сонце зустрічає...
І нема тому почину,
І краю немає!
Тарас Шевченко
"Сон" ("У всякого своя доля..."), 1844 - Село! і серце одпочине.
Село на нашій Україні -
Неначе писанка село,
Зеленим гаєм поросло.
Цвітуть сади; біліють хати,
А на горі стоять палати,
Неначе диво.
Тарас Шевченко
"Княжна", 1847 - І там степи, і тут степи,
Та тут не такії,
Руді, руді, аж червоні,
А там голубії,
Зеленії, мережані
Нивами, ланами,
Високими могилами,
Темними лугами.
Тарас Шевченко
"А. О. Козачковському", 1847
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- У рамках допомоги нерозвинутим країнам гроші бідних людей з багатих країн потрапляють до багатих людей у бідних країнах.
Альфред Мозер - У романах багато пишуть про турботи із сексом і зовсім трішечки — про турботи з дітьми.
У житті співвідношення зворотне. - У сагайдаці диявола немає кращої стріли для серця, ніж м’який голос.
Джордж БАЙРОН - У серйозних справах люди показують себе такими, якими їм належить бути; у дріб’язкових – такими, які вони є.
Нікола Шамфор - У слові “перемога” мені чується торжествуючий тупіт дурнів.
Ф. Іскандер
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Професійне завдання критика – порожніми фразами характеризувати змістовний мистецький твір; бо лише отак критик може уприступнити той твір для публіки.
Володимир ДЕРЖАВИН - Критик-артист обминає найслабші твори мистця, а критик-публіцист – найліпші.
Володимир ДЕРЖАВИН - ...Власна маніра ліпша за чужу маніру...
Володимир ДЕРЖАВИН - Плоть людська є фактично розколота на чоловічу і жіночу стать, що вічно жадають метафізичного – в фізичному акті – новоєднання. В подібний спосіб і душа людська є розсічена на інтелект і моральність, що емпірично зовсім незалежні одно від одного.
Володимир ДЕРЖАВИН - Симулювати реальну залежність істини від добра – лицемірство релятивізму; симулювати реальну залежність добра від істини – ницість утилітаризму; симулювати реальну єдність істини й добра – бестіяльна тупість конформізму.
Володимир ДЕРЖАВИН
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Мій пан лежить у лузі,
У Базалузі,
Постріляний,
Порубаний,
І на рани смертельні незмагає.
Та прошу я вас всенижающе
У луг-Базалуг прибувати,
Та тіло молодецькеє поховати,
Та звіру, птиці
На поталу не дати!
"Дума про Федора Безрідного" - Ой якби мене отцівська, материна молитва
Од смерті вборонила,
На Чорному морі не втопила,
Як буду я до отця, до матері,
До роду прибувати,
І буду отця та й матір
Штити, шанувати й поважати.
"Дума про Олексія Поповича" - Вовки-сіроманці, орли-чорнокрильці,
Гості мої милі!
Хоть мало-немного обождіте,
Поки козацька душа з тілом розлучиться.
Тоді будете мені з лоба чорні очі висмикати,
Біле тіло коло жовтої кості оббирати.
І комишами вкривати.
"Втеча трьох братів із города Азова" (дума) - Та відкіля ж вас, мій таточку, виглядать,
Та відкіля вас і визирать?
Чи вас з поля, чи вас з моря,
Чи з високої гори,
Чи з чужої чужини?
Голосіння - Мамко моя, зозулько моя!
Нащо-сте свої очі зажмурили,
Що-сте свої ніжки зложили,
Нащо-сте свої ручки навхрест склали?
Голосіння
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Бо-зна, який вік,
Нехай вип’є чоловік!
- Один: Будьмо!
Всі: Гей!
Один: Жиймо!
Всі: Гей! Гей!
Один: Шануймося!
Всі: Гей! Гей! Гей!
Один: Бо ми того варті!
- Хай вино зігріє наші душі
І серця згадають доброту,
Вип’єм, друзі,за усе хороше,
За Вкраїну рідну, золоту!
- Хто п’є, той кривиться,
Кому не дають, той дивиться!
А ми будем пить і Бога хвалить!
І за нас, і за вас,
І за нашу неньку стареньку.
Вип’ємо!
А хто за ці тости не вип’є, нехай тому кістка поперек горла стане!
- Нехай у Новому році наше життя буде чистим, як крапля джерельної води, а щастя таке ж повне, як цей келих шампанського!
Давайте піднімемо бокали за те, щоб у наших дітей були заможні батьки! А у наших батьків – заможні діти!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
