Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Він сказав: "Неосвічений від звірів різниться лише виглядом своїм".
Клеанф - Коли його спитали, що корисне набув від філософії, відповів: "Те самовільно творити, що інші творять від остраху перед законом".
Гієрон - Один рік чотири зміни має, а один поворот часу змінює багато речей.
Гієрон - Успіх подібен до несамовитого володаря: багато разів переможеного увінчує.
Гієрон - Зраду слави та успіху терпи з упованням.
Гієрон
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- І в Коломиї такі ж помиї.
- Чув Пилип, як пахне гриб.
- Дітей приносять не лелеки — дітей приносять дискотеки.
- Безрота злість, а поїдом їсть.
- Не для Мирона корона.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Пищить, як комар.
- Пищить, як миша.
- Пищить, як порося в плоті.
- Пищить, як цвіркун.
- Підвів, як дурну під монастир.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Більше почуття! Особливо почуття міри.
Сергій Скотников. - Більшість авторів поводять себе у своїх творах так, як світські люди за бесідою: думаючи тільки про те, щоб сподобатися, вони мало стурбовані тим, як досягти цього — брехнею чи правдою.
Клод Адріан Гельвецій. - Більшість видавців — це невдахи-письменники, як і більшість письменників.
Томас Стернз Еліот. - Більшість людей відповідає не на чужі міркування, а на власні думки.
Франсуа де Лярошфуко. - Більшість людей втрачає можливість, яка виникає, бо вона одягнена в комбінезон і на вигляд нагадує роботу.
Томас Едисон.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Послуга ХХІ століття: платна стоянка первісної людини.
Володимир ШАМША - Поясніть, коли нам треба не вірити своїм очам: коли нам показують ваші податкові декларації чи коли ми бачимо ваші розкішні лімузини та вілли?!
Олександр ПЕРЛЮК - Права особи недоторканні, особливо нардепівські.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Правителі частіше з охороною, а не з народом.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Президент, що при владі, не буває поганим.
Поганими бувають лише попередні.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- А вже красне сонечко
Припекло, припекло,
Яснощире золото
Розлило, розлило.
Олександр ОЛЕСЬ
"А вже красне сонечко...", 1910 - Арфами, арфами —
золотими, голосними обізвалися гаї
Самодзвонними:
йде весна
Запашна,
Квітами-перлами
Закосичена.
Павло ТИЧИНА
"Арфами,, арфами...", 1914 - Квітчастий луг і дощик золотий.
А вдалині, мов акварелі, —
Примружились гаї, замислились оселі
Ах, серце, пий!
Повітря — мов прив'ялий трунок.
Це рання осінь шле поцілунок
Такий чудовий та сумний.
Павло ТИЧИНА
"Квітчастий луг...", 1915 - Ой не крийся, природо, не крийся,
Що ти в тузі за літом, у тузі.
Павло ТИЧИНА
"Ой не крийся, природо..." - Гаї шумлять —
Я слухаю.
Хмарки біжать —
Милуюся.
Милуюся — дивуюся,
Чого душі моїй
так весело.
Павло ТИЧИНА
"Гаї шумлять...", 1918
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Давайте вип'ємo за любов, а хто не може – той за дружбу!
- Сонце роздягає дівчину до купальника.
Так вип'ємо ж за те, щоб наші очі горіли яскравіше за сонце!
- Давайте вип'ємо за поцілунок. Бо його придумав чоловік, тому що не знайшов іншого способу закрити рот жінці.
- За нас, жінок шаленої краси!
Хто нас не бачив, хай їм повилазить!
Повиздихають ті, хто нас не захотів!
І плачуть ті, кому ми не дістались!
- Жив був на світі султан, що мав гарем, яким знаходився в 100 кілометрах від його палацу. Був в нього слуга, якого султан кожного дня відсилав за дівчиною.
Слуга помер у віці 30 років, а султан у 90.
Так вип'ємо ж за те, щоб не ми бігали за жінками, а вони за нами. Тому що не жінки вбивають чоловіка, а біготня за ними.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
