Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Мова довга не є добром.
"СЛОВО" Данила ЗАТОЧНИКА - Хто думає про науку, той любить її, а хто її любить, той нiколи не припиняє вчитися, хоча б зовнi вiн i здавався бездiяльний.
Григорій СКОВОРОДА - Нi про що не турбуватися, нi за чим не турбуватися – начить не жити, а бути мертвим, адже турбота – х душi, а життя – це рух.
Григорій СКОВОРОДА - Що може бути солодше за те, коли любити прагне до тебе добра душа.
- Надмiр породжує пересит, пересит – нудьгу, нудьга ж – душевну тугу, а хто хворiє на це, того не назвеш здоровим.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Знайомство — на рік, шлюб — на вік.
Узб. - Знайшла коса свій брусок.
Рум. - Знати, що не знаєш, — наполовину знати.
Євр. - Зневажене кохання вперте.
Швед. - Золотий Будда не переправиться через плавильний казан. Дерев'яний Будда не переправиться через вогонь. Глиняний Будда не переправиться через річку.
Кит.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Парубок, як місяць молодий.
- Парубок, як сокіл.
- Пасує, як свині намисто.
- Патлатий, як ведмідь.
- Пахучий, як м'ята.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- На Шляху Самурая головне — безпосередність, і тому легше усього кинутися на ворога відразу ж.
Ямамото Цунетомо «ХАГАКУРЕ» Книга Самурая - Спочатку треба перемогти, а потім — боротися.
Ямамото Цунетомо «ХАГАКУРЕ» Книга Самурая - Людина повинна завжди) поводитися так, немов у військовій доблесті йому немає рівних.
Ямамото Цунетомо «ХАГАКУРЕ» Книга Самурая - Треба плекати сміливість і почувати себе достойнішим за інших.
Ямамото Цунетомо «ХАГАКУРЕ» Книга Самурая - У цьому світі непевностей не можна бути упевненим навіть у дійсному.
Ямамото Цунетомо «ХАГАКУРЕ» Книга Самурая
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Свій народ можна обманути лише раз, але ж вибори в країні кожні чотири роки, після того, як обман забувається.
Олександр ПЕРЛЮК - Світ не без жінок!
Олександр ПЕРЛЮК - Світить сонце для всіх однаково, а от гріє всіх по-різному.
Олександр ПЕРЛЮК - Світле майбутнє лишилось у нашій історії темною плямою.
Олександр ПЕРЛЮК - Світом править любов, нами — мафія.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Рідна мова на чужині
Ще милішою стає. Павло ГРАБОВСЬКИЙ "Рідний край", 1898 - Лише ми одні піддержуємо красу в житті, ми, артисти, вибрана горстка суспільності...
Ольга КОБИЛЯНСЬКА "Valse melancholique", 1898 - Поезіє! сопутнице моя!
Ти — теплий, животворний промінь сонця, Ти — тихий місяць, що в тюрмі сія З закуреного темного віконця. Агатангел Кримський "Поезіє! сопутнице моя!", 1898-1901 - Несказане, невимовне
Кобза промовляє І святими почуттями Серце надихає. Пантелеймон КУЛІШ "Маруся Богуславка", 1899 - Ні! я суб'єктивний,
Я — з егоїстичних: Все чуттів шукаю Тонко естетичних. Агатангел Кримський "Світові скорботи", 1901
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись, Дівчина може розлюбити, Та кинути пити?... – Не може бути! – То ж вип’ємо, друзi! - Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|