Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Коли запитали Біонта, хто добрий дорадник, той відповів: "Час".
Піфагор - Перемагати в боях й простодушним не раз доводиться, розумом й мудрістю ж здолати лише ті можуть, хто добре думати здатні.
Аристід - Поради інше є не що як брак розуму. Бо не відаючи, що робити маємо, а чого не маємо, потребуєм поради.
Аристотель - Рівними перед очима моїми, царю, здаються, й ті, хто добре мислить, й ті, хто промовця, що добре говорить, здатен вислухати.
Геродот - Рече Господь: "Кожний, хто дивиться на жінку з пожадливістю, той вже вчинив перелюб з нею у серці своїм".
Євангеліє
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Чоловік собі не ворог.
– Хто собі ворог!
- Кождий за себе дбає.
- Кождий собі рад.
- О, тай добрий кожний для себе!
- А все таки мазаним до себе.
– Всяке хотіло б, щоб до нього мазаним. (Се б то, мазаним боком: хліб, книш, пиріжок і т.п.).
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Бачить лиска, звідки блиска.
- Бджоли раді цвіту, люди - літу.
- Без вітру дерево - й не хитнеться.
- Без вітру і листя не ворушиться.
- Без вітру й билинка не шелехне.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- ПРИНЦИПИ ТОДДА:
Не так важливо, що вам говорять, — вам говорять не всю правду.
Не так важливо, про що говорять, йдеться завжди про гроші.
- РЕКЛАМНИЙ ПРИНЦИП ПАНДЖЕРА:
Ніхто не купує напівправду, але дехто проковтне стовідсоткову брехню.
- Бути літніми людьми – вміння, притаманне небагатьом.
Франсуа де ЛЯРОШФУКО - В усіх нас завжди досить сили, щоб переносити нещастя інших.
Франсуа де ЛЯРОШФУКО - Важко дати визначення любові; про неї можна лише сказати, що для душі це бажання панувати, для розуму – внутрішня спорідненість, а для тіла приховане і витончене бажання володіти, тим, що любиш.
Франсуа де ЛЯРОШФУКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Пити треба вміти, але краще вміти не пити.
Олександр ПЕРЛЮК - Ніщо так не кидає на людину тінь, як її німб.
Олександр ПЕРЛЮК - Якщо не карають винних, карають винні.
Олександр ПЕРЛЮК - Головне — проголосити демократію, а задушити її — не проблема.
Олександр ПЕРЛЮК - Якби ще ті, хто працює, не заважали тим, хто їсть.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Замовчіте ж ви, пишнії, ситі,
Гордовитії, власні землі,
Бо єсть Божая правда на світі,
Та розсуде і вас, і її!
Іван МАНЖУРА
"Нечесна", 1889 - Не може древо ледаче давати плоду доброго.
Пантелеймон КУЛІШ
"Листи", 1890 - І западе в живі серця
За правду обида,
До жорстоких катів мерця
Сплодиться огида.
Василь МОВА
"Заповіт засланця", 1890 - Тут одна лиш стежка бита
Вас до правди доведе.
Іван ФРАНКО
"Лис Микита", 1890 - Та й хіба ж для мишей бідних
Конституції нема?
Іван ФРАНКО
"Лис Микита", 1890
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
