Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Як купці вживають застережних заходів, аби у вигляді добрих товарів не придбати поганих і зіпсутих, так і нам слід якнайретельніше пильнувати, щоб, обираючи друзів, цю найліпшу окрасу життя, більше того — неоціненний скарб, через недбальство не натрапити на щось підроблене.
Григорій СКОВОРОДА - Не все те отрута, що неприємне на смак.
Григорій СКОВОРОДА - Добрий розум, робить легким будь–який спосіб життя.
Григорій СКОВОРОДА - Бери вершину і матимеш середину.
Григорій СКОВОРОДА - З усіх утрат втрата часу найтяжча.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Старого горобця, на полові не обдуриш.
- Старого лиса тяжко зловити.
- Хто спарився на окропі, той і на холодну воду дмухає.
- Опарився на молоці, тоді й на воду дмухає.
- Попікся на молоці, то й на сироватку будеш дути.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Пильнуй, як ока.
- Писав писака, не розбере а собака.
- Пишається, як заєць хвостом.
- Пишається, як кіт на глині.
- Пишається, як корова в хомуті.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Підлих завжди дивує, коли добрий виявляється ще й розумним.
Люк де Клап’є Вовенарг - Пізнавши дерева, я зрозумів сенс терпіння. Пізнавши траву, я зрозумів, що таке наполегливість.
Хел Борланд - Після виборів і після одруження рідко отримуєш те, що хотів.
Вілл РОДЖЕРС - Після мовчання музика найближча до того, щоб висловити невимовне.
Олдос Хакслі - Плутанини, що займають нас, виникають тоді, коли мова знаходиться на холостому ходу, а не тоді, коли вона працює.
Вітгенштейн
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Найгірше, коли голову піднімають ті, у кого її нема.
Микола ЛЕВИЦЬКИЙ - Тепер не так важливо бути на доброму рахунку, як мати його.
Микола ЛЕВИЦЬКИЙ - І мертвонароджені ідеї бувають живучими.
Микола ЛЕВИЦЬКИЙ - На жаль, не кожне колективне рішення – результат колективного розуму.
Микола ЛЕВИЦЬКИЙ - Часом вхід у глухий кут має вигляд тріумфальної арки.
Микола ЛЕВИЦЬКИЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Ой нема, нема ні вітру, ні хвилі
Із нашої України! Чи там раду радять, як на турка стати, Не чуємо на чужині. Тарас ШЕВЧЕНКО "Гамалія", 1842 - Світе тихий, краю милий,
Моя Україно! За що тебе сплюндровано, За що, мамо, гинеш? Тарас ШЕВЧЕНКО "Розрита могила", 1843 - ...заснула Вкраїна,
Бур'яном укрилась, цвіллю зацвіла, В калюжі, в болоті серце прогноїла І в дупло холодне гадюк напустила, А дітям надію в степу оддала. Тарас ШЕВЧЕНКО "Чигирине, Чигирине...", 1844 - Україно! Україно!
Оце твої діти, Твої квіти молодії, Чорнилом политі, Московською блекотою В німецьких теплицях Заглушені!.. Плач, Украйно! Бездітна вдовице! Тарас ШЕВЧЕНКО "Сон" ("У всякого своя доля..."), 1844 - Доборолась Україна
До самого краю. Гірше ляха свої діти Її розпинають. Тарас ШЕВЧЕНКО "І мертвим, і живим...", 1845
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|