Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Наскільки душа ліпша за тіло, настільки душевний лікар ліпший тілесного.
Ниський - Хай буде тобі віра початком божественних слів, віра, а не мудрість напоказ і дискусії, віра, яка вища від словесних хитрощів – та, що веде за собою душу до сприйняття слів, віра, не геометричними вправами народжена, а духовним і божественним.
Святий Василь - Як в мистецтві лікувальному, де лікар зцілити хоче тіло хворе, більше йому нашкодить, шкоди додавши, так і душа навчена хибним догматам, що є зловірними: скільки не намагайся перевчити її, лише спаскудиш, ще більше підстав для зловір'я їй додаючи.
Аристотель - Пам'ятай Ісуса Христа, що встав із мертвих.
Апостол - Діти і старі однаково безпам'ятні: ті – зростаючи, ці – знемагаючи. Що є пам'ять? Утримання баченого і почутого, пригадування їх спомином називається. Тому тупі пам'ятливі, а розумні добру мають пам'ять.
Платон
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- З нього такий керівник, як із слона хокеїст.
- З нього такий керівник, як із слона хокеїст.
- З одного боку пече, а з другого тече.
- З одного вола двох шкур не деруть.
- З одного дерева ікона й лопата.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Їсть, як каліка,
- Їсть, як муха,
- Їсть, як погане порося,
- Їсть, як свиня,
- Їсть, як цибуля очі.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Думки були обмежені виразом обличчя.
Геннадій Малкін. - Думки деяких людей такі глибокі, що видобуте не скуповує витрат.
Домінік Опольський. - Думки заважали йому думати.
Леонід Леонідов. - Думки не позичають: їх або дарують, або крадуть.
Антон Лігов. - Думки освітлюють шлях учинкам, але ходять своїми власними шляхами.
Кароль Бунш.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Важко знайти душу, в яку ще не ступала нога людини.
Юрій МЕЛІХОВ - Народжуються, щоб літати; вміння повзати приходить пізніше.
Юрій МЕЛІХОВ - Щоб викривити ідею, досить не відступати від неї ні на крок.
Юрій МЕЛІХОВ - Хто має совість, той більш нічого не має.
Юрій МЕЛІХОВ - Не досить вичавити з себе раба, треба його ще працевлаштувати.
Юрій МЕЛІХОВ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Була колись гетьманщина,
Та вже не вернеться. Було колись — панували, Та більше не будем! Тії слави козацької Повік не забудем! Тарас ШЕВЧЕНКО "Тарасова ніч", 1838 - Будеш, батьку, панувати,
Поки живуть люди, Поки сонце з неба сяє, Тебе не забудуть! Тарас ШЕВЧЕНКО "На вічну пам'ять Котляревському", 1838 - Кохайтеся, чорнобриві,
Та не з москалями, Бо москалі — чужі люде, Роблять лихо з вами. Тарас ШЕВЧЕНКО "Катерина", 1838 - А до того — Московщина,
Кругом чужі люде. Тарас ШЕВЧЕНКО "До Основ'яненка", 1839 - Було колись — в Україні
Ревіли гармати; Було колись — запорожці Вміли пановати. Тарас ШЕВЧЕНКО "Іван Підкова", 1839
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись, Дівчина може розлюбити, Та кинути пити?... – Не може бути! – То ж вип’ємо, друзi! - Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|