Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- ...Буде плач там i скрегiт зубiв.
Євангеліє від св. Матвія - Отче мiй, коли можна, нехай обмине ця чаша Мене...
Євангеліє від св. Матвія - ...Всi, хто вiзьме меча, - вiд меча й загинуть.
Євангеліє від св. Матвія - Йому дали тридцять срiбникiв.
Євангеліє від св. Матвія - Усi закричали: "Нехай розп'ятий буде!"
Євангеліє від св. Матвія
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- ЯК не свій ходить.
- Став не свій.
- Мов у воду опущена.
— Опустилися, ях на воду.
— Лишилася як на воді.
- Наче курчя впустив.
- Ходжу, наче чоловіка згубив, абощо.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- З тобою розмова, як з вітром полова.
- За морем, як за горем.
- Забажалось, мов перед смертю.
- Забив, як ведмедя жолудь.
- Забрався, як чорт у вершу.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Якщо це мистецтво, то воно не для всіх, а якщо воно для усіх — це не мистецтво.
Арнольд Шенберг - Якщо я брешу, я ображаю себе більшою мірою, ніж того, про кого збрехав.
Мішель МОНТЕНЬ - Якщо я колись помру через жінку, так хіба що зі сміху.
Жуль Ренар - Якщо я міркую логічно, це значить тільки те, що я не божевільний, але зовсім не доводить, що я правий.
Іван Павлов - Якщо я повинна говорити, хто я, це значить, що я ніхто.
Уолліс, герцогиня Віндзорська
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- У житті – наша погибель.
Олександр ПЕРЛЮК - Всі смертні, та не всі безсмертні.
Олександр ПЕРЛЮК - Скільки бруду треба вилити на людину, щоб вона почала тобі подобатись?
Олександр ПЕРЛЮК - Не має значення, що саме людина бачить, головне – як вона на це дивиться.
Олександр ПЕРЛЮК - Мало підкорити вершину, треба ще з неї спуститися.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Будь проклята, співуча мово
Сльозавих і слизьких пісень,
Бо кожен чин пожерло слово,
Бо зміст заїла передмова
І в ніч лягає кожен день.
Євген МАЛАНЮК
"Павза", 1929 - Не сховатись, дарма, під наметом краси,
в чаді п'яному строф кришталевих.
Вітре днів, мої власні слова рознеси,
на шляхах їх розвій стомилевих.
Богдан-Ігор АНТОНИЧ
"Суворий вірш", 1934 - Слова, що вимріяні у безсонні, довгі ночі,
коли стріла натхнення, вбита в серце, їддю точить.
Зникають речі, розвіваються довкола стіни.
Тремчу над книжкою у вічності холодній тіні.
Богдан-Ігор АНТОНИЧ
"Над книжкою поезій", 1934 - До дна землі
й до дна цупкого слова
вдираюся завзято і уперто
і видираю в заздрісної смерті
пісні,
п'яніння,
ночі й дні.
Богдан-Ігор АНТОНИЧ
"Хліб насущний", 1936 - Література зберегла нам чисте сяйво найсвітліших українських морально-етичних традицій, але вона нічого не зрозуміла в проблемах свого часу і ніяк не ствердила українства на терезах світової історії.
Юрій ШЕРЕХ
"Наша сучасність — наше мистецтво", 1947
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Давайте вип'ємo за любов, а хто не може – той за дружбу!
- Сонце роздягає дівчину до купальника.
Так вип'ємо ж за те, щоб наші очі горіли яскравіше за сонце!
- Давайте вип'ємо за поцілунок. Бо його придумав чоловік, тому що не знайшов іншого способу закрити рот жінці.
- За нас, жінок шаленої краси!
Хто нас не бачив, хай їм повилазить!
Повиздихають ті, хто нас не захотів!
І плачуть ті, кому ми не дістались!
- Жив був на світі султан, що мав гарем, яким знаходився в 100 кілометрах від його палацу. Був в нього слуга, якого султан кожного дня відсилав за дівчиною.
Слуга помер у віці 30 років, а султан у 90.
Так вип'ємо ж за те, щоб не ми бігали за жінками, а вони за нами. Тому що не жінки вбивають чоловіка, а біготня за ними.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
