Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Немає бiльшоi муки, як хворiти думками, мучитись серцем, мерзнути душею вiд холодного скрежету і відчаю. О, коли б ми цього морозу хоча б вполовину боялись!
Григорій СКОВОРОДА - ...коли хто веселий, той і в хворобi здоровий. Не всякий, тілом здоровий, весело живе. Тож видно, що одна річ здоров’я й інша річ – веселість душi.
Григорій СКОВОРОДА - О, якби у мене був духовний меч! Я б знищив у тобi скупість, убив розкiш і дух нетверезості, вразив би честолюбство, розтрощив би марнолюбство...
- З плодiв та i того, який кiнець, суди всяку справу.
Григорій СКОВОРОДА - ...соколи i орлами вгору, в простiр чистого неба нехай пiдносяться, залишивши трясовину для низького невiгластва.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Без доброго командира військо — отара.
- Без коня немає й козака.
- Без люльки, як без жінки.
- Береженого Бог береже, а козака — шабля.
- Більше разу не вмирати.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Прийшов, як вогню вхопив.
- Прийшов, як сліпий до хмелю.
- Прилип до мене, як смола до чобота.
- Прилип, як до Ганни Пилип.
- Прилип, як п'яний до тину.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Газета — обов'язково чийсь орган. Незрозуміле тільки, який.
Келлер. - Газета — природний ворог книги, як повія — природний ворог порядної жінки.
Едмон і Жуль Гонкури. - Газета — це друкований орган, що не бачить межі між падінням велосипеда і крахом цивілізації.
Джордж Бернард Шоу. - Газета без паперу й без відстаней.
Володимир Ленін. - Газета більше тішиться одним грішником, який перерізав горло своїй коханій, ніж дев'яноста дев'ятьма праведниками, які вступили в шлюб і живуть довго й щасливо.
Алан Патрик Герберт.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Хто йде до Горішнього дому, не дбає про дім долішній.
Данило ТУПТАЛО (Дмитро Ростовський) - Світлонароджений той, що буде світлом світу.
Данило ТУПТАЛО (Дмитро Ростовський) - Святого кореня є і гілки святі.
Данило ТУПТАЛО (Дмитро Ростовський) - Хто має від Бога дар і не користується ним – злодій є.
Данило ТУПТАЛО (Дмитро Ростовський) - Хто правду говорить, ненавидять того.
Данило ТУПТАЛО (Дмитро Ростовський)
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Ще хлюпочуть шептаннями — вина.
Виноградними плямами — ночі, і круглявіють бедра в невинності спрагою видив дівочих. Вадим ЛЕСИЧ "Кінець літа", 1965 - Ми вдвох, колись,
гасили сонце і поцілунками в далеку праніч засвічували зорі. Юрій КОЛОМИЄЦЬ "Лесі", 1968 - Заблукався в коханім обличчі,
як в дивнім краю: в краєвиді його таємничім себе шукаю. Богдан РУБЧАК "Пісня для Мар'яни", 1967 - Тут грілися мандрівки нашої шляхи,
бо тіло гостем увійти хотіло, коли до заходу топився смолоскип; — незнаним гостем до твойого тіла. Богдан БОЙЧУК "Мандрівка тіл", 1967 - Пахуче й густо поростають ночі,
Горять вогнем незайманим уста, Душа, недавно дика і пуста, Знов жити і любити хоче. Марина ПРИХОДЬКО "Пахуче й густо поростають ночі...", 1967
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Давайте вип'ємo за любов, а хто не може – той за дружбу!
- Сонце роздягає дівчину до купальника.
Так вип'ємо ж за те, щоб наші очі горіли яскравіше за сонце! - Давайте вип'ємо за поцілунок. Бо його придумав чоловік, тому що не знайшов іншого способу закрити рот жінці.
- За нас, жінок шаленої краси!
Хто нас не бачив, хай їм повилазить! Повиздихають ті, хто нас не захотів! І плачуть ті, кому ми не дістались! - Жив був на світі султан, що мав гарем, яким знаходився в 100 кілометрах від його палацу. Був в нього слуга, якого султан кожного дня відсилав за дівчиною.
Слуга помер у віці 30 років, а султан у 90. Так вип'ємо ж за те, щоб не ми бігали за жінками, а вони за нами. Тому що не жінки вбивають чоловіка, а біготня за ними.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|