Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Справедливу людину шануй більше, ніж рідну.
Антісфен. - Справжній друг пізнається в біді.
Езоп. - Справжній спосіб помститися ворогові — не бути схожим на нього.
Марк Аврелій. - Спробуй, можливо, тобі вдасться прожити, як людині, яка задоволена своєю долею, яка збагатила внутрішній світ любов'ю і добрими справами.
Марк Аврелій - Страх є очікування зла.
Зенон
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- З одного вола двох шкур не деруть.
- З одного дерева ікона й лопата.
- З осінньої дороги не витягнеш ноги.
- З панами і свинями не знайся.
- З паном судитись — як чолом об стінку битись.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Будяк не колеться - бути дощу.
- Вечірній ліс тепліший за поле - на негоду.
- Вранці у низинах суха трава - вночі чекай дощу.
- Вранці трава пахне сильніше звичайного - на дощ.
- Горіхів та жолудів багато, а грибів мало - зима буде сувора.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Любов без відповіді не принижує людину, а піднімає її.
Олександр ПУШКІН - Любов виникає зненацька і несвідомо: нас штовхає до неї пристрасть або слабкість.
Жан де ЛАБРЮЙЄР - Любов до тимчасового можна прогнати, лише відчувши насолоду вічного.
Аврелій АВГУСТІН - Любов заміжньої жінки — велика річ. Одруженим чоловікам таке і не снилося.
Оскар УАЙЛЬД - Любов зносить і прощає все, але нічого не пропускає. Вона радується малості, але вимагає всього.
Клайв ЛЬЮІС
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Хто не був високо, той зроду не збагне, як страшно впасти.
Леся УКРАЇНКА - Чесний покриву не потребує.
Леся УКРАЇНКА - Немає честі нападати ззаду.
Леся УКРАЇНКА - Вода боронить від огню живого,
Згорілу ж хату дарма поливати.
Леся УКРАЇНКА - Сором – хилитися і долі коритися.
Леся УКРАЇНКА
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- З журбою радість обнялась...
В сльозах, як в жемчугах, мій сміх.
І з дивним ранком ніч злилась,
І як мені розняти їх?!
Олександр ОЛЕСЬ
"З журбою радість обнялась...", 1906 - Того не вернеш, що минуло,
І, поки щастя не заснуло, —
На хвилях серця, хвилях дум
Лови його недбалий шум...
Микола ФІЛЯНСЬКИЙ
"Того не вернеш, що минуло...", 1906 - Блаженний муж, що серед ґвалту й гуку
Стоїть, як дуб посеред бур і грому,
На згоду з підлістю не простягає руку,
Волить зламатися, ніж поклониться злому.
Іван ФРАНКО
"Блаженний муж, що йде на суд неправих...", 1906 - До доброго тягне Гриця, до красного, до любові, а передусім до свободи, широкої, безмежної, як крилаті ліси по верхах, як бистрі ріки там в долах.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА
"В неділю рано зілля копала" - І небо сковане, і скована земля...
Ні серця, ні душі не звуть небесні руна;
Ні в лузі, ні в гаю ніхто не проспіва,
Стоїть німий орган, замовкли в арфах струни.
Микола ФІЛЯНСЬКИЙ
"І небо сковане, і скована земля", 1911
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
- Давайте вип'ємо горілки за покоління, яке обирає "Пепсі"!
Тому що нам більше дістанеться!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
