Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Багато хто звичку має не князям годити, а їх маєтностям.
Клімій - Жахливо – бідувати, та ще гірше – багатство злом здобувати.
Клімій - Сріблолюбця життя учті уподібнюється, де бенкетарі мертві: всім насичені, а радості бракує.
Плутарх - Коли його спитали, як можна набути багатство, відповідав він: "Як всі бажання відкинути".
Демокріт - Той говорив, сміючись, про тих, хто жадає збагатитись: багатство талан приносить, але жадобу породжує, помірність губить.
Біон
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Ану луб'я, йди сюди! (старий до старої, а стара іноді відказує: Бач тепер то і лубя, а колись то і "голуб'я"!)
- Жінко вставаймо! Говорять люди за нас — говорімо й ми про людей.
- Не кашляй, бо всі вдома.
- Не кашляй, бо шлях близько — якийсь чорт догадається.
- Коли ти мені муж, то будь мені дуж; а як не гриб, то не лізь у козуб.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Було б у коморі, а в кишені тоді буде.
- Була м'ята, та пом'ята.
- Важко сіяти овес на бур'яні.
- В горах світ дошками забитий.
- В доброго господаря й соломина не пропаде.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Не питай помилки, звідки вона родом.
Станіслав Єжи ЛЕЦ - Не призвичаюй людей до своєї мудрости, а то ще проґавлять твою геніальну глупоту.
Станіслав Єжи ЛЕЦ - Не розкривай людям обіймів — не допомагай їм розіпнути тебе.
Станіслав Єжи ЛЕЦ - Не свари людини незнайомою їй мовою. Це садизм.
Станіслав Єжи ЛЕЦ - Не треба розганяти тугу силами поліції.
Станіслав Єжи ЛЕЦ
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Прощай вчасно.
Валерій ПРАВДІН - Людина не пізнає істину, поки всіх не пробачить.
Валерій ПРАВДІН - Чистий серцем бачить більше зрячого.
Валерій ПРАВДІН - Віруючий в істину її не зрадить.
Валерій ПРАВДІН - Щоб бути щасливим, потрібно робити добро, немов дихаєш.
Валерій ПРАВДІН
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Земле, моя всеплодющая мати,
Сили, що в твоїй живе глибині, Краплю, щоб в бою сильніше стояти, Дай і мені! Іван ФРАНКО "Земле, моя всеплодющая мати...", 1882 - Не забудь, не забудь
Юних днів, днів весни, Путь життя, темну путь Проясняють вони. Іван ФРАНКО "Не забудь, не забудь...", 1882 - Висне небо синє,
Синє, та не те! Світе, та не гріє Сонце золоте. Яків ЩОГОЛІВ "Осінь",1883 - Я нам'ятую вечір темний
Тепер далекої весни, Зелений берег, ліс таємний, Смоляні пахощі сосни. Яків ЩОГОЛІВ "Пляц", 1883 - Вечоріє і темніє,
По землі лягає мла, І не зійде срібний місяць: Хмара небо затягла. Яків ЩОГОЛІВ "Вечір", 1887
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|