Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Стань Людиною у помислах, у справах —
Потім мрій про ангельські крила!
М. Сааді - Старість — невиліковна хвороба.
СЕНЕКА Старший - Стату прекрасна виглядом, а людина — своїми діяннями.
ПІФАГОР - Так, я привів коня в сенат. Але це краще, ніж якби я привів осла, яких і без цього там досить.
КАЛІГУЛА - Ти не зобов’язаний доводити роботу до кінця, але й не повинен ухилятися від неї.
Доручивший тобі роботу надійний.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Баба знехотя ціле порося з'їла.
- Баба сім літ похмелялася, та з похмілля і вмерла.
- Бабка від бабки, як від Києва до В'ятки.
- Багато вереску, а вовни мало.
- Багато диму, та мало печені.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Голосочок, як дзвіночок.
- Голубе, як небо.
- Гомін, як на базарі.
- Горбатий, як верблюд.
- Гордий, як павич.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Багато речей нам незрозумілі не тому, що наші поняття слабкі, але тому, що ці речі не входять в коло наших понять.
Козьма Прутков - Бажання мої дуже скромні. Портрети глави держави не повинні перевищувати розмір поштової марки.
Володимир Набоков - Більше зло завжди ховається за меншим.
Владислав Гжегорчик - Більшість має за собою владу, але не право; меншість завжди має за собою право.
Генрік Ібсен - Будь-яка демократія призводить до диктатури покидьків.
Альфред Нобель
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Все те, що буде зроблене проти, на твою ж таки голову і впаде.
Богдан ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ - При сухих дровах і сировим дісталося.
Богдан ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ - Ще не вмерла козацькая мати!
Богдан ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ - У скупого і веселка одноколірна.
Валентин ЧЕМЕРИС - Як часто задля досягнення шляхетної мети вдаються до варварських методів.
Валентин ЧЕМЕРИС
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- у розлуці.
Ігор Калинець
"Приготовляння до осені", 1973 - Ой в полі могила з вітром говорила:
"Повій, вітре, ти на мене, щоб я не чорніла.
Щоб я не чорніла, щоб я не марніла,
Щоб на мені трава росла, да ще й зеленіла!"
Історична пісня - В Царіграді на риночку
Там п'є Байда мед-горілочку.
Ой п'є Байда та не день, не два,
Не одну нічку, та й не годиночку.
Історична пісня - Ой на горі та женці жнуть,
А попід горою, попід зеленою
Козаки йдуть.
А попереду Дорошенко –
Веде своє військо, веде запорозьке
Хорошенько.
Історична пісня - Ой Морозе та Морозенку, ой ти славний козаче,
Гей, гей! За тобою, Морозенку вся Україна плаче.
Історична пісня
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
