Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Поучившись старому, зануримо душі наші в нього, бо то є наше, як оце Бог навертає на Коло нас. Творящу Богом силу уздріли в собі, бо це є дар Богів і не потребуємо це напраснити.
Велесова Книга (1). - Предречено од старих часів, що мусимо в спілці з іними створити державу велику. Відродити маємо Рускень нашу з Голуном і трьомастами городів і сіл. Вогнищ дубових там дим, і Перун наш є, і земля. Бо це Мати-Птиця співає про дні ті, і чекаємо на часи, коли крутитися стануть Кола Сварожі* до нас і часи ті настануть для нас!
Велесова Книга (36-А)
* Кола Сварожі – календар, річне коло Предківських Свят. - Свароже! Ти, що сотворив світло, Ти єсть Бог світла і Бог Прави, Яви і Нави, се бо маємо їх воістину. І єсть ця істина наша, що переможе темну силу і виведе нас до блага.
Велесова Книга (15-А) - Се бо мали вказівку на часи наші, аби не хибно діяли й Отцям почесті справляли. Не бездіяльні персти товкли о дерево, а щоб руки наші утрудились о рала наші, а мечами добували незалежність нашу!
Велесова Книга (14) - Се старі родичі казали, що приймали клятву на вірність і тримали її аж до смерті: самі маємо помирати, а Русь визволяти! Розказують, якщо хтось не хотів іти до бою, а йшов до дому свого і його там ловили, то піймавши, віддавали грекам, як вола робітного. Кара його буде тяжка і Рід відкине його, і в жалю не оплаче його, ім’я його забуде. А самі витязі прославлені будуть від Родів до Родів наших.
Велесова Книга (32)
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Як у вас, так і в нас не вішають надворі ковбас. (німец.)
- Як хочеш добре спати, запхай турботи в чобіт. (німец.)
- «Добре» й «швидко» бувають разом рідко. (фр.)
- Базіка не вдавиться словом. (тур.)
- Бездушна людина — порожня шкаралупа. (тур.)
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Сичить, як змія.
- Сів і прилип, як до смоляної лави.
- Сів, як більмо на оці.
- Сів, як на льоду.
- Сів, як рак на мілкому.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Магістри й аспіранти завжди впевнені, професори вже сумніваються.
Діно Комероссі - Май мужність користуватися власним розумом.
І. Кант - Майбутнє — як небеса — кожен його вихваляє, але ніхто не хоче опинитися там просто зараз.
Дж. Болдуін - Майбутнє не можна передбачати, але можна винайти.
ГАБОР - Максимальним почуттям гумору володіють померлі: вони сміються над усім.
Станіслав Єжи ЛЕЦ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Краплина щастя – солодша від барила мудрості.
Олександр ІЛЬЧЕНКО - Страшнішого за власну совість – на білому світі нічого нема.
Олександр ІЛЬЧЕНКО - Безвихідь відважним додає снаги й звитяги, допомагаючи верх здобути навіть там, де й натяку на перемогу не було.
Олександр ІЛЬЧЕНКО - Побазікати можна і з приятелем, а помовчати – лише з вірним другом.
Олександр ІЛЬЧЕНКО - Без пісні жити... краще вмерти!
Олександр ІЛЬЧЕНКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Садок вишневий коло хати,
Хрущі над вишнями гудуть,
Плугатарі з плугами йдуть,
Співають ідучи дівчата,
А матері вечерять ждуть.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Садок вишневий коло хати...", 1847 - Я так її, я так люблю
Мою Україну убогу,
Що проклену святого Бога,
За неї душу погублю!
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Сон"("Гори мої високії..."), 1847 - Погибнеш, згинеш, Україно,
Не стане знаку на землі.
А ти пишалася колись
В добрі і розкоші! Вкраїно!
Мій любий краю неповинний!
За що тебе Господь кара,
Карає тяжко?
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Осії. Глава XIV (Подражаніє)", 1859 - І на оновленій землі
Врага не буде, супостата,
А буде син, і буде мати,
І будуть люде на землі.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"І Архімед, і Галілей...", 1860 - Дніпро, Україну згадаєм,
Веселі селища в гаях,
Могили-гори на степах —
І веселенько заспіваєм...
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Чи, не покинуть нам, небого...", 1861
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Сонце роздягає дівчину до купальника.
Так вип'ємо ж за те, щоб наші очі горіли яскравіше за сонце!
- Давайте вип'ємо за поцілунок. Бо його придумав чоловік, тому що не знайшов іншого способу закрити рот жінці.
- За нас, жінок шаленої краси!
Хто нас не бачив, хай їм повилазить!
Повиздихають ті, хто нас не захотів!
І плачуть ті, кому ми не дістались!
- Жив був на світі султан, що мав гарем, яким знаходився в 100 кілометрах від його палацу. Був в нього слуга, якого султан кожного дня відсилав за дівчиною.
Слуга помер у віці 30 років, а султан у 90.
Так вип'ємо ж за те, щоб не ми бігали за жінками, а вони за нами. Тому що не жінки вбивають чоловіка, а біготня за ними.
- Справжній чоловік – це той, який точно пам'ятає день народження жінки, але ніколи не знає скільки їй років.
А чоловік, який ніколи не пам'ятає день народження жінки, але точно знає скільки їх років – це той, за кого вона вийшла заміж.
То ж давайте вип'ємо за справжніх чоловіків.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
