Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Шукаємо щастя по кражах, столiттях, а воно скрiзь завжди з нами; як риба у водi, так i ми в ньому, i воно бiля нас шукає нас самих. Нема його нiде вiд того, що воно скрiзь. Воно схоже до сонячного сяяння – вiдчини лише вхiд у душу свою.
Григорій СКОВОРОДА - Математика, медицина, фiзика, механiка, музика зi своїми сестрами – м глибше їх пiзнаємо, тим сильнiше палять серце наше голод i спрага.
Григорій СКОВОРОДА - Невже ти не чув, що сини вiку мудрiшi вiд синiв дня?
Григорій СКОВОРОДА - Не розум вiд книг, а книги вiд розуму створилися.
Григорій СКОВОРОДА - Скiльки ми накидали в наш шлунок священних слiв!
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Пихатий дурному брат.
- Пихи на три штихи.
- Пищить, як незмащений віз.
- Під лежачий камінь вода не тече,
- Під лежачий камінь і вода не біжить.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Щебече, як пташка.
- Щебече, як сорока.
- Щебече, як у саду соловей.
- Щедра, як земля.
- Щипається, як рак.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Телебачення існує для того, щоб виступати на ньому, а не для того, щоб його дивитися.
Ноуел Ковард. - Телебачення наблизило до нас упритул світ, який затуляє від нас телевізор.
Генрик Ягодзинський. - Телебачення належить народові. Так йому й треба.
Марія Арбатова. - Телебачення небезпечне насамперед тим, що оснащує десять мільйонів дітей цілком однаковими, готовими до вживання фантазіями.
Марія Манне. - Телебачення піднесло продукування банальності з рівня ремесла до рівня великої індустрії.
Наталі Саррот.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Декому світло потрібне тільки для того, щоб кидати на інших тінь.
Леонід СУХОРУКОВ - Сто років попереду – вічність, позаду – миттєвість.
Леонід СУХОРУКОВ - Як важливо до почутого ще й придивитись.
Леонід СУХОРУКОВ - Треба завжди говорити те, що думаєш, але не завжди все.
Леонід СУХОРУКОВ - Як важко насититися щастям і як легко – горем!
Леонід СУХОРУКОВ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Диктатори, диктатори, диктатори,
погоничі великі: "цоб-цабе". Диктатори, диктатори, диктатори Щодня диктують світові себе. Григорій ЧУБАЙ "Вертеп", 1968 - Птах подеколи так звикає до клітки, що згодом негоден прожити без неї. Ану ж випустіть його на волю — і він загине. Людина — не птах, вона творіння вищого ґатунку, проте природа увіклала в неї багато спільного з птахом: вона почасти теж не може перебувати без клітки...
- Є чи нема
домагався малим є чи нема домагався як виріс є чи нема домагався сивіючи є чи нема домагався холонучи є чи нема Микола Холодний "Діалог", 1969 - Чорнять мозок і ґвалтують шлунки —
Хліб глевкий, аж людський капле піт, Гадь повзе тут між людських стосунків. Тільки спільності, що погляди на дріт. Михайло ОСАДЧИЙ "Чорнять мозок...", 1970 - Сидіти за ґратами нікому не легко. Але не поважати себе — ще важче. І тому будемо битися!
Валентин МОРОЗ "Замість останнього слова", 1970
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|