Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Що вподобав, на те й перетворився.
Григорій СКОВОРОДА - Не за обличчя судiть, а за серце.
Григорій СКОВОРОДА - Кожен є той, чиє серце в нiм: вовче серце – справдешнiй вовк, хоч обличчя людське; серце боброве – бобер, хоч вигляд вовчий; серце вепрове – вепр, хоч подоба бобра.
Григорій СКОВОРОДА - Чи може людина, слiпа у себе вдома, стати зрячою на базарi?
Григорій СКОВОРОДА - Пiзнаєш iстину – ввiйде тодi в кров твою сонце.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Як рак свисне.
— На Юрія о цій порі, як рак свисне на оборі. - Завтра, як сонце пригріє.
- Нехай виясниться!
— ... бо дуже захмарилось. - Ще рано нехай-но перш виясниться.
- Нехай ще сорока побіліє.
—Не вся ще сорока біла (як хвалиться довести недоведене). —"А буду бити"! —"Е, ще сорока не побіліла".
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Сунеться, як горохова копиця.
- Сухий, як гілляка.
- Сухий, як горіх.
- Сухий, як горох.
- Сухий, як перець.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Занадто красива, щоб бути людиною.
Аркадій Давидович - Занадто розсіяний розум до збагнення речей не здатний.
Д. Кардано - Зануда — людина, що говорить сама, замість того щоб слухати вас.
Амброз БІРС - Зануда: відвідувач, що за одну годину віднімає у вас більше часу, чим інші за тиждень.
Леонард Луїс Левінсон - Зануда: людина, що позбавляє вас самітності, не складаючи вам компанії.
Джан Вінченцо Лавіна
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Той, хто не був у бою й подвизі ратному і не бачив змагання ратних, як може інших навчити?..
Іван ВИШЕНСЬКИЙ (Письменник; між 1545-1550 – бл. 1620) - Як хочеш іншим відчинити ворота царства небесного, коли для тебе вони зачинені?
Іван ВИШЕНСЬКИЙ (Письменник; між 1545-1550 – бл. 1620) - Неправді властиво не стояти на одному місці.
Іван ВИШЕНСЬКИЙ (Письменник; між 1545-1550 – бл. 1620) - Здорові очі можуть побачити й осудити гниле око і мають на те владу.
Іван ВИШЕНСЬКИЙ (Письменник; між 1545-1550 – бл. 1620) - Спасайтеся вірою.
Іван ВИШЕНСЬКИЙ (Письменник; між 1545-1550 – бл. 1620)
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Дорого зустрічей і тиха путь прощань,
Людська дорого, — просто стелься, Відбивши на холодних рельсах Огні ночей і дотики світань! Микола БАЖАН "Дорога", 1927 - І серце в путь мене веде,
І я не йти — не можу... Микола БАЖАН "Розмова сердець", 1928 - І знов обвугленими сірниками
на сірих мурах сірі дні значу, і без кінця топчу тюремний камінь, і туги напиваюсь досхочу. Михайло ДРАЙ-ХМАРА "І знов обвугленими сірниками...", 1937 - А я між небом зоряним, одягнений в кожух,
і між землею сам надворі, мов здавлений у палітурках двох, лежу, ніде не читаних історій. Тодось Осьмачка "В Альпах", 1953 - Борітеся — поборете,
Вам Бог помагає! За вас правда, за вас слава І воля святая! Тарас ШЕВЧЕНКО "Кавказ", 1845
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Вип’ємо за наших ворогів, аби їм пір’я на язиках повиростало!
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай! - Дай, Боже, щоб наші вороги рачки лазили!
- Горілка – наш ворог!
А хто сказав, що ми боїмося своїх ворогів? - Укриваймося сонцем і літнім дощем,
Диво-росами, степом налитим, Укриваймося сіном, жіночим плечем — Вороги ж наші, браття, Нехай укриваються плитами! Валерій ЯСИНОВСЬКИЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|