Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Чи може щось ширше розлитися, як думки!
Григорій СКОВОРОДА - Посудина для води, а не вода для посудини. Через те й душа моя, думки та серце мої кращi мого тiла.
Григорій СКОВОРОДА - Не кожен горiх iз ядром, i не кожна стеблина iз зерном.
Григорій СКОВОРОДА - Не уподiбнюйся кроту, що в землю закопався. Як тiльки ненароком прориється на повiтря – ох яке воно йому противне!
Григорій СКОВОРОДА - Свiтло бачиться тодi, коли свiтло в очах є.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Цап на городі — найдавніший сторож.
- Цей не з тих псів, що шукають поводирів.
- Це йому й за вухом не свербить.
- Цень-цень, аби день, а вечір — близько.
- Це таке сіно, що й попадя, посоливши, у середу їла б.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Тісно, що й києм не протиснеш.
- Тісно, що й курці носом ніде клюнути.
- Тісно, як в мішку.
- Тісняться, неначе хліб у печі.
- Товста, як бодня.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Горе – найстійкіше з усіх наших почуттів.
Оноре де БАЛЬЗАК - Немає на світі такого горя, що не змогла б зцілити юність.
Ірвінг Вашингтон - Гіркий чужий хліб і важкі сходи чужого ґанку.
Алігьєрі Данте - Горе, що настало легше, ніж очікуване: горю, що настало, є кінець, страх же перед прийдешнім горем не знає меж.
Йоганн Фрідріх Шиллер - Горе народу, якщо рабство не змогло його принизити, такий народ створений, щоб бути рабом.
Петро Чаадаєв
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- На відміну від розуму, який може бути і штучним, дурість завжди натуральна.
Микола ЛЕВИЦЬКИЙ - Дехто й на гілках влади поводиться так, ніби ніколи не злазив з дерева.
Микола ЛЕВИЦЬКИЙ - Кредо бульварної преси: нижче пояса, вище колін.
Микола ЛЕВИЦЬКИЙ - Закон зворотної сили не має. Беззаконня, схоже, також...
Микола ЛЕВИЦЬКИЙ - Депутатська недоторканність потрібна. Хоч би з гігієнічних міркувань.
Микола ЛЕВИЦЬКИЙ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- О, курде, бережи свої набої,
Але життя убивців не щади!
На байстрюків свавілля і розбою
Кривавим смерчем, бурею впади!
Василь СИМОНЕНКО
"Курдському братові", 1965 - Сталін не визнавав кібернетики. І все ж йому належить в цій галузі видатна заслуга: він винайшов запрограмовану людину. Сталін — творець Гвинтика.
Валентин МОРОЗ
"Репортаж із заповідника ім. Берії", 1967 - Лежать скелети без голів,
Німують, білені вітрами.
Чий вік дочасно відлетів,
Не ставши гробом під хрестами?
Яр СЛАВУТИЧ
"Лежать скелети, без голів...", 1968 - Національна справа — це справа всього народу і справа кожного громадянина; це корінний інтерес усього нйроду і громадянства, совість кожного із нас; вона не відсуває всіх інших справ, інтересів та ідеалів, але нерозривно з ними зв'язана, і ніхто не має права мовчати, коли бачить щось неподобне, так само як ніхто не має права затуляти вуха від тривожних голосів.
Іван ДЗЮБА
"Інтернаціоналізм чи русифікація" - Ці поняття у нас вважаються одіозними; у всякому разі той, хто пробував би говорити нині на Україні про національне почуття, національну свідомість, національні обов'язки сучасного українця, був би одразу ж і без вагань зарахований до "українських буржуазних націоналістів".
Іван ДЗЮБА
"Інтернаціоналізм чи русифікація"
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
