Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Краще бути гідним заздрощів, аніж гідним співчуття.
Геродот - Краще думати перед тим, як діяти, аніж опісля.
Демокріт - Краще запалити одну маленьку свічку, ніж клясти темряву.
Конфуцій. - Краще радитися перед дiями, анiж потiм роздумувати над ними.
Демокріт - Левова частка.
Езоп.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Було що їсти і пити до несхочу.
- Було що їсти і пити, тільки принуки не було.
— Усе було гаразд, тільки не просили.
- Так то від своїх і вирватись.
- Гарні гості, та не в пору.
- Лучше в бочці, ніж в чужій головці.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Зуби, як у коня.
- Зуби, як у миші.
- Зуби, як у тигра.
- Зуби, як частокіл.
- Зустрівся, як з братом.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Над ставом місяць тихо став,
І ліс задумався на чатах.
Бліді були твої уста,
А в мене зацвіли шкарлатом.
Наталя Лівицька-Холодна
"Над ставом місяць тихо став…", 1934 - Палає ніч пташиним співом.
Хто ж, люба, ложе нам постелить?
Дивись, як сяє мерехтливо
У вікна місяць – чару келих.
Богдан-Ігор Антонич
"Весільна ніч", 1935 - І, відділившись від юрби,
загорнемося в хутро ночі.
Хай два серця – два голуби
співзвучно й тужно затріпочуть.
Богдан-Ігор Антонич
"Два серця", 1935 - Послухай: б'є весільний бубон
і клени клоняться, мов пави.
В твоє волосся, моя люба,
заплівся місяць кучерявий.
Богдан-Ігор Антонич
"Весільна", 1935 - Радосте моя синьоока,
Моя радосте мила,
Як зоря, що високо
Наді мною спинилась.
Юрій Липа
"До панни.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Націоналізм, на щастя, — невиліковна хвороба, а от малоросійство націоналісти вилікують.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Нація — це святиня, зневага якої — найбільший злочин.
С.Ленкавський - Начебто й живий звук під куполом, а прислухаєшся — справжня «фанера».
Борис РЕВЧУН - Наш українець неймовірно делікатний на точці пошани чужих національних почувань, особливо ворожих нам і сильних націй.
Михайло ГАВРИЛКО - Наша епоха — найкультурніша: всі дивляться телевізор і читають Червону книгу.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Та на зорі,
В золотаву пору
Птиці зелені
Рвонулись вгору.
Тільки злетіть
Не змогли, не зуміли:
Тісно було,
Переплутались крила.
Ліна КОСТЕНКО
"Папороть", 1957 - Сонце низенько, вечір близенько —
Вийди до мене, моє серденько!
Ой вийди, вийди та не барися,
Моє серденько розвеселиться.
Лірично-побутова пісня - Ой не світи, місяченьку, не світи нікому
Тільки світи миленькому, як іде додому
Світи йому ранесенько та й розганяй хмари
А як же він іншу має, то зайди за хмари.
Лірично-побутова пісня - Жили ми з тобою, як голубів пара,
Тепер розійшлися, як чорная хмара.
Лірично-побутова пісня - Зелененький барвіночку, стелися низенько,
А ти, милий, чорнобривий, присунься близенько.
Зелененький барвіночку, стелися ще нижче,
А ти, милий, чорнобривий, присунься ще ближче.
Народна пісня
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
