Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Веселiсть – це здоров'я гармонiйної душi. Душа, вражена якимсь пороком, не може бути весела.
Григорій СКОВОРОДА - Дуже правильно сказано: той, хто не має ворогiв, не має також і друзiв.
Григорій СКОВОРОДА - Як глупота є матiр усiх порокiв, так мудрiсть є справжня мати як наших чеснот, так i скромностi.
Григорій СКОВОРОДА - Очевидно, такий свiт: якщо сам чогось зробити не може, заздрить іншим.
Григорій СКОВОРОДА - Хiба коли-небудь була дружба помiж скупими?
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Чи совою в пень, чи совою в дуба, а все сові буба.
– Хоч пнем по сові, хоч совою об пень, а все сові лихо. - Все однако — що Яким, що Яків.
- Однаково ніяково, однаково дякувати.
- Ні втяти, ні взяти.
- Або так, або сяк.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Били, як Сидорову козу.
- Бистрий, як думка.
- Бистрий, як куля.
- Бистрий, як муха в окропі.
- Бистрий, як стріла.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Численність законів у державі те ж саме, що численність лікарів: ознака хвороби і безсилля.
ВОЛЬТЕР - Чиста і вільна від впливу інших пристрастей лише та любов, що таїться в глибині нашого серця і невідома нам самим.
Франсуа де ЛЯРОШФУКО - Чиста математика — це такий предмет, де ми не знаємо, про що ми говоримо, й не знаємо, чи істинно те, що ми говоримо.
Бертран РАССЕЛ - Читання гарних книг відкриває нам потаємні думки нашої душі.
Ш. П’єрмон - Читати — значить думати чужою головою замість своєї власної.
Артур ШОПЕНГАУЕР
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Як правило, типи з коротким розумом мають довгі руки.
Юрій БЕРЕЗА - Яка користь бачити, не маючи смаку!
Григорій СКОВОРОДА - Яка мова, такі й наші думки будуть – московська мова – московські думки.
Борис Грінченко - Якби ви вчились так як треба, То й мудрість би була своя.
Тарас ШЕВЧЕНКО - Якби всі боролися за місце під сонцем, що тоді робили б ті, хто звик бути в затінку?
Ігор БІДЮК
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Та що ж то — право? Право — се лиш сила.
А сила — право, се закон природи. Іван ФРАНКО "Вольні сонети", 1881 - Ні, темряво густа! Тобі нас не окрити...
Не вічно буде лжа в'язати людям руки: Почезнуть, яко дим, дияволові діти, Воскресне правди Бог у сяєві науки. Пантелеймон КУЛІШ "До пекельного наплоду", 1882 - Я атеїст, що знає тілько Бога,
А чорта і святих не признає... Пантелеймон КУЛІШ "На сповіді", 1882 - Ні родини нема, ні дружини нема,
Світ широкий усім, а мені він — тюрма! Борис ГРІНЧЕНКО "І молилася я, й сподівалася я...", 1883 - Хто спиняє розвій вільної думки, хто вбиває життя душі, той не менший проетупник від того, що відбирає тілесне життя.
Уляна КРАВЧЕНКО "Із афоризмів", 1884
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись, Дівчина може розлюбити, Та кинути пити?... – Не може бути! – То ж вип’ємо, друзi! - Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|