Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Скільки в бою залізо може, стільки по містах – законне слово, добре написане.
Солон - Ні знань без єства і праці втілити неможливо, ані єство не вдосконалюється без навчання і праці, ані праця не укріплюється, яка не заснована на єстві та навчанні.
Філон - Яке єство людини, такі й слова її.
Філон - Ліпше на собі узду носити та іншим вправним наїзникам коритись, ніж інших загнуздати і вершником бути.
Іван Богослов - Тіло росте трудом помірним, душа ж – мудрою ретельністю.
Філон
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- По роботі пізнати майстра.
- Порожня бочка гудить, а повна мовчить.
- По смерти нема покаяня.
- Постава свята, а сумліньє злодійскє.
- Постимо як Рахмане.*
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Спить, ніби вбитий.
- Спить, хоч з гармати стріляй.
- Спить, як заєць полоханий.
- Спить, як після маківки.
- Співає, як жаба на кладці.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- У моральної людини сімейні відносини складні, у аморальної – все гладко.
Лев ТОЛСТОЙ - Одружуватись, нічим не пов’язуючи себе, – зрада.
Мішель МОНТЕНЬ - Одружитись – це значить наполовину зменшити свої права і вдвічі збільшити свої обов’язки.
Артур Шопенґауер - Одружуватись треба завжди: так само, як ми вмираємо, тобто тільки тоді, коли неможливо інакше.
Лев ТОЛСТОЙ - Добрий шлюб спочиває поряд з талантом до дружби.
Фрідріх НІЦШЕ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Часто крізь видимий світу сміх ллються невидимі світу сльози.
Микола ГОГОЛЬ - Потрібно зі сміхом бути дуже обережним, – тим більше, що він заразливий.
Микола ГОГОЛЬ - Поріднитися душею, а не кров’ю, може лише людина.
Микола ГОГОЛЬ - Гнів скрізь недоречний, а більш за все у справі справедливій, тому що затемнює і каламутить її.
Микола ГОГОЛЬ - Глупота є особливою принадою гарненької жінки.
Микола ГОГОЛЬ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Невже, крім пишних фраз та поривів дрібних
Нічого вже нема в найвищої істоти?
Володимир САМІЙЛЕНКО
"Людськість!", 1893 - Украдене щастя.
Іван ФРАНКО
Назва драми, 1893 - Порадьмося вічем, як правда, свободним,
Руїнні гріхи з себе змиймо,
І духом незлобним, умом благородним
Культурі спасенній служімо.
Пантелеймон КУЛІШ
"Заспів", 1893 - Живу я розумом, а серце тихо спить.
Пантелеймон КУЛІШ
"Шукання — викликання", 1893 - Людина єсьм... Де взять такої вдачі,
Щоб примхи всі украй перемогти?
Нікчемних мрій ті пориви гарячі...
Як їх забуть? Куди від них втекти?
Павло ГРАБОВСЬКИЙ
"Людина єсьм...", 1894
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
