Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Немає нічого поганого в тім, щоб зазнати змін, як немає нічого хорошого в існуванні завдяки їм.
Марк АВРЕЛІЙ - Немає нічого сильніше слова.
Менандр - Немає нічого хиткішого і більш минущого, ніж чарівність могутності, яка на не спирається власну силу.
Таціт - Немає такої небезпеки, якої можна було б уникнути, не наражаючись на іншу небезпеку.
Публілій Сір - Необхідно не лише опановувати мудрість, але і вміти користуватися нею.
ЦИЦЕРОН
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Діти більш на те зважають, що батьки роблять, ніж на те, що вони кажуть. (німец.)
- Діти більш на те зважають, що батьки роблять, ніж на те, що вони кажуть. (німец.)
- Дурість і пиха — з одного міха. (німец.)
- Дурні ростуть неполивані. (німец.)
- Жартувати — треба міру знати. (німец.)
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Жвавий, як ведмідь за мухами.
- Жвавий, як муха в окропі.
- Жвавий, як опеньок.
- Жвавий, як рак на греблі.
- Жвавий, як риба в річці.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Уся мудрість і усі роздуми у нашому світі зводяться, врешті-решт, до того, щоб навчити нас не боятися смерті.
Мішель МОНТЕНЬ - Усяка влада виходить від народу. І вже ніколи до нього не повертається.
Габріель ЛАУБ - Увесь рід людей протягом усіх віків треба розглядати як одну й ту ж людину, яка завжди існує і безперервно навчається.
Блез ПАСКАЛЬ - Удаючи начебто ми потрапили в розставлену для нас пастку, ми виявляємо воістину витончену хитрість, тому що обдурити людину найлегше тоді, коли вона збирається обдурити нас.
Франсуа де ЛЯРОШФУКО - Україна завжди боролася за свободу.
ВОЛЬТЕР
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Що то дятел: настукає, перед тим як з’їсти.
Флоріан БОДНАР - Щоб покінчити з безробіттям, треба оголосити всі дні святковими.
Микола СЛЬОЗКО - Щоб скласти всі урядові обіцянки — мішків не вистачить.
Іван МЕЛЬНИК - Якби можновладці опинилися в нашому становищі, то становище в країні
- Якби усі були Діогенами, існувала б проблема бочки.
Микола СЛЬОЗКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Завжди терновий вінець
буде кращий, ніж царська корона.
Завжди величніша путь
на Голгофу, ніж хід тріумфальний.
Леся УКРАЇНКА
"Завжди терновий вінець...", 1900 - Краще в ріднім краї милім
Полягти кістьми, сконати,
Ніж в землі чужій, ворожійВ славі й шані пробувати!
Микола ВОРОНИЙ
"Євшан-зілля", 1902 - Тут і кості зотліють твої
На взірець і для страху
Всім, що рвуться весь вік до мети
І вмирають на шляху.
Іван ФРАНКО
"Мойсей", 1905 - І підуть вони в безвість віків,
Повні туги і жаху,
Простувать в ході духові шлях
І вмирати на шляху.
Іван ФРАНКО
"Мойсей", 1905 - Се смерть ішла. Мавра на самоті ніби відчуває, що се так смерть лісами тиснулася, дотикала о її хату, косою зашарпувала, щоб себе пригадати.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
