Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Шляхетна душа ненавидить явно, не прикриваючи приязним лицем своєї нехотi, – нять так лише рабськi серця, що народилися на лицемiрство та брехню.
Григорій СКОВОРОДА - Добра слава краще м'якого пирога.
Григорій СКОВОРОДА - Коли є червiнець, навiщо бажати, щоб i гаманець був золотий.
Григорій СКОВОРОДА - Плаває нещасливо той, хто не вмiє досягти гаванi.
Григорій СКОВОРОДА - Не той дурний, хто не знає (ще такий, котрий усе знає, не народився), але той, хто знати не хоче. Зненавидь глупоту: тодi хоч i дурний, а будеш у числi блаженних.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Спілка двох годує.
- С пісні слова не викидають.
- Срібло, золото тягне чоловіка в болото.
- С сліпого, глухого, німого, найлутшій чоловік (мужь)
- Ставився як лев, а згинув як муха.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Сили, як у ведмедя.
- Сильний, як віл.
- Сильний, як дуб.
- Сильний, як комар.
- Сильний, як лев.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Пояснити можна все, навіть те, що неможливо зрозуміти.
Іван Іванюк. - Правда — діагноз, брехня — ліки.
Костянтин Меліхан. - Правда — найцінніше з того, що ми маємо: витрачаймо ж її ощадливо.
Марк Твен. - Правда — це бомба, що вбиває двох: того, в кого її кинули, й того, хто її кинув.
Франсуаза Партюр'є. - Правда — це перемога совісті в людині.
Михайло Пришвін.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Загибель – це привілей.
Євген ЯЩЕНКО - Герої гинуть, а не гниють.
Євген ЯЩЕНКО - Найстрашніші вироки постановляють не судді, а сусіди.
Євген ЯЩЕНКО - Невпинно вивчай ворога, і паніка охопить його.
Євген ЯЩЕНКО - Хіба можна вилікувати націю, коли історію її хвороби не вивчено?
Євген ЯЩЕНКО
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Одгриміла епоха єдина,
Одшуміли в прапорах вітри. Як знайти Тебе, Україно, Серед злоби й нікчемної гри? Наталя ЛІВИЦЬКА-ХОЛОДНА "І на місяці...", 1937 - Дзвін шабель, пісні, походи,
Воля соколина, Тихі зорі, ясні води — Моя Україна. Володимир СОСЮРА "Україна", 1939 - І стоїть Україна перед нашим духовним зором у вогні, як неопалима купина.
Олександр ДОВЖЕНКО "Україна в огні", 1943 - І над полями вітряки...
Знов невідкличність і руїна... О, казнь незримої руки! О, четвертована Вкраїно. Юрій КЛЕН "Україна", 1943 - А я мушу незморено-просто -
Смолоскипом Тобі Одній Я — кривавих шляхів апостол — В голубі невечірні дні. Євген МАЛАНЮК "Мушу випити...", 1954
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись, Дівчина може розлюбити, Та кинути пити?... – Не може бути! – То ж вип’ємо, друзi! - Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|