Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Багатії та царі, віддаючи шану філософам, роблять честь і їм, і собі; та філософи, плазуючи перед багатіями, їм слави не додають, а ось себе знеславлюють.
Плутарх - Багато величного є на землі, але немає нічого більш великого, ніж людина.
Софокл - Багатьох повинен боятися той, кого багато бояться.
Публілій Сір - Бажання уникнути помилки — шлях потрапити в iншу халепу.
Горацiй. - Бажаючого доля веде, небажаючого — тягне.
Сенека.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Знайшов — не радій, загубив — не плач, то й буде тобі сто віддач.
- Зять любить узять: дай йому діжу з тістом — і він візьме, буде нести, ще й буде клясти, що важко.
- Зять тринадцяту зарплату тестю не дає.
- І він колись під школою ночував.
- І фігура дура, як ума нема.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Крутить, як швець шкірою.
- Крутиться, мов на веретені.
- Крутиться, мов посолений в'юн.
- Крутиться, наче муха в окропі.
- Крутиться, наче муха в сметані.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Замовчування багатослівне.
Олександр Петрилін. - Занадто гладенько причесаний стиль лисіє.
Мартен Гарсо. - Занадто швидке падіння можна сприйняти як політ.
Марія Ебнер-Ешенбах. - Зануда — людина, яка говорить сама, замість того, щоб слухати вас.
Амброз Бірс. - Записник — протез пам'яті.
Володимир Солоухін.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Напевно відомо тільки те, що нічого напевно не відомо.
Микола МИХАЛЬЧЕНКО - Політики, які не змогли подолати реакційний режим, часто приєднуються до нього, звинувачуючи народ у реакційності.
Микола МИХАЛЬЧЕНКО - Мовчання – золото, стислість – сестра таланту, скромність – найкраща якість; до чого тільки не добалакаються демагоги, щоб усунути з дороги здібних і розумних конкурентів?!
Микола МИХАЛЬЧЕНКО - Слово честі політика і жінки ні до чого не зобов’язує.
Микола МИХАЛЬЧЕНКО - Ідеї стають матеріального силою, коли спираються на моральну силу нації.
Микола МИХАЛЬЧЕНКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Я стовп, поставлений на роздорожжу
На прастарих України полях,
Взад і вперед показую я шлях,
А сам ні кроку поступить не можу.
Іван ФРАНКО
"Д. Б.", 1906 - Може, долею ясною
Зацвіте й мій край.
Олександр ОЛЕСЬ
"Сніг в гаю...",1906 - Яка краса: відродження країни!
Ще рік, ще день назад тут чувся плач рабів,
Мовчали десь святі під попелом руїни,
І журно дзвін старий по мертвому гудів.
Олександр ОЛЕСЬ
"Яка краса: відродження країни!", 1908 - Вона в труні лежить, прекрасна Україна,
Лежить, немов жива, ще тепла на столі,
З стражданням на устах і кров'ю на чолі.
Олександр ОЛЕСЬ
"Поставте келихи і оргії спиніть...", 1908 - Кубло гадюче! перед ворогами
під ноги стеляться, мов поздихали,
а перед братом сторчака стають
і раді закусати! Скорпіони!
Леся УКРАЇНКА
"Руфін і Прісцілла", 1908
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
