Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Що зберiгає? – Любов, любов. Що дає насолоду? – Любов, любов, початок, середина кінець, альфа і омега.
Григорій СКОВОРОДА - Любов ніяким чином не може бути вiчною і мiцною, якщо породжується тлiнними речами, тобто багатством...
- Все минає, любов же нiколи, все тебе облишить, крiм любого, в тобi сущого.
Григорій СКОВОРОДА - ...хороша любов є та, яка є iстинною, міцною і вічною.
Григорій СКОВОРОДА - ...я буду з тобою в пам’яті, в думці, в мовчазнiй бесiді: до такого ступеня любов сильнiша самої смерті!
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Не дав Бог жабі хвоста, а то б усю траву потолочила.
- Не дай, Боже, у дядька жити, а в дядини їсти просити.
- Не дивись, чи коса плетена, дивись, чи хата метена.
- Не дивись, який пес, а чий.
- Не доведи, доле, бугаями орати, а панами збирати.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Спішить, як ведмідь за горобцями.
- Спішить, як голий на воду.
- Спішить, як мокре горить.
- Спішить, як німий на суд.
- Спокійний, як порося в мішку.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- "Чому?" Дитяче запитання.
Габрієль Лауб. - Чому, коли ми приходимо в цей світ, ніхто нас не попереджує: "Віднині все, що ви скажете, може бути використане проти вас"?
Вєслав Брудзинський. - Чому, коли редактор хвалить, то нікого навколо нема, а коли мимрить, що поганенько, що треба доопрацювати, то навколо натовп і навіть кохана стоїть біля тебе.
Ілля Ільф. - Чому слухач засинає, а той, хто говорить, ні? Слухач більше втомлюється.
Михайло Жванецький. - Чому я все життя мовчу? Обдумую своє останнє слово.
Андрій Готовський.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Найважче створити свою школу праведникові.
Роман КОВАЛЬ - Якщо засипати Збруч у душах українців, хто ж нас визволятиме “з московських кайданів”?
Роман КОВАЛЬ - Розумний шукає істину, мудрий – дарує її.
Роман КОВАЛЬ - Їхнє майбутнє – смерть, наше – безсмертя.
Роман КОВАЛЬ - Не з’їздами і нарадами відбудуємо Україну.
Михайло КОЛОДЗІНСЬКИЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Я нам'ятую вечір темний
Тепер далекої весни, Зелений берег, ліс таємний, Смоляні пахощі сосни. Яків ЩОГОЛІВ "Пляц", 1883 - Вечоріє і темніє,
По землі лягає мла, І не зійде срібний місяць: Хмара небо затягла. Яків ЩОГОЛІВ "Вечір", 1887 - Гей, ти, степ широколаний,
Мій килиме сріблотканий! Розпростерся ти широко, Що не скине й орле око Твоє займище безкрає! Іван МАНЖУРА "Степ", 1890 - Гетьте думи, ви, хмари осінні!
Тож тепера весна золота! Леся УКРАЇНКА "Соntrа sреm sреrо!", 1890 - Безмежнеє поле в сніжному завою,
Ох, дай мені обширу й волі! Я сам серед тебе, лиш кінь підо мною І в серці нестерпнії болі. Іван ФРАНКО "Безмежнеє поле в сніжному завою..."
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Вип’ємо за те, аби нашим ворогам пір’я в горлі виросло!
- Вип’ємо за наших ворогів, аби їм пір’я на язиках повиростало!
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай! - Дай, Боже, щоб наші вороги рачки лазили!
- Горілка – наш ворог!
А хто сказав, що ми боїмося своїх ворогів?
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|