Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Хто думає зрозуміти щось, той ще не розуміє, що саме слід розуміти. Хто розуміє, що не відає нічого, той воістину мудрим є. А як відає, що образив когось, той правду возлюбив.
Дидім - Початок знання – розуміння невігластва свого, а ми, не відаючи нічого, вважаємо себе всезнавцями.
Платон - Коли юнака цього привели до вчителя, що філософії навчав, і той спитав у нього: "Чому, юначе, навчився?" – той відповів: "Се вчив був, що не відаю нічого". Почувши це, вчитель зачудувавсь і всі, що навкруги стояли, вигукнули: "Воістину цей юнак розумніший за всіх нас".
Геракліт - Благодаті правило просте. Таким будь з ближнім своїм і чужим, як ти хочеш, щоб вони з тобою були.
Геракліт - Коли єством благий, то й благам подателем буде.
Ниський
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Чи то може Січ віддати... за спасибі.
- І в тата не своя хата.
- Що буде то буде, а більш копи лиха не буде.
- Який був, такий був, аби хліба роздобув.
- Чого жалувати козі ліса! нехай їсть.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Занедужала, як згоріла.
- Запишався, як кобила до будяка.
- Запишався, як кошеня в попелі.
- Заплетена, мов у віночку.
- Заправив, як дурень за батька.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Найвірніший доказ існування неземного розуму – те, що ніхто у всесвіті не пробує встановити з нами контакт.
Білл Уоттерсон - Найгірше в жінці — баба, але без неї не було б і жінки.
Аркадій Давидович - Найглибші протиріччя між людьми зумовлені їхнім розумінням волі.
Ясперс - Найжорстокіша самітність — це самітність серця.
П’єр БУАСТ - Найкраща посмішка жінки призначена дзеркалу.
“Пшекруй”
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Діти бувають такими самостійними, що навіть забувають, чи були в них батьки.
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ - Для дітей на Новий рік придумали Діда Мороза, для дорослих — новорічні знижки, для старих — підвищення пенсій, а для імпотентів — феєрверк.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО - Для досягнення порозуміння в парламенті достатньо на балконі залу засідань поставити кулемет!
Йосип БІЛОСКУРСЬКИЙ - Для жінки двадцять п’ять років — похилий вік: перед нею стільки чоловіків схиляється.
Віктор ІГНАТЕНКО - Для того, щоб мати успіх у жінок, треба до всіх встигати.
Віктор ІГНАТЕНКО
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Ой доле людськая, чом ти неправдива,
Що до інших дуже щира, а до нас зрадлива? Рекрутська пісня - Де ти бродиш, моя доле?
Не докличусь я тебе. Степан Писаревський "Доля". 1827 - Прощай, мій покою, пускаюсь у море!
І, може, недоля і лютеє горе Пограються з човном моїм. Євген ГРЕБІНКА "Човен", 1833 - Тече вода в синє море
Та не витікає; Шука козак свою долю, А долі немає. Тарас ШЕВЧЕНКО "Думка" ("Тече вода в синє море..."), 1838 - Єсть на світі доля,
А хто її знає? Єсть на світі воля, А хто її має? Тарас ШЕВЧЕНКО "Катерина", 1838
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Вип’ємо за те, аби нашим ворогам пір’я в горлі виросло!
- Вип’ємо за наших ворогів, аби їм пір’я на язиках повиростало!
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай! - Дай, Боже, щоб наші вороги рачки лазили!
- Горілка – наш ворог!
А хто сказав, що ми боїмося своїх ворогів?
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|