Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- У великих справах вже саме бажання — достатня заслуга.
Проперцій - У гніві нічого не говори і не роби, поки не промовиш подумки всі двадцять чотири літери абетки.
Афінодор - У дурня в сто разiв бiльше неприязнi до розумного, нiж у розумного – неприязнi до дурня.
Саадi - У здоровому тілі — здоровий дух.
ЮВЕНАЛ - У кого є друзі, у того немає друга.
Арістотель
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Хоч не сильна, аби двір закрасила.
- Добру ріллю ори плугом, а хліб буде. (не бійся до вбогої залицятись, аби добра).
- У свого батька і рай і мука.
- Карай (або: Не карай) Боже віком — карай добрим чоловіком.
- У батенька високі ворота, а у мене коли б ще вищі.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Голий, як бич, а гострий, як меч.
- Голий, як долоня.
- Голий, як кістка.
- Голий, як мати породила.
- Голий, як палець.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Одного разу отримавши стусан, Сократ зтерпів, а коли хтось з цього подивувався, він відповів: "Якби мене брикнув осел, хіба став би я подавати на нього до суду?"
- Одну пляшку не можна випити два рази, як вірно помітив Геракліт. Але й дві пляшки не можна випити два рази.
Давид Самойлов - Одружаться двоє, а результат — два рази по пів-людини.
Уейн Дайер - Одружилися самотня із самотнім, будуть плодити самотніх.
Станіслав Єжи ЛЕЦ - Ознака гарної освіти: говорити про високе найпростішими словами.
Ральф Емерсон
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Чим тільки сьогодні не заробляють на життя, дехто навіть працею.
Олександр ПЕРЛЮК - Чим частіше виганяти чоловіка з хати, тим рідше він буде до неї повертатися.
Олександр ПЕРЛЮК - Чим ширше корито, тим більше однодумців.
Олександр ПЕРЛЮК - Чоловік без жіночих ніг — як без рук.
Олександр ПЕРЛЮК - Чоловік, котрий не вважає тебе найкращою, далеко не найкращий.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Ой не крийся, природо, не крийся,
Що ти в тузі за літом, у тузі. Павло ТИЧИНА "Ой не крийся, природо..." - Гаї шумлять —
Я слухаю. Хмарки біжать — Милуюся. Милуюся — дивуюся, Чого душі моїй так весело. Павло ТИЧИНА "Гаї шумлять...", 1918 - Я чую пісню, мов крізь сон
Далекий Черемош гуркоче; Мені вчувається щоночі Той шелест листя, шум сосон. Дмитро Загул "Я чую пісню", 1919 - Ти давню праосінь нагадуєш мені:
Берегових грабів грезет і злотоглави, Повітря з синього і золотого скла І благодатний дар останнього тепла... Микола Зеров "Праосінь", 1924 - Запахла осінь в'ялим тютюном,
Та яблуками, та тонким туманом, І свіжі айстри над піском рум'яним Зоріють за одчиненим вікном. Максим РИЛЬСЬКИЙ "Запахла осінь в'ялим тютюном...", 1925
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|