Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Нова людина має i мову нову.
Григорій СКОВОРОДА - Яка користь бачити, не маючи смаку!
Григорій СКОВОРОДА - Не кiнець те, пiсля чого ще щось має бути. Пiсля справжнього кiнця нiчого бути не може.
Григорій СКОВОРОДА - У низьких та похмурих зовнішностях, як у ветхiй одежi, часом ховається премудрiсть, якої не знало людське серце, i то така, що її жодна коштовнiсть недостойна.
Григорій СКОВОРОДА - Бачити гаманця i не знати, шо в ньому,– це значить, бачивши, не бачити. Очевидно, треба скрiзь дивитися подвiйно: одне брати в душу, а друге у розум.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Погнався за крихтою, а куска лишився.
- Поле і багатство родить, і старцем робить.
- Полохливий пливе за течією.
- Порожня клуня й без покрівлі обійдеться.
- Поспіхом робити — сатані годити.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Зашумів, як окріп у горщику.
- Збирає, як собака кістки.
- Збирається, як на обід.
- Збирається, як свекор пелюшок прати.
- Збирається, як старець на свічку.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- "З одного хреста можна було би зробити дві шибениці", — із презирством сказав фахівець.
Станіслав Єжи ЛЕЦ - "Я нонконформіст, — заявив він. — Свій незламний аскетизм поборюю послідовним гедонізмом".
Станіслав Єжи ЛЕЦ - А може, це герої? Вони навіть не відчули того, що їх кастровано!
Станіслав Єжи ЛЕЦ - Багато хто намагався створити філософський камінь через скам’яніння думки.
Станіслав Єжи ЛЕЦ - Багатству думки рідко коли загрожує націоналізація.
Станіслав Єжи ЛЕЦ
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Одні підбивають підсумки, інші — зводять рахунки.
Юрій РИБНИКОВ - Іспитовий термін на порядність триває все життя.
Юрій РИБНИКОВ - Чим більше добрих справ, тим довше життя.
Юрій РИБНИКОВ - Оптимізм пом’якшує удари долі.
Юрій РИБНИКОВ - Навіть дикунів обеззброюють подарунками.
Юрій РИБНИКОВ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Мені, моя доле,
Дай на себе подивитись, Дай і пригорнутись, Під крилом твоїм любенько В холодку заснути. Тарас ШЕВЧЕНКО "Слава", 1858 - Нема в мене роду,
Немає дружини, Ані брата-товариша На всій Україні. Пантелеймон КУЛІШ "Народна слава", 1862 - Ні долі, ні волі у мене нема,
Зосталась тільки надія одна. Леся УКРАЇНКА "Надія", 1887 - Хвилі не вір ти мінливій:
Вітер де віє, туди вона й б'є, Берег твердий незрадливий — Він тільки певний притулок дає. Борис ГРІНЧЕНКО "Зернятка", 1898 - В неділю рано зілля копала.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА Назва повісті, 1909
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|