Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Глупiсть тисячi нерозумних живописцiв не може примусити нас зневажати живописне мистецтво, а научає, що ця наука многотрудна, i тiльки дехто з величезної кiлькостi любителiв її осягає.
Григорій СКОВОРОДА - Серце тодi насичується, коли освiчується.
Григорій СКОВОРОДА - З лиця людину можна примiтити, а не з підошви.
Григорій СКОВОРОДА - Зовсiм мертва душа людська, позбавлена природного свого дiла, вона подiбна каламутнiй та смердючiй водi, в тiснотi умiщенiй.
Григорій СКОВОРОДА - Що хочеш, шукай, але не згуби миру.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Хоч кременем ухо ріж, так затявся!
- Хоч камінь на шию, та в воду.
- Хоч йому кіл на голові теши.
- Хоч стріль йому в очі.
- Хоч із гармати стріляй (не почують, не злякаються, не послухають).
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Розумний, як сало.
- Розумний, як Сидорова коза.
- Розумний, як твого батька діти.
- Розумний, як Федькова кобила.
- Розходився, як драний постіл.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- У фантастичних романах головним було радіо. При ньому очікувалося щастя людства. Ось радіо є, а щастя нема.
Ілля Ільф. - У фільмі має бути початок, середина і кінець, але не обов'язково саме в цьому порядку.
Жан-Люк Ґодар. - У цій книзі я був абсолютно щирим і на 850-й сторінці розповів про свою першу помилку.
Генрі Кіссинджер. - У цьому світі набагато легше почути відлуння, ніж відповідь.
Жан Поль. - У чому полягає різниця між етичною та неетичною рекламою? Неетична реклама використовує брехню, щоб ошукати публіку; етична реклама використовує правду, щоб ошукати публіку.
Вільяльмур Стефанссон.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Коли немає роботи, тоді життя — суцільне свято.
Юрій РИБНИКОВ - Чим вища посада, тим легше зловживати.
Юрій РИБНИКОВ - Про його романтичну натуру говорила строката трудова книжка.
Юрій РИБНИКОВ - Робота — задоволення, коли її виконують інші, інвалід праці: до роботи руки не доходять.
Юрій РИБНИКОВ - Не бийтесь лобом об стіну — поважайте працю буді¬вельників.
Юрій РИБНИКОВ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Ось лиця всіх до Тебе, Боже,
Звертаються в молитві й ждуть; Ти вивів нас на роздорожжя, Щоб ми пізнали праву путь. Юрій ЛИПА "Вірую", 1938 - Коли прийшла пора і ти дозрів
У муках днів, у боротьбі з собою, Як образ берегів в імлі, на морі, — В одній хвилині з'явиться тобі Твоє призначення і зміст. Юрій ЛИПА "Призначення", 1938 - Ми у руці тримаєм тільки зерна;
гаїв не бачимо, що з них зростуть і зашумлять зеленим верховіттям. Юрій КЛЕН "Попіл імперій", 1946 - Всі сумніви навіки заспокоїв,
хто добре політграмоту засвоїв. Як вільно й легко жити без думок, коли нам визначено кожний крок. Юрій КЛЕН "Попіл імперій", 1946 - Фанатизм виключає мислення взагалі або — найменше — ясність мислення. Без ясності мислення всякий рух сходить на манівці і перетворюється мимоволі й несвідомо на свою протилежність.
Юрій ШЕРЕХ "Наша сучасність — наше мистецтво", 1947
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|