Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Не свари чоловіка старого, бо від нас він постарів.
Теофраст - Ерастофен Кіренайський сказав: "Юнацька міць подібна до весни, а середнього літами – осені, старість – до зими".
Фаворін - Старечий розум за сивину вагоміший.
Святий Василь - Приємно зістаритися з милим другом і з добрим вченням.
Нил - Коли плюнув на нього хтось, стерпів.
Та коли інший докоряв йому за це, сказав: "Рибалки вологість морську терплять риби заради, то невже
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- У Бога світа багато.
- Початок, і не можна знати авідки він узявся.
- Ніхто не може світа пережити.
- Як буде місяць червнець, то буде й світу конець.
- Як ся зійде Стрий і Ломець (ріки), то буде світу конець.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Змилася, як вода.
- Змилувався, як вовк над поросям.
- Змішав, як горох з капустою.
- Змішались, як у бразі гуща.
- Знає все, як старий.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Нехай навіть у твого ворога тисяча чоловік, успіх буде супроводжувати тебе, якщо виступиш проти них, набравшись рішучості розтрощити усіх до одного.
Ямамото Цунетомо
«ХАГАКУРЕ» Книга Самурая - ПОСТУЛАТ ГАРРІСОНА:
Кожній дії відповідає рівна й протилежно спрямована критика.
- ПОСТУЛАТ САЛЛІВАНА:
Штучний інтелект не має шансів у зіткненні з природною дурістю.
- ПРАВИЛА ДЕВІДА ОГІЛВІ:
Для реклами переважної більшості товарів довгі тексти ефективніші за короткі.
Рекламу з новинами читають на 22% більше людей, ніж рекламу без новин.
Заголовки читають у п'ять разів частіше, ніж самі тексти. Рекламні тексти без заголовка — це безголові потвори.
Заголовок із цитатою або просто взятий у лапки залучає ще 28% читачів.
Читачі зазвичай згадують саму знаменитість, але не товар, що вона рекламує.
Змістовна бесіда з дюжиною домогосподарок корисніша для автора рекламного тексту, ніж аналітичне дослідження, в якому він сам не брав участі.
Людині з університетською освітою не можна дозволяти писати рекламу для масового ринку.
- Правила для всіх однакові, тільки винятки різні.
Данило Рудий.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Влада – це вогонь, яким можна спопелити інших і який пече власну руку.
Юрій МУШКЕТИК - Коли тебе штовхають у калюжу, найкращий спосіб не стати посміховиськом – потягнути за собою нападника.
Юрій МУШКЕТИК - Щоб шукати істину, треба спочатку мати тихий куточок.
Юрій МУШКЕТИК - Якщо дуже довго думати, ворог встигне відрубати думки разом із головою.
Юрій МУШКЕТИК - Хоробрість не завжди мудра, а мудрість не завжди хоробра.
Юрій МУШКЕТИК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- В зів'ялих листочках хто може вгадати
Красу всю зеленого гаю?
Хто знає, який я чуття скарб багатий
В ті вбогії вірші вкладаю?
Іван ФРАНКО
"Зів'яле листя"("Епілог"), 1896 - Пісне, моя ти підстрелена пташко,
Мусиш замовкнуть і ти.
Годі ридати і плакати тяжко,
Час нам зо сцени зійти.
Іван ФРАНКО
"Пісне, моя ти підстрелена пташко...", 1896 - Рідна мова на чужині
Ще милішою стає.
Павло ГРАБОВСЬКИЙ
"Рідний край", 1898 - Лише ми одні піддержуємо красу в житті, ми, артисти, вибрана горстка суспільності...
Ольга КОБИЛЯНСЬКА
"Valse melancholique", 1898 - Поезіє! сопутнице моя!
Ти — теплий, животворний промінь сонця,
Ти — тихий місяць, що в тюрмі сія
З закуреного темного віконця.
Агатангел Кримський
"Поезіє! сопутнице моя!", 1898-1901
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
