Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- До яких порокiв призводять здоров'я з багатством? Цiлi республiки через те пропали. Чому ж ти багатства бажаєш як щастя? Щастя нещасливим не ро6ить. Чи не бачиш i тепер, скiлькох багатство, як навiдь свiтового потопу, пожерло, а душi їхнi вiд надмiрних затiй, як млинове камiння, самi себе з'їдаючи, без зерна крутяться.
Григорій СКОВОРОДА - Бути щасливим – це значить пiзнати, знайти самого себе.
Григорій СКОВОРОДА - Збери перед собою живописцiв та архiтекторiв i пізнаєш, що живописна iстина мало де iснує, а найбiльшу юрбу їхню посiло невiгластво i немистецтво.
Григорій СКОВОРОДА - Без бажання все важке, навiть найлегше.
Григорій СКОВОРОДА - Землеробство вдесятеро лiпше всiх кручених наук, тому що воно для всiх найпотрiбнiше.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Все один чорт, що собака, що хорт.
- Чи в камінь головою, чи каменем в голову.
- Чи совою в пень, чи совою в дуба, а все сові буба.
– Хоч пнем по сові, хоч совою об пень, а все сові лихо.
- Все однако — що Яким, що Яків.
- Однаково ніяково, однаково дякувати.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Хороша парочка, як баран та ярочка.
- Хороша, як квітка.
- Хороша, як свиня в порошу.
- Хороше, мов у бога за пазухою.
- Хороший, як кров з молоком.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Екзистенціалізм не стверджує, що Бога не існує. Навпаки, він заявляє, що навіть якщо Бог існує, це нічого не змінить.
Жан Поль Сартр - Є два голоси, і перший каже мені: “Пиши!” Другий голос запитує: “Для кого?...А перший відповідає: “Для вже померлих, яких ти любиш”.
Джон Берріман - Є люди, які читають лише для того, щоб знаходити у письменника помилки.
Люк де Клапье Вовенарг - Є час працювати, і є час любити. Ніякого іншого часу немає.
Коко Шанель - Єдина людина, яка бачить картину цілком — це та, яка виходить з кадру.
Салман Рушді
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Вище від уміння читати між рядками – лише мистецтво читати між книжками.
Андрій КОВАЛЬ - У митців Божа іскра в серцях, у вождів Божа іскра в очах.
Андрій КОВАЛЬ - Найголовніші істини ніколи не стануть аксіомами.
Андрій КОВАЛЬ - Сплав золотого серця і залізної волі – найрідкісніший.
Андрій КОВАЛЬ - Важко досягнути істотного успіху в політиці без істотної шкоди для своєї репутації.
Андрій КОВАЛЬ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Невже, крім пишних фраз та поривів дрібних
Нічого вже нема в найвищої істоти?
Володимир САМІЙЛЕНКО
"Людськість!", 1893 - Украдене щастя.
Іван ФРАНКО
Назва драми, 1893 - Порадьмося вічем, як правда, свободним,
Руїнні гріхи з себе змиймо,
І духом незлобним, умом благородним
Культурі спасенній служімо.
Пантелеймон КУЛІШ
"Заспів", 1893 - Живу я розумом, а серце тихо спить.
Пантелеймон КУЛІШ
"Шукання — викликання", 1893 - Людина єсьм... Де взять такої вдачі,
Щоб примхи всі украй перемогти?
Нікчемних мрій ті пориви гарячі...
Як їх забуть? Куди від них втекти?
Павло ГРАБОВСЬКИЙ
"Людина єсьм...", 1894
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Вип’ємо за те, аби нашим ворогам пір’я в горлі виросло!
- Вип’ємо за наших ворогів, аби їм пір’я на язиках повиростало!
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай!
- Дай, Боже, щоб наші вороги рачки лазили!
- Горілка – наш ворог!
А хто сказав, що ми боїмося своїх ворогів?
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
