Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Отак як бджолу бачимо, що по всіх садах і квітах літає та від кожного користь приймає, так і юнаки, навчаючись філософії і на вишину мудрісну воліючи піднестись, звідусіль найцінніше збирають.
Сократ - Якийсь філософ мав двох учнів, одного тупого, але книголюбця, а іншого кмітливого, але ледащого, то й каже: "Йдіть обидва під землю, бо ти хочеш вчитись, та не можеш, а ти можеш, та не хочеш". Коли спитали його, яку користь отримав він від філософії, відповів: "Як самовільно чинити те, що дехто чинить зі страху перед законом".
Сократ - Ліпше пізно навчитись, ніж ненавченим бути.
Філістіон - Хлібороб землю м'якшить, а філософ – душу.
Філістіон - Коли зустрів юнака, що книг накупив багато, сказав він: "Не в книгосховище клади, а в груди".
Філістіон
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Намолов сім мішків гречаної вовни.
- Наше діло півняче: проспівав, а там хоч не розвидняйсь!
- Не сіло, не впало, — дай, мамо, сала!
- Не смійся, горох, ти не лучче квасолі, — розмокнеш, то й лопнеш.
- Не хватайся поперед батька в пекло, бо не знайдеш, де й сісти!
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Іде, наче ведмідь.
- Іде, наче пером пише.
- Іде, наче пливе.
- Іде, наче смолу тягне.
- Іде, наче стрибає.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Від себе самого довідаєшся небагато, від інших — те, чого не хотілося б знати.
Мечислав Пулік - Від того, що писати вміли головним чином чоловіки, усі нещастя на світі були приписані жінкам.
Семюел Джонсон - Відвертість — джерело будь-якої геніальності.
К. Л. Берні - Відвертість — зовсім не довірливість, а лише дурна звичка міркувати вголос.
Василь Ключевський - Відгриміли весілля, загриміли родинні будні.
Юрій Меліхов
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- У нас все для людей — для тих, хто при посадах та мільйонах.
Олександр ПЕРЛЮК - У нас іще немає кварталів для бідняків, але вже є райони для мільйонерів.
Олександр ПЕРЛЮК - У нас нічого не дорожчає, у нас лише ціни ростуть.
Олександр ПЕРЛЮК - У нас уже все китайське, а хтось ще стверджує, що ми йдемо до Європи!
Олександр ПЕРЛЮК - У нас, олігархів, — демократія, свобода слова, правопорядок!
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Кожен з нас живе у віках, бо ми перш за все — ідеї.
Микола КУЛІШ "Патетична соната", 1931 - Тільки тоді, як Петраркою стане той, хто сьогодні б'є жінку, наступить всесвітня соціальна весна.
Микола КУЛІШ "Патетична соната", 1931 - Гармат би нам та кулеметів замість мрій, тату!
Микола КУЛІШ "Патетична соната", 1931 - Чи не краса в тому, що щось тільки існує, — і не вертається більш ніколи...
Уляна КРАВЧЕНКО "Спогади учительки", 1936 - Все буде відомо — даремно ховаєш нужденність
Бажань похітливих, думок без сумління і страху. Все станеться явним — даремно втікаєш від себе У видумку мрій, сорокатий каптан для безумців. Юрій ЛИПА "Простовіч", 1938
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Вип’ємо за те, аби нашим ворогам пір’я в горлі виросло!
- Вип’ємо за наших ворогів, аби їм пір’я на язиках повиростало!
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай! - Дай, Боже, щоб наші вороги рачки лазили!
- Горілка – наш ворог!
А хто сказав, що ми боїмося своїх ворогів?
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|