Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Чи знаєш ти, яких ліків вживають ужалені скорпіоном? Тим же скорпіоном натирають рану.
Григорій СКОВОРОДА - Сліпі очі, коли затулені зіниці.
Григорій СКОВОРОДА - Як ліки не завжди приємні, так і істина буває сувора.
Григорій СКОВОРОДА - Все минає, але любов після всього зостається.
Григорій СКОВОРОДА - Кому душа болить, тому весь світ плаче.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- То такий, що знайде що їсти.
- То такий, що не дасть і вилами по спині.
- Треба ще йому сім літ свині пасти.
- Треба, як собаці бантик.
- Три дні поробив, то всі кози в золоті.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Сміється, мов дурень.
- Сміється, як дзвіночок дзвенить.
- Сміється, як дурень до сиру.
- Сміється, як русалка в морі.
- Сміливий, як за плотом.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Монолог — підтакування собі самому; діалог — підтакування іншим.
Анджей Стік - Монолог — це розмова дружини з чоловіком.
Олександр Тшаска - Мораль — це позування людини перед природою.
Фрідріх НІЦШЕ - Моряки — люди, що трудяться заради грошей, як коні, і витрачають їх, як осли.
Т. Смоллетт - Моя машина розрахована на чотирьох — один рулить, троє штовхають.
NN
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Хто не паразитує, той не їсть.
Олександр ПЕРЛЮК - Хто проти нас — ті вже з нами!
Олександр ПЕРЛЮК - Це ж яку треба мати настійливість, цілеспрямованість, завзятість, аби весь час наступати на одні й ті ж самі граблі!
Олександр ПЕРЛЮК - Це раніше народу, крім своїх ланцюгів, втрачати було нічого, а сьогодні в нього вже й ланцюгів нема.
Олександр ПЕРЛЮК - Це скільки ж треба заплатити, щоб ні за що не платити?
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Ой якби мене отцівська, материна молитва
Од смерті вборонила, На Чорному морі не втопила, Як буду я до отця, до матері, До роду прибувати, І буду отця та й матір Штити, шанувати й поважати. "Дума про Олексія Поповича" - Вовки-сіроманці, орли-чорнокрильці,
Гості мої милі! Хоть мало-немного обождіте, Поки козацька душа з тілом розлучиться. Тоді будете мені з лоба чорні очі висмикати, Біле тіло коло жовтої кості оббирати. І комишами вкривати. "Втеча трьох братів із города Азова" (дума) - Та відкіля ж вас, мій таточку, виглядать,
Та відкіля вас і визирать? Чи вас з поля, чи вас з моря, Чи з високої гори, Чи з чужої чужини? Голосіння - Мамко моя, зозулько моя!
Нащо-сте свої очі зажмурили, Що-сте свої ніжки зложили, Нащо-сте свої ручки навхрест склали? Голосіння - Катеринко моя срібненька,
Катеринко моя одненька! Ти вже мені ватерку не накладеш, Ти вже мені водиці не внесеш, Ти вже мені дровець не принесеш, Їсточки не приставиш... Голосіння
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Справжній чоловік – це той, який точно пам'ятає день народження жінки, але ніколи не знає скільки їй років.
А чоловік, який ніколи не пам'ятає день народження жінки, але точно знає скільки їх років – це той, за кого вона вийшла заміж. То ж давайте вип'ємо за справжніх чоловіків. - Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись, Дівчина може розлюбити, Та кинути пити?... – Не може бути! – То ж вип’ємо, друзi! - Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|