Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Пияцтво є вправляння в божевіллі.
Піфагор - Поважайте в іншому віру, навіть протилежну вашим переконанням.
Будда. - Погана та людина, що нiчого не знає, та й не прагне що-небудь дiзнатись. Адже у нiй об'єднались у єдине два пороки.
Абуль-Фарадж - Погані і шкідливі для себе справи — робити легко. Те ж, що добре корисно — робити вкрай важко.
Дхаммапада - Податки — нерви держави.
Ціцерон.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Добра кропива жалитися починає рано.
- Добра робота не пропаде.
- Добра робота не один вік живе.
- Добре вчити того, хто слухає.
- Добре діло живить людину працею.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Нарядилась, як пава, а кричить, як ґава.
- Наставив вуха, як вареники.
- Насупився, як чорна хмара.
- Натиснув, як дуга на теля.
- Натягнута, як струна.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Голосування не визначає перебігу подій. Голосування вирішує, хто буде визначати хід подій.
Джордж Вілл - Громадська думка — це думка тих, чиєї думки зазвичай не питають.
Кшиштоф Теодор Теплиць, польський культуролог і публіцист - Громадська думка схоже на привид в старовинному замку: ніхто його не бачив, але всіх ним лякають.
Зигмунд Графф (1898-1979), німецький письменник - Громадська свобода є не що інше, як пунктуальне дотримання суспільних законів, справедливих і рівних для всіх.
Карло Джузеппе Бота (1766-1837), італійський історик - Громадяни змішаного держави схожі на сходинки, які усі рівні, але поставлені одна над другою.
Буаст
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Права людини на народ не поширюються.
Олександр ПЕРЛЮК - Справжня демократія починається з настанням темряви.
Олександр ПЕРЛЮК - Наше суспільство вже відкрите, приходь та екс-плуатуй!
Олександр ПЕРЛЮК - Гадаєте, тим, хто бореться з хабарництвом, – не потрібні гроші?!
Олександр ПЕРЛЮК - Не для того жінка оголює свої тендітні плечі, щоб на них усе звалювали.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Бідні діти, недарма мої татуньо покійні кажуть було, що будуть не ученики, а мученики; не учителі, а мучителі.
Анатолій СВИДНИЦЬКИЙ "Люборацькі", 1886 - Щастє-щастє! Та що не минає? А вік, як маків цвіт.
Анатолій СВИДНИЦЬКИЙ "Люборацькі", 1886 - І ласки панські, й панські жарти —
Мужик все виніс на спині. Іван ФРАНКО "Панські жарти", 1887 - Так усе колись минеться,
Все, що вдіє людський дух, Неодмінним зістається Лиш невпинний, вічний рух. Володимир САМІЙЛЕНКО "Дві планети". 1888 - Святеє діло мати рідне:
Веселу хату, свій куток... Іван МАНЖУРА "Уривок", 1889
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|