Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Ніколи щастя не ставило людину на таку висоту, щоб вона не мала потреби в друзях.
СЕНЕКА - Ніхто не може позбавитися ні минулого, ні прийдешнього. Сьогодення — ось все, чого можна позбавитися, тому що тільки ним і володієш, ніхто не може позбавитись того, чим не володіє.
Марк АВРЕЛІЙ - Ніщо не старіє так швидко, як благодіяння.
Арістотель - Обери краще, а звичка зробить це приємним і легким.
Піфагор - Одна ластівка весни не робить.
ЕЗОП
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Батьків хліб не нявчить.
- Дурному синові і батьківське богацтво не поможе.
- Свого добра та не жалувати! (як хто свою дружину не шанує, скотину нівечить і т.п.).
- Пожалься Боже, собаці білого хліба!
- Ні топити, ні варити (про жінку).
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Пташина, як порошина.
- Пташки верещать, неначе дружки на весіллі.
- Пшениця, наче ліс.
- П'яний, як дим.
- П'яний, як земля.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Газета привчає читача роздумувати про те, чого він не знає, і знати те, чого він не розуміє.
Василь Ключевський. - Газетам легше відтворювати факти дійсності, ніж вигадувати правдоподібні.
Карел Чапек. - Газетам треба чимось заповнювати порожній простір між рекламою.
Річард Р. Фальк. - Газети — аркушики друкованого тексту з передостанніми новинами. Останні ми чуємо по радіо.
Андре Соже. - Газети — секундні стрілки історії.
Артур Шопенґавер.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- На відміну від жінок чоловіки не встигають відчути старість повною мірою.
Василь МОМОТЮК - На жаль, заборонений плід, якого ми всі так прагнемо, часто виявляється несмачний і гнилий.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО - На Канарах і я б відпочила, та не знаю, де подіти вила.
Леонід БАННІК - На одну зарплату не те що жити, навіть поховати неможливо.
Віктор ІГНАТЕНКО - Набагато була б більшою чоловіча аудиторія, якби замість телепередачі «Міняю жінку» була «Міняю тещу».
Василь ТИТЕЧКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Будь проклята, співуча мово
Сльозавих і слизьких пісень,
Бо кожен чин пожерло слово,
Бо зміст заїла передмова
І в ніч лягає кожен день.
Євген МАЛАНЮК
"Павза", 1929 - Не сховатись, дарма, під наметом краси,
в чаді п'яному строф кришталевих.
Вітре днів, мої власні слова рознеси,
на шляхах їх розвій стомилевих.
Богдан-Ігор АНТОНИЧ
"Суворий вірш", 1934 - Слова, що вимріяні у безсонні, довгі ночі,
коли стріла натхнення, вбита в серце, їддю точить.
Зникають речі, розвіваються довкола стіни.
Тремчу над книжкою у вічності холодній тіні.
Богдан-Ігор АНТОНИЧ
"Над книжкою поезій", 1934 - До дна землі
й до дна цупкого слова
вдираюся завзято і уперто
і видираю в заздрісної смерті
пісні,
п'яніння,
ночі й дні.
Богдан-Ігор АНТОНИЧ
"Хліб насущний", 1936 - Література зберегла нам чисте сяйво найсвітліших українських морально-етичних традицій, але вона нічого не зрозуміла в проблемах свого часу і ніяк не ствердила українства на терезах світової історії.
Юрій ШЕРЕХ
"Наша сучасність — наше мистецтво", 1947
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
- Давайте вип'ємо горілки за покоління, яке обирає "Пепсі"!
Тому що нам більше дістанеться!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
