Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- ...я буду з тобою в пам’яті, в думці, в мовчазнiй бесiді: до такого ступеня любов сильнiша самої смерті!
Григорій СКОВОРОДА - ...людська душа і друг, безсумнівно, цiннiш а все інше.
Григорій СКОВОРОДА - Любов виникає з любові, коли хочу, щоб мене любили, я сам першим люблю.
Григорій СКОВОРОДА - Всiх подарункiв дружніх миліше сам друг тому, хто взаємно є друг.
Григорій СКОВОРОДА - Я належу до тих, хто настiльки цінує друга, що ставить його над усе і вважає друзів... найлiпшою прикрасою життя.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Їде, як тітка на свині.
- Їдеш — не їдеш, аби колеса крутилися.
- Їдеш скоро — біду надибаєш, їдеш помалу — вона тебе надибає.
- Їж борщ з грибами і держи язик за зубами.
- їж, коза, лозу, коли сіна нема.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Докоряє, як свекруха.
- Допався, як віл до браги.
- Допався, як віл до корита.
- Допався, як дурень до мила.
- Допався, як кіт до сала.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Політика: управління суспільними справами заради вигоди приватної особи.
Амброз Бірс - Політики дорікають поезії в тому, що вона далека від життя, але поети могли б зауважити політикам, що їх політика нерідко ще далі від життя.
Кароль Іжіковскій (1873-1944), польський письменник і критик - Правитель: Я вам наказую, щоб ви мені платили, а ви мені платите, щоб я вам наказував.
Карел Чапек - При демократії дурні мають право голосувати, при диктатурі — правити.
Бертран Рассел - При демократії одна партія всі свої сили витрачає на те, щоб довести, що інша нездатна керувати країною, — і зазвичай обом вдається те й інше.
Генрі Луїс Менкен
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- І правильний шлях ми інколи обходимо десятою дорогою.
Флоріан БОДНАР - І прописні істини потребують, щоб їх часом нагадували.
Максим РИЛЬСЬКИЙ - Із дефіцитами у нас покінчено. Тепер можна купити будь-кого.
Микола ЛЕВИЦЬКИЙ - Із оголошення в лікарні: “Прийом хворих від 8-ми до 10-ти, прийом від хворих – цілодобово”.
Микола ЛЕВИЦЬКИЙ - Із рецензії: "Ваші жарти не настільки смішні, щоб сприймати їх серйозно".
Микола БІЛОКОПИТОВ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Дніпро, Україну згадаєм,
Веселі селища в гаях, Могили-гори на степах — І веселенько заспіваєм... Тарас ШЕВЧЕНКО "Чи, не покинуть нам, небого...", 1861 - Своєї мови рідної і свого рідного звичаю вірним серцем держітеся. Тоді з вас будуть люди як слід, тоді з вас буде громада шановна і вже на таку громаду ніхто своєї лапи не положить.
Пантелеймон КУЛІШ "Листи з хутора", 1861 - Святе слово — рідна мати;
Єсть іще святиня Вища, Богові мийліша - Рідная Вкраїна. Пантелеймон КУЛІШ "Святиня", 1861 - Поки Рось зоветься Россю,
Дніпро в море ллється, Поти серце українське З панським не зживеться. Пантелеймон КУЛІШ "Кумейки", 1862 - Ой зроди ж, велика туго,
Ярую пшеницю, Збагати насущним хлібом Убогу Вдовицю. Пантелеймон КУЛІШ "Сам собі", 1862
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|