Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Нема надії — значить є надія.
апостол Павло. - Немає більшого нещастя, ніж незнання границь своїх бажань.
Шан Цзюнь Шу. - Немає в світі нічого відважнішого дурості.
Менандр - Немає людяності без подолання підлості, немає підлості без подолання людяності.
Іскандер - Немає нікого без вад. Той з нас найкращий, хто їх має найменше.
Горацій
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Не питай, ладо, у гніву поради.
- Не проси літа довгого, а проси теплого.
- Не смійся зранку, бо ввечері плакатимеш.
- Не чіпай лихо, поки воно тихо.
- Носиться, як дурень зі ступою.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Клює, як дятел.
- Клятий, мов собака.
- Кожушана латка, як рідная матка.
- Козак з бідою, як риба з водою.
- Козак, наче орел.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Пекло вимощене чоловічими одкровеннями стосовно жінок.
Магдалена Самозванець - Перевага герцогині перед усіма цими… про яких вона не могла б навіть сказати, як їх звуть, була такою безсумнівною, що герцогиня не відчувала до них нічого, окрім найщирішої симпатії.
Марсель ПРУСТ - Переїдання шкодить тілу так само, як надлишок води шкодить посівові.
Абу-ль-Фарадж - Перемога — це не головне, а єдине.
Vіnce Lombardі - Перш ніж возлюбити своїх ворогів, спробуйте хоч трохи краще ставитися до своїх друзів.
Едгар Хау
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Борг кожної людини — не влазити в борги.
Юрій РИБНИКОВ - Що не врахували законодавці, доповнюють шахраї.
Юрій РИБНИКОВ - При вмілому підході будь-який горішок можна розко¬лоти.
Юрій РИБНИКОВ - Була б честь запропонована, а безсовісні нею скори¬стаються.
Юрій РИБНИКОВ - Круті попередження поліпшують слабку пам’ять бор¬жників.
Юрій РИБНИКОВ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Ой не крийся, природо, не крийся,
Що ти в тузі за літом, у тузі.
Павло ТИЧИНА
"Ой не крийся, природо..." - Гаї шумлять —
Я слухаю.
Хмарки біжать —
Милуюся.
Милуюся — дивуюся,
Чого душі моїй
так весело.
Павло ТИЧИНА
"Гаї шумлять...", 1918 - Я чую пісню, мов крізь сон
Далекий Черемош гуркоче;
Мені вчувається щоночі
Той шелест листя, шум сосон.
Дмитро Загул
"Я чую пісню", 1919 - Ти давню праосінь нагадуєш мені:
Берегових грабів грезет і злотоглави,
Повітря з синього і золотого скла
І благодатний дар останнього тепла...
Микола Зеров
"Праосінь", 1924 - Запахла осінь в'ялим тютюном,
Та яблуками, та тонким туманом,
І свіжі айстри над піском рум'яним
Зоріють за одчиненим вікном.
Максим РИЛЬСЬКИЙ
"Запахла осінь в'ялим тютюном...", 1925
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
