Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Подяка — ознака шляхетності душі.
Езоп - Поезія — це наче живопис.
ГОРАЦІЙ - Поки є можливість, живіть весело!
СЕНЕКА - Поки ти говориш зовсім не те, що думаєш, слухаєш зовсім не те, в що віриш, і робиш зовсім не те, до чого схильний — то весь цей час і живеш зовсім не ти.
Сян-цзи - Пологами страждали гори — народилося ж жалюгідне мишеня.
Горацій
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Перед смертю не надишишся.
- Переливає з пустого в порожнє.
- Перемішалося грішне з праведним.
- Перша ластівка весни не робе.
- Перший день гість золото, другий – срібло, третій – мідь – додому їдь.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Пройшли мої літа, як вітри круг світу.
- Пройшов вік, як батогом ляснув.
- Пропав, як з мосту впав.
- Пропав, як здимів.
- Пропав, як камінь у воді.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Найскладніше з правдою в ті часи, коли все може бути правдою.
Станіслав Єжи Лец. - Найстаріша книга — животрепетна новинка для того, хто ще не читав її.
Семюель Батлер. - Найстрашніша трагедія для поета — коли ним захоплюються, бо не розуміють.
Жан Кокто. - Найстрашніше для письменника — відучитися розмовляти з собою.
Володимир Брюґґен. - Найстрашніший вірус завжди сидить перед комп'ютером.
NN
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Моральне задоволення — почуття дуже приємне, але аморальне — ще приємніше.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО - Мудрість не завжди приходить із віком. Буває, що вік приходить один.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО - Муму, відчувши недобре, звечора наїлася пінопласту.
Андрій КОРЧИНСЬКИЙ - На виборах — як у спорті: головне не перемога, а перше місце.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО - На деяких нардепів просто жаль дивитися: важко займатись програмою доступного житла і скуповувати нерухомість в Європі.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Світ заговорив про покинутість людини, про тривогу, як її основне почування, про тривогу, як про праматерію душі.
Микола Шлемкевич "Загублена українська людина", 1954 - У безкрай, далечінь-дорогу
надломлено я закричу про самоту і про тривогу, про дні, яких я не лічу, про дивовижну німоту без слів та звуків, про нечулу німу, глуху, пусту, пусту — що серце далечі жахнулось. Оксана Лятуринська "У безкрай, далечінь-дорогу...", 1955 - Як списаний папір сумного дня,
Упала ніч, мов кропля атраменту, І ти ідеш у темінь навмання, Розбитий і знівечений дощенту. Михайло СИТНИК "Ніч", 1956 - Біль у душу мою закрадається вужем,
відчай груди мені розпанахує, рве. Василь СИМОНЕНКО "Дід умер", 1962 - І пустота безмірна, щогодинна,
вже цілий світ береться осягти. Як жить мені, якщо я ще людина? Якщо мені від себе не втекти? Григорій ЧУБАЙ "Вертеп", 1968
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Жінки, не любіть холостих, вони других жінок не полюбили – і вас не по люблять, не любіть розлучених, свою покинули – і вас покинуть.
Любіть одружених, свою дружину люблять – і вас будуть любити. Так давайте за це і вип'ємо! - Давайте вип'ємo за любов, а хто не може – той за дружбу!
- Сонце роздягає дівчину до купальника.
Так вип'ємо ж за те, щоб наші очі горіли яскравіше за сонце! - Давайте вип'ємо за поцілунок. Бо його придумав чоловік, тому що не знайшов іншого способу закрити рот жінці.
- За нас, жінок шаленої краси!
Хто нас не бачив, хай їм повилазить! Повиздихають ті, хто нас не захотів! І плачуть ті, кому ми не дістались!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|