Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Найбільша справа, коли вона без природженостi робиться, втрачає свою честь і вартiсть.
Григорій СКОВОРОДА - Правда, що наука робить довершеною природженiсть. Та коли немає природженостi, що тодi наука може зробити? Наука є практика і звичка і є дочка природи. Птах може навчитися літати – не черепаха.
Григорій СКОВОРОДА - Ніхто не пожне мiцної слави від будь–якого покликання, якщо працю за цим покликанням не вважатиме за найсолодшу, більшу вiд самої слави втiху.
Григорій СКОВОРОДА - ...найнижча посада буває людинi причиною щастя, коли до неї є природний нахил.
Григорій СКОВОРОДА - Хто спотворює і розтлiває всяку справу? – Неприродженiсть. Хто умертвляє науки i мистецтва? – Неприродженiсть... Вона всякiй посадi внутрiшня отрута і вбивця.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Не знаєш жарту — не йди між люди.
- Не йди в суд з одним носом, а йди з підносом.
- Не лізь у чоловічі справи руками в тісті.
- Не порівняєш гори з долиною, а багатого з бідною людиною.
- Не той друг, що медом маже, а той, хто правду скаже.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Припадає, як жайворонок до землі.
- Припалися, як свині до браги.
- Прип'явся, як реп'ях до кожуха.
- Прирівняли, як горбатого до стіни.
- Приска, неначе сукно мочить.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Цензура зрештою доходить до того, що заборонено всі книги, крім тих, які ніхто не читає.
Джордж Бернард Шоу. - Цензура розбещує сильніше за будь-яку порнографію.
Тоні Сміт. - Цензура рятувала, приховуючи безпліддя, оформила багато липових кар'єр.
Віктор Єрофєєв. - Цензура мов апендикс: у пасивному стані непотрібна, в активному небезпечна.
Моріс Едельман. - Цинізм — це гумор у поганому настрої.
Герберт Джордж Уельс.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Як про духову зрілість окремої особи, так і про зрілість цілого народу судять найперше з культури його літературної мови.
Іван Огієнко - Державний народ навчається своєї літературної мови на кожному кроці повсякденного життя, бо чує її в церкві, в школі, по урядах, на зборах, в суді, театрі, в кінах, через радіо й т.
ін. - Без соборної літературної мови жодний, навіть дуже численний народ, не може стати свідомою нацією.
Іван Огієнко - Народ, що спільною літературною мовою не об?єднав своїх племен у свідому націю, звичайно має почуття принизливої самітности, безсилля й безрадности.
Іван Огієнко - Усе, що написане місцевою мовою, без огляду на всенаціональні завдання, поглиблює розбиття одности народу.
Іван Огієнко
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Хвилі не вір ти мінливій:
Вітер де віє, туди вона й б'є,
Берег твердий незрадливий —
Він тільки певний притулок дає.
Борис ГРІНЧЕНКО
"Зернятка", 1898 - В неділю рано зілля копала.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА
Назва повісті, 1909 - Як спалахне серце кволе
Палом страчених надій,
Я прийду до тебе, доле,
На страшне криваве поле,
На останній смертний бій.
Григорій ЧУПРИНКА
"Перемога", 1911 - Дорого зустрічей і тиха путь прощань,
Людська дорого, — просто стелься,
Відбивши на холодних рельсах
Огні ночей і дотики світань!
Микола БАЖАН
"Дорога", 1927 - І серце в путь мене веде,
І я не йти — не можу...
Микола БАЖАН
"Розмова сердець", 1928
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Давайте вип'ємo за любов, а хто не може – той за дружбу!
- Сонце роздягає дівчину до купальника.
Так вип'ємо ж за те, щоб наші очі горіли яскравіше за сонце!
- Давайте вип'ємо за поцілунок. Бо його придумав чоловік, тому що не знайшов іншого способу закрити рот жінці.
- За нас, жінок шаленої краси!
Хто нас не бачив, хай їм повилазить!
Повиздихають ті, хто нас не захотів!
І плачуть ті, кому ми не дістались!
- Жив був на світі султан, що мав гарем, яким знаходився в 100 кілометрах від його палацу. Був в нього слуга, якого султан кожного дня відсилав за дівчиною.
Слуга помер у віці 30 років, а султан у 90.
Так вип'ємо ж за те, щоб не ми бігали за жінками, а вони за нами. Тому що не жінки вбивають чоловіка, а біготня за ними.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
