Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Коли спитали його: "Який град добре стоїть?", він відповів: "Де за законом живуть, а кривдників карають".
Сократ - Дві причини спонукають людину до страху Божого: мука безчестя і відплата благочестя.
Демокріт - Великим трудом і потом виправляється в нас норов добрий і сталий.
І все ж можливо за одну мить порушити все, що многим потом здобули. - Цей удень свічку запалив та з нею ходив по місту і, коли хтось спитав його: "Навіщо робиш це, о філософе?", – відповів: "Людину шукаю!"
Діоген - Зіллємось одне з одним духовно й будемо братолюбцями більше, ніж самолюбцями.
Діоген
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Шляхтич за гонор, рішив уха збутись.
- Нема в світі над Бога.
- Над Богом нема нікого.
- Без Бога ні до порога.
- Усі ми під Богом. — Усі під Богом ходимо.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Гине, як риба за водою.
- Гірка, як редька.
- Гірке його життя, як полинь.
- Гіркий світ, як полинь, гірко мені жити в нім.
- Гірша відьма вчена, як родима.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Партія легкої поведінки перед владою.
Віктор КОНЯХІН - Пенсія: відпочинок що тобі нав'язують саме тоді, коли все що ти можеш, — це працювати.
Жорж Елгозі - Передвиборчий маніфест Лейбористів є найдовша передсмертна записка в історії перед тим, як покінчити із власним життям.
Грег Найт - Перемога і поразка – дві великі омани. Ніхто не втрачає всього, як це іноді здається, і не виграє так багато, як може здатися.
Хорхе Луї Борхес - Переможеним ми залишимо тільки сльози, аби було чим плакати.
Отто фон БІСМАРК
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Чи буває точка зору у крота?
Валентина ШУЛЬГА - Чи варто займатися питаннями, вирішення яких приводить у тупик?
Валентина ШУЛЬГА - Чи варто шукати бліх на лисині?
Валентина ШУЛЬГА - Чи варто шукати чорну кішку у темряві, якщо вона давно вже перефарбувалася?
Володимир ШАМША - Чи витримає державне корито цей рік Свині?
Сергій КОЛОМІЄЦЬ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Вона (земля) підпливала нашою кров'ю і нашим потом. Кожна грудка, кожний ступінь може посвідчити, як наші крижі угиналися тяжко, дороблюючися її, як часто голодом і холодом ми годувалися, аби зароблене не йшло на кусник хліба, але на неї, на грудочки її!
Ольга КОБИЛЯНСЬКА "Земля", 1902 - Я зрікся мрій. Поважний і спокійний,
Собі сказав: мені не треба їх. Повинність — ось той владар добродійний, Що збереже мене від мук і лих. Борис ГРІНЧЕНКО "Монолог", 1903 - Не слід бажати нічого над те, що здоровий розум показує можливим до осягнення.
Іван ФРАНКО "Сойчине крило", 1905 - З журбою радість обнялась...
В сльозах, як в жемчугах, мій сміх. І з дивним ранком ніч злилась, І як мені розняти їх?! Олександр ОЛЕСЬ "З журбою радість обнялась...", 1906 - Того не вернеш, що минуло,
І, поки щастя не заснуло, — На хвилях серця, хвилях дум Лови його недбалий шум... Микола ФІЛЯНСЬКИЙ "Того не вернеш, що минуло...", 1906
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|