Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Юнацтво, що загинуло на війні, — як вилучена з року весна.
Перикл - Я людина, і ніщо людське мені не чуже.
Теренцій - Я знаю, що нічого не знаю, а інші не знають навіть цього.
СОКРАТ - Я коханців щасливих впізнаю по їхніх очах: в них сіяє пломінь томний — насолод нескромний знак.
Солоній - Я маю знання не від народження, але стародавність возлюбивши, прагну до неї усіма силами.
КОНФУЦІЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Подай води! — Не води — хвіст відірвеш!
- Сороки керницю перевернули, (нема води, горівки. — Чи то проти жінок, що як вони зійдуться, то скрегочуть, як ті сороки.).
- Дай вогню! — Дай ногу загну!
- Хліб погорів! — Не журися — не будеш поїв (поїти).
- Постій! — За постій гроші платять.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Вовка боїтеся - овець не тримайте.
- Вовк бере і пораховані вівці.
- Вогнище ніколи не вгомониться дровами, а земля - дощами.
- Вогонь сильний, вода - від нього сильніша, земля - від них обох, а працьовита людина - від усього.
- Возиш гній - Богові не молись.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Кожну пропозицію, яку я висловлюю, слід розуміти не як твердження, а як питання.
Нільс Бор - Кокаїн перетворює людей в погіршений варіант їх же самих у вісімнадцять років.
Уелш - Коли ви бачите щось, ви починаєте міркувати над ним. Як тільки ви зрозумієте це щось, воно вже ніколи не стане для вас колишнім.
Сюнрю Судзукі - Коли ви починаєте думати, ви кидаєтеся за думкою як собака кидається за палицею.
Але ви можете не ганятися за палицею, а як лев підійти до гравця, який кинув її.
Міларепа - Коли людина говорить, що вона не хоче про це згадувати, зазвичай це означає, що вона тільки про це і думає...
Стейнбек
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Ті, хто так гарно обіцяє світле майбутнє, не зовсім кепсько живуть і сьогодні.
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ - У кожного бандита своє обличчя. Але одна маска на всіх.
Віктор ІГНАТЕНКО - У нас все кидають на вибори задля того, щоб на виборах усіх кинути.
Віктор ІГНАТЕНКО - У нас усе життя життя тільки починається.
Сергій КОЛОМІЄЦЬ - Улюблена робота — це будь-яка робота, котру виконуєш не ти.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Що там тюрма!
То слава наша!
Ми всі тепер сидим в тюрмі!
Всі п'єм одну ми скорбну чашу,
Одна вона — тобі й мені.
Олександр КОНИСЬКИЙ
"Я не боюсь...", 1882 - Убогії ниви, убогії села,
Убогий, обшарпаний люд,
Смутнії картини, смутні-невеселі,
А інших не знайдеш ти тут.
Борис ГРІНЧЕНКО
"Смутні картини", 1883 - Тепер вона звелась і мову свою шляхетську забула, і віри відцуралась — словом, як там кажуть, та ж свита, та не так зшита.
Анатолій СВИДНИЦЬКИЙ
"Люборацькі", 1886 - В біді твоїй рідніша ти мені;
Тобі несу я сили всі, що маю;
І працю тиху, і мої пісні
На вівтар твій побожно я складаю.
Володимир САМІЙЛЕНКО
"Україні", 1888 - А все ж твоя втіха — поплакати стиха,
Згадавши веселий свій край.
Іван МАНЖУРА
"Лелії", 1889
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
- Давайте вип'ємо горілки за покоління, яке обирає "Пепсі"!
Тому що нам більше дістанеться!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
