Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Погана та людина, що нiчого не знає, та й не прагне що-небудь дiзнатись. Адже у нiй об'єднались у єдине два пороки.
Абуль-Фарадж - Погані і шкідливі для себе справи — робити легко. Те ж, що добре корисно — робити вкрай важко.
Дхаммапада - Податки — нерви держави.
Ціцерон. - Позбавляти честі іншого — значить позбавлятися своєї.
Публілій Сір. - Поки ти говориш зовсім не те, що думаєш, слухаєш зовсім не те, в що віриш, і робиш зовсім не те, до чого схильний – то весь цей час і живеш зовсім не ти.
Сян-цзи
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Лягти спати окремо від жінки — все одно, що вбити беззбройного.
Тамільськe - Мавпин чоловік — теж чоловік.
Афр. - Маєш удома козу, терпи й цапів під дверима.
Норв. - Маленька голка, та не ковтнеш.
Япон. - Марно від кохання стерегтися.
Польськe
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Дівчина, як зіронька.
- Дівчина, як золото.
- Дівчина, як калина.
- Дівчина, як квітка.
- Дівчина, як ластівка.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- …Пройшли роки, і в Тетяни вже не залишилося до Євгена ніяких почуттів, крім любові.
Михайло Генін - …Іронія — неодмінна естетична складова мислення.
Сальвадор ДАЛІ - «Ні», сказане з глибокою переконаністю, краще, ніж «Так», сказане лише для того, щоб обрадувати або, гірше того, щоб уникнути проблем.
Махатма Ганді - Hевже Бог забув про все, що я для нього зробив?
Людовик XІ - Hіхто не став би вас слухати, якби не розраховував сам вставити слівце.
Едгар ХАУ
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Що не дозволено шоферу, те дозволено автоінспектору.
Наталія ІВАНКІВ - Щоб вас постійно згадували, позичте тризначну суму грошей.
Василь МОМОТЮК - Щоб відірватись по повній, спочатку треба по повній налити.
Віктор ІГНАТЕНКО - Щоб до кінця зрозуміти жінку, треба ще до кінця дожити.
Флоріан БОДНАР - Щоб стати олігархом, треба красти так, ніби тебе ніхто не бачить.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Так, я чайка! Скажу: я тая чайка, що літала над Жовтими Водами, об дороги чумацькії билась, що літа і б'ється у кожному козацькому серцеві...
- Кому? Більшовикам? Бандитам? Бидлові, що реве від крові і трощить наші найкращі ідеї?
Микола КУЛІШ "Патетична соната", 1931 - Хоч ярмо й червоним стане, а ярмом не перестане!
Микола КУЛІШ "Патетична соната", 1931 - Повіє вітер з Понту. Скитський степ
Обудиться, зітхне, і буйна тирса Зеленим морем знову проросте, І побіжать зелені хвилі. Євген МАЛАНЮК "Думи мої, думи", 1931 - Іде по європах мара Достоєвського
І шкрябає пальцем в двоїсті серця. Микола БАЖАН "Смерть Гамлета", 1932
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|