Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Любов виникає з любовi; коли хочу, щоб мене любили, я сам перший люблю.
Григорій СКОВОРОДА - Хiба розумно чинить той, хто, починаючи довгий шлях, в ходi не дотримує мiри?
Григорій СКОВОРОДА - Як купцi вживають застережних заходiв, аби у виглядi добрих товарiв не придбати поганих i зiпсутих, так i нам варто якнайретельнiше пильнувати, щоб, обираючи друзiв, цю найлiпшу окрасу життя, бiльше того, – неоцiненний скарб, з недбальства не натрапити на щось підроблене.
Григорій СКОВОРОДА - Не все те отрута, що неприємне на смак.
Григорій СКОВОРОДА - Добрий розум робить легким будь-який спосiб життя.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Ми з тобою, як риба з водою.
- Ми родичі: мій дід горів, твій прийшов — плечі нагрів.
- Милі гості, чи не надокучили вам хазяї?
- Минеться, як бабі жнива.
- Минулися ті роки, що розпирали пироги боки.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Гладкий, мов печений.
- Гладкий, як кабан.
- Гладкий, як опецьок.
- Гладкий, як слимак.
- Глибоко — жабі по око.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Великий талант, вносячи частину самого себе у свій твір, створює цим новий стиль.
Ілля Рєпін. - Великих слів велика сила.
Тарас Шевченко. - Великому кораблеві — великий айсберг.
Келлер. - Великому кораблеві — великі пацюки.
Євген Тарасов. - Великому письменникові потрібні великі читачі. Вони його створюють.
Володимир Брюґґен.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Сьогодні для того, щоб мати все, треба не мати ні сорому, ні совісті.
Олександр ПЕРЛЮК - Та нам молитися треба на наших олігархів, що вони крали не мільярдами, а всього лише мільйонами!
Олександр ПЕРЛЮК - Так, корупція є, зате нема корупціонерів.
Олександр ПЕРЛЮК - Таке враження, що при складанні депутатських списків вся увага складачів зосередилася на підрахунку доларів.
Олександр ПЕРЛЮК - Талант олігарха — це на 99% праця народу.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Той не поет,
Хто не відчує спраги змагання. Хто затаїться в башті мовчання, Як анахорет. Микола ВОРОНИЙ "Ода до поетів", 1929 - Будь проклята, співуча мово
Сльозавих і слизьких пісень, Бо кожен чин пожерло слово, Бо зміст заїла передмова І в ніч лягає кожен день. Євген МАЛАНЮК "Павза", 1929 - Не сховатись, дарма, під наметом краси,
в чаді п'яному строф кришталевих. Вітре днів, мої власні слова рознеси, на шляхах їх розвій стомилевих. Богдан-Ігор АНТОНИЧ "Суворий вірш", 1934 - Слова, що вимріяні у безсонні, довгі ночі,
коли стріла натхнення, вбита в серце, їддю точить. Зникають речі, розвіваються довкола стіни. Тремчу над книжкою у вічності холодній тіні. Богдан-Ігор АНТОНИЧ "Над книжкою поезій", 1934 - До дна землі
й до дна цупкого слова вдираюся завзято і уперто і видираю в заздрісної смерті пісні, п'яніння, ночі й дні. Богдан-Ігор АНТОНИЧ "Хліб насущний", 1936
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Вип’ємо за наших ворогів, аби їм пір’я на язиках повиростало!
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай! - Дай, Боже, щоб наші вороги рачки лазили!
- Горілка – наш ворог!
А хто сказав, що ми боїмося своїх ворогів? - Укриваймося сонцем і літнім дощем,
Диво-росами, степом налитим, Укриваймося сіном, жіночим плечем — Вороги ж наші, браття, Нехай укриваються плитами! Валерій ЯСИНОВСЬКИЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|