Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Щасливий той, хто мав змогу знайти щасливе життя. Але щасливіший той, хто вміє користуватися ним.
Григорій СКОВОРОДА - ...розумним і добрим серцям набагато миліший і поважнiший природжений чесний швець, ніж неприроджений статський радник.
Григорій СКОВОРОДА - Найбільша справа, коли вона без природженостi робиться, втрачає свою честь і вартiсть.
Григорій СКОВОРОДА - Правда, що наука робить довершеною природженiсть. Та коли немає природженостi, що тодi наука може зробити? Наука є практика і звичка і є дочка природи. Птах може навчитися літати – не черепаха.
Григорій СКОВОРОДА - Ніхто не пожне мiцної слави від будь–якого покликання, якщо працю за цим покликанням не вважатиме за найсолодшу, більшу вiд самої слави втiху.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Добре, як корові після гички.
- Добре, як сусід близький і перелаз низький.
- Добридень на Великдень, дорбивечір на Різдво!
- Добрий би був чоловік, та собаками підшитий.
- Добрий борщик, та малий горщик.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- - Іди, дощику, де чорно! - Ні, піду, де вчора.
- Летить літо, як на крилах.
- Літо зиму годує.
- Літо сухе, жарке - зима малосніжна, морозна.
- Літом і баба сердита на піч.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Раніше люди потребували продуктів, щоб вижити. Тепер продукти потребують людей, щоб вижити.
Ніколас Джонсон. - Раніше ми знали, за що боротися, а тепер — за скільки.
Анатолій Рас. - Раніше потрібно було стати знаменитим, щоб дозволити собі вчиняти скандали; тепер потрібен скандал, щоб стати знаменитим.
Моріс Шевальє. - Реальність не встигає за коментарями.
Станіслав Єжи Лец. - Реальність стає дедалі більше схожою на своє фотозображення.
Сьюзан Зонтаг.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Те, що людина — істота розумна, може підтвердити будь-який дурень.
- Тому прокурор і не виходить на «замовника», щоб «замовник» не вийшов на прокурора.
Олександр ПЕРЛЮК - У нас нема священних корів, зате у нас є священні шакали!
Олександр ПЕРЛЮК - Усе може бути, тільки не те, що треба.
Олександр ПЕРЛЮК - Хто не з нами — тому до Генпрокуратури.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- І тим, що згинули в зорі весінніх літ,
Хрестів поставити в свій час ми не зуміли.
Одна вечірняя вітає їх могили,
Одна вечірняя віта їх заповіт.
Микола ФІЛЯНСЬКИЙ
"Спить ряд могил", 1924 - Голодна я і жити вже не годна,
і смерть іде...
Ах, се ж душа, душа моя голодна
без корму мре.
Уляна КРАВЧЕНКО
"Голодна я і жити вже не годна", 1925 - Стали чорні виночерпи,
Вино чорне ллють,
А у серці чорні верби
- Вінки смерті в'ють.
Лавро Миронюк
"Стали чорні виночерпи...",1920-1940 - Але я знаю, що того лише ідеї переможуть, хто з ними вийде на ешафот і смерті в вічі скаже.
Микола КУЛІШ
"Патетична соната", 1931
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Давайте вип'ємo за любов, а хто не може – той за дружбу!
- Сонце роздягає дівчину до купальника.
Так вип'ємо ж за те, щоб наші очі горіли яскравіше за сонце!
- Давайте вип'ємо за поцілунок. Бо його придумав чоловік, тому що не знайшов іншого способу закрити рот жінці.
- За нас, жінок шаленої краси!
Хто нас не бачив, хай їм повилазить!
Повиздихають ті, хто нас не захотів!
І плачуть ті, кому ми не дістались!
- Жив був на світі султан, що мав гарем, яким знаходився в 100 кілометрах від його палацу. Був в нього слуга, якого султан кожного дня відсилав за дівчиною.
Слуга помер у віці 30 років, а султан у 90.
Так вип'ємо ж за те, щоб не ми бігали за жінками, а вони за нами. Тому що не жінки вбивають чоловіка, а біготня за ними.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
