Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Привчай тіло до важкого життя: хто малого потребує, велике найде.
Плутарх - Коли його спитали, кого вважати найбагатшим з усіх, сказав: "Хто малим задовольняється".
Сократ - Перше молись за спільне спасіння, а згодом за своє.
Сократ - Якби дослухався Бог молитов усіх людей і сотворив би відповідно молінню їх, то ввесь рід людський загинув би, бо багато зла одне одному вимолюють.
Епікур - Хіба ж не зле це, коли просимо у Бога кращого, а самі не силуємося творити добро, що його так Бог любить?
Златоуст
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Борися з труднощами працею й розумом, а з небезпекою — досвідом.
- Борода велика, а дурний владика.
- Борода виросла, та ума не винесла.
- Борода не робить мудрим чоловіка.
- Борода робить мудрим тільки цапа.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- В червні ворота підпиратимеш, то взимку голодний дрижатимеш.
- Веселка вранці - на дощ.
- Від дощу на воді бульбашки - на тривалу негоду.
- Влітку один тиждень рік годує.
- Вранці трава пахне дужче, ніж завжди, - на дощ.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Хто хотів би здаватися натовпу глибоким, піклується про темряву. Бо натовп вважає глибоким все те, в чому не видно дна.
Фрідріх НІЦШЕ - Хто хоче виправдати існування, тому потрібно ще й вміти бути адвокатом Бога перед дияволом.
Фрідріх НІЦШЕ - Чути треба тільки ті питання, на які ти спроможний знайти відповідь.
Фрідріх НІЦШЕ - Шлюб - так я називаю жадання двох створити єдність, більшу за них самих. Шлюбом я називаю глибоку взаємну повагу тих, що сповнені цим єдиним бажанням.
Фрідріх НІЦШЕ - Шляхетність складається з добродушності і надлишку довіри.
Фрідріх НІЦШЕ
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Важко бути головою там, де всьому голова – ковбаса і чарка.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Вибори – різновид народного бізнесу.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Бідний народ вимагає, щоби на смітник несли найкращі речі.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Життя прекрасне, якщо начальство живе гірше за тебе.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Постійно жити з боргами – ознака сильної, чесної і розумної людини.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Якби ви знали, паничі,
Де люде плачуть живучи, То ви б елегій не творили Та марне Бога б не хвалили, На наші сльози сміючись. Тарас ШЕВЧЕНКО "Якби ви знали, паничі...", 1850 - Лічу в неволі дні і ночі,
І лік забуваю. О Господи, як то тяжко Тії дні минають. Тарас ШЕВЧЕНКО "Лічу в неволі дні і ночі...", 1850 - Світять зорі, як світила,
І будуть світити... А ми, на їх надивившись, Ляжем в землю тліти... Микола КОСТОМАРОВ "Зорі", 1852 - На світі вже давно ведеться,
Що нижчий перед вищим гнеться... Леонід ГЛІБОВ "Вовк та Ягня", 1854 - Благословенная в женах,
Святая праведная мати Святого сина на землі, Не дай в неволі пропадати, Летучі літа марне тратить. Тарас ШЕВЧЕНКО "Неофіти". 1857
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|