Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Спробуй, можливо, тобі вдасться прожити, як людині, яка задоволена своєю долею, яка збагатила внутрішній світ любов'ю і добрими справами.
Марк Аврелій - Страх є очікування зла.
Зенон - Суміш істини з вигадкою має на меті підступність, а підступність призводить до смути.
Гуань-Цзи. - Та людина чарівна, коли вона дійсно людина.
Менандр. - Так, я привів коня в сенат. Але це краще, ніж якби я привів осла, яких і без цього там досить.
КАЛІГУЛА, римський імператор(I ст. н. е.)
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Цікавий козак, та босий.
- В очах мигтить (або: з верху блистить), а в голові свистить.
— Хоч би я й одяглася, а довгу багато. - Глузду нема.
- Зсунувся з глузду.
— ... як пес з соломи. — Стара з глузду зсунулась, мов собаказ соломи. — З'їхав з глузду. - Відбив глузди (хто вдарився на потилицю).
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Чорний, як гадюка.
- Чорний, як галка.
- Чорний, як земля.
- Чорний, як каглянка.
- Чорний, як мара.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Не люблю співрозмовників, які час від часу переривають мої роздуми мовчанкою.
Александр Кумор. - Не мати жодної думки й зуміти її висловити — ось що створює журналіста.
Карл Краус. - Не можеш упоратися з помилкою — створи умови, за яких вона стане єдино правильним рішенням.
Стас Янковський. - Не можна бути більшою чи меншою мірою чесним, але можна бути більшою чи меншою мірою нечесним.
Тадеуш Котарбінський. - Не можна не впасти наприкінці, як в єресь,
В нечувану простоту. Борис Пастернак.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Не купана в чужій крові
І воля вартості не має. Степан ГОРЛАЧ - Бути бідним не ганьба,
Та гріхом є чутись бідним. Степан ГОРЛАЧ - Не багаті є великі,
А великі є багаті. Степан ГОРЛАЧ - Хто не зумів нарід свій полюбити,
Не здужає і подвиги творити. Степан ГОРЛАЧ - З долини акції і чину
Одна дорога – лише в рай. Степан ГОРЛАЧ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Весно — слов'янко синьоока,
тобі мої пісні складаю! Вода шумить у сто потоках, що з дна сріблистим мохом сяють. Богдан-Ігор АНТОНИЧ "До весни", 1934 - На кичерах сивасті трави,
черлений камінь у ріці. Смолиста ніч і день смуглявий, немов циганка на лиці. Розсміяні палкі потоки, немов коханці до дівчат, злітають до долин глибоких, що в сивій мряці тихо сплять, і куриться із квітів запах, немов з люльок барвистих дим. Богдан-Ігор АНТОНИЧ "Елегія про співучі двері", 1934 - Листар носив листи зелені,
листи шуміли. Ех, весна! Плету пісні на веретені про молодість, що промина. Богдан-Ігор АНТОНИЧ "Елегія про ключі від кохання", 1934 - Я, сонцеві життя продавши
за сто червінців божевілля, захоплений поганин завжди, поет весняного похмілля. Богдан-Ігор АНТОНИЧ "Автопортрет", 1934 - Спливає ранок. Милостивий Бог
Підніс долоні над хати й поля. Богдан Нижанківський "Ясніє день...", 1942
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Жінки, не любіть холостих, вони других жінок не полюбили – і вас не по люблять, не любіть розлучених, свою покинули – і вас покинуть.
Любіть одружених, свою дружину люблять – і вас будуть любити. Так давайте за це і вип'ємо! - Давайте вип'ємo за любов, а хто не може – той за дружбу!
- Сонце роздягає дівчину до купальника.
Так вип'ємо ж за те, щоб наші очі горіли яскравіше за сонце! - Давайте вип'ємо за поцілунок. Бо його придумав чоловік, тому що не знайшов іншого способу закрити рот жінці.
- За нас, жінок шаленої краси!
Хто нас не бачив, хай їм повилазить! Повиздихають ті, хто нас не захотів! І плачуть ті, кому ми не дістались!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|