Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- У кого є друзі, у того немає друга.
Арістотель - У кожній справі дивися на мету — і відмовишся від усього зайвого.
Луцій Анней СЕНЕКА - У нашому розпорядженні не мало часу, просто ми витрачаємо надто багато часу даремно.
СЕНЕКА - У світі існують невидимі сходи, які ведуть крок за кроком до вершини небес.
Румі Джалал ад-дін - У Сократа запитали поради: женитися чи не женитися ? Сократ відповів: усе одно покаєшся.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- А сто крот болячок у твої печінки!
- А сто дідьків у твої бебехи та печінки!
- А щоб ти скрутилось, прокляте!
- А щоб ти не стишився!
- А щоб тебе лють задусила!
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Гола, як бубон, а гостра, як бритва.
- Гола, як мата; гостра, як бритва.
- Гола, як терменський ліс, де чоловіків бере біс.
- Голе, аж ребра світяться.
- Голий, як бич, а гострий, як меч.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Щоб взнати чоловіка по-справжньому, потрібно з ним розлучитися.
Сарі Габор - Щоб всміхнутися, треба напружити сімнадцять лицьових мускулів, щоб насупитися — сорок три.
NN - Щоб дійти до мети, треба йти.
Оноре де БАЛЬЗАК - Щоб домогтися успіху, акторка повинна мати фігуру Венери, розум Мінерви, грацію Терпсіхори і шкіру носорога.
Етел Баррімор - Щоб зберегти любов, потрібно щось ще, крім любові.
Натаньєл Бранден
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- "Що ти мечешся?" – дорікав флюгер маятникові.
Микола ЛЕВИЦЬКИЙ - (З застiйних часiв): Добре, що економiка економна, та погано, що ковбаса без м'яса.
Ростислав ДОЦЕНКО - ...Бо хто за що, а ми за незалежність.
Отож нам так і важко через те. Ліна КОСТЕНКО - «Сам я хороший, а дружина в мене — змія!» — говорив удав.
Наталія ІВАНКІВ - «У ногах правди нема!» – приповідав Прокруст.
Андрій КРИЖАНІВСЬКИЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- З таверн млосно клубиться сопух,
пересочений вишумом пива і сечі, заялозений похіттю й потом засмаглих і звинних тіл. Вадим ЛЕСИЧ "Гарлем",1960 - Ще хлюпочуть шептаннями — вина.
Виноградними плямами — ночі, і круглявіють бедра в невинності спрагою видив дівочих. Вадим ЛЕСИЧ "Кінець літа", 1965 - Ми вдвох, колись,
гасили сонце і поцілунками в далеку праніч засвічували зорі. Юрій КОЛОМИЄЦЬ "Лесі", 1968 - Заблукався в коханім обличчі,
як в дивнім краю: в краєвиді його таємничім себе шукаю. Богдан РУБЧАК "Пісня для Мар'яни", 1967 - Тут грілися мандрівки нашої шляхи,
бо тіло гостем увійти хотіло, коли до заходу топився смолоскип; — незнаним гостем до твойого тіла. Богдан БОЙЧУК "Мандрівка тіл", 1967
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись, Дівчина може розлюбити, Та кинути пити?... – Не може бути! – То ж вип’ємо, друзi! - Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|