Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Любов ніяким чином не може бути вiчною і мiцною, якщо породжується тлiнними речами, тобто багатством...
- Все минає, любов же нiколи, все тебе облишить, крiм любого, в тобi сущого.
Григорій СКОВОРОДА - ...хороша любов є та, яка є iстинною, міцною і вічною.
Григорій СКОВОРОДА - ...я буду з тобою в пам’яті, в думці, в мовчазнiй бесiді: до такого ступеня любов сильнiша самої смерті!
Григорій СКОВОРОДА - ...людська душа і друг, безсумнівно, цiннiш а все інше.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Пожалував вовк кобилу: оставив тільки хвіст та гриву. (так от і нас жалували).
- Пожежу сльозою не погасиш.
- Пожежу сльозою не погасиш.
- Поживемо — побачимо.
- Позбігались паничі їсти з маком калачі.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Гола, як бубон, а гостра, як бритва.
- Гола, як мата; гостра, як бритва.
- Гола, як терменський ліс, де чоловіків бере біс.
- Голе, аж ребра світяться.
- Голий, як бич, а гострий, як меч.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Я обіцяю зробити вас таким живим, що падіння пилу на комод буде оглушати вас.
Ніна Кассіан - Я пишу не речі. Я пишу різницю між речами.
Анрі Матісс - Я пишу, щоб дізнатися, про що я думаю, а потім я дивлюся на написане, щоб зрозуміти, що це означає.
Джоан Дідіон - Я почув стукіт у двері, але потім зрозумів, що стукали усередині мене.
Румі - Я приймаю рішення інтуїтивно. Але я завжди повинен знати, чому я прийняв це рішення.
Я кидаю спис у темряву. Це інтуїція.
Але потім я повинен відправити людей у темряву, щоб знайти спис. Це інтелект.
Інгмар Бергман
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Коли в людини є народ, тоді вона уже людина.
Ліна КОСТЕНКО - Нерівня душ – це гірше, ніж майна!
Ліна КОСТЕНКО - Держава – держить. Бо вона держава. У неї скипетр влади у руці.
Ліна КОСТЕНКО - З-за ґрат свободу краще видно.
Ліна КОСТЕНКО - У пеклі наших доль не знаєш сам – ти бранець чи обранець.
Ліна КОСТЕНКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Топчуть ноги радісно і струнко
Сонні трави на вузькій межі.
В день такий — віддатись поцілункам!
В день такий цілим натхненням жить!
- Тобі ж подарую зброю:
Цілунок гострий, як ніж.
Щоб мав ти в залізнім свисті
Для крику і для мовчань —
Уста рішучі, як вистріл,
Тверді, як лезо меча.
- Та знай: з усіх "сьогодні" і "тепер"
лиш сила таємничої любові
тебе несе до вічних стратосфер.
Юрій Клен
"Попіл імперій", 1946 - Малюнком не назвеш її краси,
Бо сніг розтанув, а вона, як мрія:
Кладе вінок на щедрий сплет коси
І зором воскрешати світ уміє.
Олег Зуєвський
"Отут їі...", 1958 - З таверн млосно клубиться сопух,
пересочений вишумом пива і сечі,
заялозений похіттю й потом
засмаглих і звинних тіл.
Вадим ЛЕСИЧ
"Гарлем",1960
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Вип’ємо за наших ворогів, аби їм пір’я на язиках повиростало!
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай!
- Дай, Боже, щоб наші вороги рачки лазили!
- Горілка – наш ворог!
А хто сказав, що ми боїмося своїх ворогів?
- Укриваймося сонцем і літнім дощем,
Диво-росами, степом налитим,
Укриваймося сіном, жіночим плечем —
Вороги ж наші, браття,
Нехай укриваються плитами!
Валерій ЯСИНОВСЬКИЙ
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
