Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Що зберiгає? – Любов, любов. Що дає насолоду? – Любов, любов, початок, середина кінець, альфа і омега.
Григорій СКОВОРОДА - Любов ніяким чином не може бути вiчною і мiцною, якщо породжується тлiнними речами, тобто багатством...
- Все минає, любов же нiколи, все тебе облишить, крiм любого, в тобi сущого.
Григорій СКОВОРОДА - ...хороша любов є та, яка є iстинною, міцною і вічною.
Григорій СКОВОРОДА - ...я буду з тобою в пам’яті, в думці, в мовчазнiй бесiді: до такого ступеня любов сильнiша самої смерті!
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Біди ні продати, ні проміняти — й грім біди не вб'є.
- Бідкався Хома, що грошей нема, а з'явились гроші – не гляне в очі.
- Бідна душа без гроша.
- Бідний до всіх рідний.
- Бідний до всіх рідний.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Баба, як тур.
- Бавиться, як дитина.
- Багата, як земля.
- Багата, як собака кудлата.
- Багатий, як осінь.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Ми навчаємося не для школи, а для життя.
Сенека Молодший - Мозок людини здатен учитися все життя — з моменту народження до самої смерті.
Гордон Драйден - Мудра людина не робитиме іншим того, чого вона не бажає, щоб зробили їй.
Конфуцій - Навчання — це зміна здивування розумінням.
В. Кротов - Найголовніша формула успіху — знання «як поводитися з людьми».
Т. Рузвельт
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Чим більше схиляєшся перед високим, тим важче зустрітися з ним поглядом.
Леонід СУХОРУКОВ - У боротьбі зі злом частіше перемагають байдужі спостерігачі.
Леонід СУХОРУКОВ - Найважче погоджуватися з тими, хто в усьому з усіма згодний.
Леонід СУХОРУКОВ - Переповнений шлунок і талант може приспати.
Леонід СУХОРУКОВ - Спочатку життя здається багатотомним романом. Наприкінці – афоризмом.
Леонід СУХОРУКОВ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- В Царіграді на риночку
Там п'є Байда мед-горілочку. Ой п'є Байда та не день, не два, Не одну нічку, та й не годиночку. Історична пісня - Ой на горі та женці жнуть,
А попід горою, попід зеленою Козаки йдуть. А попереду Дорошенко – Веде своє військо, веде запорозьке Хорошенько. Історична пісня - Ой Морозе та Морозенку, ой ти славний козаче,
Гей, гей! За тобою, Морозенку вся Україна плаче. Історична пісня - Ой летить бомба з московського поля,
та посеред Січі впала. Ой хоть пропали славні запорожці, та не пропала їх слава. Історична пісня - Ой полети, галко, ой полети, чорна,
да й на Січ риби їсти. Ой принеси, галко, ой принеси, чорна, від кошового вісти. Історична пісня
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|