Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Ліки діють повільніше хвороби.
Тацит - Люби ближнього твого, як самого себе.
Біблія, Левіт - Любов не знає порядку.
Ієронім - Любов перемагає все.
Вергілій - Люди існують один для одного.
Марк АВРЕЛІЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Зі злої трави лихе й сіно.
- З нього помочі, як із осики груш.
- Хлібом кормлять, а стеблом очі колють.
- Краще сьогодні горобець, аніж завтра голубець.
- Люблять, як собаки діда з порожніми торбами.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Там колодязь студененький,
А дуб воду тягне;
Не так щастя, як той води
Моя душа багне.
Маркіян Шашкевич
"Підлисє". 1830 - Реве та стогне Дніпр широкий,
Сердитий вітер завива,
Додолу верби гне високі,
Горами хвилю підійма.
Тарас Шевченко
"Причинна", 1837 - По діброві вітер виє,
Гуляє по полю,
Край дороги гне тополю
До самого долу.
Тарас Шевченко
"Тополя", 1839 - І все то те, вся країна,
Повита красою,
Зеленіє, вмивається
Дрібною росою,
Споконвіку вмивається,
Сонце зустрічає...
І нема тому почину,
І краю немає!
Тарас Шевченко
"Сон" ("У всякого своя доля..."), 1844 - Село! і серце одпочине.
Село на нашій Україні -
Неначе писанка село,
Зеленим гаєм поросло.
Цвітуть сади; біліють хати,
А на горі стоять палати,
Неначе диво.
Тарас Шевченко
"Княжна", 1847
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Головна ознака таланту — це коли людина знає, чого вона хоче.
Петро Капиця. - Головна причина нинішньої епідемії неграмотності — те, що всі вміють читати й писати.
Пітер де Врайз. - Головне в житті — не піднестися над іншими, а піднестися над собою.
Томас Монсон. - Головне в мистецтві —хист, а не форма і не зміст.
Андрій Коваль. - Головне, чого вчить нас читання книг, що лише дуже небагато книг заслуговують на прочитання.
Генрі Луїс Менкен.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Знайдений ідеал втрачає привабливість.
Дмитро АРСЕНИЧ (Літератор; р. н. 1938) - Грішник розкаюється, щоб звільнити душу для нових гріхів.
Дмитро АРСЕНИЧ (Літератор; р. н. 1938) - Лестощі – це словесний хабар.
Дмитро АРСЕНИЧ (Літератор; р. н. 1938) - Лякаються грому, хоч вражає блискавка.
Дмитро АРСЕНИЧ (Літератор; р. н. 1938) - Не опиняйся між двох ворогів, коли вони схрещують шпаги.
Дмитро АРСЕНИЧ (Літератор; р. н. 1938)
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Я нам'ятую вечір темний
Тепер далекої весни,
Зелений берег, ліс таємний,
Смоляні пахощі сосни.
Яків ЩОГОЛІВ
"Пляц", 1883 - Вечоріє і темніє,
По землі лягає мла,
І не зійде срібний місяць:
Хмара небо затягла.
Яків ЩОГОЛІВ
"Вечір", 1887 - Гей, ти, степ широколаний,
Мій килиме сріблотканий!
Розпростерся ти широко,
Що не скине й орле око
Твоє займище безкрає!
Іван МАНЖУРА
"Степ", 1890 - Гетьте думи, ви, хмари осінні!
Тож тепера весна золота!
Леся УКРАЇНКА
"Соntrа sреm sреrо!", 1890 - Безмежнеє поле в сніжному завою,
Ох, дай мені обширу й волі!
Я сам серед тебе, лиш кінь підо мною
І в серці нестерпнії болі.
Іван ФРАНКО
"Безмежнеє поле в сніжному завою..."
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Укриваймося сонцем і літнім дощем,
Диво-росами, степом налитим,
Укриваймося сіном, жіночим плечем —
Вороги ж наші, браття,
Нехай укриваються плитами!
Валерій ЯСИНОВСЬКИЙ - Мисливець піймав куріпку і хотів засмажити її та з'їсти. Але куріпка стала його благати: "Не вбивай мене! Я приведу тебе у те місце де живе багато куріпок".
І відповів їй мисливець: "Зараз ти помреш від моєї руки, тому що зраджуєш ти на смерть своїх ближніх та своє плем'я!"
Давайте ж вип'ємо за те, щоб зрадників завжди зневажали не тільки друзі, але й вороги.
- Ми говоримо про все хороше, чисте, свiтле. Я пропоную тост за все чорне.
- Давайте вип’ємо за те, щоб в іменинниці був чоловік у чорному костюмi, з чорним дипломатом, щоб їздила вона на чорнiй «Bолзі» вiдпочивати до Чорного моря, і щоб їла чорну ікру і пила чорну каву!
- Океан, шторм...Тоне корабель. Всі гинуть.
Вхопившись за колоду, рятуються капітан і боцман. Змерзли вони в холоднiй воді.
Боцман каже капiтановi:
– Слухай, капiтане, давай вип’ємо.
Дiстав пляшку, і в цей момент акула вiдкусила йому ногу.
Вiн пiднімає пляшку і каже:
– Капiтане, давай вип’ємо зараз за тих, кому ще гiрше, нiж нам!
То ж давайте друзі, вип’ємо за тих, кому зараз тяжко!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
