Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Коли любиш неправду, ненавидиш свою душу
Григорій СКОВОРОДА - Насiння лихих справ – хi думки.
Григорій СКОВОРОДА - Бачиш, що свiтло премудростi тодi входить у душу, коли чоловiк два єства пізнає: тлiнне та вiчне.
Григорій СКОВОРОДА - Не будь нахабний i не вважай недостатнiм те, що тобi незрозумiле.
Григорій СКОВОРОДА - Веселiсть – це здоров'я гармонiйної душi. Душа, вражена якимсь пороком, не може бути весела.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Побралися молодята — вдвічі більше турбот у неньки і тата.
Колумб. - Погана дружина — гірше від дощу: дощ заганяє в хату, а погана дружина виганяє з хати.
Євр. - Погана жінка, як тісне взуття.
Афган. - Погане скажеш — погане й почуєш.
Груз. - Поганий чоловік — погано, погана жінка — найгірше.
Латинськe
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Любить, як рідну матір.
- Любить, як сіль в очі.
- Любить, як собака дідька.
- Любить, як собака кота.
- Любить, як собака палицю.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Поет нічого не вигадує. Поет просто слухає.
Жан Кокто - Поети, як правило, мають досить слабке уявлення про звичайні речі, за винятком написання віршів, закоханості і сексу. Саме тому половина їх віршів про написання віршів, закоханість і секс.
Чарльз Бакстер - Покажіть мені психічно здорову людину, і я вам її вилікую.
Юнг - Поки війна вважається злом, в ній буде своя чарівність. Коли її стануть сприймати як вульгарність, її популярності прийде кінець.
Оскар Уайлд - Політика походить на міфічного сфінкса: подібно до нього вона пожирає тих, які не розгадують її загадок.
А. де Рівароль
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Якби ще ті, хто працює, не заважали тим, хто їсть!
Олександр ПЕРЛЮК - Якби я накрав мільйон, мене теж не посадили б?
Олександр ПЕРЛЮК - Яке щастя жити у європейській державі, хай навіть і як африканці...
Олександр ПЕРЛЮК - Який би подарунок від тебе прийняти, щоб тебе ощасливити?
Олександр ПЕРЛЮК - Який же клас експлуататорів, якщо це лише якась нещасна купка олігархів?
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Звичайно, наші спільноти — це спільноти разом пережитого смутку й горя. Смуток тихіший і відлюдний, але в'яже сильніше.
Микола ШЛЕМКЕВИЧ "Загублена українська людина", 1954 - На перехресті доріг стоїть українська душа в латаній свитині, зшитій із поношених і потертих мислей.
Микола ШЛЕМКЕВИЧ "Загублена українська людина", 1954 - Ми вийшли в світ, щоб зберегти в нашій спільноті свободу духу й життєвих форм, що знищені там.
Микола ШЛЕМКЕВИЧ "Загублена українська людина", 1954 - Золота копула духу розбита бурею війн, а нової не вдалося створити. Живемо епігонами й наше мислення мав познаки мислення епігонів.
Микола ШЛЕМКЕВИЧ "Загублена українська людина", 1954 - Жива українська душа прагне й вимагає нової одежі духу й життєвих форм, і живих їх здійснень у новій українській людині.
Микола ШЛЕМКЕВИЧ "Загублена українська людина", 1954
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Зірки прекрасні вночі, а наші жінки подібні зіркам.
То ж вип’ємо за зоряні ночі! - Вип’ємо за поцiлунок! Адже його придумав чоловiк, тому що не знайшов іншого способу закрити рота жiнці.
- Приходить чоловік додому і каже жiнці:
– Ти завжди виглядаєш такою гарною пiсля горiлки. – Що ти, я зовсiм не пила, – дивується жiнка. – Зате я випив. То давайте вип’ємо за те, щоб нашi жiнки були завжди красивими. - – Вип’ємо за панi Марiю!
Голос збоку: – За яку? Кожний за свою! - Знаєте, чим казка вiдрiзняється вiд життя?
Казка – це коли женився на жабі, а вона виявилася царiвною. А життя – це коли навпаки. Так давайте вип’ємо за те, щоб наше життя було схоже на казку!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|