Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Похибки друзiв ми повиннi вмiти виправляти або зносити, коли вони не серйознi.
Григорій СКОВОРОДА - Я знайшов гавань, прощайте, надії i щастя, досить ви грали мною, тепер грайте iншими.
Григорій СКОВОРОДА - Немає нiчого небезпечнiшого, нiж пiдступний ворог, але немає нiчого отруйнiшого вiд удаваного друга.
Григорій СКОВОРОДА - Мудрець мусить i з гною вибирати золото.
Григорій СКОВОРОДА - Коли велика справа – нувати над тiлами, то ще бiльша – керувати душами.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Як багато пастухів, то й вовкам привілля.
- Як батька покинеш, так і сам загинеш.
- Як батько скаже, так по-материному й буде.
- Як без діла сидіти, то можна одубіти.
- Як бере, то поклони б’є, а як візьме, то ніс дере.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Пропадеш, як булька на воді.
- Пропадеш, як гнила колода.
- Пропало, як з воза впало.
- Пропало, як на собаці сало.
- Пропало, як панщина.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Досить вважати себе рабом, щоб бути ним.
Ален - Досить маленької надії, щоб відродити любов.
Через два-три дні надія може зникнути; проте любов вже народилася. - Досить опинитися з кимось у ліфті, щоб переконатися, як мало люди можуть сказати одне одному.
Славомир Врублевський - Досі людина мучилася запитаннями, на які не було відповідей; тепер, завдяки комп’ютерам, ми стоїмо під градом відповідей, на які немає запитань.
Пітер Устінов - Досконалість духу не можна ні взяти в борг, ні купити, а якби вона й продавалося, все одно, я думаю, не знайшлося б покупця.
СЕНЕКА
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Без пісні жити... краще вмерти!
Олександр ІЛЬЧЕНКО - Скаржачись на вічний плин часу, ти гаєш його.
Олександр ІЛЬЧЕНКО - Коли в скрутну хвилину люди не плачуть, а сміються, вони – проти будь-якого ворога дужчі.
Олександр ІЛЬЧЕНКО - В час війни й дівки – люди!
Олександр ІЛЬЧЕНКО - Краще вмерти в бою весело, ніж помирати сумно.
Олександр ІЛЬЧЕНКО
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Ой одна я, одна,
Як билиночка в полі, Та не дав мені Бог Ані щастя, ні долі. Тарас ШЕВЧЕНКО "Ой одна я, одна...", 1847 - Ми не лукавили з тобою,
Ми просто йшли; у нас нема Зерна неправди за собою. Тарас ШЕВЧЕНКО "Доля", 1858 - Мені, моя доле,
Дай на себе подивитись, Дай і пригорнутись, Під крилом твоїм любенько В холодку заснути. Тарас ШЕВЧЕНКО "Слава", 1858 - Нема в мене роду,
Немає дружини, Ані брата-товариша На всій Україні. Пантелеймон КУЛІШ "Народна слава", 1862 - Ні долі, ні волі у мене нема,
Зосталась тільки надія одна. Леся УКРАЇНКА "Надія", 1887
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Давайте вип’ємо за наших ворогів. За те, щоб у них все було: і автомашина, і гараж, і гарна хата, і дача.
І щоб у них скрiзь стояли телефони. І щоб по тих телефонах вони завжди набирали 01, 02, 03, 04! - Вип’ємо за те, аби нашим ворогам пір’я в горлі виросло!
- Вип’ємо за наших ворогів, аби їм пір’я на язиках повиростало!
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай! - Дай, Боже, щоб наші вороги рачки лазили!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|