Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Найкращі вожді ті, існування яких народ не помічає.
Лао-ЦЗИ - Найпотрібніша наука — це наука забувати непотрібне.
Антисфен - Найстрашніше зло — смерть не має до нас ніякого стосунку, бо поки ми існуємо, смерть ще відсутня; коли ж вона приходить, ми вже не існуємо.
ЕПІКУР - Накопичене багатство може служити, але може і поневолювати.
ГОРАЦІЙ - Народ можна змусити до слухняності, але його не можна змусити до знання.
КОНФУЦІЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Душно, як два правять, а третьому нічого дати.
- Загряз в довги по самі вуха.
- Мій батько нікому не винен!
- У того позичить, а тому віддасть.
– Сорочку викупив, а жупан заставив. - Бодай той був здоров, що мої гроші забрав (що мені винен).
– ... а той що я йому винен, щоб умер.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Гарна, як сонце.
- Гарна, як телиця, а розумна, як ягниця.
- Гарна, як ягідка.
- Гарний, що й не розказати.
- Гарний, як вогонь (як іскра).
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Твердий характер повинен поєднуватись з гнучкістю розуму.
Люк де ВОВЕНАРГ - Твердість – це застосування мужності розуму, вона передбачає освічену рішучість.
ВОЛЬТЕР - Твердість переконань — частіше інерція думки, ніж послідовність мислення.
Василь КЛЮЧЕВСЬКИЙ - Те, що є в людині, безсумнівно, важливіше за те, що є у людини.
Артур ШОПЕНГАУЕР - Те, що здається дуже старим, завдяки безлічі змін, стає знайомим і близьким, щойно ми починаємо розглядати його в перспективі часу.
Дж. Ф. Купер
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Продавати вже нічого, от всі й займаються перепродажем.
Олександр ПЕРЛЮК - Прокидайтеся, а то ми знов будемо мати те, що маємо.
Олександр ПЕРЛЮК - Прокидайтеся, все вже приватизовано!
Олександр ПЕРЛЮК - Прокидайтеся, всі бандити вже перефарбувалися!
Олександр ПЕРЛЮК - Прокурори приходять та відходять, а найрезонансніші справи залишаються нерозкритими.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Весно, ти мучиш мене ! Розсипаєшся сонця промінням,
Леготом теплим пестиш, в сині простори маниш! Іван ФРАНКО "Майові елегії", 1901 - На розпутті хрест дрімає,
На хресті ворона кряче, Осінь стернями блукає І за літом гірко плаче. Богдан ЛЕПКИЙ "В'януть квіти...", 1902 - То літньої ночі було на Дніпрі...
Чудової теплої ночі! Горіли брильянти в небеснім шатрі, І очі зоріли дівочі... Микола ВОРОНИЙ "Дніпрові спогади", 1902 - Холодні хмари залягли блакить,
Холодний вітер дме в степу потужно, Гне очерет додолу, шелестить, Мов звір в байраці, виє осоружне. Микола ВОРОНИЙ "Мандрівні елегії", 1902 - Тихо, легко і спроквола
Білий сніг паде, як з сита; Вже ціла земля довкола Ним прикрита. Богдан ЛЕПКИЙ "Перший сніг", 1902
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Щоб хотілось і моглося, було де і було з ким!
- Давайте вип’ємо за наших ворогів. За те, щоб у них все було: і автомашина, і гараж, і гарна хата, і дача.
І щоб у них скрiзь стояли телефони. І щоб по тих телефонах вони завжди набирали 01, 02, 03, 04! - Вип’ємо за те, аби нашим ворогам пір’я в горлі виросло!
- Вип’ємо за наших ворогів, аби їм пір’я на язиках повиростало!
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|