Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Краще голий та правий, нiж багатий та беззаконний.
Григорій СКОВОРОДА - Тiлом ми нiщо, але думкою щось, та ще й велике.
Григорій СКОВОРОДА - Облиш забобони, обмий совiсть, а потiм одежу, залиш усi свої хиби i пiдiймайся!
Григорій СКОВОРОДА - Коли риба спіймана, вона вже не потребує принади.
Григорій СКОВОРОДА - Наступний, весело освiтлений день – вiд учорашнього, так само як добра старiсть – нагорода хорошої юностi.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Вскромнить своє серце.
- Не той сильний, що камінь виверне, — тільки сильний той, що серце своє вдержить.
- Сердитий, як собака.
- O, як затрусить зеленим маком, так держись берега! (як розсердиться,
- найчастіше господар, і почне на всіх —"ну ж! та повертайсь! та ногами!").
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Гуде, як бугай у болоті.
- Гуде, як вітер у порожній димар.
- Гуде, як вода в лотоках.
- Гуде, як гудок.
- Гуде, як у бочці.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Бізнесмен — звичайний крамар, тільки в багато разів збільшений.
Льюіс Бромфілд - Бізнесмен — людина, що витрачає час на те, щоб зробити гроші, а потім витрачає гроші на те, щоб убити час.
Еван Есар - Бізнесмен відрізняється від комуніста тим, що комуніст здатний лише будувати повітряні замки, а бізнесмен може їх продати.
NN - Бізнесмен прийнятний, якщо розглядати його як засіб; але як мета він уже не може нас задовольнити.
Джон Кейнс - Бізнесмен у душі — це той, хто після провалу виступу в чоловічому стриптизі відкриває кімнату сміху для дорослих.
NN
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Нинішня влада надала нам свободу пересування: ми можемо вільно йти на всі чотири сторони.
Віктор ІГНАТЕНКО - Нинішня влада працює з відкритим забралом: вмостилась у високі крісла і в народу все відкрито забрала.
Віктор ІГНАТЕНКО - Нібито й людина, а поглянеш на те, що наробив, і розумієш — еволюція для нього ще не закінчилась.
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ - Ніхто так наполегливо не вимагає, аби цапа пустили в город, як вовки.
Флоріан БОДНАР - Ніщо так безслідно не зникає, як правда про правду.
Йосип БІЛОСКУРСЬКИЙ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Верни до мене, пам'яте моя,
Нехай на серце ляже ваготою
моя земля з рахманною журбою.
Хай сходить співом серце солов'я в гаю нічному.
Василь СТУС
"Верни до мене, пам'яте моя...", 1977 - За обрієм обрій, за далями далі, -
допоки напруглий не вигасне день, —
погребли тополі в глибокій печалі
своїх калинових, вишневих пісень,
бо вже ослонився безокрай чужинний,
і гнеться в жалобі кривавий розмай.
Прощай, Україно, моя Україно, чужа
Україно, навіки прощай!
Василь СТУС
"Остання пісня", 1977 - А я живу в Божій волі —
Не дав мені Господь долі.
Народна пісня - Ой не повіває буйний вітер
та із чистого поля, —
Ой не жди, не жди того козаченька,
видно, така доля.
Лірично-побутова пісня - Ой ішов козак з Дону, да, з Дону додому,
Да й сів над водою, проклинає долю:
"Доле ж моя, доле, чом ти не такая,
Ой чом не такая, як доля чужая?"
Бурлацька пісня
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
