Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Йдучи середнім шляхом, ти йдеш найбезпечнішим шляхом.
Овідій. - Кожен міряє страх своїм страхом.
Античний афоризм - Кожному — своє.
Цицерон. - Коли мої почуття залучають мене до будь-якої партії, це зовсім не означає, що моя прихильність до неї настільки сильна, щоб захопити і мій розум.
КОНФУЦІЙ, китайський мислитель(551-479 р. до н.е.) - Коли не звертають уваги на критику і похвалу народу та спокійно миряться з втратою його симпатій — це погане управління країною.
Сюнь-Цзи.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Ні пється, ні ллється, ні в чарці не остається.
- Нема що в тріски збирати.
- Приложи копійку, то й бублик купиш.
- Таке гарне, як ти дівка (лає молодицю).
- Таке добре (або: красне), як моє життя.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Вітер узимку повіяв з півночі - на великий холод.
- Ворона сидить уранці на верховітті і каркає - на завірюху.
- Узимку, навіть за морозів, за добу до відлиги миші та декотрі жучки виходять з-під лісової підстилки на сніг.
- Горобці ховаються у хмиз - на мороз або перед завірюхою.
- Туман узимку опускається до землі - на відлигу.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Є письменники — ілюстратори граматики.
Станіслав Єжи Лец. - Є письменники, які страждають утомливою й нудною спостережливістю.
Костянтин Паустовський. - Є помилка, якої не вибачають, це непомильність.
Олександр Фюрстенберг. - Є помилки, які дуже хочеться повторити.
Веселий Георгієв. - Є п'ятдесят способів сказати "так" і п'ятсот способів сказати "ні" й тільки один спосіб це написати.
Джордж Бернард Шоу.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Небо – людська ціль остання.
Небо – вічний знак питання.
Богдан-Ігор АНТОНИЧ. - За смерть сильніше лиш кохання.
Богдан-Ігор АНТОНИЧ. - Хто падає, за ним не тужать...
Богдан-Ігор АНТОНИЧ. - Наші мрії, заміри, бажання перейдуть часто в дійсність аж тоді, коли від себе їх відірвемо.
Богдан-Ігор АНТОНИЧ. - Ступенем до перемоги стає нам кожний, хоч невдалий, зрив.
Богдан-Ігор АНТОНИЧ.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- То, сказано, — пани щоб день у день гуляли,
А ми, неграмотні, щоб хліба заробляли.
Євген ГРЕБІНКА
"Рожа та Хміль", 1834 - Все йде, все минає — і краю немає.
Куди ж воно ділось? відкіля взялось?
І дурень, і мудрий нічого не знає.
Живе... умирає... одно зацвіло,
А друге зав'яло, навіки зав'яло...
І листя пожовкле вітри рознесли.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Гайдамаки", 1841 - О Боже мій милий!
Тяжко жить на світі, а хочеться жить:
Хочеться дивитись, як сонечко сяє,
Хочеться послухать, як море заграє,
Як пташка щебече, байрак гомонить,
Або чорнобрива в гаю заспіває...
О Боже мій милий, як весело жить!
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Гайдамаки", 1841 - Раз добром нагріте серце
Вік не прохолоне!
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Сон" ("У всякого своя доля...") - Ви любите на братові
Шкуру, а не душу!
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Кавказ", 1845
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Давайте вип'ємo за любов, а хто не може – той за дружбу!
- Сонце роздягає дівчину до купальника.
Так вип'ємо ж за те, щоб наші очі горіли яскравіше за сонце!
- Давайте вип'ємо за поцілунок. Бо його придумав чоловік, тому що не знайшов іншого способу закрити рот жінці.
- За нас, жінок шаленої краси!
Хто нас не бачив, хай їм повилазить!
Повиздихають ті, хто нас не захотів!
І плачуть ті, кому ми не дістались!
- Жив був на світі султан, що мав гарем, яким знаходився в 100 кілометрах від його палацу. Був в нього слуга, якого султан кожного дня відсилав за дівчиною.
Слуга помер у віці 30 років, а султан у 90.
Так вип'ємо ж за те, щоб не ми бігали за жінками, а вони за нами. Тому що не жінки вбивають чоловіка, а біготня за ними.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
