На сайті зібрано нині:              
Авторів : 6653
Давня мудрість : 1612
Прислів'я, приказки : 27853
Народні прикмети : 2879
Афоризми : 13520
Українська афористика : 13439
Тисяча цитат : 1005
Афоризми Пошук:
Давня мудрість | Прислів'я, приказки | Народні прикмети | Афоризми
Українська афористика | Тисяча цитат | Тости |

Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота, глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське життя в Севастополі» та на сайті «Весела Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми з книг «Українська афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика – це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.

Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.

Вакансії для вчителів української мови та літератури

Давня мудрість / 1612
  • В княжих крамолах віки вкоротилися людям.
       "Слово о полку Ігоревім"
  • З розбрату і постало насилля.
       "Слово о полку Ігоревім"
  • Ні хитрому, ні спритному, ні чаклунові спритному суду Божого не минути.
       "Слово о полку Ігоревім"
  • Хоч тяжко голові бути без пліч, але й тілу без голови.
       "Слово о полку Ігоревім"
  • У кого ризи світлі, в того і мова чесна.
       "СЛОВО" Данила ЗАТОЧНИКА 
Ще..
Прислів'я, приказки / 27853
  • Так болить, що як не вмів би стогнати, то вмерби.
       
  • Мов кропивою попік.
       
  • Горить так, як у перці (шкіра).
       
  • Хай Бог милує, як ножем ріже.
       
  • Неначе вогонь пече.
        
Ще..
Народні прикмети / 2879
  • Говорить, мов у гарячці.
       
  • Говорить, наче клоччя жує.
       
  • Говорить, наче лемеша йому до піднебіння причеплено.
       
  • Говорить, наче пташка щебече.
       
  • Говорить, наче соловей співає.
        
Ще..
Афоризми / 13520
  • Для кого перше кохання, а для кого - переддипломна практика.
       Віктор КОНЯХІН
  • Службова драбина: скільки східців, стільки й інстанцій.
       Віктор КОНЯХІН
  • Хочеш жити - не бажай нічого іншого!
       Віктор КОНЯХІН
  • А у нас - стабілізація: всі дні - чорні!
       Віктор КОНЯХІН
  • Якщо тебе з'їли вегетаріанці, то, мабуть, ти ні риба, ні м'ясо.
       Віктор КОНЯХІН 
Ще..
Українська афористика / 13439
  • Автомобіль — не розкіш, розкіш — мати красиву жінку в автомобілі.
       Юрій РИБНИКОВ
  • Її пишне тіло закрило йому вікно у світ.
       Юрій РИБНИКОВ
  • Коли його запитували: "Як живеш?", він уточнював: "З ким?" .
       Юрій РИБНИКОВ
  • Іноді спізнення на побачення рятує людину від нещастя.
       Юрій РИБНИКОВ
  • В одних від падіння яблука виникають ідеї, в інших — гулі.
       Юрій РИБНИКОВ 
Ще..
Тисяча цитат / 1005
  • І чужі ми чужениці
    В рідній Україні,
    Як пташина без гніздечка
    На німій руїні.

       Пантелеймон КУЛІШ
    "Ключ розуміння", 1882
  • Воскреснеш, нене, встанеш з домовини...
    Тебе я словом правди привітаю,
    І розіллється слава України
    По всій вселенній, од краю до краю.

       Пантелеймон КУЛІШ
    "Слово правди", 1882
  • Що там тюрма!
    То слава наша!
    Ми всі тепер сидим в тюрмі!
    Всі п'єм одну ми скорбну чашу,
    Одна вона — тобі й мені.

       Олександр КОНИСЬКИЙ
    "Я не боюсь...", 1882
  • Убогії ниви, убогії села,
    Убогий, обшарпаний люд,
    Смутнії картини, смутні-невеселі,
    А інших не знайдеш ти тут.

       Борис ГРІНЧЕНКО
    "Смутні картини", 1883
  • Тепер вона звелась і мову свою шляхетську забула, і віри відцуралась — словом, як там кажуть, та ж свита, та не так зшита.
       Анатолій СВИДНИЦЬКИЙ
    "Люборацькі", 1886
     
Ще..
Тости / 65
  • Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
    – То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!

       
  • Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
    Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!

       
  • Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
    – Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!

       
  • Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
       
  • Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
        
Ще..
Стежки
Бібліотека сайту Українське життя в Севастополі "Весела Абетка" - Для дітей України
Ідея та наповнення Микола ВЛАДЗІМІРСЬКИЙ