Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Після того, як я вмру, я зволів би, щоб люди запитували, чому мені немає пам’ятника, ніж чому він є.
Катон Старший - Піфагорійці радили вранці кидати погляд на небо, щоб згадати про те, що завжди йде до мети, залишаючись вірним своєму шляхові й засобу дій, і про порядок, чистоту і відображення. Бо світила не знають покровів.
Марк АВРЕЛІЙ - Платити добром за зло — безглуздість. Чим же тоді платити за добро? КОНФУЦІЙ
- Платон мій друг, та істина дорожча.
Арістотель - Поблажливе ставлення до дурості властиве кожній розумній людині.
Абу-ль-Фарадж
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Сміх мене брав, як батько вмирав, та ногами дриґав!
- Радуйся Хвесе, кіт сало несе! радуйся вельми, бо вже перед дверми!
- Радуйся лисий Остапе! цебер Савку родить, (радуйся з пустого, коли дурень).
- Втіха, — як з порожного міха.
- Сміх! нам регочеться, а їм не хочеться.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Зустрівся, як з другом.
- З'явився, як грім з ясного неба.
- З'явився, як сніг на голову.
- Іде, аж земля гуде.
- Іде, наче ведмідь.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Коли йдеться про чужий вірш, найкращий спосіб перевірити його якість — це переписати від руки. Фізичний процес писання автоматично вказує на хиби, бо рука постійно шукає привід зупинитися.
Вістей Х'ю Оден. - Коли книга зіштовхується з головою — й при цьому лунає глухий порожній звук, хіба завжди винна книга?
Георг Ліхтенберґ. - Коли люди певного ґатунку з тобою погоджуються, починаєш сумніватися в тому, чи маєш ти рацію.
Френк Габбарт. - Коли людина довго мовчить, стає ніяково: раптом вона думає?
Віктор Шендерович. - Коли людина не спроможна зацікавити й розважити себе, вона починає зацікавлювати й розважати інших людей.
Люк де Вовенарґ.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Гостру думку варто подавати тупим кінцем уперед.
Данило РУДИЙ - Гуморист – письменник, з якого сміються, сатирик – якого б’ють.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Двадцять добрих, політично вишколених революціонерів – пропагандистів, організаторів чи бойовиків є більшим досягненням, ніж сотні міжпартійних засідань, що звичайно є змарнованим часом.
Ярослав Стецько - Декому здається, що він народився в сорочці, а декому – що у Верховній Раді.
Юрій БЕРЕЗА - Держава є – життя немає. Очевидно, тому, що воно надто добре у тих, хто представляє державу.
Юрій БЕРЕЗА
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Біль у душу мою закрадається вужем,
відчай груди мені розпанахує, рве.
Василь СИМОНЕНКО
"Дід умер", 1962 - І пустота безмірна, щогодинна,
вже цілий світ береться осягти.
Як жить мені, якщо я ще людина?
Якщо мені від себе не втекти?
Григорій ЧУБАЙ
"Вертеп", 1968 - Кружляє світ. Мовчить, як треба крику,
і правда топиться в брехні чи не щодня...
Невже і я впаду в нього і зникну
безболісно, безлико, навмання?
Григорій ЧУБАЙ
"Вертеп", 1968 - Край світу проруб. Тиша довсібіч.
Усесвіт твій німує і німіє,
і сонце, в душу світячи, не гріє:
в змертвілих лицях — відумерла ніч.
Василь СТУС
"Стань і вдивляйся...", 1977 - Я вже не можу словом. Тишина,
Мов реквієм, відлунює у скроні,
І мертвим птахом падає в долоні
Моє замерзле слово. Тишина.
Мойсей Фішбейн
"Зречення митця", 1984
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Вип’ємо за жінок і коханок! За те, щоб вони нiколи не зустрілись.
- На питання про те, кого вiн більше любить – брюнеток чи блондинок – справжній мужчина повинен відповісти «Так!».
Так давайте вип’ємо за жiнок, яких люблять справжні чоловіки!
- Зірки прекрасні вночі, а наші жінки подібні зіркам.
То ж вип’ємо за зоряні ночі!
- Вип’ємо за поцiлунок! Адже його придумав чоловiк, тому що не знайшов іншого способу закрити рота жiнці.
- Приходить чоловік додому і каже жiнці:
– Ти завжди виглядаєш такою гарною пiсля горiлки.
– Що ти, я зовсiм не пила, – дивується жiнка.
– Зате я випив.
То давайте вип’ємо за те, щоб нашi жiнки були завжди красивими.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
