Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Якщо ти не вихований і мовчиш, то вихований, якщо ж вихований і мовчиш, то прекрасно вихований.
Tеофраст - Якщо у вас є можливість виявити милосердя, не пропускайте вперед навіть вчителя.
КОНФУЦІЙ - Якщо хочеш бути непристрасним суддею, дивися не на обвинувача, а на саму справу.
ЕПІКТЕТ - Якщо хочеш не боятися, пам’ятай, що боятися можна всього.
Луцiй Анней СЕНЕКА - Якщо я не прокладу стежки до серця людей, вони не будуть спілкуватися зі мною, хоч і не будуть ні за, ні проти мене.
Авіценна
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Вже двірської полівки хлиснув, а оброкового хліба покушав.
- Цнота і покора не має місця у панського двора.
— ...А хто бреше і краде, поживеться добре.
- Сільська собака, на й ся між двірські не мішає.
- Дати куницю (викуп за кріпачку, беручи її за себе заміж).
- Мужича правда колюча, а панська на всі боки гнуча.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Гордиться, як піп на вівтарі.
- Горить, як за умерлого душу.
- Горить, як мокре.
- Горить, як сухе листя.
- Горілка, як гарна дівка, хоч кого підведе.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Якби результат війни можна було передбачати, припинилися б усякі війни.
Кароль Бунш - Якби собаки вміли говорити, вони б не здавалися такими розумними.
Сергій Савватєєв - Якби юнака знали про дівчат те, що знають їхні матері, світ був би повний холостяків.
Яніна ІПОХОРСЬКА - Якби я був жінкою, то був би у розпачі: кількість гарних жінок набагато перевершує кількість чоловіків, котрі були б їх гідні.
Роберт Грейвз - Якби я міг пам’ятати назви всіх елементарних часток, я б став ботаніком.
Энріко Фермі
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Народ, що в церкві не чує своєї рідної мови, звичайно не шанує й не береже її, як скарбу свого найдорожчого.
Іван Огієнко - Народ, що слухає Служби Божі в нерідній йому мові, подібний до в?язня, що любується світом Божим через в?язничні ґрати.
Іван Огієнко - За мовне винародовлення народу Церква несе найбільшу відповідальність.
Іван Огієнко - Пам?ятаймо: хто міцний у рідній мові, той міцний і в батьківській вірі.
Іван Огієнко - Церква, що допускає мовне винародовлення своїх вірних, тратить у них свій авторитет, цебто шкодить сама собі.
Іван Огієнко
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Ой зроди ж, велика туго,
Ярую пшеницю,
Збагати насущним хлібом
Убогу Вдовицю.
Пантелеймон КУЛІШ
"Сам собі", 1862 - Що наша Вкраїна
Стала шляхті раєм,
А ми, її рідні діти,
По степах блукаєм.
Пантелеймон КУЛІШ
"Дунайська дума", 1862 - Тихо Дунай, тихо
Жовті піски миє.
Як згадаю Україну,
Серденько заниє.
Пантелеймон КУЛІШ
"Дунайська дума", 1862 - Єсть у світі правда чиста,
І добро, і воля -
Іззивай їх, моя думо,
На ріднеє поле.
Пантелеймон КУЛІШ
"Сам собі", 1862 - Удосвіта встав я... темно ще надворі...
Де-не-де по хатах ясне світло сяє,
Сяє ясне світло, як на небі зорі...
Дивуюсь, радію, у серця питаю:
"Скажи, віще серце, чи скоро світ буде?"
Пантелеймон КУЛІШ
"Заспів", 1862
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
