Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Мудрий соромиться своїх недоліків, але не соромиться виправити їх.
Конфуцій - Мудрих та здібних людей треба висовувати на посади незалежно від їх положення, а лінивих і бездарних людей негайно звільняти з посад;
головних злодіїв треба карати, не чекаючи на їх перевиховання;
звичайних середніх людей треба виховувати, не чекаючи, поки до них доведеться застосовувати міру покарання.
Сюнь-Цзи. - Мужнiм є той, хто вмiє бути добрим i в горi.
Марцiал. - Мужній той, хто зумів добрим в нещасті бути.
Марціал - Мужність — доброчинність, в силу якої люди в небезпеці роблять чудові речі.
Арістотель
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Визвіривсь, як на батька.
— Розкричався, мов на батька.
- Прочитав молитву.
- Була добра молитва!
- Була йому шаноба! нагонив холодцю.
— Нагнав холоду.
- Господь з тобою, що се ти!
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Лисий, як макогін.
- Листя шелестить, наче хтось шепче угорі.
- Лиха, як мачуха.
- Лихий чоловік, як хвороба — усе запакостить.
- Лице свіже, як квітка, зірвана після дощу.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Продовжити молодість зрілому чоловікові може тільки щаслива любов.
Будь-яка інша миттєво перетворює його в старого. - Проект — торжество розрахунку над розумом.
Сергій Нехаєв - Проза є продовженням поезії іншими засобами.
Йосип БРОДСЬКИЙ - Пронизливі погляди жінок, що оцінюють вміст кишень і штанів.
Аркадій Давидович - Просвіщайте своїх дітей сексуально, щоб потім їх не вигнали з раю.
Станіслав Єжи ЛЕЦ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Горду людину простіше за все образити жалістю.
Юрій РИБНИКОВ - Хвалько не чує співрозмовника.
Юрій РИБНИКОВ - В будь-якій брехні головне — логічна послідовність.
Юрій РИБНИКОВ - Рентгенолог і психолог бачать людину наскрізь.
Юрій РИБНИКОВ - Нічого, що в нього висока посада.
Юрій РИБНИКОВ Була б людина гарна!
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Не дивися так привітно,
Яблуневоцвітно.
Стигнуть зорі, як пшениця:Буду я журиться.
Павло ТИЧИНА
"Не дивися так привітно...", 1918 - Яблука доспіли, яблука червоні!
Ми з тобою йдемо стежкою в саду.
Ти мене, кохана, проведеш до поля,
Я піду — і, може, більше не прийду.
Максим РИЛЬСЬКИЙ
"Яблука доспіли, яблука червоні!", 1918 - На порозі гість веселий —
Дощ блакитний, весняний...
- Хто постелю нам постеле
У світлиці запашній?
Максим РИЛЬСЬКИЙ
"На порозі гість веселий...", 1919 - Любиш чи не любиш,
Се мені байдуже!
Ввік я вірна буду,
Мій сердечний друже.
Уляна КРАВЧЕНКО
"Любиш чи не любиш...", 1925
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
