Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- О глибина премудрої благоти, що сотворила потрiбне неважким, а важке непотрiбним.
Григорій СКОВОРОДА - Одна слава – тiнь, другу приймають божi дiти в Авраамовiй пристанi. Суєтна слава, потяг до набуткiв, отруйна пристрасть – це i в пекельнi лихоманки i дочки– хидницi на опалення нечестивого серця. Але iстинна слава, шукання iстинного набутку, свята пристрасть – це нареченi високого духу, якi осолоджують у своїх обiймах чисту душу.
Григорій СКОВОРОДА - Серце, запалене пристрастю до золота, яке любить мудрувати про самi лише гаманцi, мiки, валiзи, – це верблюд, що любить пити каламутну воду i який за в'юками не може пролiзти через тiснi дверi в країну вiчностi.
Григорій СКОВОРОДА - Зрозумiй одне тiлъки яблучне зерно, i досить тобi. Коли в нiм сховалося дерево з коренем, гiлками, листям та плодами, то можна в ньому вiднайти незчисленнi мiльйони садiв, осмiлюся сказати, i незчисленнi світи.
Григорій СКОВОРОДА - Лiлея не знає фабрик – вона i без них красна.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Стережися того, же не має нічого.
- Страх більший від переполоху.
- Ступай з дороги, бо йде безногий.
- Суд сквапливий рідко буває справедливий.
- Сухий марець, мокрый май, буде жито коби гай.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Жваве, як біс уночі.
- Жвавий, аж шкура на ньому тріщить.
- Жвавий, як ведмідь за мухами.
- Жвавий, як муха в окропі.
- Жвавий, як опеньок.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Недолік не в грошах, а в людях і обдаруваннях, — ось що робить державу слабкою.
Вольтер - Недопущення до політичної боротьби реальної опозиції — симптом суспільних негараздів.
Борис Кагарлицький - Немає нічого небезпечніше для нової істини, ніж стара омана.
Йоганн Вольфганг Ґете - Немає нічого ненависніше більшості: дорогу має вказувати невелике число сильних людей, маса повинна йти слідом за ними, не усвідомлюючи своєї волі.
Йоганн Вольфганг Ґете - Нерідко найбільшими представниками нації є саме ті, кого вона засуджує на смерть.
Жозеф Ренан (1823-1892), французький історик
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Чим менше п’єш, тим вища зарплата.
Юрій РИБНИКОВ - Платять за міцні напої, а розплачуються за слабкість до них.
Юрій РИБНИКОВ - Гідність тремтячими руками не втримаєш.
Юрій РИБНИКОВ - Сідаючи на голодну дієту, не забудьте скласти заповіт.
Юрій РИБНИКОВ - Щоб добре переносити магнітні бурі, потрібне залізне здоров’я.
Юрій РИБНИКОВ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Ой доле людськая, чом ти неправдива,
Що до інших дуже щира, а до нас зрадлива? Рекрутська пісня - Де ти бродиш, моя доле?
Не докличусь я тебе. Степан Писаревський "Доля". 1827 - Прощай, мій покою, пускаюсь у море!
І, може, недоля і лютеє горе Пограються з човном моїм. Євген ГРЕБІНКА "Човен", 1833 - Тече вода в синє море
Та не витікає; Шука козак свою долю, А долі немає. Тарас ШЕВЧЕНКО "Думка" ("Тече вода в синє море..."), 1838 - Єсть на світі доля,
А хто її знає? Єсть на світі воля, А хто її має? Тарас ШЕВЧЕНКО "Катерина", 1838
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Жив був на світі султан, що мав гарем, яким знаходився в 100 кілометрах від його палацу. Був в нього слуга, якого султан кожного дня відсилав за дівчиною.
Слуга помер у віці 30 років, а султан у 90. Так вип'ємо ж за те, щоб не ми бігали за жінками, а вони за нами. Тому що не жінки вбивають чоловіка, а біготня за ними. - Справжній чоловік – це той, який точно пам'ятає день народження жінки, але ніколи не знає скільки їй років.
А чоловік, який ніколи не пам'ятає день народження жінки, але точно знає скільки їх років – це той, за кого вона вийшла заміж. То ж давайте вип'ємо за справжніх чоловіків. - Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись, Дівчина може розлюбити, Та кинути пити?... – Не може бути! – То ж вип’ємо, друзi! - Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|