Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Не розум вiд книг, а книги вiд розуму створилися.
Григорій СКОВОРОДА - Скiльки ми накидали в наш шлунок священних слiв!
Григорій СКОВОРОДА - Не дивина дорогу вiднайти, але нiхто не хоче шукати, кожен своїм шляхом бреде та iншого веде – в цьому i важкiсть.
Григорій СКОВОРОДА - Коли хто мандрує по планетах, блукає весь вiк по iсторiях, чи може взнати, що дiється у серцi?
Григорій СКОВОРОДА - Сiється гниле – виростає запашне, сiється жорстке – виростає нiжне, сіється гiрке – виростає солодке, сiється нiсенiтниця та дурiсть – виростає премудре й прозірливе.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- На чиєму возі їдеш — того і пісню співаєш.
- Золото миєм, а голодні виєм.
- Хто робить — голий не ходить.
- Пусти чорта в хату, то він і на піч залізе.
- Позика не штука, та віддача мука.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Замішався, як ополоник між ложками.
- Занадився, як кіт до сала.
- Занедужала, як згоріла.
- Запишався, як кобила до будяка.
- Запишався, як кошеня в попелі.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Якщо ви виявили себе на боці більшості, це вірна ознака того, що пора змінюватися.
Марк Твен - Якщо ви відчуваєте себе щасливим, не аналізуйте своє щастя. Це було би теж саме що роздробити метелика, щоб краще побачити його.
Мантегацца - Якщо дружина тобі зрадила, не питай, в який це раз, бо це може вразити тебе по справжньому.
Юзеф Булатович - Якщо хочеш писати про жінку, вмочи перо у веселку і струси пил з крил метелика.
Дені Дідро - Якщо щось і варто робити, то лише те, що прийнято вважати неможливим.
Оскар Уайльд
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Чи потрібна відпустка людям, якщо її не оплачують?
Юрій РИБНИКОВ - Відкупився від суддів.
Юрій РИБНИКОВ А судді — хто ? - Деякі продавці працюють від "хапторгу".
Юрій РИБНИКОВ - Останнє слово злодія: "О дайте, дайте мені волю!"
Юрій РИБНИКОВ - Для справедливого рішення суду потрібні чималі гро¬ші.
Юрій РИБНИКОВ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Хто кохає край свій рідний
Для високої ідеї;
Я ж кохаю не для неї,
А для того, що він бідний.
Микола ВОРОНИЙ
"Паралелі", 1896 - Гей, розіллялось ти, руськеє горе,
Геть по Європі і геть поза море!
Іван ФРАНКО
"Гей, розіллялось ти, руськеє горе...", 1898 - Ти, брате, любиш Русь,
Як дім, воли, корови, —
Я ж не люблю її
З надмірної любови.
Іван ФРАНКО
"Сідоглавому", 1898 - А в серці тільки ти,
Єдиний мій, коханий рідний краю!
Леся УКРАЇНКА
"Іфігенія в Тавриді", 1898 - Ще не вмерла Україна,
Але може вмерти:
Ви самі її, ледачі,
Ведете до смерти!
Борис ГРІНЧЕНКО
"Землякам", 1898
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
