Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Коли повз тебе проходить п'яний, ти так думай: Бог дав тобi видовище, щоб ти на чужому прикладi усвiдомив, яке велике зло пияцтво – бiжи вiд ньoго!
Григорій СКОВОРОДА - Не буде тверезий той, хто перевантажує себе їжею, хоча б вiн i не пив вина.
Григорій СКОВОРОДА - Не той убиває коня, хто годує його простим кормом, а той, хто дає багато вiвса i не дотримує мiри в їздi.
Григорій СКОВОРОДА - О солодкий шлях життя, коли совiсть чистa!
Григорій СКОВОРОДА - На звивистих шляхах, по горбах i через глибокi рови мчить недосвiдчений вершник, якщо вiн погано править конем.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Там тебе і Матвій поснідає. ("Чи можна сюди їхати"? — "Ось поїдь! там тебе і т. д.).
- Не доходя минаючи, де рябі ворота, а новий собака.
- Язик і до Кракова доведе.
- Язик до Києва доведе.
—... і до кия. - Язик на конець світа заведе.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Бавиться, як дитина.
- Багата, як земля.
- Багата, як собака кудлата.
- Багатий, як осінь.
- Багатий, як чорт рогатий.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Ми дізнаємось хто ми такі, коли побачимо що зробили.
П’єр Дріє Ла Рошель (1893-1945), французький письменник - Мінливі бажання знаходять вияв у словах, сильні бажання у діях.
Гюстав ле Бон - Мовчання треба чути в його контексті.
Станіслав Єжи Лец - Можна просити мене померти за свою батьківщину, але ніхто не змусить мене за неї брехати.
Шарль де Монтеск’є - На світі немало таких жінок, в яких в житті не було жодного любовного зв`язку, але дуже мало таких, в яких був лише один.
Франсуа де Ларошфуко
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Поезія — яскравий показник життєздатності національної мови.
Павло Мовчан - Поетичне слово, сказане в щасливій хвилі при якій одній нагоді, як золота монета, не тратить своєї вартості і по році, і по ста роках.
Іван ФРАНКО - Політика — то злість, ненависть, нелюбов.
Володимир Винниченко - Правда — це дорога, якою людська душа наближається до Бога.
Степан Бандера - Правильно використав час той, хто пізнав, чого треба уникати i чого домагатися.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Ти не моя, дівчино молодая!
І не мені краса твоя; Віщує думонька смутная, Що ти, дівчино, не моя! Степан РУДАНСЬКИЙ "Ти не моя...", 1854 - Повій, вітре, на Вкраїну,
Де покинув я дівчину, Де покинув чорні очі... Повій, вітре, з полуночі! Степан РУДАНСЬКИЙ "Повій, вітре, на Вкраїну", 1856 - Лисий я, волосся спало,
Решта білая як сніг, Недалеко моя яма, Та я в яму ще не ліг; Що збіліло — замалюю, Ще й нового накуплю: Полюби мене, дівчино, То-то я тебе люблю. Степан РУДАНСЬКИЙ "Полюби мене", 1859 - Твої чари, дівчинонько,
Я по людях знаю; Тому щастю, тому раю Віри не діймаю. Пантелеймон КУЛІШ "Гульвіса", 1861 - Нема ліпшого на небі
Над зорю в погоду, — Нема кращого на світі Над дівочу вроду. Пантелеймон КУЛІШ "Настуся", 1861
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
- Давайте вип'ємо горілки за покоління, яке обирає "Пепсі"!
Тому що нам більше дістанеться!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|