Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Красою вважай благий розум.
Георгій - Краса місту – мудрість з мужністю, а тілу – прикраса, душі – слово мудре, справі – доброчинство, слову – істина, а противник їх – безчестя.
Георгій - Годиться мужам і жонам слово й діло, гідне похвали, вихваляти й вшановувати, а все ганебне гудити.
Георгій - Не краса доброобразним робить лице того, хто дивиться, а почуття.
Сирах - Як природний образ прикрасиш норовом добрим, то вдвічі благодать його осяє.
Менандр
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Добре — в пеклі, бо там тепло.
- Добре — в пекло, бо там тепло, а піди в рай, то ще й про дрова дбай.
- Добре — початок справи, та краще — її вінець.
- Добре братство миліше, ніж багатство.
- Добре вмостився: під голову кулак, а ногами вкрився.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Дурний, як підошва.
- Дурний, як сало.
- Дурний, як сто пудів диму.
- Дурний, як сто свиней.
- Дурний, як ступа.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Деякі з нас стали чоловіками, за яких ми хотіли б вийти заміж.
Глорія Стайнем - Емансипація означає рівний статус різних ролей.
Аріанна Стасінопулос - Жінка без чоловіка — все одно, що рибка без парасольки.
Глорія Стайнем - Жінки — більшість, яка існує на правах меншості.
Ліза Кремер - Жінки мають не менші здібності робити помилки.
Лоренс ПІТЕР
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Людина, котра вичавила з себе раба, ні за що не проголосує за рабовласника.
Олександр ПЕРЛЮК - Людина, яка звикла дивитися телевізор, в книжках зазвичай шукає тільки картинки.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Людині багато бракує, але завжди - часу, аби свій брак виправити.
Флоріан БОДНАР - Людині важко без собі подібних. А із собі подібними ще важче.
Володимир КНИР - Людині завше хочеться більшого, тим паче, якщо вона ще не відповіла за те, що вже накрала.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Та що з того? Не побрались,
Розійшлися, мов не знались.
А тим часом дорогії
Літа тії молодії
Марне пронеслись.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"І широкую долину...", 1848 - У нашім раї на землі
Нічого кращого немає,
Як тая мати молодая
З своїм дитяточком малим.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"У нашім раї на землі...", 1849 - І станом гнучким, і красою
Пренепорочно-молодою
Старії очі веселю.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"І станом гнучким, і красою...", 1850 - Ти не моя, дівчино молодая!
І не мені краса твоя;
Віщує думонька смутная,
Що ти, дівчино, не моя!
Степан РУДАНСЬКИЙ
"Ти не моя...", 1854 - Повій, вітре, на Вкраїну,
Де покинув я дівчину,
Де покинув чорні очі...
Повій, вітре, з полуночі!
Степан РУДАНСЬКИЙ
"Повій, вітре, на Вкраїну", 1856
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
