Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Що може бути солодше за те, коли любить і прагне до тебе добра душа?
Григорій СКОВОРОДА - Надмір породжує пересит, пересит — нудьгу, нудьга ж — душевну тугу, а хто хворіє на се, того не назвеш здоровим.
Григорій СКОВОРОДА - Любов виникає з любові; коли хочу, щоб мене любили, я сам перший люблю.
Григорій СКОВОРОДА - Хіба розумно чинить той, хто, починаючи довгий шлях, в ході не дотримує міри?
- Як купці вживають застережних заходів, аби у вигляді добрих товарів не придбати поганих і зіпсутих, так і нам слід якнайретельніше пильнувати, щоб, обираючи друзів, цю найліпшу окрасу життя, більше того — неоціненний скарб, через недбальство не натрапити на щось підроблене.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Хазяїна видно у дворі, а хазяйку в хаті.
- Хай краще живіт трісне, як обід скисне.
- Хвалений борщ надвір виливають.
- Хвалять, мамо, люди нас: то ви мене, то я вас.
- Хвалячи — продати, гудячи — купити.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Пішов, як за море по зілля.
- Пішов, як рак по дріжджі.
- Пішов, як у воду впав.
- Пішов, як у дим.
- Плаває, як вареник у маслі.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Для того, щоб сприймати чужі думки, треба не мати своїх.
Лев Толстой. - Для успіху в житті вміння поводитися з людьми набагато важливіше від того, чи маєш ти талант.
Джон Леббок. - До аналізу наших помилок завжди залучали їх творців, а не жертв.
Олег Келлер. - До двох лих гоголівської Росії тепер додалися ще три: лупа, карієс і критичні дні.
Андрій Вансович. - До журналу мод додавали викрійки з бюджету.
Олександр Ботвинников.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Псам-бо і свиням не треба золота, а нерозумному – мудрих слів.
Данило ЗАТОЧНИК - Коли зжере синиця орла, коли каміння попливе по воді, коли буде свиня брехати на білку, тоді нерозумний розуму навчиться.
Данило ЗАТОЧНИК - Ліпше вже вола бурого в дім свій увести, як жону погану взяти.
Данило ЗАТОЧНИК - Якщо котрийсь муж, дивлячись на красу жони своєї і слухаючи слів її улесливих, починає їй віри йняти, а на ділі її не випробує, то буде проклятий.
Данило ЗАТОЧНИК - Не забороняй глупому глупство чинити, то й не уподібнишся до нього.
Данило ЗАТОЧНИК
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Квітчастий луг і дощик золотий.
А вдалині, мов акварелі, — Примружились гаї, замислились оселі Ах, серце, пий! Повітря — мов прив'ялий трунок. Це рання осінь шле поцілунок Такий чудовий та сумний. Павло ТИЧИНА "Квітчастий луг...", 1915 - Ой не крийся, природо, не крийся,
Що ти в тузі за літом, у тузі. Павло ТИЧИНА "Ой не крийся, природо..." - Гаї шумлять —
Я слухаю. Хмарки біжать — Милуюся. Милуюся — дивуюся, Чого душі моїй так весело. Павло ТИЧИНА "Гаї шумлять...", 1918 - Я чую пісню, мов крізь сон
Далекий Черемош гуркоче; Мені вчувається щоночі Той шелест листя, шум сосон. Дмитро Загул "Я чую пісню", 1919 - Ти давню праосінь нагадуєш мені:
Берегових грабів грезет і злотоглави, Повітря з синього і золотого скла І благодатний дар останнього тепла... Микола Зеров "Праосінь", 1924
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- – Вип’ємо за панi Марiю!
Голос збоку: – За яку? Кожний за свою! - Знаєте, чим казка вiдрiзняється вiд життя?
Казка – це коли женився на жабі, а вона виявилася царiвною. А життя – це коли навпаки. Так давайте вип’ємо за те, щоб наше життя було схоже на казку! - Була нiч. Тиша. Ясний мiсяць. Вiн і вона.
Він сказав: «Так». Вона сказала: «Нi». Минули роки. Була нiч. Тиша. Повний місяць. Вона сказала: “Так». Він сказав:«Так». Та роки були вже не тi. Так вип’ємо ж за те, щоб все в життi робилось своєчасно! - За нашу красу і за мужність наших жінок, що нас, таких красивих, терплять!
- Милi дами!
Менi хочеться побажати вам чотирьох звірів: норку на плечах, «ягуара» в гаражi, лева в ліжку і барана, який би за все це платив!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|