Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Ви - сiль землi. Коли сiль iзвiтрiє, то чим насолити її? Не придасться вона вже нiнащо, хiба щоб надвiр була висипана та потоптана людьми.
Євангеліє від св. Матвія - I не запалюють свiтильника, щоб поставити його пiд посудину, але на свiчник - i свiтить вiн усiм у домi.
Євангеліє від св. Матвія - Не гнiвайся на свого ближнього. Зо своїм супротивником швидко мирися.
Євангеліє від св. Матвія - Коли праве око твоє спокушає тебе, - його вибери i вiдкинь вiд себе: бо краще тобi, щоб загинув один iз членiв твоїх, анiж до геєни все тiло твоє було вкинене.
Євангеліє від св. Матвія - I як правиця твоя спокушає тебе, - вiдiтни її i кинь вiд себе: бо краще тобi, шоб загинув один iз твоїх членiв, анiж до геєни все тiло твоє було вкинене.
Євангеліє від св. Матвія
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Захотілось мерзлого в петрівку!
- Захоче — на гору доскоче, а не схоче — з гори не скоче.
- Збагатів Кіндрат — забув, де його брат.
- Згадала баба порося, що хорошеньке було, та й плакати стала.
- Згадала баба, як дівкою була.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Вчепився, як городовий до п'яного.
- Вчепився, як злидні бондаря.
- Вчепився, як рак за берег.
- Вчепився, як рак за штани.
- Вчепився, як реп'ях до кожуха.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Жінка царює, але не керує.
Дельфіна Жирарден - Жінка це Сфінкс без таємниці.
Оскар УАЙЛЬД - Жінка ядовитіша, ніж думають ці гади.
Аркадій ДАВИДОВИЧ - Жінка як дамська валізка — у ній не можна знайти те, чого шукаєш.
Рішард Дорода - Жінка як футбольний суддя, що часто показує жовту картку, але червону — ніколи.
Марчелло Мастрояні
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Держава так надійно охороняє наші права, що доводиться лише обов’язки виконувати.
Василь КРАСНЮК - Деякі людожери мали б претендувати на звання «Мучитель року».
Леонід ЗАБАРА - Дійсність завжди жорстока. Інакше вона не була б дійсністю.
Володимир ШАМША - Діти — це квіти життя: зібрав букетик, подаруй бабусі.
Наталія ІВАНКІВ - І з люду, з того гурту, всі мусять розбудитися, стати, всі мусять бути благородними трудівниками на землі і для землі. Всі мусять почути себе членами великої людської родини.
Всі повинні жадати пошани від других,– і то скорше, поки зло не вхопить їх у погибель залізною рукою, не потягне їх, не скаже їм: "Ви мої".
Людськість, як одиниця, даремне боролася б останком сил і гідності духа, коли б було запізно!..
Душа темного люду керми не має, вона поставлена на пробу, на "іскушеніє", на вибір смерті або проступку.
Не дивуйтеся ви, можні світа, не карайте, а поможіть бідним залишитися чесними.
Уляна КРАВЧЕНКО
З АФОРИЗМІВ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Чи не покинуть нам, небого,
Моя сусідонько убога,
Вірші нікчемні віршувать
Та заходиться риштувать
Вози в далекую дорогу,
На той світ, друже мій, до Бога,
Почимчикуєм спочивать.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Чи не покинуть нам небого...", 1861 - Ходить жовняр молоденький на патролі,
Аж там летя, підлітають три соколи.
Ой соколи, ой бистрії, де бували?
В чистім полі романовім попасали;
Попасали білі руки, чорні очі,
А все тото буковинські парубочі.
Юрій ФЕДЬКОВИЧ
"У Вероні", 1861 - Ой рада би-м, мій синоньку,
Листок написать,
Насипали могилоньку,
Не можу я встать;
Не можу я, соколоньку,
Глубоко на дні,
Насипали на рученьки
Сирої землі.
Юрій ФЕДЬКОВИЧ
"Рекрут", 1862 - Пречиста Діво, радуйся, Маріє,
Бо я не можу... Вшак я маю душу,
І чути мушу, і дивити мушу,
Що тут на світі, ах, тутки ся діє!
Да як до гробу зложуть моє тіло,
Де темно, тісно, студено, зотліло,
Де нич не плаче, де усе німіє —
Пречиста Діво, радуйся, Маріє!
Юрій ФЕДЬКОВИЧ
"Пречиста Діво", 1862 - Чую, що смерть, потайна й ненажерная,
В вічні обійми мене обхопила!
Василь МОВА
"Думи засланця", 1877
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
