Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Не вмiти переносити бiднiсть — соромно, не вмiти позбутися її працею — ще бiльш соромно.
Перiкл. - Не держава — де владикою один.
Софокл. - Не дуже будь праведним і не надто мудрим — навіщо тобі жахатися?
Екклесіаст - Не заздри тим, котрі творять беззаконня.
Володимир Мономах - Не йди за більшістю на зло.
Біблія.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Бо то не грушку — вкусити Марушку.
- Третім нападом (або: другим, четвертим і т.д.) роблю і т.п.
- В ряди-годи.
- Поки Бог віку протягне.
- Хутко, як оком мигнути.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Прийшов, як сліпий до хмелю.
- Прилип до мене, як смола до чобота.
- Прилип, як до Ганни Пилип.
- Прилип, як п'яний до тину.
- Прилип, як п'яний до шинку.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Панувати – і не бути більше рабом Божим: залишився лише цей засіб, щоб облагородити людей.
Фрідріх НІЦШЕ - Пізнати – означає цілком зрозуміти всю природу.
Фрідріх НІЦШЕ - Потрібно гордо поклонятися, якщо сам не можеш бути ідолом.
Фрідріх НІЦШЕ - Правдива людина зрештою приходить до розуміння, що вона завжди бреше.
Фрідріх НІЦШЕ - При наявності гучного голосу майже неможливо мати тонкі думки.
Фрідріх НІЦШЕ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Місцевим самоврядуванням уже натішилися. Потрібне місцеве самоврятування!
Григорій ЯБЛОНСЬКИЙ - Мова – найважливіший національний ідентифікатор, завдяки якому кожна нація вирізняється з-поміж инших, усвідомлюючи себе самодостатнім та самочинним суб'єктом історії.
Ольга ФЕДИК - Мова росте елементарно, разом з душею народу.
Іван ФРАНКО - Мовчати можна i на весь голос.
Ростислав ДОЦЕНКО - Можна іти й правильною дорогою, але хто на це дасть кредити?
Микола ЛЕВИЦЬКИЙ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Нація — це невсипуща внутрішня "боротьба" сил формотворчих і ідеотворчих, з інертною масою ("більшістю") етносу.
Євген МАЛАНЮК
"Мислі в роковини", 1937 - Ми народ безцвітний, наша немов один до одного непошана, наша відсутність солідарності і взаємопідтримки, наше наплювательство на свою долю і долю своєї культури абсолютно разючі і об'єктивно абсолютно не викликаючі до себе ні в кого добрих почуттів, бо ми їх не заслуговуємо... У нас абсолютно нема правильного проектування себе в оточенні дійсності і історії.
Олександр ДОВЖЕНКО
"Щоденник", 1942 - Розпинали тебе на
Курних перехрестях доріг,
І стріляли тобі
Вороги у скривавлені груди...
Та не вбили народ —
І народ себе в серці зберіг.
Віталій Коротич
"Моїй землі", 1961 - Народ мій є! Народ мій завжди буде!
Ніхто не перекреслить мій народ!
Пощезнуть всі перевертні й приблуди,
І орди завойовників-заброд!
Василь СИМОНЕНКО
"Де зараз ви, кати мого народу?", 1964 - Уже народ — одна суцільна рана,
Уже від крові хижіє земля,
І кожного катюгу і тирана
Уже чекає зсукана петля.
Василь СИМОНЕНКО
"Гранітні обеліски", 1964
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Давайте вип'ємo за любов, а хто не може – той за дружбу!
- Сонце роздягає дівчину до купальника.
Так вип'ємо ж за те, щоб наші очі горіли яскравіше за сонце!
- Давайте вип'ємо за поцілунок. Бо його придумав чоловік, тому що не знайшов іншого способу закрити рот жінці.
- За нас, жінок шаленої краси!
Хто нас не бачив, хай їм повилазить!
Повиздихають ті, хто нас не захотів!
І плачуть ті, кому ми не дістались!
- Жив був на світі султан, що мав гарем, яким знаходився в 100 кілометрах від його палацу. Був в нього слуга, якого султан кожного дня відсилав за дівчиною.
Слуга помер у віці 30 років, а султан у 90.
Так вип'ємо ж за те, щоб не ми бігали за жінками, а вони за нами. Тому що не жінки вбивають чоловіка, а біготня за ними.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
