Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Згинайся тільки для того, щоб підняти тих, хто впав.
Епікур. - Здаватись дурнем мудрому не страшно.
Есхіл. - Земля наша велика і багата, але порядку в ній немає.
Посли слов'янських племен — варягам у 862 р. - Зла людина схожа на вугілля, якщо не обпікає, то вимазує тебе.
Анахарсіс. - Зло засіло в душі нашій, а вона не в змозі бігти від самої себе.
Квінт Горацій Флакк, римський поет (65 р. до н. е. — 8 р. до н. е. )
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Добре знаряддя — веселіша робота.
- Добре зшиті чоботи добре й носяться.
- Добре ковадло не боїться молотка.
- Добре лежать на печі, як єсть у хаті калачі.
- Добре річці з притоками.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Зажурилась, мов засватана.
- Заклопотався, як квочка коло курчат.
- Закохався, як чорт у суху вербу.
- Закричав, мов у трубу.
- Закрутив носом, наче тертого хрону понюхав.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Мова не просто передає інформацію, а є засобом адаптації відомостей.
Ольга Федик. - Мова ніколи не створиться бюрократією.
Юрій Липа. - Мова пауз дослівно не перекладається.
Леонід Сухоруков. - Мова сама по собі — символізм.
Альфред Вайтхед. - Мовне чуття — дане від Бога вміння промовчати в належний момент.
Роберт Бенчлі.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Номенклатурний Баран, а зумів прихватизувати вівцеферму.
Леонід ЗАБАРА - Номенклатурні боги! Спускайтесь з небес - народ піднявся з колін!
Леонід ЗАБАРА - Ну навіщо олігархові якісь Божі заповіді, коли він навіть закони купляє пакетами?
Володимир ШАМША - Ну настільки переконливо обманює, що сприймаєш його як політика! Олексій ДОМНИЦЬКИЙ.
- Ну то чого ж його пхати, як воно не лізе.
Іван Плющ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Ми всі погаснемо, і гомін наших кроків
Вбере пожадлива і чорна глибочінь.
Душе, свій страх відкинь! Тобі бо, одинокій,
Належать вічна рань і сонця височінь.
Михайло Орест
"Поблід...", 1965 - Пізно вже. Немає вороття.
Попелом присипано волосся.
Віяли вітри. Пройшло життя.
Все змело, й нічого не збулося.
Марина Приходько
"Змилуйся...", 1967 - Колеса глухо стукотять,
мов хвиля об пором.
Стрічай, товаришу Хароне,
і з лихом, і з добром.
Василь СТУС
"Пам'яті Миколи Зерова", 1977 - Хай їм грець,
тим літам, що будуть непрожиті.
Тож бери собі останній шлюб,
бо не зійде на камені жито,
і сухий не розів'ється дуб.
Василь СТУС
"Наді мною синє віко неба...", 1977 - Як добре те, що смерті не боюсь я
і не питаю, чи тяжкий мій хрест,
що перед вами, судді, не клонюся
в передчутті недовідомих верст...
Василь СТУС
"Як добре те, що смерті не боюсь я...", 1977
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
