Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Коли дух коливається, можна будь-якою малістю схилити його в ту або іншу сторону.
Теренцій Публій - Коли море спокійне, усякий може бути керманичем.
Публій Сір - Коли навколо багато розумників, тоді і з’являється велика омана.
Лао-ЦЗИ - Коли народ дурний, ним легко керувати.
Шан ЯН - Коли показалося дно, пізно бути ощадливим.
Гесіод
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Язик без костей: що набриде, то й лепече.
— Нема костей в язиці.
— Можна брехати владиці.
- Не тямить голова, що язик лепече.
- Язик в роті, меле що на охоті.
- Ти уже чого не наплетеш своїм безкостим язиком.
- Язик не помело.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- В хаті, як у вагоні.
- В хаті, як у віночку.
- В хаті, як у загаті.
- Важке, як каменюка.
- Вбрався, як чорт.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Не вірю, щоб музи були споживачками мистецтва.
Станіслав Єжи ЛЕЦ - Якщо поет списався – значить він був тільки олівцем.
Станіслав Єжи ЛЕЦ - Шедевр не лиже руки свого творця.
Станіслав Єжи ЛЕЦ - Творіть нову акустику, нехай банальність зазвучить інакше.
Станіслав Єжи ЛЕЦ - Творчість людини: варіації на нав’язану тему.
Станіслав Єжи ЛЕЦ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Театр недержавного народу, що служить виключно інтернаціональному „чистому мистецтву“, а національно-громадські п?єси оминає, й про мову та вимову не дбає, — чужий і не корисний для свого народу.
Іван Огієнко - Кожний учений мусить якнайкраще знати свою соборну літературну мову й вимову та соборний правопис, а також науку про рідномовні обов?язки.
Іван Огієнко - Кожний учений мусить бути зразком доброго знання своєї літературної мови.
Іван Огієнко - Кожний учений мусить непохитно дотримуватися засади: для одного народу — одна наукова термінологія.
Іван Огієнко - Недержавний народ мусить пильнувати, щоб його вчені спеціялізувалися головно в науках національних, що підносять свідомість народу й що ними чужа наука відповідно займатися не буде.
Іван Огієнко
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Твої чари, дівчинонько,
Я по людях знаю;
Тому щастю, тому раю
Віри не діймаю.
Пантелеймон КУЛІШ
"Гульвіса", 1861 - Нема ліпшого на небі
Над зорю в погоду, —
Нема кращого на світі
Над дівочу вроду.
Пантелеймон КУЛІШ
"Настуся", 1861 - Щоб моя коханка люба
І моя дружина
Не була, як інші, пані,
А була людина.
Василь МОВА
"На балі", 1878 - Ніч яка, Господи! Місячна, зоряна:
Ясно, хоч голки збирай...
Вийди, коханая, працею зморена,
Хоч на хвилиночку в гай!
Михайло СТАРИЦЬКИЙ
"Виклик", 1883 - Бо жіноче серце любить
Вічно того, хто нас губить,
Навіть вдячності не жде.
Іван ФРАНКО
"Лис Микита", 1890
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Справжній чоловік – це той, який точно пам'ятає день народження жінки, але ніколи не знає скільки їй років.
А чоловік, який ніколи не пам'ятає день народження жінки, але точно знає скільки їх років – це той, за кого вона вийшла заміж.
То ж давайте вип'ємо за справжніх чоловіків.
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
