Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Красою вважай благий розум.
Георгій - Краса місту – мудрість з мужністю, а тілу – прикраса, душі – слово мудре, справі – доброчинство, слову – істина, а противник їх – безчестя.
Георгій - Годиться мужам і жонам слово й діло, гідне похвали, вихваляти й вшановувати, а все ганебне гудити.
Георгій - Не краса доброобразним робить лице того, хто дивиться, а почуття.
Сирах - Як природний образ прикрасиш норовом добрим, то вдвічі благодать його осяє.
Менандр
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- З під ринви та на дощ.
- Від огню біжу, а в воду скачу.
- З вогню та в полумя.
- З ворон почали, а на сороки перевели.
- Добився, як Швед під Полтавою (програвши справу 1709 р.).
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Губа, як на коловороті гуляє.
- Губи надув, як капиці.
- Губи, як лопати.
- Губи, як мідні труби.
- Губи, як халява.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Розум, у якому все логічно, подібний клинку, що рухається вперед.
Рабіндранат ТАГОР - Скільки часу потрібно розумному говорити, поки повірять, що він — розумний! Дурному ж варто тільки мовчати, і всі вважають його розумним.
Мойсей Сафір - Справжній розум проявляється у вірності думки і легкості її висловлювання.
Олександр Поп - Старі дурні дурніші молодих.
Франсуа де ЛЯРОШФУКО - Телеграфний стовп ніколи не зрозуміє принцип дії телеграфу.
Лех Собеський
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Йде така гризота совiстi, що вiд неї вже мало лишилося.
Андрій КРИЖАНІВСЬКИЙ - Його підняли, а він це зрозумів як згоду топтатися по їхніх головах.
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ - Кiлькiсть переходить в антиякiсгь.
Ростислав ДОЦЕНКО - Кадри, що розставляються за принципом "доміно", за цим же принципом і розсипаються.
Володимир ШАМША - Кажуть, грошi не пахнуть. Звiсно — коли їх нема.
Ростислав ДОЦЕНКО
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Кому? Більшовикам? Бандитам? Бидлові, що реве від крові і трощить наші найкращі ідеї?
Микола КУЛІШ "Патетична соната", 1931 - Хоч ярмо й червоним стане, а ярмом не перестане!
Микола КУЛІШ "Патетична соната", 1931 - Повіє вітер з Понту. Скитський степ
Обудиться, зітхне, і буйна тирса Зеленим морем знову проросте, І побіжать зелені хвилі. Євген МАЛАНЮК "Думи мої, думи", 1931 - Іде по європах мара Достоєвського
І шкрябає пальцем в двоїсті серця. Микола БАЖАН "Смерть Гамлета", 1932 - Не той тепер Миргород,
Хорол-річка не та. Павло ТИЧИНА "Пісня трактористки", 1933
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|