Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Тіло росте трудом помірним, душа ж – мудрою ретельністю.
Філон - Він же казав, що слово – образ є справи.
Солон - Коли його спитали, як же може людина сама себе навчати, відповідав: "Що забороняє іншим, те хай і собі заборонить".
Демосфен - Цей каже: "Кожен з нас два міхи носить: один перед собою, а інший ззаду. У передній кладе чужі гріхи, а в задній – свої".
Езоп - Як кому з вас здається, що він мудрий у цім віці, нехай стане нерозумним, щоб бути мудрим. Бо мудрість цього світу – глупота є перед Богом.
Апостол (І Кор. З, 18 – 19)
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Ти думаєш доню, що вмреш? не бійсь!
... вставай, та сорочку пряди.
- Шість дівок — свої вечорниці.
- Сім дочок — свій таночок.
- Спи доню, нехай тобі доля росте.
- У кого дочок сім, то і щастя всім, а у мене одна, і то щастя нема.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Тиха, як місяць.
- Тиха, як телиця.
- Тихо, хоч мак сій.
- Тихо, як у вусі.
- Тісно, що й києм не протиснеш.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Телебачення робить нас освіченішою. При вигляді включеного телевізора я йду в сусідню кімнату і берусь за читання.
Граучо Маркс - Телебачення створено на вашу образом і подобою.
Петро Шулькін - Телебачення цікавіше, ніж люди. Інакше в кутах наших кімнат стояли б люди, а не телевізори.
Алан Корен - Телевізійне політичне шоу — добре організоване лихослів'я.
Євген Ханкін - Телевізор — засіб розваги, яке дозволяє мільйонам людей слухати той самий жарт в один і той же час і залишатися при цьому самотніми.
Томас Стернз Еліот
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Нема коштів, та якби й з'явилися, то їх все одно вже не було б.
Олександр ПЕРЛЮК - Нема таких перешкод, які не можна було б обійти.
Олександр ПЕРЛЮК - Нема такого злочину, розслідування якого не можна було б розтягнути на десятиліття.
Олександр ПЕРЛЮК - Нема такої мрії, яку не можна було б зробити нездійсненою.
Олександр ПЕРЛЮК - Нема точнішого прогнозу, аніж: "поживемо — побачимо".
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Романтика вітаїзму... це мистецтво першого періоду азіатського ренесансу. З України воно мусить перекинутися у всі частини світу...
Микола ХВИЛЬОВИЙ
"Камо грядеши", 1925 - Всі ці літературні всеукраїнські ЦК зовсім непотрібні для письменника. Справа не в літературному ЦК, а в літературі.
Микола ХВИЛЬОВИЙ
"Думки проти течії", 1925 - Напружений, незломно-гордий,
Залізних імператор строф —
Веду ці вірші, як когорти,
В обличчя творчих катастроф.
Євген МАЛАНЮК
"Напис на книзі віршів", 1925 - В суботній час серед вітрів і піни
Так уродилась пісня України, —
І в дальнє море — у суботній час —
Вона зове і пориває нас.
Максим РИЛЬСЬКИЙ
"В суботу грає море...", 1926 - За всяку ціну ми мусимо вивести нашу літературу на широку європейську арену.
Микола ХВИЛЬОВИЙ
"Листи", 1928
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
