Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Людина — це душа, обтяжена трупом.
ЕПІКТЕТ - Людина або збожеволіє, або почне писати вірші.
ГОРАЦІЙ - Людина, що думає лише про себе й шукає в усьому своєї вигоди, не може бути щасливою. Хочеш жити для себе, живи для інших.
СЕНЕКА - Людині властиво помилятися, а дурневі — наполягати на своїй помилці.
ЦИЦЕРОН - Малі знання, що діють, варті набагато більше, ніж великі знання, що перебувають у бездіяльності.
Джебран Хаміль Джебран
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Столичний чиновник схожий на гарбуз: росте непомітно, але швидко. (кит.)
- Тисяча лікарів здатна звести зі світу й здорову людину. (кит.)
- У ворона чорні крила, у поміщика — душа. (кит.)
- У хвалькуватого лікаря хороших ліків не буває. (кит.)
- Худий собака — господарю ганьба. (кит.)
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- В петрівку день, як рік.
- В полі жито, як лава.
- В хаті, як у вагоні.
- В хаті, як у віночку.
- В хаті, як у загаті.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Правда завжди парадоксальна.
Генрі Торо. - Правда завжди перемагає. Бо те, що перемагає, завжди виявляється правдою.
Габрієль Лауб. - Правда завжди перемагає брехню: у цьому якраз і полягає найголовніша брехня.
Андрій Коваль. - Правда завжди підноситься над брехнею, як масло над водою.
Мігель Сервантес. - Правда має одне обличчя, брехня — різні.
Володимир Хочинський.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Доки не заболить в самого, чужого болю не зрозумієш.
Володимир КНИР - Доки не збудемось імперських ілюзiй, не збудемось людьми.
Ростислав ДОЦЕНКО - Докопався до правди. Тут же і закопали.
Микола ЛЕВИЦЬКИЙ - Долар піднімається – гривня падає. І тут секс!..
Андрій КОЦЮБИНСЬКИЙ - Доленосних рішень хоч відбавляй, а доля – все та ж...
Микола ЛЕВИЦЬКИЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Столоначальники, убивці, сутенерики,
Раби раба і служники слуги, Сини російської імперської істерики, Самодержавної нещадної нудьги, Всесвітнє падло і вселюдська гнусь, Здихайте у своїй зачиненій конурі! Повстала у вогні, в пожежі, в герці й бурі Вкраїна інша й інша Русь... Микола БАЖАН "Розмова сердець", 1928 - В нашому Радянському Союзі тепер хіба лише якісь історико-літературні іхтіозаври можуть заперечувати самостійність української літератури та культури в її історичному минулому, в її теперішньому і в її прийдешньому розвиткові.
Микола Скрипник "Статті", 1929 - Пугу! Чи не видно, бува, наших з Великого Лугу?
Микола КУЛІШ "Минa Мазайло", 1929 - Б. К. А що таке паляниця?
М. Український білий хліб. Б. К. А я й досі на знала. М. Отож і горе, що їсте, а не знаєте. Микола КУЛІШ "Мина Мазайло", 1929 - Дивлюсь — не Харковъ, а Харків! Нащо, питаюсь, навіщо ви нам іспортілі город?
Микола КУЛІШ "Мина Мазайло", 1929
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|