Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Коли риба спіймана, вона вже не потребує принади.
Григорій СКОВОРОДА - Наступний, весело освiтлений день – вiд учорашнього, так само як добра старiсть – нагорода хорошої юностi.
Григорій СКОВОРОДА - Солодке пізнає пізнiше той, хто може проковтнути неприємне.
Григорій СКОВОРОДА - Не любить серце, не бачачи краси.
Григорій СКОВОРОДА - Що вподобав, на те й перетворився.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Скоро з воріт, а тут і рот.
- Сорока сороці, ворона вороні (і піде чутка).
- Пішло личко по ремінчику (плітки, брехня).
- Сам блудить, а других судить.
- Самі в гріхах, як в решках, а ще й людей судять.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Як кришталь, біла.
- Як на корову сідло.
- Як овечка — не мовить ні словечка.
- Як по шиї пиляє.
- Як п'явка впився.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Якщо війна – це продовження політики, то політика – це продовження війни іншими засобами.
Р. Арон - Я ще не зустрічав кота, якого турбувало б, що про нього говорять миші.
Юзеф Булатович - ...Моя голубко, не для того я дав тобі крила,щоб ти їх носила на плечах, а для того, щоб вони піднесли тебе до неба.
Бруно Ферреро - Життя, якраз те, що трапляється з нами, коли в нас були зовсім інші плани.
Дж. Леннон - Філософія вивчає помилкові погляди людей, а історія – їхні помилкові вчинки.
Філіпп Гедалла, англійський письменник (1889-1944)
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Байками у наш час годують не солов’я, а виборця.
Борис ПІДОПРИГОРА - Батіг ближче до тіла, ніж пряник, адже батіг — з наших семи шкур.
Флоріан БОДНАР - Бачиш світло в кінці тунелю? То підірвали черговий потяг.
Віктор КОНЯХІН - Без берегині роду — нема берегині вроди.
Леонід ЗАБАРА - Без мільйонерів ніяк не можна — не буде кому спонсорувати виборчі кампанії тих, хто обіцяє розібратися з крадіями-мільйонерами.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Поете, тям, на шляху життьовому
Тобі перлини-щастя не знайти, Ні захисту від бурі, злив і грому. Іван ФРАНКО "Поете, тям, на шляху життьовому...", 1904 - Не слів мені, а стріл крилатих, вогняних!
Я хочу вам про рідний край казать... Олександр ОЛЕСЬ "Не слів мені, а стріл крилатих, вогняних!", 1906 - О слово рідне! Орле скутий!
Чужинцям кинуте на сміх! Олександр ОЛЕСЬ "О слово рідне! Орле скутий!", 1907 - Лишу я співи про красу,
Забуду власні жалі І з гір високих понесу Народові скрижалі. Олександр ОЛЕСЬ "Лишу я співи про красу...", 1908 - Говори, говори, моя мила:
Твоя мова — співучий струмок. Павло ТИЧИНА "Десь на дні мого серця...", 1914
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись, Дівчина може розлюбити, Та кинути пити?... – Не може бути! – То ж вип’ємо, друзi! - Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|