Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Свiт напочатку тiшить, а потiм мучить i карає.
Григорій СКОВОРОДА - Все – трава i лушпиння, все – х i тiнь, все минає; серцем же людина вiчна.
Григорій СКОВОРОДА - Ти робиш найкращу i для тебе рятiвну справу, коли твердо йдеш шляхом доброго глузду.
Григорій СКОВОРОДА - Як нерозумно випрощувати те, чого можеш сам досягти
Григорій СКОВОРОДА - Коли твердо йдеш шляхом, яким почав iти, то, на мою думку, ти щасливий.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Хоч покотись, усюди голо.
- Стебло, стебло кличе (рідке).
- Сніп на сто кіп, а хазяїну на сто літ.
– Поміг Бог нажати сніп: коли б Бог поміг нажати сто кіп, а господареві на сто літ. (кажуть нажавши перший сніп, вийшовши вперше жати).
- Лапала, лапала і дитина плакала: налапала копу, без сорока снопів.
– ... зараня до дому прийшла, ледве двері найшла.
– ... і дитина плакала: налапала двадцять без сімнадцять, три від дороги украдено, (рідке жала).
- Швидше жніть до обніжка, там стоїть пирогів діжка.
– ... та й до борозни, бо і там пироги.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Біла, як сорока.
- Біленька, як нитка.
- Білий, як глина.
- Білий, як день.
- Білий, як іній.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Коли людина не спроможна зацікавити й розважити себе, вона починає зацікавлювати й розважати інших людей.
Люк де Вовенарґ. - Коли людину в цьому світі бере нетерплячка щось сказати, складність не в тому, щоб примусити її говорити, а в тому, щоб перешкодити їй повторювати це, частіше, ніж потрібно.
Джордж Бернард Шоу. - Коли маєш достатньо грошей, реклама вже не так дратує.
Гермоген Новодєвичий. - Коли маєш ім'я, можна використовувати будь-яке прізвище.
Олександр Ратнер. - Коли мені хочеться прочитати книгу, я її пишу.
Чарльз Діккенс.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Уява не для того, щоб себе уявляти, а щоб виражати.
Богдан ЧЕПУРКО - Фiлософiя "якось" — це нiяка не якiсть, а просто рослинне виживання.
Ростислав ДОЦЕНКО - Фiлософами стають тодi, коли перестають виголошувати фiлософеми.
Богдан ЧЕПУРКО - Факти найкраще перетравлюються у смаженому вигляді.
Володимир ШАМША. - Фантазія – щастя в уяві... І цього доволі! Для душ, що спочивають і люблять – замки в повітрі триваліші і кращі від матеріальних палаців егоїста.
Тарас ШЕВЧЕНКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Та знай: з усіх "сьогодні" і "тепер"
лиш сила таємничої любові
тебе несе до вічних стратосфер.
Юрій Клен
"Попіл імперій", 1946 - Малюнком не назвеш її краси,
Бо сніг розтанув, а вона, як мрія:
Кладе вінок на щедрий сплет коси
І зором воскрешати світ уміє.
Олег Зуєвський
"Отут їі...", 1958 - З таверн млосно клубиться сопух,
пересочений вишумом пива і сечі,
заялозений похіттю й потом
засмаглих і звинних тіл.
Вадим ЛЕСИЧ
"Гарлем",1960 - Ще хлюпочуть шептаннями — вина.
Виноградними плямами — ночі,
і круглявіють бедра в невинності
спрагою видив дівочих.
Вадим ЛЕСИЧ
"Кінець літа", 1965 - Ми вдвох, колись,
гасили сонце
і поцілунками
в далеку праніч
засвічували зорі.
Юрій КОЛОМИЄЦЬ
"Лесі", 1968
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
