Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Чоловічій доброчинності за знак є не початок справ, а завершення.
Прокопій - Рече Господь: "Будьте мудрі, як змії, і чисті, як голуби".
Євангелія - Мудрість над усіма чеснотами царює. Один же мудрець вільний та цар, хоча б і тисяча владик було над тілами їх.
Філон - Ті, що далекими землями блукають, прагнуть повернутись до Батьківщини своєї, а любомудри до мудрості.
Демонакс - Розумом можна вдачу набути, вдача ж розуму не здобуває.
Демонакс
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- За дурною головою нема ногам спокою.
— ... та й ногам лихо.
— ... рукам і ногам біда.
— Через дурний розум ногам лихо.
— За дурної голови ногам біда.
- Загнав дурня, (дурно провіявся, послухавши дурня).
- Гляди дздьку, порядку.
— Коли ти дядько, то гляди порядку.
- Пішло вже на лихо та на погибель.
- Мандрівочка — рідна тіточка.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Виграв, як Хома на вовні.
- Видав, як наче на заріз.
- Видно, як удень.
- Виє, як вовк на смерть.
- Виє, як голодний вовк.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Телеканалів уже стільки нателеканалилось, що наше життя пертворилось в суцільну телеканалізацію.
Іван - Телебачення нині стало найжорстокішим вбивцею. Адже біля екранів телевізорів людство убиває свое найдорожче — Час.
Іван - Телебачення — заповнення якомога дешевшим мотлохом проміжків між якомога дорожчими рекламними роликами.
NN - Телебачення — опіум для народу, опіум для розумників — Інтернет.
Артемій Троїцький. - Телебачення — перша справді демократична культура, доступна кожному й повністю керована тим, що люди хочуть. Найжахливіша річ — що саме хочуть люди.
Клів Берне.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Державні лікарі не люблять хворих, зате приватні не люблять здорових.
Дмитро ПОПОВИЧ - Державні лікарі не люблять хворих, зате приватні не люблять здорових.
Дмитро ПОПОВИЧ - Дехто владу спершу оспівує, а потім оплакує...
Віктор ІГНАТЕНКО - Деякі думки також наводять на думку.
Василь МОМОТЮК - Дивитися тверезо можна лише на вакханалії богів.
Флоріан БОДНАР
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Можна все на світі вибирати, сину,
Вибрати не можна тільки Батьківщину.
Василь СИМОНЕНКО
"Лебеді материнства", 1964 - Україно, зозульні діброви,
Україно, далеко єси...
Україно, яка ж ти чудова,
Усміхнись у серпанку краси.
Михайло ОСАДЧИЙ
"На обмерзлих...", 1966 - Національне відродження є процесом, що має практично необмежені ресурси, бо національне почуття живе в душі кожної людини, навіть тієї, яка, здавалося б, давно померла духовно.
Валентин МОРОЗ
"Замість останнього слова", 1970 - І тут на допомогу приходить інстинкт самозбереження. Він — головна підвалина опору. Того опору, яким тримається нація, і духовність взагалі.
Валентин МОРОЗ
"Хроніка опору", 1970 - На українському пустирі пасуться всі...
Валентин МОРОЗ
"Хроніка опору", 1970
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Давайте вип'ємo за любов, а хто не може – той за дружбу!
- Сонце роздягає дівчину до купальника.
Так вип'ємо ж за те, щоб наші очі горіли яскравіше за сонце!
- Давайте вип'ємо за поцілунок. Бо його придумав чоловік, тому що не знайшов іншого способу закрити рот жінці.
- За нас, жінок шаленої краси!
Хто нас не бачив, хай їм повилазить!
Повиздихають ті, хто нас не захотів!
І плачуть ті, кому ми не дістались!
- Жив був на світі султан, що мав гарем, яким знаходився в 100 кілометрах від його палацу. Був в нього слуга, якого султан кожного дня відсилав за дівчиною.
Слуга помер у віці 30 років, а султан у 90.
Так вип'ємо ж за те, щоб не ми бігали за жінками, а вони за нами. Тому що не жінки вбивають чоловіка, а біготня за ними.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
