Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Осла і в левовій шкірі за криком впізнаєш.
Езоп. - Основою кожної мудрості є терпіння.
Платон. - Очікування смерті і є сама смерть.
апостол Павло. - Пам'ятай про загальний принцип — і ти не матимеш потреби в пораді.
Епіктет - Пам'ятайте, що діти ваші будуть поводитись з вами так, як ви поводитесь зі своїми батьками.
Фалес.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Попроси, Мартине, хай мати ще каші підкине.
- Постійна біда — лише бідних з’їда.
- Потрібний, як на лазні гудок.
- Правда завжди вийде, як олія на воду.
- Правду брехнею не перекричиш.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Горобці в пилюці купаються - на дощ.
- Готуй влітку сани, а взимку воза.
- Діждала Луки (16 червня) - ні хліба, ні муки.
- До серпня рослина зріє, а після нього в'яне.
- Дощ іде не там, де ждуть, а там, де жнуть, не там, де просять, а там, де косять.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Ставтесь до сатири з гумором.
Данило Рудий. - СТАДІЇ ПРАЦІ НАД ПРОЕКТОМ:
Шалений ентузіазм — Крах ілюзій — Цілковитий безлад — Пошуки винних — Покарання невинних — Преміювання непричетних.
- Стадії скорочення рукопису:
роман, повість, оповідання, афоризм, мокре місце.
Цаль Меламед. - Стан творчої імпотенції, на жаль, не заважає творити.
Александр Кумор. - Стань полководцем власних думок: навчи їх хоробрості.
Дмитро Арсенич.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Цілий народ мусить пильно дбати, щоб усі його школи були тільки рідномовні, бо тільки вони виховують свідому націю.
Іван Огієнко - Ціле громадянство мусить добре пам?ятати, що тільки рідна школа виховує національно сильні одиниці й морально міцні характери.
Іван Огієнко - Кожна школа мусить навчати своїх учнів і рідномовних обов?язків.
Іван Огієнко - Кожна рідна школа на еміграції або на національно загроженій території мусить щороку уряджувати „Свято рідної мови“.
Іван Огієнко - Кожний учитель — якого б фаху не був він — мусить досконало знати свою соборну літературну мову й вимову та соборний правопис. Не вільно вчителеві оправдувати свого незнання рідної мови нефаховістю.
Іван Огієнко
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Хто не любить землі, той її не потребує мати.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА
"Земля".1902 - Жінка призначена чоловікові, як смерть від Бога.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА
"Земля", 1902 - Най собі люди кажуть, що хотять, а жид може все. Він усюди піде, він з кожним поговорить, він уміє з панами говорити, розуміє право, а ми?
Ольга КОБИЛЯНСЬКА
"Земля", 1902 - Івоніка любив її (землю). Він знав її в кожній порі року і в різних її настроях, мов себе самого. Вона пригадувала чоловіка і жадала жертви.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА
"Земля", 1902 - А що має бджола з того, що мед збирає? А що має земля з того, що родить і нас годує? А що мають тато й мама з того, що мають нас і годують? Що, питаюся? Так уже Бог дав, і так мусить бути.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА
"Земля", 1902
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Вип’ємо за те, аби нашим ворогам пір’я в горлі виросло!
- Вип’ємо за наших ворогів, аби їм пір’я на язиках повиростало!
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай!
- Дай, Боже, щоб наші вороги рачки лазили!
- Горілка – наш ворог!
А хто сказав, що ми боїмося своїх ворогів?
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
