Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Бути закоханим — значить бути у сказі при здоровому глузді.
ОВІДІЙ - Бути краще одному, ніж разом з ким попало.
Омар Хайям - Буття є рух, або пов'язане з рухом. Плутарх
- В давнину вчилися, щоб удосконалити себе, зараз вчаться, щоб сподобатися іншим.
КОНФУЦІЙ - Важко у великих справах відразу всім догодити.
Солоній
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Не мни слова, говори просто.
- Не музикальний, а бреше, як з нот...
- Не на брехні світ стоїть.
- Не на довго старий жениться!
- Не на користь читати, коли тільки вершки хапати.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Треба, як п'ятого колеса до воза.
- Трохи, як комар наплакав.
- Трудно вийти з біди, як каменю з води.
- Трудно вирвати, як псові з зубів.
- Труситься, як заєць.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Дух мови найвиразніше передають ті слова, які неможливо перекласти.
Марія Ебнер-Ешенбах. - Дякую мені, що є я в тебе!. . .
Вішнєвській. - Ексклюзивна інформація для газети — найблагородніший різновид хабара.
Конрад Алерс. - Експерт — це людина, яка більше не думає; вона знає.
Френк Габбарт. - Електронний мозок помилятиметься набагато точніше.
Габрієль Лауб.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Зрозуміти жінку — це значить нічого не зрозуміти.
Олександр ПЕРЛЮК - Зустрічають по одягу, а потім ніяк не можуть випровадити.
Олександр ПЕРЛЮК - Зять президента — не посада, а ще краще!.
Олександр ПЕРЛЮК - І без поезії можна чудово жити, не зрозуміло тільки — навіщо?
Олександр ПЕРЛЮК - І навіщо керівництву така кількість народу?
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Возьміть мене на топори,
Занесіть мя в Чорні Гори.
В Чорну Гору занесіть мя,
На дрібний мак посічіть мя.
Пісня про смерть Довбуша - Не плач, мамо, не журися,
Бо вже твій син оженився.
Та взяв собі паняночку,
В чистім полі земляночку.
Історична пісня - Бо як трудно-нудно,
Тяжко та важко недолугому чоловіку
Против сили важкий камінь зняти,
Так же трудно на чужій стороні
Без родини сердешної помирати.
"Дума про від'їзд козака" - Мій пан лежить у лузі,
У Базалузі,
Постріляний,
Порубаний,
І на рани смертельні незмагає.
Та прошу я вас всенижающе
У луг-Базалуг прибувати,
Та тіло молодецькеє поховати,
Та звіру, птиці
На поталу не дати!
"Дума про Федора Безрідного" - Ой якби мене отцівська, материна молитва
Од смерті вборонила,
На Чорному морі не втопила,
Як буду я до отця, до матері,
До роду прибувати,
І буду отця та й матір
Штити, шанувати й поважати.
"Дума про Олексія Поповича"
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
