Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Хай діла твої будуть такими, якими ти хотів би згадувати їх на схилі літ.
Марк Аврелій - Характер є не що інше, як тривала навичка.
Плутарх - Хороший пастух знімає з овець вовну, а не шкіру.
Светоній. - Хто багато обіцяє, той не заслуговує довіри. Якщо надіятись на легке, то неодмінно буде багато труднощів.
Лао-цзи - Хто дурний і зрозумів це, той вже не дурень.
Публілій Сір.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- З козла — ні шерсті, ні молока.
- З краси не пити роси.
- З кривого дерева крива й тінь.
- З ледарем поведешся — горя наберешся.
- З лежні не буде одежі, а зі спання — коня.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Місяць лютий спитає чи взутий,
- Мороз - аж іскри сипляться.
- Не той сніг, що мете, а той, що зверху йде.
- Синиця пищить - зиму віщить.
- Січень не так січе, як у вуха пече.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Місто — це співтовариство людей, у якому всі мучаться від самітності разом.
Herbert Prochnow - Мова — інструмент чи не важчий від самої скрипки. Можна ще помітити, що посередність як на одному, так і на іншому інструменті – нестерпна.
Петро В’ЯЗЕМСЬКИЙ - Мова стала для нас одночасно і проблемою і зразком, і, може невдовзі статися, ці дві її ролі почнуть спілкуватися одна з одною.
Ролан БАРТ - Мовчання — краща прикраса жінки, на жаль, майже не використовувана.
Томас Фуллер - Мовчання не завжди доводить присутність розуму, але доводить відсутність дурості.
П’єр БУАСТ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Хапонув нагороду — герой!
Олександр ПЕРЛЮК - Хвилюється кервництво за своє майбуття, тому й виступає за скасування смертної кари.
Олександр ПЕРЛЮК - Хіба у нас почують тих, хто верещить нелюдським голосом?
Олександр ПЕРЛЮК - Хотіли свободи слова? Затуляйте вуха!
Олександр ПЕРЛЮК - Хто б знав, що ти дурень, якби ти не був відомою людиною.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Все буде відомо — даремно ховаєш нужденність
Бажань похітливих, думок без сумління і страху.
Все станеться явним — даремно втікаєш від себе
У видумку мрій, сорокатий каптан для безумців.
Юрій ЛИПА
"Простовіч", 1938 - Спалитися в безупиннім
Життю, що в іскрах пливе,
В неопалимій купині,
Що родить вічно нове.
Юрій ЛИПА
"Три брати", 1938 - Ось лиця всіх до Тебе, Боже,
Звертаються в молитві й ждуть;
Ти вивів нас на роздорожжя,
Щоб ми пізнали праву путь.
Юрій ЛИПА
"Вірую", 1938 - Коли прийшла пора і ти дозрів
У муках днів, у боротьбі з собою,
Як образ берегів в імлі, на морі, —
В одній хвилині з'явиться тобі
Твоє призначення і зміст.
Юрій ЛИПА
"Призначення", 1938 - Ми у руці тримаєм тільки зерна;
гаїв не бачимо, що з них зростуть
і зашумлять зеленим верховіттям.
Юрій КЛЕН
"Попіл імперій", 1946
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Давайте вип’ємо за наших ворогів. За те, щоб у них все було: і автомашина, і гараж, і гарна хата, і дача.
І щоб у них скрiзь стояли телефони.
І щоб по тих телефонах вони завжди набирали 01, 02, 03, 04!
- Вип’ємо за те, аби нашим ворогам пір’я в горлі виросло!
- Вип’ємо за наших ворогів, аби їм пір’я на язиках повиростало!
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай!
- Дай, Боже, щоб наші вороги рачки лазили!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
