Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Власне розуміння доброчесності і пороків — найголовніше. Якщо цього розуміння немає, все стає хитким.
Цицерон, давньоримський оратор і філософ (106-43 рр. до н. е.) - Вогонь, жінка і море — три лихоліття.
Езоп - Володіти собою — найбільша влада.
Сенека - Воля — цілеспрямованість, поєднана з правильним міркуванням...
Платон - Воля протилежна бажанню і являє собою розумне збудження.
Зенон
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Ненажир напав.
- Напав нежид, нігде і хліба кусок не влежить.
- Чи ти согрішив, що трохи вкришив.
- Хіба рожна ще захотів?
— ... рожна ще дати?
- Тепер не вередуєш: будеш ти їсти печену редьку.
— Того не їсиш, того не їсиш; ще ти на своїм віку зїсиш печену редьку.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Блисне сонце і в наше віконце.
- Усе добро - від землі
- Аби дубки, а берізки будуть.
- Аби земелька була нам доброю матір'ю, аби небо знало, що воно для нас - як батько.
- Аби ліс, а сокира знайдеться.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- У декого на обличчі написано: морда.
Борис Крутієр. - У деталях, які "заважають", іноді міститься найцікавіше.
Анатолій Аграновський. - У деяких джерелах натхнення музи миють ноги.
Станіслав Єжи Лец. - У деяких думках нема нічого поганого, крім них самих.
Леонід Леонідов. - У деяких письменників неможливо зануритися: надто мілко.
Володимир Брюґґен.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Погано не те, що від великого до смішного один крок, погано те, що назад не ступиш.
Флоріан БОДНАР - Запитайте дорогу до раю, і вас пошлють до дідька.
Флоріан БОДНАР - Звісно, що ми йшли не туди, зате ніхто не скаже, що відступали.
Флоріан БОДНАР - Дурні краще користаються з дурості, ніж розумні – з розуму.
Флоріан БОДНАР - Нема такої правди, яку б не можна було роздягти догола.
Флоріан БОДНАР
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Я духові серцем сказав:
"Навіщо ти будиш мене серед ночі?
Навіщо сі тихі уста розв'язав
І речі надав їм пророчі?
Оспалі тут люди, в них в'ялі серця,
Народ сей не вдавсь на борця".
Леся УКРАЇНКА
"Пророк",1906 - О правда! Мій народ смішний безкрає...
Сліпий, горбатий і чудний,
Він старцем з лірою блукає
І навіть — хто він, — він не знає, —
Такий... безпам'ятний такий!
Олександр ОЛЕСЬ
"О правда! Мій народ смішний безкрає...", 1907 - Духом все молоді, тілом дряхлі діди —
Ми верстаєм дорогу сліпцями;
Йдем вперед навмання і вступаєм в сліди
Тих, що нарід вели манівцями.
Петро Норманський
"Духом все молоді...", 1917 - Я — невгасимий Огонь Прекрасний,
Одвічний Дух.
Вітай же нас ти з сонцем, голубами.
Я дужий народ! — з сонцем, голубами.
Павло ТИЧИНА
"Золотий гомін", 1918 - Народе-страднику, навчи і нас в вигнанні
Любити свій Єрусалим...
Олександр ОЛЕСЬ
"Народе-страднику, навчи і нас в вигнанні...", 1919
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
