Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Вільним я вважаю того, хто ні на що не сподівається і нічого не боїться.
ДЕМОКРІТ - Віра запитує, розум виявляє.
Аврелій АВГУСТІН - Вірні слова не витончені, витончені слова не вірні.
Лао-ЦЗИ - Вірую, тому що безглуздо.
Тертулліан - Вітер підтримує вогонь, але вітер його ж і гасить.
ОВІДІЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Вище себе не підскочиш.
- Від своєї тіні не втечеш, Вісті не лежать на місці.
- Вкрадеш голку, а потім корову.
- В ліс дрова не возять.
- В нього руки на всі штуки.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Чеше, як мачуха.
- Чиряк великий, як пузир.
- Чиста, як вода.
- Чиста, як риб'яче око.
- Чиста, як сльоза.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Демократія — це наука і мистецтво управління цирком з мавпячої клітини.
Генрі Луїс Менкен - Демократія — це спосіб, за допомогою якого добре організована меншість керує неорганізованою більшістю.
Василь Розанов - Демократія — це такий пристрій, який гарантує, що нами будуть керувати не краще, ніж ми того заслуговуємо.
Бернард Шоу - Демократія — це форма правління, при якій кожен отримує те, на що заслуговує більшість.
Джеймс Дейл Девідсон - Демократія — це форма правління, при якій можна говорити все, що думаєш, навіть якщо зовсім не думаєш.
NN
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Від рідного уряду ніякий соціальний захист не захистить.
Олександр ПЕРЛЮК - Від свободи слова залишились одні слова.
Олександр ПЕРЛЮК - Вічне кохання нерідко закінчується вже під ранок.
Олександр ПЕРЛЮК - Влада належить народу, просто командують олігархи.
Олександр ПЕРЛЮК - Владі не потрібні поети — їй потрібні поетичні оди.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Слова, що вимріяні у безсонні, довгі ночі,
коли стріла натхнення, вбита в серце, їддю точить.
Зникають речі, розвіваються довкола стіни.
Тремчу над книжкою у вічності холодній тіні.
Богдан-Ігор АНТОНИЧ
"Над книжкою поезій", 1934 - До дна землі
й до дна цупкого слова
вдираюся завзято і уперто
і видираю в заздрісної смерті
пісні,
п'яніння,
ночі й дні.
Богдан-Ігор АНТОНИЧ
"Хліб насущний", 1936 - Література зберегла нам чисте сяйво найсвітліших українських морально-етичних традицій, але вона нічого не зрозуміла в проблемах свого часу і ніяк не ствердила українства на терезах світової історії.
Юрій ШЕРЕХ
"Наша сучасність — наше мистецтво", 1947 - Не мистецтво і не наука побудують Україну — а зброя і труд, політика і зброя. Але поки політика і зброя спрямовані на ідеали провінційності, вони означають тільки марні загибелі кращих людей. І тому сьогодні слово належить мистецтву і науці.
Юрій ШЕРЕХ
"При битій дорозі", 1948 - Роль мистецтва — може, єдина його справжня роль — показувати людям їх майбутнє.
Юрій ШЕРЕХ
"Зустрічі з Заходом", 1950
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
