Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Предречено од старих часів, що мусимо в спілці з іними створити державу велику. Відродити маємо Рускень нашу з Голуном і трьомастами городів і сіл. Вогнищ дубових там дим, і Перун наш є, і земля. Бо це Мати-Птиця співає про дні ті, і чекаємо на часи, коли крутитися стануть Кола Сварожі* до нас і часи ті настануть для нас!
Велесова Книга (36-А)
* Кола Сварожі – календар, річне коло Предківських Свят. - Свароже! Ти, що сотворив світло, Ти єсть Бог світла і Бог Прави, Яви і Нави, се бо маємо їх воістину. І єсть ця істина наша, що переможе темну силу і виведе нас до блага.
Велесова Книга (15-А) - Се бо мали вказівку на часи наші, аби не хибно діяли й Отцям почесті справляли. Не бездіяльні персти товкли о дерево, а щоб руки наші утрудились о рала наші, а мечами добували незалежність нашу!
Велесова Книга (14) - Се старі родичі казали, що приймали клятву на вірність і тримали її аж до смерті: самі маємо помирати, а Русь визволяти! Розказують, якщо хтось не хотів іти до бою, а йшов до дому свого і його там ловили, то піймавши, віддавали грекам, як вола робітного. Кара його буде тяжка і Рід відкине його, і в жалю не оплаче його, ім’я його забуде. А самі витязі прославлені будуть від Родів до Родів наших.
Велесова Книга (32) - Слава Богам нашим! Маємо істинну віру, яка не потребує людської жертви... Ми з мішком повну жертву даємо і від трудів наших - просо, молоко і тук [жир]. Та Богів покормимо ягням на Коляди і на Русалії, в день Ярила і на честь Красної гори.
Велесова Книга (7-А)
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Хай Бог милує!
- Нехай Бог відвертає.
— ... Господь відвертає!
- Нехай Бог боронить.
— Борони Боже (або: Господи)!
- Ховай Боже!
— Крий Боже!
— Нехай Бог криє.
- Щоб твій дух і не пах!
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- У попа здачі, як у кравця остачі.
- У селі пан, а у городі бур'ян.
- Убрався у правду, як татарин у зброю.
- Убрався, як марюка.
- Убрався, як муха патоки.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- У коханні як у медицині: поганенький лікар утричі люб’язніший.
Вінцентій Стись - Усе життя шукала принца на білому коні, а трапляються лише вершники без голови…
NN - Усяка перешкода коханню тільки підсилює його.
Вільям Шекспір - Чоловік, що розумно говорить про кохання, не дуже закоханий.
Жорж Санд - Щире кохання виявляється в нещасті. Як вогник, воно тим яскравіше світить, чим темніше нічна імла.
Леонардо да Вінчі
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Тим, кому правда очі коле, окуліст не допоможе.
Валентин ЧЕМЕРИС - На жаль, місце для подвигу знайдеться кожному.
Валентин ЧЕМЕРИС - Коли їси очима, маєш ту перевагу, що на ціни можна й не звертати уваги.
Валентин ЧЕМЕРИС - На вельможній руці й мізинець почувається вказівним перстом.
Валентин ЧЕМЕРИС - Чому птицю високого польоту у нас називають стріляним горобцем?
Флоріан БОДНАР
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- "Гей, подай, чумаче, гей, подай, голубче,
та хоч правую руку!"
"Гей, рад би я, моя дівчинонько,
та й обидві подати,
Гей, насипано та сирої землі,
тяженько її підняти".
Чумацька пісня - Вгорнувся чумак у новий кожух,
Обернувся долів серцем, віддав Богу дух.
Чумацька пісня - Возьміть мене на топори,
Занесіть мя в Чорні Гори.
В Чорну Гору занесіть мя,
На дрібний мак посічіть мя.
Пісня про смерть Довбуша - Не плач, мамо, не журися,
Бо вже твій син оженився.
Та взяв собі паняночку,
В чистім полі земляночку.
Історична пісня - Бо як трудно-нудно,
Тяжко та важко недолугому чоловіку
Против сили важкий камінь зняти,
Так же трудно на чужій стороні
Без родини сердешної помирати.
"Дума про від'їзд козака"
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
